Справа № 686/14307/25
Провадження № 2/686/5145/25
02 липня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючої судді Хараджі Н.В.,
секретаря судового засідання Козуляк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування свого позову вказала, що 19 липня 2003 року між нею, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб.
Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Тривалий час вона з відповідачем проживає окремо. Кожен з них живе своїм життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. У них немає наміру в подальшому проживати разом як дружина та чоловік, у них різні погляди на життя. Збереження сім'ї неможливе і суперечить її інтересам.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 року, головуючим суддею визначено суддю Хараджу Н.В.
Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, при цьому в прохальній частині позовної заяви просила проводити розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, разом з тим на адресу суду надав заяву у якій останній зазначив, що не заперечує щодо розірвання шлюбу. Розгляд справи просив провести за його відсутності.
Згідно із частиною 1статті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 19 липня 2003 року, зареєстрований Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління, актовий запис №800.
Від шлюбу є діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.01.2006 року та НОМЕР_2 від 25 квітня 2012 року.
Відповідно до ст. ст.3, 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
У відповідності із ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписами статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Аналізуючи норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
У позовній заяві позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність спільних інтересів, наявні різні погляди на життя, спільно не проживають, також вказала, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе.
Відповідач позов визнав, просить шлюб розірвати.
Шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки. Суду не надано будь-яких заперечень щодо розірвання шлюбу, не спростовано доводи позивача про фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства.
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання такого шлюбу.
Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 569/458/18.
За таких обставин сім'ю неможливо зберегти без доброї на те волі сторін, а подальше сумісне життя подружжя та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача.
Керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,142,247,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.3,21,24,105,110,112 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 19 липня 2003 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління, актовий запис №800, розірвати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа