Справа № 363/6085/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8613/2025
01 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Докукіної Тетяни Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року у складі судді Котлярової І.Ю.,
у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,-
У листопаді 2023 року товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося у суд із позовом у якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості договором про надання споживчого кредиту № 4480094 від 17 липня 2021 року у розмірі 49 464 грн 65 коп, а також понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 684 грн та на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Позов обґрунтована тим, що 17 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4480094, відповідно до умов якого, кредитодавець надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до положень договору: сума кредиту (загальний розмір) складає: 15 000 грн, строк кредиту становить 30 днів; стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою позичальника; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація.
Згідно умов договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту.
Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором договору вважається направленням кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 15 000 грн.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту № 4480094 від 17 липня 2021 року виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 15 000 грн відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням.
У порушення умов договору, відповідач, свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 28 вересня 2023 року утворилася заборгованість у розмірі 49 464 грн 65 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 34 200 грн; заборгованість по пені і штрафу - 0,00 грн.; нараховані 3% річних - 24 грн 65 коп; інфляційні втрати - 240 грн.
04 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, відповідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4480094 від 17 липня 2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.
В подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 4480094 від 17 липня 2021 року, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року позов задоволено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі адвокат Докукіна Т.В. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
Вказано, що договір про надання споживчого кредиту № 4480094 від 17 липня 2021 року відповідачем не укладався, оскільки станом на 18 травня 2021 року його паспорт було втрачено за невідомих обставин.
Зазначено, що спірний договір укладено із значним порушенням діючого законодавства в частині ідентифікації отримувача коштів, а також у матеріалах справи відсутній первинний документ, який би засвідчував, що відповідачу по кредитному договору були перераховані кошти у розмірі, який вказаний позивачем.
Також не вважає відповідач й наданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом по справі й заперечує проти того, що щодо належності йому електронного платіжного засобу, реквізити якого зазначені в тексті договору.
Окрім того відповідач вказує, що відсутні докази існування будь-яких правовідносин між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «Контрактовий дім», яке нібито здійснило переказ коштів на рахунок відповідача від імені первісних кредиторів.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів заявлених у скарзі, оскільки матеріалами справи доведено факт укладення договору з відповідачем та видачу йому кредитних коштів, а тому рішення суду не підлягає скасуванню та має бути залишено без змін. Також у відзиві представник позивача просив проводити розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін посилаючись на ч. 5 с. 279 ЦПК України.
Також 15 травня 2025 року до суду надійшло клопотання адвоката Докукіної Т.В. в інтересах ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, посилаючись на складність справи та у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів з АТ «СенсБанк» та Пенсійного фонду України.
19 травня 2025 року від представниці відповідача надійшло клопотання у якому вона просила про витребування інформації з АТ «СенсБанк» та Пенсійного фонду України, а також про долучення до справи відповіді на адвокатський запит.
Між тим, апеляційна інстанція не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань та розгляду апеляційної скарги на рішення суду у порядку загального провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з огляду на таке.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
В силу ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що встановлено вимогою ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим судом апеляційної інстанції, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суд вищої інстанції не має повноважень встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи в суді першої інстанції проводився з викликом сторін, яка розглядалася тривалий час та відповідач брав у ній активну участь, а отже не був позбавлений можливості заявляти клопотання чи надавати самостійно докази.
При цьому у справі відсутні докази повідомлення районного суду про те, що у відповідача були труднощі в отриманні доказів, які він просить витребувати.
Із огляду на викладене та враховуючи позицію Верховного Суду у справі № 499/895/19 від 12 жовтня 2023 року, за змістом якої інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази.
Частиною першою статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Матеріали справи містять достатньо доказів для перевірки правильності висновків районного суду та не потребують виклику сторін.
Таким чином у задоволенні клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та витребування доказів у цій справі при розгляді апеляційним судом слід відмовити.
Колегія суддів перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі справи убачається, що 17 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4480094, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту складає: 15 000 грн (а.с. 5-9 т.1).
Крім того з договору убачається, що кредит видано на 30 днів. Дата повернення кредиту та сплата процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору (а.с. 10 т.1).
У договорі також відображено, що тип процентної ставки фіксований. Стандартна процента ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою позичальника; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація.
Знижена процентна ставка 1,615 % в день.
Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає:
- за стандартною ставкою 24079, 41 % % річних та за зниженою ставкою 12133, 74 % річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 23 550 грн. та за зниженою ставкою 22 267 грн 50 коп.
Кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної карти, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання договору, а у наступні календарні дні, графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п. 1.4 договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті.
У вказаному договорі, таблиці обчислення вартості кредиту (Додатку № 1 до вказаного договору), паспорті споживчого кредиту міститься позначення про їх підписання 17 липня 2021 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором - М940657. З боку кредитора договір підписано факсимільним відтворенням підпису директора ОСОБА_2 .
Згідно додатку № 1 до договору № 4480094 від 17 липня 2021 року, кредит видано 17 липня 2021 року в розмірі 15 000 грн, проценти за користування кредитом 7 267 грн 50 коп, реальна річна процентна ставка 12 133, 74 %. Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою в зв'язку з чим будуть мати наступні значенні: сума платежу за розрахунковий період складе 23 550 грн, проценти за користування кредитом складуть 8 550 грн, реальна річна процентна ставка складе 24 079, 41 % річних, загальна вартість кредиту складе 23 550 грн.
Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту. Також, відповідно до паспорту кредиту позичальник підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних них умов кредитування та підтвердив отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які можуть бути, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором (а.с. 10 на звороті 12 т.1).
З листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 2478 від 21 березня 2023 року вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» 17 липня 2021 року перерахувало 15 000 грн на картку № НОМЕР_1, відповідно до транзакції № 967908349, номер замовлення № 20741153 (а.с. 13 т.1).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 4480094 від 17 липня 2021 року про надання споживчого кредиту, станом на 28 вересня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 49 464 грн 65 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 34 200 грн; заборгованість по пені і штрафу - 0,00 грн.; і 3% річних - 24 грн 65 коп; інфляційні втрати - 240 грн (а.с. 22 т.1).
04 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 4480094 від 17 липня 2021 року укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 23-25 т.1).
Згідно з Реєстру боржників від 04 лютого 2022 року до Договору факторингу № 04-02-02/2022 від м, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 4480094 від 17 липня 2021 року складає 49 200 грн, з яких 15 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 34 200 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 25-28 т.1).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 4480094 від 17 липня 2021 року укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а.с. 29-31 т.1).
З акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», вбачається на виконання про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняло Реєстр боржників кількістю 207 307 (а.с. 31 на звороті т.1).
Згідно з реєстру боржників від 10 січня 2023 року до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором № 4480094 від 17 липня 2021 року складає 49 464 грн 65 коп, з яких 15 000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 34 200 грн - сума заборгованості за відсотками; 264 грн 65 коп - 3 % річних та інфляційні втрати (а.с. 32-34 т.1).
Відповідач заперечуючи проти позову подав довідку від 19 травня 2025 року видану Заступником начальника відділу превенції Вишгородського РУП ГУНП Київського оспалості Миколи Вдовиченка за змістом якої, 18 травня 2021 року відповідач звернувся до вказаного відділу з заявою про втрату своїх документів, де повідомлено, що близько двох місяців тому за домашньою адресою АДРЕСА_1 було виявлено відсутність зокрема паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду (а.с. 159 т.1).
У вказаній довідці також зазначено, що за результатами перевірки не було встановлено достатніх даних, які б вказували на ознаки кримінального або адміністративного правопорушення.
Подібну інформація міститься також й у листі Вишгородського РУП ГУНП Київського оспалості № 1866 від 19 травня 2021 року, де також позивачу рекомендовано звернутися до відповідних державних органів з метою поновлення втрачених документів (а.с. 158 т.1).
Задовольняючи позов районний суд виходив з наявності у матеріалах справи доказів, що підтверджують укладення договору, питання недійсності якого в установленому закономпорядку відповідачем не порушувалося й не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості.
З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі N 638/13683/15-ц зазначила, що визначаючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами кредитного договору, суди повинні встановити: на які потреби було надано кредит, чи здійснювалось кредитування з метою задоволення боржником особистих економічних та побутових потреб.
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги (частина 2 статті 527 ЦК України).
З огляду на норми частини 1 статті 1054 ЦК України, колегія апеляційного суду вважає, що у спірних правовідносинах позичальник має довести відсутність заборгованості у зв'язку з належним виконанням зобов'язання щодо повернення грошових коштів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит.
Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.
Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення частина 1 стаття 9 Закону України "Про споживче кредитування".
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту - частина 2 статті 9 Закону України "Про кредитування".
Стаття 12 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено умови договору про споживчий кредит.
Так, у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо супровідних послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору;
У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
Обов'язковою умовою для укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього кредиту, визначеної Законом України "Про організацію формування та обігу кредитних історій". Відсутність такої згоди споживача має наслідком відмову кредитодавця в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.
Обраний сторонами спосіб укладення кредитного договору передбачений статтями 640-646 Цивільного кодексу України.
Відповідно до норм цих статей:
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору (частина 1 статті 641 ЦК України).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина 2 статті 642 ЦК України).
Тобто, одна із сторін договору (позичальник або фінансова установа) надає іншій стороні заяву (пропозицію, оферту), в якій пропонує укласти кредитний договір на певних умовах.
Така заява має містити істотні умови договору: ціль кредитування, суму кредиту, процентну ставку, порядок надання і т.д.
Інша сторона (отримувач пропозиції) має надати повну та безумовну відповідь. Це означає, що така відповідь (акцепт) має трактуватись без жодних сумнівів.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 ЦК України).
Відповідач підписав договір про надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту та отримав від банку підписаний акцепт, а тому така форма договору сторонами була узгоджена, а у його тексті було погоджено всі істотні умови.
Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідачем не спростована презумпції правомірності кредитного договору, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що сторонами було укладено кредитний договір, зобов'язання за яким щодо повернення кредитних коштів позичальник не виконав, що спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.
Доводи апеляційної скарги проте, що суду не було надано документів, що підтверджують отримання кредитних кошів відповідачем є безпідставними, оскільки за умовами укладеного договору кошти йому зараховані на банківську карту № НОМЕР_1 номер якої зазначено в договорі.
Також апеляційний суд не погоджується з доводами, щодо відсутності доказів існування будь-яких правовідносин між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «Контрактовий дім», оскільки такі твердження не відповідають наданим позивачем доказам.
Так, факт перерахування відповідачеві коштів, обумовлених договором, підтверджено повідомленням ТОВ ''ФК ''Контрактовий дім'', відповідно до якого за транзакцією № 967908349 від 17 липня 2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в сумі 15 000 гривень, операція проведена успішно (а.с. 13 т.1).
Перерахування коштів ТОВ ''ФК ''Контрактовий дім'' здійснювалося відповідно до договору № 087/20-П від 08 липня 2020 року укладеного між ТОВ ''ФК ''Контрактовий дім'' та ТОВ ''Авентус Україна''.
Отже матеріалами справи доведено, платіжним провайдером ТОВ ''ФК ''Контрактовий дім'' здійснено перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, заборгованості за процентами, 3 % річних та інфляційних втрат обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором, у якому сторони погодили всі істотні умови.
Відповідач у доводах апеляційної скарги заперечує факт укладення ним споживчого договору, у той же час, не спростовує жодними належними доказами його укладення та не вказує обставин, які б підтвердили б не отримання ним коштів.
Посилання на досить формальний підхід до оцінки судом виписки до угоди № 8524781 від 25 вересня 2024 року, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки районним судом в повній мірі досліджено докази у справі та враховано їх доцільність та обґрунтованість під час вирішення спору.
За встановлених обставин, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Крім того, звертаючись до суду першої інстанції з позовом ТОВ "Коллект Центр" просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 13 000 грн, які судом задоволено.
Разом з тим в апеляційній скарзі не містяться доводи та обґрунтування щодо незгоди з рішенням суду в частині стягнення судових витрат.
Відповідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись ст. ст. 259, 374, 375, 381 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Докукіної Тетяни Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: