03 липня 2025 року м. Рівне №460/9563/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання О.В.Драної; представника позивача - не прибув; представника відповідача - І.А.Восінської; третьої особи - С.Я.Радіонова; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій та скасування рішення.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та скасування рішення (далі - Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн від 20.05.2025; скасувати постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн від 20.05.2025 ВП №77800935.
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі № 460/10133/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням проведених платежів. При опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання постанови суду було з'ясовано, що відповідно до матеріалів ЕПС ОСОБА_1 працював на будівництві доріг Зелений Мис - Чорнобиль, с. Неданчичі - Чорнобильська АЕС. Будівництво автодороги Зелений Мис - Чорнобиль проходило як в зоні відчуження, так і за її межами. Враховуючи наявні в матеріалах ЕПС документи, визначити тривалість робочого дня в зоні відчуження неможливо; в довідці про заробітну плату від 13.04.1995 «Рівнешляхбуд» відображені нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження (зокрема, кратність 2, доплата за роботу у вихідні і святкові дні, збережений заробіток, премія 60%) які не підтверджуються первинними документами наявними в пенсійній справі; за таких умов у випадку обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування вказаної довідки про заробітну плату розмір пенсії зменшиться. Враховуючи викладене, позивачем в межах своїх повноважень вчинено всі необхідні дії для належного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 по справі № 460/10133/24. Державним виконавцем на час прийняття рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Державним виконавцем не встановлено наявності вини та умисного невиконання рішення суду позивачем. Зі змісту постанови неможливо встановити фактичні підстави винесення її відповідачем, оскільки така містить виключно посилання на норми частини другої статті 63 та частини першої статті 75 Закону України “Про виконавче провадження». Таким чином, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 20.05.2025 у ВП №77800935 є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Просив задовольнити позову у повному обсязі.
Стислий виклад заперечень Відповідача.
Відповідач зазначає, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №77800935 з примусового виконання виконавчого листа №460/10133/24 виданого 19.03.2025 Рівненським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 21 березня 2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням проведених платежів. У відповідності до вимог ст. 3-4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 14.04.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73961424 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/15265/23. У зв'язку з тим, що у визначені державним виконавцем строки боржником не надано підтверджуючі документи щодо виконання вищезазначеного судового рішення, керуючись ст. 18 Закону, державним виконавцем 08.05.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано вимогу, а також боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу України. Листом від 13.05.2025 вих.№1700-0804-5/34764 ГУ ПФУ у Рівненській області повідомили, що станом на дату набрання рішення законної сили програмним забезпеченням ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи», не передбачено перерахунок пенсії без обмеження будь-яким максимальним розміром; рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі 460/10133/24 буде опрацьовано після надання технічної можливості опрацювання електронної пенсійної справи на виконання такого судового рішення в ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи». Відтак з даної відповіді вбачається, що рішення суду не виконане у відповідності до резолютивної частини. Дії, які вчинялися боржником для виконання рішення суду не зазначені. Підтверджуючі документи щодо заходів які були вчиненні для виконання рішення суду боржником не надані. Із заявами щодо відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення з посиланням на причини, які перешкоджають у його виконанні боржник не звертався до державного виконавця. На адресу Відділу 20.05.2025 надійшов лист від боржника, де зазначено, що Головному управлінню Пенсійного фону України в Рівненській області відмовлено у наданні технічної можливості опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи». Виходячи з наявних у матеріалах виконавчого провадження доказів, можна зробити висновок що ГУ ПФУ в Рівненській області 18.03.2025 (до відкриття ВП) лише раз зверталися з листом щодо опрацювання ЕПС ОСОБА_1 . Доказів щодо підтвердження будь-яких інших дій, що вчинялися боржником на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/10133/24 ГУ ПФУ в Рівненській області не надано. Поважні причини невиконання рішення суду не зазначені. Ураховуючи викладене 20.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» в сумі 5100,00 грн. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.
Стислий виклад позиції Третьої особи.
Третя особа зазначає, що оскільки у встановлений державним виконавцем термін виконавчий лист №460/10133/24 не був виконаний, тому державний виконавець надіслав боржнику вимогу про надання інформації про виконання судового рішення з підтверджуючими документами. У подальшому, пенсійний орган не вчиняв жодних дій щодо виконання судового рішення, тому накладення штрафу на боржника є правомірним. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 06.06.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 16.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, з врахуванням особливостей провадження у категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287 КАС України), у відкритому судовому засіданні на 03.07.2025; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (Третя особа).
Представник Позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
У судове засідання 03.07.2025 прибув представник Відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити Позивачу у задоволенні позову повністю.
У судове засідання 03.07.2025 прибула Третя особа, яка просила суд відмовити Позивачу у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 03.07.2025, постановленою без оформлення окремого документа, вирішено продовжити розгляд справи за відсутності представника Позивача.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі №460/10133/24 вирішено:
«Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення суду задовольнити частково. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на додаткове рішення суду задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року в адміністративній справі № 460/10133/24 та додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 460/10133/24 - скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження з 21 березня 2024 року виплати ОСОБА_1 пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) з 21 березня 2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням проведених платежів. В решті позовних вимог відмовити».
19 березня 2025 року ОСОБА_1 виданий виконавчий лист щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) з 21 березня 2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження пенсії максимальним розміром, з врахуванням проведених платежів.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за заявою ОСОБА_1 від 09.04.2025 винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2025 ВП №77800935 щодо виконання виконавчого листа №460/10133/24 від 19.03.2025 (а.с. 16).
У Постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2025 зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 14.04.2025 копію Постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2025 ВП №77800935 надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області.
08 травня 2025 року виконавчим органом сформована Вимога державного виконавця, адресована Позивачу, щодо надання інформації про виконання судового рішення з наданням підтверджуючих документів (а.с. 8).
13 травня 2025 року Позивач надіслав Відповідачу лист №1700-0804-5/34764 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 11).
В листі від 13.05.2025 Позивач зазначив про те, що станом на дату набрання судовим рішенням законної сили програмним забезпеченням ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії на базі електронної пенсійної справи», не передбачено перерахунок пенсії без обмеження будь-яким максимальним розміром; рішення суду у справі №460/460/10133/24 буде опрацьовано після надання технічної можливості опрацювання електронної пенсійної справи в ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії на базі електронної пенсійної справи».
Позивач надіслав Відповідачу лист від 19.05.2025 (отриманий виконавчим органом - 20.05.2025) про те, що на вимогу державного виконавця інформується про відмову у наданні технічної можливості опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії на базі електронної пенсійної справи».
20 травня 2025 року державним виконавцем винесена Постанова про накладення штрафу ВП №778000935, якою на Позивача накладено штраф за невиконання судового рішення у розмірі 5100,00 грн (далі - Постанова від 20.05.2025 / оскаржувана Постанова від 20.05.2025) (а.с. 20).
04 червня 2025 року державним виконавцем винесена Постанова про накладення штрафу ВП №778000935, якою на Позивача накладено штраф за невиконання судового рішення у розмірі 10200,00 грн (така Постанова не є предметом спору).
04 червня 2025 року державним виконавцем винесена Постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №778000935 у порядку пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач зазначає, що Постанова про накладення штрафу ВП №778000935, якою накладено штраф за невиконання судового рішення у розмірі 5100,00 грн, є протиправною, оскільки державним виконавцем на час прийняття рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин; державним виконавцем не встановлено наявності вини та умисного невиконання рішення суду Позивачем; зі змісту постанови неможливо встановити фактичні підстави її винесення, оскільки така містить виключно посилання на норми частини другої статті 63 та частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»; оскаржувана постанова про накладення штрафу від 20.05.2025 ВП №77800935 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Постанови від 20.05.2025, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За приписами частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як зазначено вище, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за заявою ОСОБА_1 від 09.04.2025 винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2025 ВП №77800935 щодо виконання виконавчого листа №460/10133/24 від 19.03.2025.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
В Постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2025 зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
За приписами частини першої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За правилами частини першої статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, накладення державним виконавцем штрафу на боржника за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
У спірному випадку суд надає оцінку діям боржника (Позивача), вчиненим / невчиненим ним на виконання судового рішення саме з моменту винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2025 ВП №77800935, оскільки йдеться про відповідальність боржника у вигляді штрафу за невиконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
Тому, лист Позивача від 18.03.2025 №1700-0307-5/18882, адресований Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України про ініціювання перерахунку макетної обробки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі №460/10133/24, не береться судом до уваги, оскільки такий сформований до моменту відкриття виконавчого провадження (14.04.2025) (а.с. 13).
У період після відкриття виконавчого провадження (14.04.2025) Позивач надіслав Відповідачу лист №1700-0804-5/34764 від 13.05.2025 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, в якому зазначив про те, що станом на дату набрання судовим рішенням законної сили програмним забезпеченням ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії на базі електронної пенсійної справи», не передбачено перерахунок пенсії без обмеження будь-яким максимальним розміром; рішення суду у справі №460/10133/24 буде опрацьовано після надання технічної можливості опрацювання електронної пенсійної справи в ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії на базі електронної пенсійної справи».
Позивач також надіслав Відповідачу лист від 19.05.2025 (отриманий виконавчим органом - 20.05.2025) про те, що на вимогу державного виконавця інформується про відмову у наданні технічної можливості опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії на базі електронної пенсійної справи».
При цьому, суд зазначає, що про відмову у наданні технічної можливості опрацювання електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії на базі електронної пенсійної справи» Позивачу стало відомо з листа Пенсійного фонду України від 25.04.2025, який сформований Пенсійним фондом України у відповідь на лист Позивача від 18.03.2025.
Вказане свідчить про те, що з моменту відкриття виконавчого провадження ВП №77800935 (14.04.2025) до моменту винесення оскаржуваної Постанови про накладення штрафу (20.05.2025) Позивач не вчиняв активних дій щодо виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/10133/24.
Натомість, листом від 13.05.2025 Позивач фактично повідомив виконавчий орган про те, що рішення у справі №460/10133/24 не виконане. При цьому, просив закінчити виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.
В ході розгляду справи та вирішення спору по суті, судом не установлено жодних обставин, які свідчили б про невиконання Позивачем судового рішення у справі №460/10133/24 з поважних причин; Позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів того, що ним в період з моменту відкриття виконавчого провадження ВП №77800935 (14.04.2025) до моменту винесення оскаржуваної Постанови про накладення штрафу (20.05.2025) вчинялися активні дії щодо виконання судового рішення.
У спірному випадку не установлено наявності поважних причин щодо невиконання судового рішення у справі №460/10133/24, які могли б вплинути на питання притягнення Позивача до юридичної відповідальності у вигляді штрафу.
Суд відхиляє доводи Позивача про те, що зі змісту оскаржуваної Постанови від 20.05.2025 неможливо встановити фактичні підстави її винесення, оскільки така містить виключно посилання на норми частини другої статті 63 та частини першої статті 75 Закону №1404-VIII.
Так, в оскаржуваній Постанові від 20.05.2025 зазначено, що: 13.05.2025 боржник надіслав до Відділу повідомлення №1700-0804-5/34764 про те, що не має технічної можливості самостійно виконати рушення суду; дана відповідь жодним чином не відображає дії, які вчинялися боржником для виконання рішення суду; боржник не звертався до державного виконавця із заявами про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення з посиланням на причини, які перешкоджають у його виконанні; відповідно до статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти дії; приписами Закону №1404-VIII визначено, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Отже, оскаржувана Постанова від 20.05.2025 містить належне обґрунтування причин для накладення на Позивача штрафу за невиконання судового рішення.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини:
1) факт виконання чи невиконання рішення;
2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.
Відповідно, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти на боржника штраф.
Установлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону №1404-VIII.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
З системного аналізу норм Закону №1404-VIII слідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності.
Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру в порядку статті 63 Закону №1404-VIII законодавством не визначено.
Передбачений статтею 75 Закону №1404-VIII штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
Судом установлено, що станом на дату винесення оскаржуваної Постанови від 20.05.2025 судове рішення у справі №460/10133/24 не виконане, а Позивач не обґрунтував поважності причин невиконання чи неможливості виконання судового рішення у визначені строки.
Щодо посилання Позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.04.2020 у справі №560/523/19 та від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, суд зазначає, що такі не є релевантними, оскільки:
предметом розгляду у справі №560/523/19 були ухвали судів першої та апеляційної інстанцій щодо накладення штрафу в розмірі 38420,00 грн на начальника пенсійного органу в порядку статті 382 КАС України; обставини справи стосувалися питання часткового виконання пенсійним органом судового рішення в частині здійснення перерахунку довічного грошового утримання, проте нездійснення фактичної виплати через відсутність відповідних коштів по асигнуваннях;
предметом спору у справі №812/1813/18 було визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення на пенсійний орган штрафу у розмірі 5100,00 грн; обставини справи стосувалися виконання рішення суду про перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; обставини справи стосувалися питання часткового виконання пенсійним органом судового рішення в частині здійснення перерахунку пенсії, проте нездійснення фактичної виплати через відсутність відповідних коштів по асигнуваннях.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій та рішення - Постанови від 20.05.2025 в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Борисенка Олександра, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Замкова, 49, місто Рівне, 33028; ЄДРПОУ 43316386), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 липня 2025 року
Суддя К.М. Недашківська