03 липня 2025 року
м. Київ
справа № 120/13255/23
адміністративне провадження № К/990/23331/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/13255/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною та зобов'язати вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні із служби.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні із служби з 12.05.2022 по 12.11.2022 в сумі 128711,22 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац третій його резолютивної частини наступним чином:
"Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні зі служби з 26.07.2022 по 23.08.2023 у сумі 127304,54 грн, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів." В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 залишено без змін.
13.09.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/13255/23.
Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/13255/23 повернуто скаржнику.
30.05.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» вдруге надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/13255/23.
Ухвалою Верховного Суду від 19.06.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами.
Також, роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали (в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження) в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
30.06.2025 на виконання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Указана заява обґрунтована тим, що з метою підготовки та подання касаційної скарги та виконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Військовою чистиною НОМЕР_1 здійснено всі належні заходи для отримання коштів щодо оплати судового збору. Також скаржник покликається на те, що за умови надходження коштів на оплату судового збору на рахунки Військової частини НОМЕР_1 , ці кошти списуються з рахунків Військової частини НОМЕР_1 шляхом безспірного списання в інтересах особи, яка пред'явила виконавчий документ до органу казначейства. Військова частина НОМЕР_1 , як суб'єкт владних повноважень, розпорядник бюджетних коштів третього рівня та сторона у справі, у розумінні КАС України, в межах її компетенції, здійснила всі можливі дії для забезпечення вчасної оплати судового збору за подання апеляційної скарги, проте через відсутність фінансування, здійснення органами казначейства безспірних списань коштів, що надходили на рахунки військової частини, протягом тривалого часу, фактично позбавлена права на касаційний розгляд.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Так, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
У цій справі встановлено, що ухвалою від 25.11.2024 Верховний Суд касаційну скаргу відповідача повернув, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 07.10.2024 про залишення касаційної скарги без руху. З урахуванням приписів частини шостої статті 251 КАС України, копію вказаної ухвали отримано відповідачем 26.11.2024. Повторно з касаційної скаргою відповідач звертається 30.05.2025.
За усталеною практикою Верховного Суду, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Крім того, Суд звертає увагу, що установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
В той же час, наведені скаржником підстави пропуску строку не можуть бути визначені судом, як непереборні чи такі, що не залежали від його волевиявлення та встановлення внутрішніх організаційних моментів.
Водночас касаційна скарга не містить доводів щодо об'єктивної неможливості звернутися відповідачу із цією касаційною скаргою без зайвих затримок та зволікань.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Отже, зазначені скаржником в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не свідчать про об'єктивну неможливість звернутися відповідачу із цією касаційною скаргою без зайвих затримок та зволікань, а тому не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/13255/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/13255/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько А.В. Жук