02 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/294/25
адміністративне провадження №П/990/294/25
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І., Радишевської О.Р.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду, як суду першої інстанції, позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), в якому просив :
- поновити строк звернення до суду з позовом;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного заняття, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно нього, де за пунктом 1191 додатку цього рішення кандидат з кодовим номером - 0065820 набрав бал - 52 та за пунктом 1732 додатку кандидат з кодовим номером - 0094867 набрав бал - 58;
- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС України від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 «Про затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання учасниками конкурсу 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація), визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» в частині, що стосується позивача (п.1025), зокрема, затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) та відмови ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинення його участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах;
- зобов'язати ВККС України поновити участь позивача в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах з етапу виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду;
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою, Суд вважає, що її необхідно залишити без руху з огляду на таке.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 122 КАС України установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною восьмою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.
Предметом оскарження у межах заявленого ОСОБА_1 позову є окремі пункти рішень ВККС України від 17 квітня 2025 №87/зп-25 та №89/зп-25, які прийнято 17 квітня 2025 року. Отже, останнім днем для подання позову було 19 травня 2025 (17 - 18 травня 2025 року вихідні дні).
Проте, до суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся лише 30 червня червня 2025 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною восьмою статті 122 КАС України.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що про результати виконаного ним практичного завдання він дізнався ще 17 квітня 2025 року після того як їх було опубліковано на офіційному вебсайті ВККС. Однак, за його твердженням про порушення відповідачем процедури оцінювання виконаного ним практичного завдання, дізнався лише 24 червня 2025 року після того як отримав поштою лист від Комісії до якого були долучені екзаменаційні відомості та ознайомився з їхнім змістом. Також ОСОБА_1 просить урахувати, що тривалий час він перебував у відпустці поза межами постійного місця роботи та проживання, внаслідок чого не мав належної технічної можливості для підготовки позовної заяви та додатків до неї. На підтвердження зазначених обставин Позивач надав копії заяв та відповідей ВККС.
Оцінюючи указані доводи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, за правилами указаної норми, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Верховний Суд акцентує увагу, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи і поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним і вирішення такого питання покладено на розсуд суду.
Верховний Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду, так як суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин такого строку та наданих нею доказів, яким може бути надано відповідну правову оцінку Судом.
Водночас під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За змістом пункту 8 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (далі- Регламент) принцип публічності у роботі Комісії полягає в тому, що засідання Комісії є відкритим, за винятком його закритої частини та закритих засідань Комісії. Інформація про засідання Комісії, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні Комісії, результати засідань Комісії розміщуються на веб-сайті Комісії.
Відповідно до пункту 107 Регламенту копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи.
Разом з тим, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 №87/зп-25 та №89/зп-25 оприлюднені були на офіційному веб-сайті Комісії і доступ до такої інформації є вільним, у зв'язку з чим Позивач мав можливість ознайомитись зі змістом спірних в цій справі рішень ВККС з моменту їх оприлюднення на офіційному сайті цього державного органу.
При цьому, позивач, з моменту прийняття та оприлюднення спірних рішень на офіційному веб-сайті Комісії (17 квітня 2025 року), мав достатньо часу (до 19 травня 2025 року) щоб звернутись до суду з цим позовом в межах тридцятиденного строку, який обраховується з дня їх прийняття.
Посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався він дізнався лише 24 червня 2025 року після отримання необхідних відомостей від ВККС та перебування його у відпустці тривалий час не є обставинами, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією позовною заявою, оскільки про оскаржене рішення Комісії він знав ще з квітня 2025 року, проте не навів належним чином аргументованих доводів про те, що такі рішення не були опубліковані ВККС у визначеному законодавством порядку, а він безпосередньо з їхнього змісту не зміг дізнатись про порушення своїх прав та інтересів.
Отже, позивачем не зазначено об'єктивних причин, що унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк, а пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав у цьому випадку не є поважною для його поновлення.
З огляду на викладене, Суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного процесуального строку із зазначенням інших об'єктивних та поважних причин його пропуску, до якої додати належні та допустимі докази що підтверджують такі обставини.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, у разі неусунення недоліків позовної заяви протягом установленого строку вона буде повернута заявнику.
Керуючись статтями 22, 121, 122, 161, 169 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, указані ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
3. Установити позивачу строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
Ж.М. Мельник-Томенко
М.І. Смокович
О.Р. Радишевська