Справа № 459/1872/25
Провадження № 1-кп/459/127/2025
02 липня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025141150000270 від 15.04.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нововолинськ, Волинської області, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, працюючої молодшим оператором на АЗС «ОККО», не одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_4 , 14 квітня 2025 року близько 23 год, перебуваючи за місцем свого проживання, у квартирі АДРЕСА_3 , маючи умисел на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, під час розпиття із останнім алкогольних напоїв, вступила із ОСОБА_6 у словесну суперечку та в подальшому реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що нанесення удару ножем у спину та у голову є життєво-небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані життєво-важливі органи, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді нанесення тілесних ушкоджень, використовуючи ніж, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, умисно завдала одного удару у голову та одного удару у спину зліва потерпілому ОСОБА_6 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді ран: на спині зліва, яка проникає в плевральну порожнину та на голові, та відповідно до висновку судово-медичної експертизи рана спини відносить до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки в момент утворення.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину повністю визнала та вказала, що 14.04.2025 з потерпілим за її місцем проживання розпивали алкогольні напої. Вподальшому у неї з ОСОБА_6 виникла словесна суперечка, в ході якої вона завдала йому ножем одного удару у голову та одного удару у спину. У вчиненому щиро розкаялася, просила суд суворо її не карати.
Потерпілий у судовому засіданні зазначив, що претензій до обвинуваченої немає. Щодо міри покарання обвинуваченій то просив суд не призначати їй покарання пов'язане із ув'язненням, та не заперечив щодо розгляду справи в порядку передбаченому нормами ч.3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 щодо обставин, які ніким не оспорюються та не заперечуються учасниками судового провадження, судом визнано недоцільним, у зв'язку з відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту та добровільності їх позиції, тому суд дослідження фактичних обставин справи обмежив допитом обвинуваченої та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченої.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевірвши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, дійшов до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені нею умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечному для життя в момент заподіяння - в судовому засіданні повністю доведена.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України.
При призначанні покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченої, яка є раніше не судима, працевлаштована, неодружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 2010р.н., ОСОБА_8 , 2013р.н., ОСОБА_9 , 2016р.н., на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини; щире каяття та активне сприяння розкриттю кримімінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10.2014.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України, з урахуванням вимог ст. ст. 4, 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.
Також, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд уважає, що установлені дані про особу обвинуваченої, пом'якшуючі покарання обставини, позиція потерпілого, який зазначив про примирення із обвинуваченою, просив не призначати покарання, пов'язане із ув'язненням, дають підстави для висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального його відбування, у зв'язку з чим уважає за можливе звільнити її від відбування покарання з випробуванням із покладенням передбачених ст. 76 КК України обов'язків упродовж іспитового строку.
Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що складають 3119,90грн, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої у дохід держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити її від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Після набрання вироком законної сили, речові докази:
-светр з капюшоном чорно-сірого кольору, футболку сірого кольору, джинси сірого кольору, які належать ОСОБА_6 - повернути власнику;
-куртку червоного кольору, футболку зеленого кольору, джинси синього кольору та кросівки бежевого кольору, які належать ОСОБА_4 - повернути власнику;
-шість кухонних ножів різної форми та розмірів, ніж кухонний з ручкою фіолетового кольору, канцелярський ніж (лезо), частину килиму зі слідами РБК, жіночі тапочки голубого кольору зі слідами РБК, сліди РБК з підлоги, п'ять скляних стаканчиків маленьких, два скляні стаканчики великі та одну скляну чашку та футболку з надписом «DECIDE» зі слідами РБК - знищити.
Арешт майна, що накладений ухвалами слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області від 16.04.2025 та 18.04.2025 - скасувати після вступу вироку у законну силу.
Процесуальні витрати на залучення експерта, що складають 3119,90грн, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої у дохід держави.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1