02 липня 2025 року
м. Київ
справа №520/11344/23
адміністративне провадження № К/990/26726/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, -
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року частково задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 520/11344/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року по справі № 520/11344/23 залишено без руху та надано Головному управлінню Держпраці у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом подання доказів про сплату судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року по справі № 520/11344/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
20 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Харківській області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року про повернення апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Харківській області по справі № 520/11344/23, справу направити до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року без руху суд апеляційної інстанції вказав відсутність документа про сплату судового збору.
Апеляційний суд зазначив, що копію ухвали скаржник отримав 02 червня 2025 року в електронному кабінеті користувача підсистеми «Електронний суд», тому останній день для усунення недоліків зазначеної апеляційної скарги - 13 червня 2025 року.
04 червня 2025 року, виконання вимог ухвали суду, представник Головного управління Держпраці у Харківській області подав через систему «Електронний суд» заяву, в якій зазначив, що Головне управління Держпраці у Харківській області звільнене від сплати судового збору на підставі пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим просив суд апеляційної інстанції відкрити апеляційне провадження у справі № 520/11344/23.
Так, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Харківській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги зазначив.
Правові засади справляння судового збору, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір», статтею 3 якого обумовлено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду касаційної скарги на судові рішення.
Водночас статтею 5 вказаного Закону передбачено пільги щодо сплати судового збору та визначений перелік фізичних, юридичних осіб, а також суб'єктів владних повноважень, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях в певних категоріях справ.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання» від 04 березня 2021 року № 1320-IX, який набув чинності 27 квітня 2021 року, частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» доповнено пунктом 20, відповідно до якого включено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
24) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - за подання позовів, предметом яких є відшкодування шкоди (збитків), у порядку, визначеному статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
25) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»;
26) Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану - за подання позовів, предметом яких є стягнення штрафу;
27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З аналізу вищевказаної норми висновується, що від сплати судового збору у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», звільняється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції (п.25), а також у справах в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від сплати судового збору звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи (п.27).
Аналогічний підхід застосовано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на час дії воєнного стану (пункти 24 та 26 відповідно).
Наведене свідчить, що вищевказані суб'єкти владних повноважень звільняються від сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір» у справах, в яких діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто реалізовують функції у своїй сфері діяльності.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Отже, з 27 квітня 2021 року законодавцем надано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальним органам пільгу щодо сплати судового збору у справах, які стосуються реалізації ними державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Предметом спору у цій справі є наказ про звільнення особи з публічної служби, поновлення її на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, у цьому випадку спірні правовідносини стосуються трудових відносин, які виникли між фізичною особою та Головним управлінням Держпраці у Харківській області як роботодавцем.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що судові рішення, які оскаржує Головне управління Держпраці у Харківській області не стосуються його діяльності як органу, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Суд зазначає, що пункт 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить застереження у вигляді пільги щодо сплати судового збору центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю у справах щодо поновлення особи на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у яких органи Держпраці виступають як роботодавці (тобто трудового спору), а тому, застосовуючи аналогію права, відсутні підстави для застосування пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у категорії справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
Такий висновок узгоджується з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справ про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі в усіх судових інстанціях звільняються лише позивачі.
Оскільки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи, у цьому випадку виконують роль роботодавців, тому вони не підпадають під категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про звільнення Головного управління Держпраці у Харківській області від сплати судового збору у справі № 520/11344/23.
Також, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненаданням документу про сплату судового збору, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України.
При цьому, Суд зауважує, що Головне управління Держпраці у Харківській області не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов