Справа № 953/6483/25
н/п 1-кс/953/4892/25
"01" липня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12025221130001068 від 23.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, уродженця м. Вовчанськ Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 27.05.2016 вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
30.06.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 діб.
В клопотанні слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, зокрема, 09.12.2014 вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 289, КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки; 27.05.2016 вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 15.12.2017 звільнився умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 днів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став і, в період не знятої та не погашеної у законному порядку судимості, знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 22.06.2025 приблизно о 05:30 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на ділянці дороги, розташованої поблизу адреси: м. Харків, вул. Нескорених, 20/321, побачив автомобіль ВАЗ моделі 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору VIN: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на ділянці автомобільної дороги біля тротуару. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, діючи умисно, повторно, протиправно, повною мірою усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, упевнивши ОСОБА_7 допомогти йому у транспортуванні даного транспортного засобу начебто належного його знайомому та за проханням знайомого, підійшов до автомобіля ВАЗ моделі 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, та без запуску двигуна внутрішнього згоряння, прикріпив тросом, чим встановив контроль над вказаним транспортним засобом, автомобіль ВАЗ моделі 2103, д.н.з. НОМЕР_1 до свого автомобіля ВАЗ моделі 21061 д.н. НОМЕР_3 бежевого кольору VIN: НОМЕР_4 , який використав для подальшого переміщення автомобіля ВАЗ моделі 2103, д.н.з. НОМЕР_1 . В подальшому ОСОБА_4 сів за кермо свого автомобіля ВАЗ моделі 21061 д.н. НОМЕР_3 , а ОСОБА_7 , не будучи обізнаним про злочинний умисел та характер дій ОСОБА_4 , сів за кермо автомобіля ВАЗ моделі 2103, д.н.з. НОМЕР_1 , який вони, переміщуючись на буксирі, доставили до місця проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , а в подальшому 22.06.2025 приблизно о 08:30 год. ОСОБА_4 реалізував вищевказаний автомобіль ВАЗ моделі 2103 за 7000 грн. на ринку «Автоград» у м. Харкові за адресою: вул. Льва Ландау, 2б, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду.
Сторона обвинувачення зазначає, що 28.06.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом інспектора чергового ХРУП № 1 ОСОБА_8 ; заявою громадянина ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення; оглядом місця події біля адреси: АДРЕСА_3 ; свідченнями свідка ОСОБА_9 ; оглядом місця події біля адреси: м. Харків, вул. Перекопська, 4; оглядом місця події біля адреси: м. Харків, вул. Алчевських, 50-А; оглядом відеозапису з торгівельного майданчика №23 авторинку Автоград за адресою: м. Харків, вул. Льва Ландау, 2Б; оглядом відеозапису з торгівельного майданчика №23 авторинку Автоград за адресою: м. Харків, вул. Нескорених, 20/321; рапортом старшого оперуповноваженого ВКП ХРУП №1 ОСОБА_10 ; свідченнями свідка ОСОБА_11 .
Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту при цьому вказав, що наміру переховуватися від органів досудового розслідування не має та буде співпрацювати зі слідством.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221130001068 від 23.06.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
28.06.2025 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, який є тяжким злочином. Санкція частини ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
Також, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-які предмети, речі та документи, що використовувались для вчинення кримінального правопорушення, які на даний час органом досудового розслідування не виявлені.
При встановленні наявності ризику впливу на свідка у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідка у кримінальному провадженні, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідка.
Крім того, на цей час досудове розслідування триває, органом досудового розслідування проводяться слідчі дії, а тому підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При цьому слідчий суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
З огляду на зазначене, суд вважає, що конкретні обставини даного кримінального провадження, характер та тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , дані про його особу, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення обвинуваченим виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_4 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних, які б вказували на неможливість підозрюваного ОСОБА_4 перебувати в умовах СІЗО за станом здоров'я, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.
При цьому, згідно ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особи підозрюваного, який раніше судимий, майнового, сімейного стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначає заставу у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка не буде завідомо непомірною для підозрюваного та водночас є достатньою для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України - в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90 840,00грн. (3 028 x 30 = 90 840).
Тому, з огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12025221130001068 від 23.06.2025 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів - до 28 серпня 2025 року включно.
Визначити суму застави в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 953/6483/25, н/п 1-кс/953/4892/25) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім'я.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до восьми років позбавлення волі, з конфіскацією майна або без такої, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 28 серпня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1