02 липня 2025 року справа № 580/6023/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши клопотання представниці Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 максимальним розміром, шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше здійснених виплат.
Ухвалою від 02.06.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представниця відповідача подала клопотання про зупинення провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/2229/25. В обґрунтування клопотання зазначила, що у справі № 320/2229/25 предметом спору є визнання протиправною та нечинною п. 1 постанови КМ України від 03.01.2025 № 1. З огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, вважає наявними підстави для зупинення розгляду цієї справи.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначена норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.
Під час вирішення питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки набрання законної сили рішенням за результатом розгляду іншої справи, їх взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
Суд встановив, що у межах справи № 320/2229/25 предметом спору є визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, з системного аналізу положень КАС України суд робить висновок про відмінність у правових наслідках “визнання протиправним та скасування» і “визнання протиправним та нечинним» відповідного адміністративного акта.
Так, відповідно до вимог ст. 5 КАС України та ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, визнаються протиправними та скасовуються індивідуальні акти, а нормативно-правові акти визнаються протиправними та нечинними. Такі відмінності у правовому регулюванні обумовлені тим, що відповідно до приписів нормативно-правових актів виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб. Відповідно, скасування нормативно-правового акту впливатиме на права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі скасованого нормативно-правового акту та може призвести до порушення необхідного балансу між захистом прав позивача та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, які були учасниками правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт, принципу правової визначеності.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25, у випадку набрання ним законної сили, не вплине на вирішення справи, що розглядається.
За таких обставин суд не вбачає об'єктивної неможливості розгляду справи № 580/6023/25 до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/2229/25.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 236, 241, 248, 256, 262, 263, 291, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання представниці Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана 02.07.2025.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК