печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19191/25-к
пр. 1-кс-17963/25
19 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
1.Короткий виклад вимог та доводів поданої скарги
ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб офісу Генерального прокурора України, про зобов'язання, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) його заяву від 19.04.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України.
2. Явка сторін
Особа, яка звернулася зі скаргою, в судове засідання не прибула, про місце і час розгляду скарги була повідомлена належно.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги. Заперечень, пояснень, заяв не надходило.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
3. Норми процесуального права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
4. Обставини, встановлені слідчим суддею
Слідчим суддею встановлено, що 22.04.2025 Офісом Генерального прокурора отримана заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України.
Цього ж дня, 22.04.2024, ОСОБА_3 зі своєї електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1.ua надіслав на електронну пошту суду скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування.
5. Мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Отже, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Тому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (п. 33-36) дійшла висновку, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.
Так, у заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник ОСОБА_3 вказує що він має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні № 120210820001486 від 02.11.2021.
22.04.2022, під час відкриття та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, було встановлено відсутність висновку дактилоскопічної експертизи (ідентифікації) порівняння відбитків пальців ОСОБА_3 з відбитком пальця руки третьої особи (злочинця), який був залишений на місці скоєння злочину на папері зі слідами речовим бурого кольору (крові) потерпілої ОСОБА_4 . В матеріалах кримінального провадження №12021082040001486 від 02.11.2021 взагалі відсутня дактилоскопічна карта ОСОБА_3
15.04.2022 в матеріалах справи є висновок експерта № СЕ -19/108- 22/3343 Д від 15.04.2022 щодо придатності ідентифікації сліду пальця руки третьої особи (злочинця), який був залишений на місці скоєння злочину на папері зі слідами речовини бурого кольору (крові) потерпілої ОСОБА_4 . Експерт зазначив, що можливо ідентифікувати даний відбиток пальця.
19.04.2022 слідчою ОСОБА_5 було винесено постанову про проведення дактилоскопічної експертизи стосовно (ідентифікації) порівняння відбитків пальців ОСОБА_3 з відбитком пальця руки, який був залишений на папері з речовиною бурого кольору (крові) потерпілої ОСОБА_4 на місці скоєння злочину від 02.11.2021. ОСОБА_3 відомо, що висновок, який був прихований слідчою ОСОБА_5 , є негативним, а тому був прихований з метою подальшого тримання ОСОБА_3 під вартою.
04.11.2024 ОСОБА_3 звернувся з запитом до Запорізького наукового дослідницького експертного криміналістичного центру (далі НДЕКЦ), де просив надати йому належно завірену копію висновку дактилоскопічної експертизи.
07.11.2024 він отримав відповідь з відмовою в наданні завіреної копії висновку дактилоскопічної експертизи, посилаючись на надумані обставини, начебто таємну, засекречену інформацію.
За вказаних обставин заявник вбачає вчинення злочину групою осіб, а саме: слідчою СВ ВП № 4 ЗРУП ГУНП міста Запоріжжя ОСОБА_5 , прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 , директором НДЕКЦ в місті Запоріжжі ОСОБА_7 , які умисно приховують речові докази від суду, які мають істотне значення для вирішення питання про тримання невинної особи під вартою з метою подальшого незаконного тримання ОСОБА_3 під вартою.
Вказане, на думку заявника, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України.
Дослідивши зміст скарги та долученої до неї заяви про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку, що вона не містить конкретних обставин, які б могли свідчити, що було вчинено суспільно-небезпечне діяння, що у свою чергу було б підставою для внесення органом досудового розслідування відповідних відомостей до ЄРДР та потребувало б перевірки органом досудового розслідування лише за допомогою засобів кримінального процесу.
Доводи заяви про вчинення кримінального правопорушення зводяться до незгоди ОСОБА_3 з проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12021082040001486, у тому числі з результатами розгляду його запиту щодо надання висновку дактилоскопічної експертизи та відмовою в наданні запитуваної інформації.
Крім того, у провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 12021082040001486 від 02.11.2021 щодо ОСОБА_3 , де він є обвинуваченим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.152 КК України. У кримінальному провадженні №12021082040001486 триває Оскільки в даному кримінальному провадженні триває судовий розгляд, оцінка доказів щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності буде надана судом за результатами розгляду кримінального провадження.
Також, слідчий судді звертає увагу, що ОСОБА_3 оскаржував бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні аналогічної заяви про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР.
Ухвалю слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17.02.2025 у справі № 405/1808/25-к було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні скарги. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05.05.2025 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Посилання скаржника у скарзі на норму ст. 214 КПК України, яка, на його думку, встановлює не право, а обов'язок слідчо або прокурора внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, оцінюється слідчим суддею критично, оскільки дана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з урахуванням початкового етапу дослідження події імовірного кримінального правопорушення та обмеженістю правових можливостей щодо не тільки пізнання тих чи інших обставин, але й можливості детального обґрунтування наявності повного складу кримінального правопорушення, що характерно для підсумкових рішень у кримінальному провадженні (винесення вироку чи закриття кримінального провадження).
Отже, враховуючи, що положеннями ч. 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення, яких, на думку слідчого судді, заява ОСОБА_3 не містить, а відтак і бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відсутня.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, слідчий суддя також звертає увагу, що скарга на бездіяльність прокурора подана у день отримання Офісом Генерального прокурора заяви ОСОБА_3 , тобто передчасно.
Також, слідчий суддя зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Натомість, скаржник у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги. Заяв, клопотань від нього не надходило. Неявка скаржника в судове засідання свідчить, на думку слідчого судді, про втрату інтересу до скарги.
З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи ОСОБА_3 необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.
Керуючись ст. 303, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8