03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/6057/2025
05 березня 2025 року м. Київ
Справа № 761/47671/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року, постановлену у складі судді Савчук Ю.Н.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
У грудні 2024 рокупозивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко О.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вказував, що станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі стосовно відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» Господарським судом м. Києва 24.07.2024 року відкрита справа про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Однак позивач вважає, що суд неправильно застосував норми права до обставин справи, оскільки предметом позову у даному випадку є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а не про задоволення вимог кредиторів ТОВ «Вердикт Капітал» та не застосував ст. ст. 1, 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ та п.п. 2, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц суди незалежно від юрисдикції , які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.
Однак суд першої інстанції, всупереч вказаним висновкам, не передав справу до Господарського суду, чим порушив норми процесуального права.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі стосовно відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» відкрита справа про банкрутство, тому заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
З висновками суду про наявність підстав для відмови у відкритті провадження колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко О.Л., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду м. Києва від 24 липня 2024 року у справі № 910/6826/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Вердикт Капітал» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Отже, станом на час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі, стосовно відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» вже відкрита справа про банкрутство.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 р. по справі № 607/6254/15-ц, від 28 січня 2020р. по справі № 50/311-б, з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
За правилами п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Встановивши, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 24 липня 2024 року відкрито провадження у господарській справі № 910/6826/24 про неплатоспроможність ТОВ «Вердикт Капітал», суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що розгляд даної справи повинен здійснюватися за правилами господарського судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 у позові просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 18 липня 2019 року за реєстровим № 2535 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості в розмірі 54 440 грн. 68 коп.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) зазначила про те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. Таким чином, зокрема, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.»
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у п. 9.11 вказаної постанови від 15 червня 2021 року, «якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу».
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги позивача про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не є майновими, оскільки предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначеним виконавчим написом стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суму заборгованості в розмірі 54 440 грн. 68 коп., відтак, визнання рішенням суду виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, матиме наслідком зміну розміру ліквідаційної маси боржника, а тому спір є майновим в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства.
Також колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно не передав справу до Господарського суду м. Києва для розгляду у відповідності до вимог ст. 31 ЦПК України, оскільки до іншого суду може бути передана лише та справа, у якій вже відкрито провадження й підстави для передачі (наявність справи про неплатоспроможність) встановлені після відкриття провадження.
Законом України від 20 березня 2023 року № 2971-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 15 квітня 2023 року, були внесені зміни, відповідно до яких частина третя статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства викладена в новій редакції, а саме: «Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи».
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що належність справи до юрисдикції господарського суду судом першої інстанції встановлена на стадії вирішення питання про відкриття провадження, тому суд обґрунтовано зробив висновок, що провадження за правилами цивільного судочинства не може бути відкрито.
Отже, доводи апеляційної скарги в їх сукупності не ґрунтуються на вимогах норм чинного процесуального законодавства України, висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 02 липня 2025 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Ратнікова В.М.
Рейнарт І.М.