10 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 809/248/17 пров. № А/857/24955/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Демидюк О. В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 809/248/17 (головуючий суддя Скільський І. І., м. Івано-Франківськ, повний текст судового рішення складено 13.09.2024) за позовом Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
03 лютого 2017 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000321401, №000331401, №0000341401 від 20.01.2017 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що у період з 10.11.2016 по 21.12.2016 відповідачем проводилась планова виїзна документальна перевірка Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016. Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Серін-Ліс» вимог Податкового кодексу України та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», Декрету КМУ від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». За результатами перевірки відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення. У акті перевірки зазначено, що на підставі оформлених договорів про надання послуг, актів виконаних робіт, платіжних документів, оборотно-сальдових відомостей по рахунку №686 «Розрахунки з іншими кредиторами», ПрАТ «Серін-Ліс» за період 2013-2014 роки проводило фінансово-господарські операції з сумнівними контрагентами та формувало витрати. Зокрема, в акті перевірки зазначено, що операції ПрАТ «Серін-Ліс» не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для надання таких послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність відповідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів. Податковим органом зроблено висновок про безтоварність операцій. З цього приводу позивач вказував, що представлені для перевірки первинні документи щодо господарських операцій відповідають вимогам як Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», так і «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88. Також позивачем зазначено, що податковим органом під час проведення перевірки, невірно дано оцінку заборгованості, що обліковувалась перед громадянином Італії Клаудіо Паскуале по рах. 362 «Розрахунки з іноземними покупцями», що призвело до неправильних висновків щодо порушення ПрАТ «Серін-Ліс» вимог 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 р. №193.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області №0000331401 від 20.01.2017, яким ПрАТ «Серін-Ліс» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2016 року у розмірі 7546544 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області №0000341401 від 20.01.2017, яким до ПрАТ «Серін-Ліс» застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в розмірі 4182124,92 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ПрАТ «Серін-Ліс» сплачений судовий збір в розмірі 64331,87 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 апеляційну скаргу ГУ ДФС в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ПАТ «Серін-Ліс» задоволено повністю. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 20.01.2017 № 0000321401, згідно якого ПАТ «Серін-Ліс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134 грн, та прийнято нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов ПАТ «Серін-Ліс» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 20.01.2017 №0000321401, яким ПАТ «Серін-Ліс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2021 касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 20.01.2017 № 0000331401 та №0000321401. Справу №809/248/17 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000341401 від 20.01.2017 залишено без змін.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017 року, в частині збільшення Приватному акціонерному товариству «Серін-Ліс» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 201 818,50 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 161 455 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 40363,50 грн. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000331401 від 20.01.2017 року, в частині зменшення Приватному акціонерному товариству «Серін-Ліс» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2016 року у розмірі 7425362 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь Приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 47 816 гривень 21 копійки та 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що: 1) попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю «Linehan» (США) при відступленні права вимоги та укладенні в подальшому договору про повернення коштів, отриманих як аванс по контрактах, рекласифікована позивачем на монетарну статтю балансу, оскільки така стаття про валютну заборгованість, яку має бути погашено грошовими валютними коштами, з точки зору Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» є монетарною, а тому з урахуванням вимог вказаного Стандарту вірно відображалась, як монетарна заборгованість, з використанням валютного курсу на кожну дату балансу; 2) доказів про проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів відповідачем суду не надано, а посилання відповідача на дані матеріальних звітів та бухгалтерське проведення Д-т 23 (виробництво) - Кт 201 (сировина та матеріали) на суму 167352 грн. жодним чином не свідчить про таку «нестачу»; 3) якщо суб'єктом господарювання проведена переоцінка основних засобів, то для розрахунку амортизації відповідно до положень пункту 138.3 статті 138 ПК України, приймається переоцінена вартість основних засобів.