Справа № 953/6348/25
н/п 1-кс/953/4950/25
"02" липня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12025221130000896 від 23.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
01.07.2025 о 14:13 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене 30.06.2025 в період часу з 14:05 по 14:32 під час складання протоколу затримання особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , а саме: 5 купюр номіналом 1000 гривень серії та номер ЗС 5704111, ЗС 5704110, ЗС 5704113, ЗС 5704112, ЗС 5704114, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування.
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025221130000896 від 23.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що до Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла інформація щодо незаконного зберігання та збуту вогнепальної зброї та боєприпасів на території Київського району м. Харкова.
12.06.2025 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі ОСОБА_4 продав громадянину з вигаданими анкетними даними ОСОБА_6 за 16000 гривень предмет, схожий на ручний протитанковий гранатомет, який відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/121-25/15007-ВТХ від 16.06.2025, є ручним реактивним протитанковим гранатометом RPG-75M одноразового використання та відноситься до категорії бойових припасів.
Як зазначає прокурор, в ході проведення слідчих (розшукових) дій, встановлено особу, причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Ним є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, 30.06.2025 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі гр. ОСОБА_4 продав громадянину з вигаданими анкетними даними ОСОБА_6 4 корпуси ручних осколкових гранат РГД-5, на яких маються маркування виконані стійким барвником чорного кольору: «^-7-85-Т», «РГД-5 ^-5-72-Т», «^-98-76Т», «^-189-79Т», один корпус ручної осколкової гранати Ф-1 «386 337-80Т», які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 30.06.2025 є корпусами ручних осколкових гранат РГД-5 та корпусом ручної осколкової гранати Ф-1, 5 запалів до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ, на кожному із яких мається маркування виконане стійким барвником чорного кольору: «180-74 УЗРГМ 583», «34- 87 УЗРГМ - 2 349-2», «67-76 УЗРГМ УЗРПЧ 386-75-76», «149-78 УЗРГМ-2 583», «88- 84 УЗРГМ-2 386-190-84», які відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 30.06.2025 є запалами до ручних осколкових гранат УЗРГМ, отримавши від останнього грошову винагороду у сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
30.06.2025 в період часу з 14:05 по 14:32 під час складання протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 власноруч добровільно видав грошові кошти у вигляді 5 купюр номіналом 1000 гривень серії та номер ЗС 5704111, ЗС 5704110, ЗС 5704113, ЗС 5704112, ЗС 5704114 та пояснив, що вказані грошові кошти отримав за продаж 5 гранат.
30.06.2025 постановою слідчого зазначені речі визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Вилучені речі на праві власності належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
30 червня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.
30 червня 2025 року ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України.
Прокурор посилаючись на ч. 1 ст. 98, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєних кримінальних правопорушень, збереження речових доказів, просить накласти арешт на тимчасово вилучене 30.06.2025 під час затримання ОСОБА_4 майно.
В судове засідання прокурор не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. 02.07.2025 прокурор Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без участі прокурора, клопотання підтримав, просив задовольнити. (а.с. 43).
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, викликався належним чином. Через канцелярію суду 02.07.2025 подав заяву про розгляд клопотання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечує (а.с. 44).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та прокурора.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221130000896 від 23.05.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263 КК України. (а.с. 4).
30.06.2025 в період часу з 14:05 по 14:32 під час складання протоколу затримання особи, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останній власноруч добровільно видав грошові кошти, перелік яких зазначено у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (а.с. 29-31).
Клопотання про арешт майна надійшло до канцелярії суду 01.07.2025 о 14:13 год (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Таким чином, прокурором дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Постановою слідчого СВ Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_8 від 30.06.2025, грошові кошти, які були добровільно видані 30.06.2025 в період часу з 14:05 по 14:32 під час складання протоколу затримання особи ОСОБА_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025221130000896 від 23.05.2025 (а.с. 32-33).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.06.2025 майно, яке зазначено в клопотанні прокурором, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження вилученим майном, власником якого є ОСОБА_4 , до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12025221130000896 від 23.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 30.06.2025 в період часу з 14:05 по 14:32 під час затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 5 купюр номіналом 1000 гривень серії та номер ЗС 5704111, ЗС 5704110, ЗС 5704113, ЗС 5704112, ЗС 5704114, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову Харківського районного управління № 1 ГУ НП в Харківській області, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1