Справа №463/3588/24
Провадження №1-кс/463/6055/25
про застосування запобіжного заходу
04 липня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Озерянка Житомирської обл., українцю, громадянину України, не судимому, розлученому, військовослужбовцю, перебуваючому на посаді начальника відділення матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140120000057 від 19 січня 2024 року за ч. 4 ст. 425 КК України, -
старший слідчий в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб з утриманням у Львівській установі виконання покарань №19. У разі визначення застави, просить визначити таку у розмірі 1 737 983 79 грн., а також покласти на підозрюваного ряд обов'язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 191 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що наказом голови Державної прикордонної служби України №103-ос від 2 лютого 2019 року ОСОБА_5 призначено старшим інженером інженерного відділення по окремому відділу технічного нагляду за будівництвом Державної прикордонної служби України. Наказом голови Державної прикордонної служби України №105-ос від 8 січня 2019 року ОСОБА_5 звільнено з посади старшого інженера інженерного відділення по окремому відділу технічного нагляду за будівництвом Державної прикордонної служби України та зараховано в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом голови Державної прикордонної служби України №56-ос від 24 лютого 2022 року ОСОБА_5 призначено на посаду начальника служби капітального будівництва відділу тилового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом голови Державної прикордонної служби України №204-ос від 22 травня 2023 року ОСОБА_5 призначено на посаду начальника головного інженера відділу тилового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Наказом голови Державної прикордонної служби України №528-ос від 29 грудня 2023 року ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділення матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 , в період з 13 листопада 2020 року по 1 серпня 2023 року, виконуючи роботи з технічного нагляду по вказаних об'єктах будівництва, у відповідності до п. 9 договору №26-19 від 6 серпня 2019 року, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКМІТ», будучи військовою службовою особою наділеною адміністративно - господарськими обов'язками, діючи із злочинною недбалістю, в умовах воєнного стану, через неналежне виконання своїх службових обов'язків та недбале ставлення до них, усупереч вимогам вищевказаного законодавства, вчиняв попередньо дії в межах службових обов'язків, які виконував не так, як того вимагають інтереси служби, не передбачаючи, що в результаті його поведінки може бути завдано шкоду, хоча повинен був і міг це передбачити, в умовах воєнного стану, у конкретно не встановлений час, знаходячись у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , упродовж листопада 2020 - серпня 2023, не перевірив належним чином обсяги фактично виконаних ТзОВ «УКМІТ» підрядних робіт та використаних матеріалів за договором підряду №26-19 на виконання робіт по об'єкту «Капітальний ремонт спального корпусу №6 санаторію «Прикордонник-Немирів» за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Немирів, вул. Курортна, 25, укладених між ІНФОРМАЦІЯ_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКМІТ», чим заподіяв державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальну шкоду у розмірі 173798379 грн., що у 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто спричинив тяжкі наслідки, вчинені в умовах воєнного стану.
Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4 ст. 425 КК України.
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. Вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який йому інкримінується, є тяжким, у разі доведення його вини може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до десяти років з конфіскацією майна, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також володіючи документами для виїзду за кордон, підозрюваний може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Окрім того враховуючи те, що ОСОБА_5 вчиняв даний злочин, будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, в силу займаної посади, перебуваючи у дружніх відносинах із працівниками правоохоронних органів, останній може вдатись до методів конспірації та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушень), ОСОБА_5 займає посаду в Державній прикордонній службі України та може мати доступ до документів, що мають значення для кримінального провадження. Відтак вважає, що у випадку обрання стосовно ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з невстановленими зазначеними вище особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останньому допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Крім того отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно свідків сторони обвинувачення та в силу займаної посади матиме можливість безперешкодно впливати на учасників процесу, з метою зміни або відмови їх від показів. Відтак, обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення, в тому числі ОСОБА_5 конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними засобами контролю.
Також вважає, що зухвалість вищевказаного кримінального правопорушення свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, що вказує на наявність ризику, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
При цьому оскільки зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_5 в умовах воєнного стану із заподіянням матеріальної шкоди (збитків), обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, на думку слідчого призведе до вчинення останнім інших службових (корупційних) кримінальних правопорушень.
Відтак вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, при визначені суми застави просить врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів. Зазначає, що у даному кримінальному провадженні наявність виключності випадку, обумовлена тим, що, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів та вчинене в умовах воєнного стану. Окрім того, слід врахувати те, що дії ОСОБА_5 в очах громадськості дискредитують діяльність правоохоронних органів та органів державної влади в цілому, тим паче в умовах воєнного стану, що в свою чергу підриває обороноздатність держави у воєнний час. За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , з урахуванням викладеного, необхідно встановити у розмірі 173798379 грн., що співрозмірна матеріальній шкоді у розмірі 173798379 грн., яку своїми діями завдав останній. Вважає, що саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання про застосування запобіжного заходу підтримав з мотивів викладених в ньому, пояснення надав аналогічні викладеним в такому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити такому заставу у розмірі 1737983,79 грн., оскільки допущено описку в клопотанні.
Захисник відносно задоволення клопотання слідчого заперечив, подав письмове заперечення, в якому вказує, що на його думку підозра є необґрунтованою та відсутні ризики визначенні ст. 177 КПК України для застосування найтяжчого запобіжного заходу. Вважає, що в поданому клопотанні належним чином не обґрунтовано виключності випадку для визначення підозрюваному застави у вказаному розмірі, який є завідомо непомірним для підозрюваного. Просив застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та пояснив, що протиправних діянь не вчиняв, виконував свої службові обов'язки, належним чином виконує процесуальні обов'язки, на всі виклики до слідчого з'являється, в тому числі з'явився, коли необхідно було на дати зразки підпису. Вказав, що має регулярні відрядження в зону бойових дій, наступне таке заплановано на перші числа липня, а тому просив не обмежувати в пересування, відмовити в задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом положень ст. 183 КПК України тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
Так з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62024140120000057 від 19 січня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
2 липня 2025 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: наказ в.о. начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України «Про результати службового розслідування» №737-АГ від 29 грудня 2023 року, кваліфікаційний сертифікат серії АТ №04825 від 20 листопада 2015 року, свідоцтво №3313 від 27 листопада 2020 року, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про здійснення технічного нагляду за будівництвом» №318АГ від 4 липня 2022 року, наказ голови Державної прикордонної служби України «Про внесення змін до наказу Адміністрації Державної прикордонного служби України від 6 березня 2020 року №146-АГ» №338АГ від 22 липня 2020 року, наказ голови Адміністрації Державної прикордонного служби України «Про здійснення технічного нагляду за будівництвом» №146-АГ від 6 березня 2020 року, витяг з наказу голови Державної прикордонного служби України «По особовому складу» №103-ОС від 2 лютого 2019 року, витяг з наказу голови Державної прикордонного служби України «По особовому складу» №105-ОС від 8 лютого 2022 року, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 » №56-ОС від 24 лютого 2022 року, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 » №204-ОС від 22 травня 2023 року, витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «По особовому складу» №528-ОС від 29 грудня 2023 року, висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/120-25/829-БТ від 27 травня 2025 року, доповідна записка (презентація аудиторського звіту) за наслідками внутрішнього аудиту структурних підрозділів Західного регіонального ДПСУ за період з 1 липня 2021 року по 31 липня 2023 року (аудиторський звіт від 25 жовтня 2023 року №4), договір будівельного підряду №26-19 від 6 серпня 2019 року, додаткова угода до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 30 жовтня 2019 року, додаткова угода №2 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 12 листопада 2020 року, додаткова угода №3 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 23 грудня 2020 року, додаткова угода №4-21 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 23 лютого 2021 року, додаткова угода №5-21 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 20 жовтня 2021 року, додаткова угода №6-21 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 8 листопада 2021 року, додаткова угода №7-21 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 18 листопада 2021 року, додаткова угода №8-22 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 20 травня 2022 року, додаткова угода №9-22 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 12 липня 2022 року, додаткова угода №10-22 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 27 грудня 2022 року, додаткова угода №11-23 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 3 квітня 2023 року, додаткова угода №12-23 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 27 липня 2023 року, додаткова угода №13-23 до договору №26-19 від 6 серпня 2019 року від 29 листопада 2023 року, додатки до вказаних договору та угод, акт №1 на додаткові роботи від 7 жовтня 2019 року.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід слід вважати той факт, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном від п'яти до восьми років, відтак перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу, впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та може вчинити інші злочини.
При цьому сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення свідчать про наявність в його діях інкримінованого кримінального правопорушення.
Водночас слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для застосування найтяжчого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави понад розмір, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки згідно з наявним в матеріалах клопотання витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у власності ОСОБА_5 відсутнє будь-яке майно. Матеріали клопотання не містять будь-якої інформації про матеріальний стан підозрюваного, розмір застави стороною обвинувачення визначено в порушення вимог КПК України, в якому передбачено визначення такого в прожиткових мінімумах для працездатних осіб. При цьому слідчий суддя враховує те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час триває вже понад вісімнадцять місяців, у зв'язку з чим вказані ризики значно знизились, доказів протилежного органом досудового розслідування слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, наявність у нього стійких соціальних зв'язків, його процесуальну поведінку, відсутність доказів того, що протягом строку досудового розслідування останній будь-яким чином перешкоджав кримінальному провадженню.
Також слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчим у поданому клопотанні не конкретизовано докази, якими обґрунтовується підозра ОСОБА_5 , а також невірно вказано розмір заподіяної шкоди, оскільки згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/120-25/829-БТ від 27 травня 2025 року такий становить 1737983,79грн., а не 173798379 грн., як вказує слідчий в клопотанні та зазначено в повідомленні про підозру.
Окрім цього, слідчий суддя враховує необхідність підозрюваному здійснювати відрядження в зону бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Беручи до уваги описані вище ризики, наявність на даний час обґрунтованої підозри, слідчий суддя приходить до переконання про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на строк не більше двох місяців, тобто до 4 вересня 2025 року, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі території України, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із ОСОБА_7 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При цьому слідчий суддя вважає за неможливе покладення на підозрюваного обов'язку утримуватися від спілкування з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки слідчий суддя не вправі заборонити спілкування з невизначеним колом осіб. При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що на момент розгляду клопотання підозрюваний працює на посаді начальника відділення матеріального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим у підозрюваного по мірі виконання своїх службових обов'язків, може виникати необхідність у спілкуванні з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись вимогами статей 177, 178, 179, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід особисте зобов'язання з покладення обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі території України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на строк не більше двох місяців, тобто до 4 вересня 2025 року.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1