Справа № 362/3232/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4027/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
05 червня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111140000281 від 26.04.2025 року за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на: торгово-офісну будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69508990 від 28.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , шляхом тимчасового позбавлення її власника та інших осіб права розпорядження, користування, відчуження цим майном, як добросовісним набувачам, так і іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь які нотаріальні та реєстраційні дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб.
В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у накладенні арешту на майно є незаконною та необґрунтованою з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
Зазначає, що заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 було ретельно сплановано ОСОБА_9 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, які мали на меті, шляхом використання завідомо підроблених документів, безоплатно отримати у власність земельну ділянку комунальної форми власності з метою будівництва об'єкту нерухомості комерційного типу для отримання прибутку.
Внаслідок вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 в реальному часі інтересам Васильківської міської ради спричиняються матеріальні збитки, адже до місцевого бюджету не сплачується орендна плата за користування землею комунальної власності.
На даний час на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:13:024:0041 (раніше 3210700000:13:024:0025) побудована торгово-офісна будівля, загальною площею 594 кв.м., яка введена в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкту нерухомого майна № КС 101230922927 та зареєстрована в реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером об'єкту: 2804518732120 за адресою АДРЕСА_1 . Власником вказаного об'єкта нерухомості є ОСОБА_7 .
Прокурор стверджує, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом не взято до уваги, що торгівельно-офісна будівля, загальною площею 594 кв.м., що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом кримінально протиправних дій, адже земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025, на якій розташовується вказана будівля, до моменту її реєстрації за ОСОБА_9 (першочерговим власником) на підставі підроблених документів, перебувала у комунальній власності Васильківської міської ради.
Разом з тим, першочергове відчуження вказаної земельної ділянки від ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, що зареєстрований в реєстрі за №1003, виданий 19.04.2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , відбулося на підставі завідомо підробленого офіційного документа, а саме Довіреності від 15.04.2021 року, що зареєстрована в реєстрі за №987, посвідчена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , яка в дійсності останнім не видавалася, адже за №987 в реєстрі обліковується довіреність, яку 15.04.2021 року посвідчував приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_12 ; зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, адже земельна ділянка, на якій побудована торгово-офісна будівля, була набута у власність та в подальшому відчужена на підставі підроблених документів (рішення Васильківської міської ради та Довіреності); може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, адже набуття права власності на торгово-офісну будівлю, що розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025, дає підстави вважати її незаконною, у зв'язку з чим постановою слідчого від 05.05.2025 року вказана торгово-офісна будівля була визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Також прокурор вказує, що в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що у разі не накладення арешту на зазначене майно існує загроза його відчуження, поділу, об'єднання, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності та/або для надання походженню цього майна правомірного вигляду, імітації добросовісного набування з метою позбавлення потерпілого (Васильківської міської ради) права на його витребування з чужого неправомірного володіння та використання інших засобів захисту своїх порушених прав, що, в свою чергу, свідчить про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
У зв'язку з чим прокурор вважає, що висновки слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, викладені в ухвалі від 07.05.2025 року, про те, що в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити за безпідставністю і необґрунтованістю, є невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
В судове засідання прокурор, власник майна та її представник не з'явились, про дату, час та місце судового засідання їх повідомлено у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності учасників провадження, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом ВП №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025111140000281 від 26.04.2025 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.
05.05.2025 року прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт майна, у якому просила накласти арешт на: торгово-офісну будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69508990 від 28.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , шляхом тимчасового позбавлення її власника та інших осіб права розпорядження, користування, відчуження цим майном, як добросовісним набувачам, так і іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також вчиняти будь які нотаріальні та реєстраційні дії щодо цього майна з боку уповноважених на це службових та інших посадових осіб.
Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань до ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшов лист з Васильківської міської ради, з якого вбачається, що відділом регулювання земельних відносин управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури було виявлено порушення прав Васильківської міської ради в частині внесення групою невстановлених осіб недостовірних відомостей в інформаційну систему ДЗК України, внаслідок чого утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025.
В ході досудового розслідування встановлено, що по проспекту Київський шлях (вул. Декабристів) у м. Васильків Обухівського району Київської області, була виявлена земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 площею 0,04 га., цільове призначення якої: 03.10 для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, власником якої є ОСОБА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка набула у власність дану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 1848, виданий 05.09.2023, видавник: ОСОБА_11 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області.
Вищезазначена особа, в свою чергу, придбала дану земельну ділянку в ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який володів даною земельною ділянкою на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 1003, виданий 19.04.2021, видавник: ОСОБА_11 , приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області, який придбав її у ОСОБА_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який в свою чергу 27.11.2018 року зареєстрував право власності на дану земельну ділянку в державного реєстратора Глевахівської селищної ради ОСОБА_13 , на підставі рішення Васильківської міської ради № 04.172-49-VII, виданого 14.02.2014 року, яке відповідно до інформації з архівного відділу Васильківської міської ради відсутнє, також відповідно до відомостей Держгеокадастру України, які були підтягнуті при здійсненні даної державної реєстрації в реєстрі речових прав на нерухоме майно, дана земельна ділянка була утворена 19.11.2015 року, що унеможливлює прийняття рішення щодо затвердження проекту землеустрою даної земельної ділянки та відсутність в рішенні кадастрового номеру також підтверджує даний факт.
Таким чином, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати вищезазначене рішення міської ради підробленим. Також вищезазначена земельна ділянка була переміщена на теперішнє місце її існування після того як була змінена конфігурація земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3210700000:14:001:0013 площею 7,2772 га., цільове призначення: 03.03 Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги. Так, Васильківська міська рада не замовляла технічну документацію із землеустрою, на підставі якої було змінено конфігурацію земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:14:001:0013 площею 7,2772 га.
За інформацією Сектору № 2 Відділу № 6 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі - Відділ № 6), у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу №6 документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 відсутня.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025, 27.11.2018 року була зареєстрована ОСОБА_9 в державного реєстратора Глевахівської селищної ради ОСОБА_13 , на підставі рішення Васильківської міської ради № 04-172-49-VII, виданого 14.02.2014 року, однак відповідно до відповіді Васильківської міської ради Київської області від 01.10.2024 року, рішення № 04-172-49-VII від 14.02.2014 року в документах архівного фонду Ф1 «Васильківська міська рада» відсутнє.
Згідно інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:13:024:0041, площею 0,0445 га на праві власності належить ОСОБА_7 , РНОКПП; НОМЕР_1 , на підставі заяви про об'єднання земельних ділянок №2399, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 .
Прокурор зазначила, що сукупність вказаних ознак дає підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:13:024:0041, площею 0,0445 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , була першочергово виділена у власність на підставі підробленого рішення № 04-172-49-VII, виданого 14.02.2014 року, що в свою чергу призвело до вибуття вказаної земельної ділянки з комунальної власності та завдання майнової шкоди інтересам Васильківської міської ради Київської області, яка, в свою чергу, ініціювала питання щодо проведення досудового розслідування за вказаним фактом.
Так, ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 03.04.2025 року (справа №362/2368/25) у кримінальному провадженні № №12024111140000519 від 06.08.2024 року за ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України було накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210700000:13:024:0041, площею 0,0445 га., яка на праві власності належить ОСОБА_7 на підставі заяви про об'єднання земельних ділянок №2399, посвідченої приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_11 .
Відносно ОСОБА_9 30.04.2025 року було скеровано обвинувальний акт до Васильківського міськрайонного суду Київської області за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), використовуючи завідомо підроблений офіційний документ - рішення Васильківської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 » № 04.172-49-VI від 14.02.2014 року, увівши таким чином в оману особу, уповноважену на здійснення реєстрації прав власності на нерухоме майно - державного реєстратора Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області ОСОБА_13 , заволодів чужим майном шляхом обману, а саме, земельною ділянкою з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025, площею 0,0400 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства по вул. Декабристів в м. Васильків Обухівського району Київської області, внаслідок чого Васильківській міській раді завдано майнову шкоду у розмірі 180 780,00 грн.
При цьому, першочергове відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 від ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, що зареєстрований в реєстрі за №1003, виданий 19.04.2021, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 відбулося на підставі завідомо підробленого офіційного документа, а саме Довіреності від 15.04.2021 року, що зареєстрована в реєстрі за №987, що посвідчена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , яка в дійсності останнім не видавалася, адже за №987 в реєстрі обліковується довіреність, яку 15.04.2021 року посвідчував приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_12 .
Таким чином, прокурор вважає, що заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 було ретельно сплановано ОСОБА_9 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, які мали на меті, шляхом використання завідомо підроблених документів, безоплатно отримати у власність земельну ділянку комунальної форми власності з метою будівництва об'єкту нерухомості комерційного типу для отримання прибутку.
Внаслідок вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 в реальному часі інтересам Васильківської міської ради спричиняються матеріальні збитки, адже до місцевого бюджету не сплачується орендна плата за користування землею комунальної власності.
На даний час на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:13:024:0041 (раніше 3210700000:13:024:0025) побудована торгово-офісна будівля загальною площею 594 кв., яка введена в експлуатацію на підставі декларації про готовність об'єкту нерухомого майна №КС 101230922927 та зареєстрована в реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером об'єкту: 2804518732120 за адресою АДРЕСА_1 . Власником вказаного об'єкта нерухомості є Оганесян Наріне Овікі.
У клопотанні прокурор зазначила, що торгово-офісна будівля, загальною площею 594 кв.м., що розташовується за адресою: Київська обл., Обухівський р., м. Васильків, вулиця Декабристів, будинок 87-б, є об'єктом кримінально протиправних дій, адже земельна ділянка з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025, на якій розташовується вказана будівля, до моменту її реєстрації за ОСОБА_9 (першочерговим власником) на підставі підроблених документів, правомірно перебувала у комунальній власності Васильківської міської ради. Разом з тим, першочергове відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025 від ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу, що зареєстрований в реєстрі за №1003, виданий 19.04.2021, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , відбулося на підставі завідомо підробленого офіційного документа, а саме Довіреності від 15.04.2021 року, що зареєстрована в реєстрі за №987, що посвідчена приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 , яка в дійсності останнім не видавалася, адже за №987 в реєстрі обліковується довіреність, яку 15.04.2021 року посвідчував приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_12 ; зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, адже земельна ділянка на якій збудована торгово-офісна будівля, була набута у власність та в подальшому відчужена на підставі підроблених документів (рішення Васильківської міської ради та Довіреності); може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, адже набуття права власності на торгово-офісну будівлю, що розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 3210700000:13:024:0025, дає підстави вважати її незаконною, у зв'язку з чим постановою слідчого від 05.05.2025 року вказана торгово-офісна будівля була визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Підставою для арешту майна, щодо якого заявляється клопотання, та його метою є, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України забезпечення збереження речових доказів.
В органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що у разі не накладення арешту на зазначене майно існує загроза його відчуження, поділу, об'єднання, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності та/або для надання походженню цього майна правомірного вигляду, імітації добросовісного набування з метою позбавлення потерпілого (Васильківської міської ради) права на його витребування з чужого неправомірного володіння та використання інших засобів захисту своїх порушених прав, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111140000281 від 26.04.2025 року за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, з підстав недоведеності відповідності майна ознакам речових доказів у кримінальному провадженні.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Обґрунтовуючи в клопотанні підстави для накладення арешту на майно, прокурор у клопотанні посилався на необхідність збереження даного майна як речових доказів у кримінальному провадженні.
Разом з тим, не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовим доказом торгово-офісну будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69508990 від 28.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , прокурором у клопотанні та під час судового розгляду на даній стадії досудового розслідування не доведено таку мету арешту даного майна, як збереження речових доказів.
Так, надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, не містять відомостей та даних, які б давали розумні підстави вважати, що торгово-офісна будівля (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , може бути використана у даному кримінальному провадженні як доказ шахрайства і використання завідомо підробленого документа відносно земельної ділянки, яка вибула з комунальної власності.
Долучена до матеріалів клопотання постанова старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_14 від 05.05.2025 року про визнання торгово-офісної будівлі (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69508990 від 28.09.2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 , речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025111140000281 від 26.04.2025 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, містить лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінальних правопорушень, без обґрунтування висновку, яким конкретно ознакам речових доказів відповідає вказане майно.
У клопотанні прокурором не вказано, у який спосіб та для з'ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання майна, на яке прокурор просить накласти арешт, адже у даному кримінальному провадженні встановлюються обставини незаконного вибуття із комунальної власності на підставі підробленого рішення міської ради земельної ділянки та подальшого її відчуження, а не обставини будівництва на цій ділянці торгово-офісної будівлі.
Ураховуючи наведені обставини, клопотання про арешт майна не містить, та органом досудового розслідування не надано доказів того, що торгово-офісна будівля (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , може бути речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025111140000281 від 26.04.2025 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.
На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Крім того, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, прокурор не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
На переконання колегії суддів, арешт на вказане у клопотанні майно не може бути накладений за обставин, викладених у клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відтак, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи про те, що торгово-офісна будівля (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , є об'єктом кримінально протиправних дій, зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не спростовують правильності висновків слідчого судді, оскільки відомостей на підтвердження вказаних обставин матеріали клопотання не містять і таких відомостей не надано прокурором під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Інші доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, зважаючи на непідтвердження цих доводів прокурора належними та допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на торгово-офісну будівлю (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2804518732120), загальною площею (кв.м): 594, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у власності ОСОБА_7 , з підстав недоведеності прокурором того, що дане майно відповідає критеріям речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України, у зв'язку із чим ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4