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що кредиторська заборгованість, що виникла в результаті отриманої передоплати за поставку товарів, відноситься до немонетарних статей балансу. Сума попередньої оплати в іноземній валюті перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу, та курсові різниці на неї не нараховуються. Враховуючи те, що ПрАТ «Серін-Ліс» кошти в іноземній валюті від Товариства з обмеженою відповідальністю «Linehan» (США) за своїм призначенням надійшли як попередня оплата за поставку пиломатеріалів, та при відступленні права вимоги громадянину Італії не змінила свого призначення є немонетарною статтею балансу, то позивачем всупереч положенням ПК України та Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» затвердженого наказом МФ України №19 від 10.08.2000, за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 на суму заборгованості перед громадянином Італії ОСОБА_1 , яка обліковувалась по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» по отриманих авансах за товари (пиломатеріали) нараховувались та відображались у податковому обліку курсові різниці. Крім того, операції ПрАТ «Серін-Ліс» з ФОП ОСОБА_2 , згідно укладених між ними договорів, за період з 01.01.2013 по 31.03.2014 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності необхідних трудових ресурсів та іншого майна, основних фондів, транспортних засобів, техніки, та інше, які економічно необхідні для надання таких послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність відповідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності. У зв'язку з цим ФОП ОСОБА_2 не міг фактично здійснювати спірні господарські операції з урахуванням часу та оперативності проведення операцій.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив відмовити в її задоволенні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати в частині з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що на підставі наказу №1115 від 28.10.2016 та направлень на перевірку №1446, №1447, №1448 від 07.12.2016 відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2016 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «Серін-Ліс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт №808/09-19-14-01-01/36480308 від 28.12.2016.
Відповідно до висновків акту перевірки №808/09-19-14-01-01/36480308 від 28.12.2016 перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) п.п. 14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44, ст.44, п.п.138.1.1, 138.10.2, п.138.1, 138.2, 138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.3 ст.140, п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140, п.п.153.1.1, 153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України, вимог пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток за 2013 рік всього у сумі 212107 грн; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2014 рік - в сумі 3287935 грн; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік - в сумі 5868447 грн; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за перший квартал 2016 рік - в сумі 6735870 грн; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за півріччя 2016 року - в сумі 6770836 грн.; завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за три квартали 2016 рік - в сумі 7546544 грн; 2) п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 із змінами та доповненнями, самостійно донараховано єдиний соціальний внесок у сумі 13212,58 грн, за травень 2015 року; 3) ст.7 декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідальність за порушення резидентами порядку розрахунків установленого статтею 7 декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлена статтею 16 цього Декрету.
На підставі акту перевірки №808/09-19-14-01-01/36480308 від 28.12.2016, ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017, яким ПрАТ «Серін-Ліс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 265134 грн, в тому числі 212107 грн, за податковим зобов'язанням та 53027 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення №0000331401 від 20.01.2017, згідно якого ПрАТ «Серін-Ліс» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за дев'ять місяців 2016 року у розмірі 7546544 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000341401 від 20.01.2017, згідно якого до ПрАТ «Серін-Ліс» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) або пені у розмірі 4182124,92 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Стосовно господарських взаємовідносин ПАТ «Серін-Ліс» з ФОП ОСОБА_2 згідно укладених договорів №А-1/12-12 від 03.12.2012 на виконання лісозаготівельних робіт, №А-2/12-12 від 10.12.2012 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню, №А-2/01-13 від 18.01.2013 про надання послуг (проведення консультування), №А-2/02-13 від 01.02.2013 про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання, слід зазначити наступне.
Між ПАТ «Серін-Ліс» (підрядник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (субпідрядник), укладено договір №А-1/12-12 від 03.12.2012 на виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд) відповідно до умов якого, підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та з використанням засобів і техніки підрядника виконати роботи по заготівлі дров'яної та технологічної сировини на лісосіках ДП «Делятинське лісове господарство» (п.1.1 договору).
Додатковою угодою №1 від 03.01.2013 внесено зміни та доповнення до договору №А-1/12-12 від 03.12.2012 на виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд), а саме внесено зміни до п.1.1 договору « 1.1. відповідно до умов даного договору підрядник доручає а субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та з використанням засобів та техніки підрядника виконувати роботи по заготівлі дров'яної та технологічної сировини на лісосіках ДП «Делятинське лісове господарство», проводити чистки лісосік від порубних рештків».
Додатковою угодою №2 від 01.04.2013 внесено зміни та доповнення до договору №А-1/12-12 від 03.12.2012 на виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд), а саме внесено зміни до п.2.1 договору « 2.1. вартість робіт, зазначених в пункті 1.1 договору становить 50 грн, за 1 куб. м. зрубаної деревини з урахуванням передбачених законодавством відрахувань».
На виконання умов договору №А-1/12-12 від 03.12.2012 між ПАТ «Серін-Ліс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 оформлено акти виконаних робіт (наданих послуг) по заготівлі лісопродукції на загальну суму 387774,33 грн., за 2013 рік - на суму 266592,28 грн., (кількість заготовленої лісопродукції в загальному об'ємі - 4590,572 м. куб.) за 2014 рік - 121182,05 грн. (кількість заготовленої лісопродукції в загальному об'ємі - 2721,821 м. куб.), та проведено оплату на підставі платіжних документів.
Згідно наявних у матеріалах справи податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1-4 квартал 2013 року у ФОП ОСОБА_2 працювало у штаті 2 особи, за цивільно-правовими договорами 0 осіб, а у першому кварталі 2014 році - одна особа (звільнена 10.02.2014 року), за цивільно-правовими договорами 0 осіб.
Відповідно до наявного в матеріалах справи письмового пояснення ФОП ОСОБА_2 , лісозаготівельні роботи виконувались сторонніми юридичними особами на підставі договорів укладених між ним та залученими юридичними особами.
Водночас до вказаних пояснень ФОП ОСОБА_2 не додано доказів на підтвердження залучення ним до виконання лісозаготівельних робіт (по договору №А-1/123-12 від 03.12.2012) інших юридичних осіб, він не зазначив найменування таких юридичних осіб, а тільки вказав на те, що він як суб'єкт спрощеної системи оподаткування і звітності (3 група) таких документів не зберігає.
Враховуючи те, що надані ФОП ОСОБА_2 письмові пояснення, в частині доводів залучення ним до виконання лісозаготівельних робіт (по договору №А-1/123-12 від 03.12.2012) інших юридичних осіб, не підтверджені жодними доказами, то такі доводи не можуть бути прийняті судом до уваги, як такі, що мали місце у спірному випадку.
Натомість наявність у ФОП ОСОБА_2 протягом 2013 року у штаті тільки двох осіб та в першому кварталі 2014 році - однієї особи (звільнена 10.02.2014 року), а за цивільно-правовими договорами жодної особи, не підтвердження залучення ФОП ОСОБА_2 до виконання лісозаготівельних робіт (по договору №А-1/123-12 від 03.12.2012) інших юридичних осіб, а також враховуючи умови договору №А-1/123-12 від 03.12.2012 на виконання лісозаготівельних робіт (субпідряд), згідно яких, з урахуванням внесених змін (додаткова угода №1 від 03.01.2013) «п.1.1 відповідно до умов даного договору підрядник доручає а субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та з використанням засобів та техніки підрядника виконувати роботи по заготівлі дров'яної та технологічної сировини на лісосіках ДП «Делятинське лісове господарство», проводити чистки лісосік від порубних рештків», не надання ПАТ «Серін-Ліс» ні до перевірки ні суду актів приймання-передачі: лісосік, засобів та техніки, основних засобів, карт технологічного процесу на розробку лісосік, паливно-мастильних матеріалів для обслуговування техніки, які згідно умов договору мали бути оформлені між ПАТ «Серін-Ліс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , в сукупності вказує на неможливість виконання ФОП ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по договору №А-1/123-12 від 03.12.2012, у 2013 та 2014 році, в тому числі у об'ємах, що відображені у оформлених між ПАТ «Серін-Ліс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 актах виконаних робіт (наданих послуг) по заготівлі лісопродукції.
10.12.2012 між ПрАТ «Серін-Ліс» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №А-2/12-12 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню, а саме: конфігурування апаратних засобів замовника для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування апаратного забезпечення замовника для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування програмного забезпечення для роботи в локальній мережі та мережі інтернет, налаштування системи електронного документообігу, розробка системи захисту конфіденційної інформації, підтримка та супроводження існуючого програмного забезпечення, підтримка у належному стані та обслуговування комп'ютерної та офісної техніки тощо.
На виконання умов договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 330000 грн., за 2013 рік - 150000 грн, за 2014 рік - 180000 грн, та проведено оплату на підставі платіжних документів.
18.01.2013 між ПрАТ «Серін-Ліс» та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір №А-2/01-13 про надання послуг (проведення консультування) з питань митного оформлення та декларування вантажів, підготовки товаросупровідної документації, розрахунку митних платежів, консультування з правил переміщення вантажів через митний кордон України, підготовки зовнішньоекономічних Договорів, отриманню дозволів, сертифікатів та з інших питань, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.
На виконання умов вказаного договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 412000 грн, за 2013 рік - 165000 грн, за 2014 рік - 247000 грн, та проведено оплату на підставі платіжних документів.
01.02.2013 між ПрАТ «Серін-Ліс» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір №А-2/02-13 про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання, а саме: виконання технічного обслуговування та дрібний поточний ремонт деревообробного обладнання, що експлуатується замовником (стрічково-пильних верстатів (Primultini), обрізних та багатопильних верстатів (CML), конвеєрної лінії (Pribo), лінії оптимізації (Cursal)), що полягає в зовнішньому огляді обладнання, оцінці стану агрегатів, контролю запуску та встановленню режимів роботи, контролю роботи допоміжного обладнання, обов'язкового змащування деталей та вузлів, чищення фільтрів, контролю цілісності електричних з'єднань, періодичної заміни витратних матеріалів та агрегатів, відключення (консервація) чи підключення обладнання а також надання інших додаткових послуг по обслуговуванню обладнання, не передбачених п.п.1.1 договору.
На виконання умов договору оформлено акти виконаних робіт на загальну суму 390000 грн, за 2013 рік - 300000 грн, за 2014 рік - 90000 грн, та проведено оплату на підставі платіжних документів.
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України у редакції, чинній на час вирішення спору).
Згідно з підпунктом 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПК України (у редакції, чинній на час вирішення спору) до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України у редакції, чинній на час вирішення спору).
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Таким чином, господарські операції для визначення витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (далі - П(с)БО №16).
Відповідно до П(с)БО 16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Апеляційним судом досліджено зміст господарських операцій згідно договорів та первинних бухгалтерських документів, які містять відомості про господарські операції з контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_2 , з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг, а також їх безпосередній вплив на реальні зміни майнового стану платника податків, а саме: договір №А-2/12-12 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню від 10.12.2012, укладений між ПАТ «Серін-Ліс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , договір №А-2/01-13 про надання послуг від 18.01.2013 року, укладений між ПАТ «Серін-Ліс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , договір №А-2/02-13 про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання від 01.02.2013, укладений між ПрАТ «Серін-Ліс» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
Так, 10.12.2012 між ПрАТ «Серін-Ліс» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №А-2/12-12 про надання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню.
При цьому, позивачем не надано попередній кошторис на виконання послуг по інформаційно-технічному обслуговуванню, що в свою чергу не дає можливості встановити методику визначення ціни начебто наданих послуг, а в самому Договорі відсутня інформація щодо вартості послуги.
В актах виконаних робіт не зазначено конкретний зміст наданих послуг, а саме: не визначено кількісні та вартісні показники здійснених послуг, повний обсяг виконаних робіт, чисельність осіб, залучених до виконання послуг, не зазначено адресу, за якою проводяться роботи, які саме комп'ютерні технічні засоби та програмне забезпечення встановлювалося, на яку комп'ютерну техніку, та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт.
18.01.2013 між ПрАТ «Серін-Ліс» та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір №А-2/01-13 про надання послуг (проведення консультування) з питань митного оформлення та декларування вантажів.
В актах виконаних робіт, складених за наслідками виконання даного Договору, не зазначено конкретний зміст наданих послуг, а саме: не визначено кількісні та вартісні показники здійснених послуг, повний обсяг виконаних робіт, чисельність осіб, залучених до виконання послуг, не зазначено адресу, за якою проводилися роботи та взагалі не вказано повний зміст проведених робіт.
Крім того, послуги по декларуванню для ПрАТ «Серін-ліс» здійснювало ТзОВ «Брокбізнесцентр «Станіслав» (код ЄДРПОУ: 33646038), з яким ПрАТ «Серін-ліс» мало взаєморозрахунки до укладання Договору консультування з питань митного оформлення з ОСОБА_2 та яке надавало позивачу послуги схожого характеру.
01.02.2013 між ПрАТ «Серін-Ліс» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір №А-2/02-13 про надання послуг по технічному обслуговуванню обладнання.
В актах виконаних робіт, складених за наслідками виконання даного Договору, не зазначено конкретний зміст наданих послуг.
Поняття технічного обслуговування, що є предметом даного Договору включає серед іншого поточний ремонт деревообробного обладнання, обов'язкове змащування деталей та вузлів, чищення фільтрів, періодична заміна витратних матеріалів та агрегатів. Договором передбачено що вартість послуг не включає витрати на запчастини, комплектуючі, мастильні чи інші матеріали, які можуть бути потрібні для виконання умов Договору. Такі витрати Замовник несе самостійно, надаючи Виконавцю матеріальні засоби, необхідні для виконання ним робіт, передбачених п.п.1.1. Договору, або Виконавець придбає їх за власний рахунок включає їх вартість додатково до актів виконаних робіт понад ціну, вказану в п.п.2.1. попередньо погодивши такі витрати із Замовником.
Проте, ПрАТ «Серін-ліс» не надано актів приймання-передачі мастильних чи інших матеріалів, деталей, вузлів, агрегатів ФОП ОСОБА_2 , як і не надано актів виконаних робіт, в яких Виконавець додатково до актів виконаних робіт понад ціну, вказану в п.п.2.1. Договору включив вартість самостійно придбаних запчастин, комплектуючих, мастильних чи інших матеріалів, які необхідні для виконання умов даного Договору.
Апеляційний суд не заперечує можливість конкретизації позивачем в актах виконаних робіт та інших документах виконаних операцій на власний розсуд, однак за умови повної неможливості встановити з поданих документів інформації про надані послуги, їх кількість і характер, спосіб формування ціни наданих послуг, за умови неможливості встановити залучення до виконання даних операцій інших осіб, суд позбавлений можливості вважати такі господарські операції такими, що реально мали місце і їх реальність доведена первинними документами.
Так, первинні документи повинні містити інформацію про зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції, тощо. Однак, така інформація відсутня у поданих позивачем первинних документах.
Враховуючи вказане, господарські операції ПАТ «Серін-Ліс» з ФОП ОСОБА_2 за договорами №А-2/12-12 від 10.12.2012, №А-2/01-13 від 18.01.2013, №А-2/02-13 від 01.02.2013 для визначення витрат не можна вважати такими, що були фактично здійсненими та підтвердженими первинними бухгалтерськими документами.
Щодо висновків контролюючого органу про визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, слід зазначити таке.
Підпунктом 153.1.1 пункту 153.1 статті 153 ПК України визначено, що доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.
Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку (пп. 153.1.3 п.153.1 ст.153 ПК України).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000 (далі - П(С)БО 21) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.
Норми П(С)БО 21 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Згідно з пунктом 4 П(С)БО 21 валюта звітності - грошова одиниця України. Іноземна валюта - валюта інша, ніж валюта звітності.
Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (пункт 4 П(С)БО 21).
Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.
Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат) (пункт 5 П(С)БО 21).
Абзацом «а» пункту 7 П(С)БО 21 визначено, що монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кожну дату балансу.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу (пункт 8 П(С)БО 21).
Пунктом 6 П(С)БО 21 визначено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.
На кожну дату балансу: а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу; б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції; в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.
Підпунктом 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Встановлено, що між ТОВ «Linehan» (США) (покупець) та ПАТ «Серін-Ліс» (продавець) укладено контракти №170809/1 від 17.08.2009, №020309/1 від 02.03.2009, №0108089/1 від 01.08.2008, №120209/1 від 12.02.2009, за умовами яких продавець продає, а покупець купує пиломатеріали твердолистяних порід.
Пунктом 4 зазначених контрактів передбачено, що поставка товарів здійснюється за умови сплати авансових платежів у розмірі 50000 Євро, 100000 Євро, 100000 Євро та 100000 Євро відповідно.
Зазначені авансові платежі надійшли на рахунок підприємства, що не заперечується сторонами.
У подальшому, ТОВ «Linehan» (США) (Цедент), громадянин Італії Клаудіо Паскуале (Цесіонарій) та ПАТ «Серін-Ліс» (Боржник) уклали чотири договори про відступлення права вимоги від 27.12.2010 б/н, за умовами яких Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги до Боржника щодо поставки ним товару на суму 50000 Євро, 100000 Євро, 100000 Євро, 99975 Євро відповідно, який Боржник зобов'язаний був поставити Цеденту згідно з контрактами №170809/1 від 17.08.2009, №020309/1 від 02.03.2009, №0108089/1 від 01.08.2008, №120209/1 від 12.02.2009.
Крім того, ТОВ «Linehan» (США) (Покупець), громадянин Італії Клаудіо Паскуале (Отримувач) та ПАТ «Серін-Ліс» (Продавець) укладено додаткові угоди від 01.08.2011, від 01.08.2011, від 01.08.2011 та від 01.08.2011 до контрактів № 170809/1 від 17.08.2009, №020309/1 від 02.03.2009, № 0108089/1 від 01.08.2008 та № 120209/1 від 12.02.2009.
Згідно з умовами цих додаткових угод сторони визнали факт існування заборгованості Продавця перед Покупцем в сумі 50000 Євро, 1000000 Євро, 100000 Євро, 99975 Євро відповідно, яка виникла внаслідок отримання Продавцем від Покупця передоплат по контрактам № 170809/1 від 17.08.2009, № 020309/1 від 02.03.2009, № 0108089/1 від 01.08.2008, № 120209/1 від 12.02.2009 та нездійснення Покупцю поставки товару по цих контрактах. Також сторони домовилися про повернення Продавцем попередньої оплати, яка отримана за вказаними вище контрактами у визначений в угодах строк у валюті їх отримання.
Відповідно до пункту 4 П(С)БО №21 монетарні статті - це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
Отже, вищевказана заборгованість є монетарною статтею, адже сторони погодили, що вона буде сплачена у визначеній сумі грошових коштів.
Відтак, з моменту визначення такої заборгованості у фіксованій сумі в іноземній валюті на дату виникнення такої заборгованості (дату узгодження повернення коштів) позивач перераховує курсові різниці на кожну дату балансу, оскільки за таких обставин, починаючи з 01.08.2011, вищевказана сума заборгованості в іноземній валюті класифікується, як монетарна згідно пункту 4 П(С)БО 21.
Між позивачем (Позиконадавач) та громадянином Італії Клаудіо Паскуале (Позикоотримувач) укладено договори поворотної фінансової допомоги від 17.07.2013 №1, від 25.03.2014 №2, від 01.08.2014 №3, від 01.09.2014 №4, від 20.07.2015 №2, від 30.12.2015 №1, від 25.02.2016 №1, за умовами яких Позиконадавач надає Позикоотримувачу грошові кошти всього в сумі 4231700 грн, а Позикоотримувач зобов'язується повернути Позиконадавачу таку ж суму позики у строки, визначені договорами.
Враховуючи наявність заборгованості позивача перед громадянином Італії Клаудіо Паскуале за повернення авансових платежів щодо непоставленого товару та заборгованість громадянина Італії Клаудіо Паскуале перед позивачем за отриману і неповернену поворотну фінансову допомогу сторони уклали угоди про припинення зобов'язань, шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 31.12.2015, 31.03.2016, 30.06.2016, 30.09.2016.
Зважаючи на вказане, вищевказані господарські операції містять економічний зміст, а попередня оплата від Товариства з обмеженою відповідальністю «Linehan» (США) при відступленні права вимоги та укладенні в подальшому договору про повернення коштів, отриманих як аванс по контрактах, рекласифікована позивачем на монетарну статтю балансу, оскільки така стаття про валютну заборгованість, яку має бути погашено грошовими валютними коштами, з точки зору П(С)БО 21 є монетарною, а тому з урахуванням вищевказаних вимог П(С)БО 21 вірно відображалась, як монетарна заборгованість, з використанням валютного курсу на кожну дату балансу.
Отже, необґрунтованими та безпідставними є висновки контролюючого органу щодо неправильного перерахунку позивачем заборгованості за монетарними статтями балансу відповідно до П(С)БО 21.
Враховуючи все вищенаведене, апеляційний суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017 року, в частині збільшення Приватному акціонерному товариству «Серін-Ліс» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 201 818,50 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 161455 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 40363,50 грн. законне та обгрунтоване, а тому відсутні підстави для його скасування.
Натомість, податкове повідомлення-рішення №0000331401 від 20.01.2017 року, в частині зменшення Приватному акціонерному товариству «Серін-Ліс» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2016 року у розмірі 7425362 грн., вірно визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції.
Враховуючи дані обставини колегія суддів вважає, що винесене судом першої інстанції рішення, яким частково задоволено позовні вимоги, слід скасувати частково.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої вказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України. За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що представник позивача на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надав суду такі документи: копію договору №019МТА/ІФ-23 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 26.07.2023, укладеного між ПАТ «Серін-Ліс» та Адвокатським об'єднанням «МТА Партнери»; копію замовлення №1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 26.07.2023; копію акту про надання правничої допомоги №019МТА/ІФ-23 від 12.02.2024; копію платіжної інструкції від 27.07.2023 про сплату 12 000 грн, за правничу допомогу у справі №809/248/17.
Відповідно до пункту 5.1 договору №019МТА/ІФ-23 від 26.07.2023 вартість послуг узгоджується сторонами в замовленні.
У замовленні №1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 26.07.2023, ПАТ «Серін-Ліс» та Адвокатським об'єднанням «МТА Партнери» погоджено зміст послуги: правнича допомога у Івано-Франківському окружному адміністративному суді у справі №809/248/17. Розмір вартості однієї години послуг адвоката 2000 грн, без ПДВ. Граничний розмір вартості послуг 24000 грн. Сплата здійснюється в розмірі 12000 грн, авансом - протягом 3 днів з моменту підписання цього замовлення.
Згідно акту про надання правничої допомоги №019МТА/ІФ-23 від 12.02.2024, адвокатом Тепак Л.П. у справі №809/248/17 надано правничу допомогу ПАТ «Серін-Ліс»: підготовка до участі та участь в судових засіданнях 6 год., разом 12000 грн.
Судом першої інстанції було стягнуто з апелянта на користь позивача 10 000 грн. Підстави для подальшого зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу відсутні.
Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 809/248/17 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000321401 від 20.01.2017 року, в частині збільшення Приватному акціонерному товариству «Серін-Ліс» грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 201 818,50 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 161455 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 40363,50 грн. та прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог - відмовити.
В решта частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
У зв'язку з перебуванням колегії суддів у відпустці з 16.06.2025 по 29.06.2025, повне судове рішення складено 03.07.2025