справа №752/20411/24 головуючий у суді І інстанції Данілова Т.М
провадження №22-з/824/970/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
02 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану представницею - адвокаткою Ткаленко Анною Володимирівною про забезпечення позову у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 поданою представницею - адвокаткою Коваль Марією Сергіївною на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею,-
У вересні 2024 року адвокатка Ткаленко А.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею, у якому просила суд:
зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у вільному спілкуванні та участі у вихованні ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при зустрічах та за допомогою будь-яких засобів зв'язку (телефонні дзвінки, листування);
визначити графік участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним чином:
- необмежене спілкування батька з сином у вільний час дитини, телефоном та в режимі «онлайн» з використанням електронного та іншого способу зв'язку,
- побачення батька з сином у робочі дні, а саме кожного понеділка та середи, після закінчення навчального процесу у школі до 20 год. 00 хв. без присутності матері, у вихідні дні, а саме кожної суботи з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., ночівля за бажанням дитини, із можливістю перебування дитини за місцем проживання батька, без присутності матері, та з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів, а також з можливістю залишення дитини на ніч із суботи на неділю за бажаннм дитини,
- побачення батька з сином у день народження сина шляхом чергування років. Черговість визначається наступним чином: батьків рік, який закінчується на парне число, мати у рік, який закінчується на непарне число. У робочі дні зустріч відбувається після закінчення шкільних занять та інших додаткових гуртків, які відвідує син, та до 20 год. 00 хв., у вихідні дні з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності матері,
- спільний щорічний відпочинок батька з сином протягом року в період шкільних канікул дитина 3 дні (2 ночі) перебуває та проживає разом з батьком за місцем проживання батька, ночівля за згодою дитини, а 4 дні (3 ночі) із матір'ю. У період літніх та зимових канікул дитина 7 днів перебуває з батьком за місцем проживання чи відпочинку батька, без присутності матері, з можливістю відвідування культурно-масових, спортивних та розважальних заходів,
- побачення батька з сином під час святкових заходів в освітніх закладах та/або інших закладах за домовленістю з матір'ю,
- побачення батька з сином без присутності матері під час святкових днів та релігійних світ, враховуючи також вихідні дні, що визначаються постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік. Черговість визначається наступним чином: батькові у рік, який закінчується на парне число, мати у рік, який закінчується на непарне число, при цьому сторони обговорюють завчасно години святкувань,
- тимчасовий виїзд дитини за межі України з батьком з метою її оздоровлення та відпочинку повинен здійснюватися за попередньою домовленістю з матір'ю дитини, з врахуванням бажання дитини, в разі заперечення матері - за рішенням суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків,
- у разі хвороби дитини (підтвердженої згідно запису педіатрів), якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу, погоджену між батьками дату, враховуючи інтереси дитини, стан її здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін у справі народився син ОСОБА_4 , який проживає разом з матір'ю. Починаючи з 2024 року між батьками виникло непорозуміння щодо способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином. Мати відмовилась йти на діалог з батьком щодо мирного способу вирішення даного конфлікту шляхом укладення договору про здійснення батьківських прав та виконання обов'язків відповідно до положень ст. 157 СК України. Відповідач приховує місцезнаходження малолітнього сина, у зв'язку з чим на даний час позивач позбавлений будь-якої можливості спілкуватись з сином та приймати участь у його вихованні, оскільки номер телефону батька заблокований матір'ю, у тому числі у всіх доступних месенджерах.
Оскільки ОСОБА_2 чинить позивачу перешкоди у спілкуванні та зустрічах із малолітнім сином, звернувся до суду з позовом.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2025 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначено способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом: встановлення щоденного спілкування засобами телефонного та електронного зв'язку з урахуванням розпорядку дня дитини; кожного понеділка та середи після закінчення шкільних та позашкільних занять до 20 год. 00 хв. без присутності матері; кожної суботи з 09.00 до 20.00 із можливістю перебування дитини за місцем проживання батька та/або в місцях дитячого відпочинку і дозвілля, без присутності матері, з можливістю залишення дитини на ніч з суботи на неділю за бажанням дитини; день народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в парні роки організовує батько (з можливістю матері бути присутньою та привітати дитину), в непарні роки організовує мати (з можливістю батьку бути присутнім та привітати дитину); весняні та осінні канікули 3 дні (2 ночі) за місцем проживання батька, з ночівлею за згодою дитини; літні та зимові канікули - 7 днів дитина перебуває з батьком за місцем проживання чи відпочинку батька, без присутності матері, батько попереджає матір про дату та місце відпочинку не пізніше, ніж за тиждень; побачення під час святкових заходів в освітніх закладах за домовленістю з матір'ю; святкові дні з 09.00 до 20.00 год. за попередньою домовленістю з матір'ю та за бажанням дитини. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 422,40 грн. судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, 15 квітня 2025 року представниця ОСОБА_2 - адвокатка Коваль Марія Сергіївна через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 року справу призначено до розгляду в суді апеляційної інстанції на 16 вересня 2025 року об 11 годині 00 хвилин в приміщенні Київського апеляційного суду з повідомленням учасників справи.
09 червня 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Ткаленко А.В. подала відзив на апеляційну скаргу.
25 червня 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Ткаленко А.В. подала до Київського апеляційного суду заяву про забезпечення позову, у якій просила:
вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі надати ОСОБА_1 , можливість спілкувати з малолітнім сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою відеозв'язку кожного тижня, раз у два дні, зокрема у кожний вівторок, четвер та у суботу у вільний час дитини, без обов'язкової присутності матері.
Вимоги заяви обґрунтовує тим, що оскільки ОСОБА_2 почала чинити позивачу перешкоди у зустрічах та спілкуванні з сином, останній наразі позбавлений будь-якої можливості спілкуватись ним та приймати участь у його вихованні.
Позивач вичерпав усі компромісні способи вирішення конфліктів, які спричиняє відповідач, однак, усвідомлює, що у ситуації що склалася пріоритетним для вирішення є захист інтересів та прав дитини.
Період часу від відкриття провадження у справі до призначення судового розгляду в суді апеляційної інстанції та набрання рішенням суду законної сиди є досить тривалим, що на переконання ОСОБА_1 може призвести до втрати безпосередніх контактів з сином, та, як наслідок, до неможливості виконання рішення суду у справі, оскільки позивач позбавлений жодної можливості на підтримання контакту з сином, так як відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з сином та приховує місцезнаходження останнього.
З урахуванням збереження емоційного зв'язку дитини з батьком, вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову у вигляді зобов'язання ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі надавати ОСОБА_1 можливість спілкування з малолітнім сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою відеозв'язку кожного тижня, раз у два дні, зокрема у кожний вівторок, четвер та у суботу у вільний час дитини, без обов'язкової присутності відповідача.
Вважає обраний вид забезпечення позову спір по суті не вирішує, оскільки позовними вимогами є: зобов'язати відповідача не чинити перешкоди позивачу брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, визначивши спосіб участі у вихованні - систематичні побачення та можливість вільного спілкування із сином у визначений проміжок часу, що є відмінним від застосованого заходу забезпечення позову.
Частина перша статті 153 ЦПК України визначає, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду),
Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Встановлено, що 26 червня 2025 року представниця ОСОБА_2 - адвокатка Коваль М.С. ознайомилася з матеріалами справи, у т.ч. із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову. Жодних заперечень щодо заяви про забезпечення позову від ОСОБА_2 не надходило.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пункт 7 частини першої статті 365 ЦПК України визначає, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується, зокрема, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини першої статті 150 ЦПК України).
Застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У цій справі спір між сторонами виник із сімейних правовідносин і стосується визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх порушених прав, послався на те, що відповідачка ОСОБА_2 перешкоджає йому у спілкуванні з сином, що на переконання позивача може призвести до втрати безпосередніх емоційних контактів з дитиною, та, як наслідок, до неможливості виконання рішення суду у справі.
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року).
Суть висновків Європейського суду з прав людини у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» («Сristian Сatalin Ungureanu v. Romania», заява № 6221/14, п.п. 29-34, рішення від 04 вересня 2018 року) зводиться до того, що допущення державою ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини ще й протягом тривалого часу, у тому числі за наявності судового спору між батьками, від якого, зокрема, залежить характер цього доступу, навіть якщо це відбувається без порушення існуючих нормативних правил держави, є порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини 1950 року - права на повагу до приватного і сімейного життя того з батьків, доступ до дитини якого обмежується або унеможливлюється. Відповідно до обставин справи «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» мова не йшла про ситуацію, коли є об'єктивні підстави вважати, що зазначений доступ до дитини явно суперечить її інтересам.
Згідно з практикою ЄСПЛ оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів з точки зору збалансованості інтересів. Залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися. Але надзвичайно важливими є врахування найкращого інтересу дитини. При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, п. 100, від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, п. 76).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову;
Судове рішення про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною спрямовано на збереження емоційного зв'язку дитини з батьком. Заходи ж забезпечення позову, що полягають у наданні позивачу можливості спілкування з малолітньою дитиною за допомогоювідеозв'язку спрямовані на сприяння забезпечення відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком на час вирішення по суті спору щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною.
Відповідно до статті 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Враховуючи наведене, оцінивши доводи ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною, відсутність обставин, які можуть безумовно обмежувати право на таке спілкування, а також, враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні і спілкуванні з дитиною, а рішення у справі №752/20411/24 не набрало законної сили, що унеможливлює його виконання, колегія суддів доходить висновку про наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову у цій справі буде сприяти відновленню довірливих відносин та емоційного контакту між батьком та дитиною, відповідатиме їх інтересам та зможе усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення суду.
Адже, відновлення відносин та емоційного контакту неповнолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей з батьком.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц та від 16 серпня 2023 року у справі №331/24/22.
Разом з тим, обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість спілкувати з малолітнім сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою відеозв'язку кожного тижня, раз у два дні, зокрема у кожний вівторок, четвер та у суботу у вільний час дитини, без обов'язкової присутності матері, є неконкретизованим, не враховує вік дитини, необхідність перебування під час спілкування з батьком невизначений період часу протягом дня за комп'ютером/ телефоном, а тому потребує уточнення.
Не переконання колегії суддів, зобов'язання ОСОБА_2 надавати можливість ОСОБА_1 спілкуватися з малолітнім сином ОСОБА_5 , 2018 року народження, за допомогою відеозв'язку кожного вівторка, четверга та суботи протягом однієї години з урахуванням вільного часу дитини, без обов'язкової присутності матері, є домірним позовним вимогам, не вирішує спір по суті, а буде спрямовано на забезпечення збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком.
Отже, враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. ст.149-153, 260, 261 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 , подану представницею - адвокаткою Ткаленко Анною Володимирівною про забезпечення позову - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість спілкуватися з малолітнім сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за допомогою відеозв'язку кожного вівторка, четверга та суботу протягом однієї години з урахуванням вільного часу дитини, без обов'язкової присутності матері, до набрання законної сили рішенням у справі №752/20411/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею.
Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Інформація про боржника: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
В задоволенні вимог заяви в іншій частині - відмовити.
Постанова апеляційного суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її ухвалення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Постанова апеляційного суду про забезпечення позову дійсна для пред'явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова