03 липня 2025 р. справа № 400/13113/23
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А.О., в письмовому провадженні розглянув заяву, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачадержавної установи "Миколаївський слідчий ізолятор", вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54005,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року задоволено позов ОСОБА_1 до державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор", в якому суд вирішив:
- визнати протиправними дії державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. за березень, квітень та травень 2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.22 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати державну установу "Миколаївський слідчий ізолятор" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.22 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за березень, квітень та травень 2022 р. в розмірі 30 000 грн. щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 073,60 грн.
Рішення суду набрало законної сили 01.05.2024 року.
08.05.2024 року судом виготовлені виконавчі листи у справі.
05.05.2025 року повноважний представник позивачки подав до суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" щодо невиконання рішення суду від 22.03.2024 року у справі № 400/13113/23;
- зобов'язати державну установу "Миколаївський слідчий ізолятор" вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення у справі № 400/13113/23;
- установити державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.
Заява мотивована тим, що станом на дату подання заяви у порядку статті 383 КАС України, судове рішення не виконане.
За приписами ст. 383 ч. 5 КАС України, заява підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Враховуючи, що питання про розгляд заяви позивача в судовому засіданні або в письмовому провадженні вирішується на розсуд суду, суд вбачає підстави для розгляду заяви у порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву позивача, суд виходить з наступного.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ст. 370 ч. 1 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З матеріалів поданої заяви вбачається, що 29.04.2025 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань розглянуто адвокатський запит від 15.04.2025 року стосовно виконання рішення суду від 22.03.2024 року у справі №400/13113/23 та відповідно до інформації, наданої державною установою “Миколаївський слідчий ізолятор» листом від 24.04.2025 року № 20/9-3694 вбачається, що ними вживаються заходи з метою виконання рішення суду, а саме: листом державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" від 07.05.2024 року повідомлено Департамент щодо необхідності збільшення кошторисних призначень та фінансування видатків за КПКВ 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», зокрема, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року у справі № 400/13113/23 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, за результатами розгляду якого Департаментом листом від 02.07.2024 року до Міністерства юстиції України направлено потребу в додаткових коштах.
Водночас, у 2024 році від Міністерства юстиції України кошти на вказану потребу для виконання вказаного рішення на баланс державної установи “Миколаївський слідчий ізолятор» не надходили.
Також, Департаментом листом від 18.04.2025 року повторно скеровано потребу до Міністерства юстиції України за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» для виплати коштів на виконання судових рішень.
Суд відзначає, що в контексті спірних правовідносин, під поважними причинами невиконання рішення слід розуміти такі причини, які лежать поза волею боржника, тобто він об'єктивно позбавлений можливості виконати рішення, незважаючи на ті заходи, які можуть бути ним вжиті.
Відсутність фінансування є непереборною для відповідача обставиною, яка позбавляє його можливості виконати рішення і відповідач повідомив позивачку про наявність таких обставин.
Також суд зазначає, що відповідач не ухиляється від виконання рішення суду від 22.03.2024 року та зазначає, що додаткова винагорода буде виплачена після надходження додаткового фінансування від Міністерства юстиції України.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 року у справі № 804/2076/17 висловлена наступна позиція: "Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Суд зазначає, що позивачці не відмовлено у виконанні судового рішення у справі № 400/13113/23, оскільки таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" в частині виділення коштів державного бюджету на відповідні цілі.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність обставин протиправності дій/бездіяльності відповідача при виконанні рішення суду, а тому в задоволенні заяви позивачки слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 383 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у порядку ст. 383 КАС України, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз