Справа №760/17386/22
01червня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №12022100090001299 від 16.06.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українця, громадянина України, не одруженому, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства до своїх батьків за ст. 173-2 КУпАП, в період часу з вересня 2020 року по теперішній час, безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до психологічного та фізичного страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки та позитивних емоцій, посилення негативних переживань, тощо.
Так, у період часу з вересня 2020 року по теперішній час ОСОБА_4 перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , систематично вчиняє відносно своєї матері, а також періодично відносно свого батька ОСОБА_6 психологічне та фізичне домашнє насильство.
Зокрема, ОСОБА_4 систематично зловживає алкогольними напоями, в результаті чого поводиться агресивно по відношенню до ОСОБА_5 , розпочинає словесні конфлікти, а також, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства словесно ображає нецензурними висловлюваннями ОСОБА_5 , таким чином принижує її людську честь та гідність, а також тисне на неї психологічно шляхом неодноразових погроз фізичною розправою.
Окрім цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства відносно своєї матері, ОСОБА_4 , після вживання алкогольних напоїв, завдає сильного фізичного болю штовхаючи потерпілу, від чого вона втрачає рівновагу та падає, оскільки ОСОБА_5 обмежена у самостійному пересуванні та може пересуватися тільки за допомогою ходунків, так як останній встановлено протез правого тазостегнового суглобу через перелом.
Також, кожного дня, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, ОСОБА_4 провокує словесні конфлікти із потерпілою ОСОБА_5 , неодноразово погрожував розправою, нецензурно виражався та закривав їй рот, а також, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, брав до рук ножа та накидався на останню та свого батька ОСОБА_6 .
Окрім цього, ОСОБА_4 , неодноразово будучи в стані алкогольного сп'яніння, у пізню пору доби приводив додому, де проживають його батьки за адресою: АДРЕСА_1 , своїх п'яних друзів та знайомих, які голосно кричали, шуміли, вживали алкогольні напої, створювали різноманітні конфліктні ситуації, виражались нецензурною лайкою, тим самим заважаючи останній відпочивати, тривожили її спокій та сон.
Також, періодично, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою залякування ОСОБА_4 забігав до спальної кімнати своєї матері ОСОБА_5 словесно її ображав нецензурними висловлюваннями, агресивно себе поводив та в приступі ярості ламав та псував меблі у її кімнаті.
У зв'язку із психотравмуючими ситуаціями, які систематично продовжуються з 2020 року ОСОБА_5 скаржиться на періодичний сильний головний біль, підвищення тиску, поганий сон, погіршення настрою та загалом стану здоров'я, щодня закривається у своїй кімнаті після конфлікту, плаче, відчуває тривогу, що спричиняє психологічні страждання та погіршення якості її життя.
Так, у період часу з вересня 2020 року по сьогоднішній день ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуваючи за місцем проживання, а саме: АДРЕСА_1 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з метою погіршення якості життя потерпілої, систематично, протягом тривалого часу вчиняє домашнє насильство відносно останньої, а також її чоловіка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виражається у діях психологічного насильства, а саме: у словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та погроз в бік потерпілої, що завдає систематичні психологічні страждання ОСОБА_5 .
Відповідно до висновку експерта № 436 ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України» внаслідок поточних сімейних обставин (ображаюча поведінка сина ОСОБА_4 в стані сп'яніння) у ОСОБА_5 спостерігаються переживання страху за життя та майно, емоційна напруга, насторога з тривожними очікуваннями, знижений настрій, емоційна лабільність, почуття приниженої гідності, погіршення сну та неможливість повноцінно відпочивати, що погіршує якість життя останньої.
Допитаний в судому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в умисному вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо своєї матері що призвело до психологічного страждання та погіршення якості життя останньої визнав та надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Пояснив, що дійсно мали місце випадки скандалів зі матір'ю на ґрунті вживання алкоголю, під час яких він штовхав потерпілу та висловлювався нецензурною лайкою, за вказані дії неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Також, зазначив, що на момент розгляду провадження батько помер і вони з матір'ю залишилися вдвох, відтоді намагається їй допомагати в побуті, так як розуміє, що вона у нього єдина близька людина, тому їхні стосунки покращилися.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, доводиться зібраними та перевіреними у судовому засіданні доказами.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 349 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дійшов переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена у повному обсязі. Дії обвинуваченого обґрунтовано кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, оскільки він умисно, систематично вчиняв щодо ОСОБА_5 психологічне та фізичне насильство, що спричинило їй психологічні страждання та погіршення якості життя.
Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який характеризується негативно, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога чи психіатра, раніше не судимий, а також відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання.
Беручи до уваги наведене, а також конкретні обставини вчинення злочину та той факт, що вчинене кримінальне правопорушення належить до категорії нетяжких відповідно до ст. 12 КК України, суд приходить до висновку про доцільність призначення ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт у межах санкції ст. 126-1 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів, а також повною мірою відповідає меті кримінального покарання.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 76 КК України, якими передбачено можливість покладення на осіб, засуджених за вчинення злочинів, пов'язаних із домашнім насильством, обов'язків та заборон, передбачених ст. 91-1 КК України, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 відповідні обмежувальні обов'язки, пов'язані з потерпілою, та направити його до Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації для проходження програми для кривдників строком на два місяці.
На переконання суду, проходження зазначеної програми сприятиме формуванню у ОСОБА_4 навичок ефективного самоконтролю, розвитку неагресивної моделі поведінки у побутових та особистих стосунках, формуванню відповідального ставлення до власних вчинків та їх наслідків, а також сприятиме зменшенню ризику повторного вчинення правопорушень.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити, що Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає можливість реалізації програми для постраждалої особи - комплексу заходів, спрямованих на подолання емоційної залежності, формування впевненості у собі, здатності відстоювати власну гідність та захищати свої права, у тому числі із залученням уповноважених органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 23 зазначеного Закону, суб'єктами, відповідальними за виконання програм для постраждалих осіб, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які зобов'язані організовувати та забезпечувати проходження відповідних програм за згодою потерпілої особи.
У зв'язку з наведеним, суд рекомендує потерпілій ОСОБА_5 звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем проживання для участі у відповідній програмі.
Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлявся. Долю речових доказів вирішується відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 370-374, 376 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений пунктом 5 частини першої статті 91-1 Кримінального кодексу України, у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці.
Покласти контроль за виконанням обмежувального заходу - програми для кривдників, застосованої до ОСОБА_4 , на Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 Кримінального кодексу України, умисне невиконання обмежувальних приписів або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1