Справа № 752/3168/25
Провадження № 1-кс/752/3194/25
Іменем України
08 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жовтень, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, судимого,
запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024100010003629, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.12.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100010003629 від 20.12.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти власності та маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 19.12.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 год. 40 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою:
АДРЕСА_3 в гостях у свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де разом з останнім та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , почали розпивати алкогольні напої.
Під час вживання алкогольних напоїв, у нічний час з 19.12.2024 на 20.12.2024, ОСОБА_5 , побачив у ОСОБА_7 мобільний телефон марки «iPhone 13 Midnight 128 Gb», яким він користувався та який належить останньому, а в ОСОБА_6 мобільний телефон «iPhone 15 Pro MAX 512 Gb» та ноутбук «Lenovo ThinkBook 16p G2 FCH», якими він користувався та які належать останньому.
У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, а саме: мобільного телефону «iPhone 13 Midnight 128 Gb», який належить ОСОБА_7 , та мобільного телефону «iPhone 15 Pro MAX 512 Gb» і ноутбуку «Lenovo ThinkBook 16p G2 FCH», які належать ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки та допускаючи їх настання, ОСОБА_5 , знаходячись в квартирі за вищевказаною адресою, побачив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після вживання алкогольних напоїв заснули на одному дивані та скориставшись тим, що за його діями ніхто з присутніх не спостерігає, взяв з дивану біля ОСОБА_7 сумку з особистими речами, де знаходилась банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_1 , мобільний телефон марки «iPhone 13 Midnight 128 Gb», вартістю 15260 грн. 00 коп., який належить ОСОБА_7 , та на дивані біля ОСОБА_6 мобільний телефон «iPhone 15 Pro MAX 512 Gb», вартістю 48460 грн. 00 коп., та зі столу ноутбук «Lenovo ThinkBook 16p G2 FCH», вартістю 37148 грн. 00 коп., які належать ОСОБА_6 , з якими відразу вийшов з квартири та направився в невідомому напрямку, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму 15260 грн. 00 коп. та потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 85608 грн. 00 коп.
Крім того, 19.12.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 год. 40 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_3 в гостях у свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де разом з останнім та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , почали розпивати алкогольні напої.
Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки та допускаючи їх настання, знаходячись в квартирі за вищевказаною адресою, побачив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 після вживання алкогольних напоїв заснули на одному дивані та скориставшись тим, що за його діями ніхто з присутніх не спостерігає, взяв з дивану біля ОСОБА_7 сумку з особистими речами де знаходилась банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_1 , на якій зберігались гроші в сумі 51 500 грн., усвідомлюючи при цьому, що зазначені документи, які належать потерпілому є особистим документом та містять обов'язкові реквізити, із викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись в подальшому ними на власний розсуд.
Відповідно до Закону України від 2 квітня 1992 року «Про інформацію», Закону від 2 жовтня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 1 ст. 5 Закону від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», «Положення про міжбанківські розрахунки», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року і ст. 200 КК України платіжні банківські картки є електронним платіжним документом.
У відповідності до ст. 1 Закону від 2 жовтня 1992 року «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 п. 15.2 ст. 15 закону від 5 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону від 7 грудня 2000 року «Про банки та банківську діяльність» документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно п. 1.4 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 спеціальним платіжним засобом разом із іншими визнається платіжна картка, що виконує функцію засобу ідентифікації, за допомогою якої держатель якого її держатель, здійснює платіжні операції, установлені договором з емітентом банком, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних засобів, тобто проводить операції з її випуском.
Крім того, 20.12.2024 приблизно о 06 год. 10 хв., ОСОБА_5 , знаходячись в невстановленому досудовим розслідуванні місці та маючи доступ до мобільного телефону «iPhone 15 Pro MAX 512 Gb», в якому використовувався номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , увійшовши до особистого кабінету останнього, в мобільному додатку «Ukreximbank», де виявив на банківському рахунку та банківській картці № НОМЕР_3 ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 30 792 грн. 10 коп.
У цей час у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах дії воєнного стану, а саме грошових коштів із банківської картки АТ «Ukreximbank» № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання останніх, діючи таємно ОСОБА_5 , маючи доступ до мобільного додатку «Ukreximbank» в якому використовувався фінансовий номер НОМЕР_2 , та банківської картки № НОМЕР_3 ОСОБА_6 , 20.12.2024 в період часу з 06 год. 12 хв. 30 с. по 06 год. 13 хв. 41 с., здійснив перерахунок грошових коштів на загальну суму 30 700 грн. 00коп. на банківську картку № НОМЕР_4 відкриту в АТ «А-ВANK» на своє ім'я, тим самим, отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 на загальну суму 30700 грн. 00 коп.
Також, 20.12.2024 приблизно 06 год. 10 хв., ОСОБА_5 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванні місці та маючи доступ до мобільного телефону «iPhone 13 Midnight 128 Gb», в якому використовувався номер мобільного телефону НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_7 , увійшовши до особистого кабінету останнього, в мобільному додатку «Приват24», де виявив на банківському рахунку та банківській картці № НОМЕР_1 останнього грошові кошти в сумі 51535 грн. 84 коп.
У цей час, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах дії воєнного стану, а саме грошових коштів із банківської картки № НОМЕР_1 відкритої АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_7 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання останніх, діючи таємно ОСОБА_5 , 20.12.2024 о 06 год. 54 хв., перебуваючи біля банкомату за адресою: м. Київ, вул. Академіка Філатова, 8-А, маючи доступ до мобільного додатку «Приват24» в якому використовувався фінансовий номер НОМЕР_5 , та банківської картки № НОМЕР_1 відкритої АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_7 здійснив зняття готівки в розмірі 20 000 грн. 00 коп. після чого, ОСОБА_5 отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 20.12.2024 в період часу з 06 год. 59 хв. по 07 год. 03 хв, з банківської картки № НОМЕР_1 відкритої АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_7 здійснив перерахунок грошових коштів в загальній сумі 31 155 грн. 00 коп. на банківську картку № НОМЕР_4 відкриту в АТ «А-ВANK» на своє ім'я, тим самим отримав реальну можливість розпорядитись викраденим майном на свій власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму 51155 грн. 00 коп.
Обгрунтованість підроздри, на думку слідчого, підтвреджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити дане клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, слідчий суддя встановив, що Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12024100010003629 від 20.12.2024р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
07.04.2025р. ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені в судовому засіданні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
В обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прокурор зазначив, що існують наступні ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення є доведеним стороною обвинувачення. При цьому слідчий суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується, вчинялося ним з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_5 , не маючи офіційного постійного джерела доходу, і в подальшому може вчиняти інші правопорушення з метою особистого збагачення. Разом з тим, раніше був судимим.
З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти наявним у цьому кримінальному провадженні ризикам є цілодобовий домашній арешт.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрювану обов'язки, визначені даною нормою закону.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 181, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному ОСОБА_5 залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 червня 2025 року.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкуватись зі свідками d даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
4. Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники управління поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло до цієї особи ( АДРЕСА_2 ), вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
5. Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.
6. Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу Управління поліції за місцем проживання підозрюваного та зобов'язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.
7. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
8. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1