24 червня 2025 року місто Київ
Справа № 368/1960/24
Провадження № 33/824/1902/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №195056 ОСОБА_1 , 12 грудня 2024 року о 18 годині 20 хвилин в м. Кагарлик по вул. Козацька Обухівського району Київської області керував автомобілем Honda LEGEND д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), чим порушив п.2.5 ПДР України. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився під відеофіксацію, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави.
27 лютого 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Клапчук Ф.П. звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій він просить постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року скасувати та справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на те, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесена з грубим порушенням норм процесуального права. Суд неповно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам подій, підійшов формально до вивчення фактичних обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що порядком направленням водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду передбачено, що відмова водія від проходження огляду в медичному закладі фіксується в присутності двох свідків, чого забезпечено не було.
Вказує, що відео з боді камер патрульних поліцейських не є належним доказом, оскільки з нього вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та виявив ба жання пройти такий огляд в медичному закладі, також ОСОБА_1 прибув до медичного закладу разом з екіпажом патрульної поліції, проте по прибуттю поліцейська чинила тиск на ОСОБА_1 повідомляла що складе на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення за порушення п. 2.5. ПДР України.
Конфлікт з поліцейською унеможливив проходження медичного огляду, оскільки поліцейська від самого початку була налаштована на складання адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 , та працівниками поліції було порушено презумпцію невинуватості оскільки вони відразу встановили його вину цу вчиненні адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки на відео зафіксовано як транспортний засіб Honda LEGEND д.н.з. НОМЕР_1 стоїть припаркований та не здійснює рух.
Вказує, що рапорт який міститься в матеріалах справи не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки це є лише внутрішній документ.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Клапчук Ф.П. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.
Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до вимог частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх ознак складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Суд надав оцінку доказам та твердженням, які представник подав до суду апеляційної інстанції, та приходить до наступного висновку.
Щодо доводів апелянта про те, що порядком направленням водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду передбачено, що відмова водія від проходження огляду в медичному закладі фіксується в присутності двох свідків, чого забезпечено не було.
Відповідно до п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, відповідно до вказаного Порядку факт відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису і лише вразі відсутності такої можливості залучає двох свідків, отже наявність двох свідків не імперативною вимогою а диспозитивною вимогою до патрульних поліцейських.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів вказаної справи факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було зафіксовано за допомогою технічних засобів, а тому наявність двох свідків не є обов'язковою вимогою під час відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також, вказаний п. 8 Порядку, не зобов'язує патрульних поліцейських фіксувати факт відмови від проходження огляду в медичному закладі в самому медичному закладі та у присутності лікаря нарколога, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Щодо доводів апелянта про те, що відео з боді камер патрульних поліцейських не є належним доказом, оскільки з нього вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння та виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі, також ОСОБА_1 прибув до медичного закладу разом з екіпажом патрульної поліції, проте по прибуттю поліцейська чинила тиск на ОСОБА_1 повідомляла що складе на нього протокол про вчинення адміністративного правопорушення за порушення п. 2.5. ПДР України.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським або у присутності двох свідків.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з відеозапису долученого до матеріалів справи, запис був безперервний, на записі наявні роз'яснення прав та обов'язків, роз'яснено право відмови від проходження медичного огляду, а також зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі (файл відео Y000000_00000020241212181612_0057, 2 хв. 30 сек. - 3 хв. 00 сек.)
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення п. 5 Розділу ІІ Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, апеляційний суд враховує, що в цьому пункті зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища, суд дійшов до висновку, що доводи апелянта в цій частині є необґрунтовані, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що патрульними поліцейськими дотримані вимоги статті 266 КУпАП під час фіксування адміністративного правопорушення.
Щодо доводів апелянта про те, що конфлікт з поліцейською унеможливив проходження медичного огляду, оскільки поліцейська від самого початку була налаштована на складання адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 , та працівниками поліції було порушено презумпцію невинуватості оскільки вони відразу встановили його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи ОСОБА_1 самостійно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Дослідивши долучені до матеріалів справи судом не було виявлено порушень патрульних поліцейських, зокрема схиляння до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки на відео зафіксовано як транспортний засіб Honda LEGEND д.н.з. НОМЕР_1 стоїть припаркований та не здійснює рух.
Як вбачається з відео яке було долучено до матеріалів справи з назвою файлу Y000000_00000020241212181612_0056 зафіксовано рух транспортного засобу Honda LEGEND д.н.з. НОМЕР_1 та факт з'їзду його на узбіччя дороги.
Також, з вказаного відео вбачається, що після зупинки транспортного засобу патрульні поліцейські підійшли до транспортного засобу Honda LEGEND д.н.з. НОМЕР_1 та на водійському сидінні автомобіля перебував водій ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що факт керування транспортним засобом Honda LEGEND д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 підтверджується з відео Y000000_00000020241212181612_0056 яке було долучено до матеріалів справи, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та спростовуються доказами, які наявні в матеріалах справи.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рапорт який міститься в матеріалах справи не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки це є лише внутрішній документ.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі №524/4668/17 від 28 травня 2025 року, зазначено, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Враховуючи викладене суд погоджується, що долучений до матеріалів справи рапорт не може слугувати належним доказом у матеріалах справи.
Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні інші докази які у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому рапорт патрульних поліцейських не є єдиним доказом на якому ґрунтується обвинувачення щодо ОСОБА_1 .
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 спростовані:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №195056 ОСОБА_1 , 12 грудня 2024 року о 18 годині 20 хвилин в м. Кагарлик по вул. Козацька Обухівського району Київської області керував автомобілем Honda LEGEND д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), чим порушив п.2.5 ПДР України. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився під відеофіксацію, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
- відеозаписом з нагрудної камери патрульної поліції.
- карткою первинного обліку інформації яка надійшла по телефону.
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
- Актом вилучення посвідчення водія.
- Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП.
Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, з наведенням відповідних мотивів, встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Інші доводи апелянта також задоволенню не підлягають, є особистою думкою захисника та суперечать наявним матеріалам.
Доводи апеляційної скарги та надані захисником в апеляційному суді пояснення про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав ОСОБА_1 винним, та що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, задоволенню не підлягають, остільки суперечать доказам, які є належними, достатніми та допустимими.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Клапчука Федора Петровича - залишити без задоволення.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 24 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Стрижеус