справа №380/12500/25
з питань забезпечення позову
03 липня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Гравел» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень,-
встановив:
03.07.2025 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Гравел» про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд:
забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Львівській області Державної служби України з безпеки та транспорті №ПШ110252 від 12.02.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у справі;
зупинити виконавче провадження ВП №78425409 від 23.06.2025, відкрите на підставі оскаржуваної постанови.
Ухвалою від 24.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.07.2025 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви представник зазначив, що 23.06.2025 Залізничним відділом державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №78425409 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Гравел» на користь відповідача штрафу у розмірі 17000 грн згідно постанови від 12.02.2025 № 110252, яка по своїй правовій природі є виконавчим документом. Наслідком виконання цієї постанови є стягнення з Позивача грошових коштів у розмірі 17000,00 грн. на користь держави згідно постанови Укртрансбезпеки, що створює реальну загрозу примусового стягнення коштів та завдання шкоди майновим правам Товариства. Також, державним виконавцем було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №78425409 від 23.06.2025, постанову про стягнення виконавчого збору №78425409 від 23.06.2025.
Як наслідок, Позивач може зазнати порушення майнових прав у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 19 169,00 грн. Арешт коштів, накладений до вирішення питання законності самої постанови №ПШ110252 від 12.02.2025, порушує презумпцію правомірності дій суб'єкта господарювання та ставить під загрозу його подальше функціонування. Накладення арешту на кошти ТОВ “Кондор Гравел» унеможливлює розрахунки із контрагентами, сплату податків та обов'язкових платежів, виплату заробітної плати, здійснення господарської діяльності. Такий арешт несе реальну загрозу стабільній господарській діяльності підприємства, може призвести до втрати ділової репутації, договірних зобов'язань та завдати істотної шкоди. Блокування коштів фактично паралізує роботу підприємства, що суперечить принципам пропорційності та розумності застосування примусових заходів.
Вирішуючи подану заяву, суд ураховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову - це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 розділу І КАС України.
Згідно з частинами першою-третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку виходячи з конкретних доказів встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частинами четвертою-шостою статті 154 КАС України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти таких висновків.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких надалі гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову спрямований на захист прав та інтересів позивача від негативних наслідків рішення суб'єкта владних повноважень, яке оспорюється позивачем.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Сам собою факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
З урахуванням наведеного суд під час розгляду заяви про забезпечення позову у справах про оскарження постанов про накладення штрафу має оцінювати всі обставини у сукупності, зокрема, враховувати суму штрафу, майновий стан позивача, чи було пред'явлено постанову про накладення штрафу до виконання, чи відкрито виконавче провадження тощо.
Також мають досліджуватися достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена також і в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 640/19275/18.
Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є постанова відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №ПШ110252 від 12.02.2025.
Сума штрафу, яку накладено на позивача оскаржуваною постановою, становить 17000,00 грн.
Суд ураховує, що відповідно до положень Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець, здійснюючи примусове виконання відповідного виконавчого документа уповноважений накладати арешт на кошти та/або майно боржника, однак лише у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів (частина третя статті 56 Закону України “Про виконавче провадження»).
За цих обставин решта коштів та інших матеріальних активів залишається у вільному розпорядженні боржника, який за їх рахунок може безперешкодно провадити господарську діяльність, забезпечувати виконання своїх договірних та інших зобов'язань, виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати податки та збори тощо.
У підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що заявником буде докладено зусилля та витрати для відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, з огляду на заявлені в цій адміністративній справі вимоги.
Таким чином, заявником не доведено належними та достатніми доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у цій справі, жодних доказів, у розумінні статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, а також того, що відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову у цій справі.
Отже, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 152, 153, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Гравел» про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гулкевич І.З.