03 липня 2025 року м. Львівсправа № 380/4046/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому просить:
« 1. Звільнити заявника на підставі ЗУ «Про судовий збір» від обов'язку оплати судового збору, або відстрочити чи розстрочити обов'язок оплати судового збору.
2. Визнати протиправною дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяв, вимог ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання відстрочки по п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та щодо ненадання обґрунтованої відповіді повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечити право ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на відстрочку по п. 14 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», належно розглянувши заяву та додатки та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п.14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», враховуючи той факт що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно довідки МСЕК серія 12 ААГ № 605300 від 24.05.2024 року є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, травму брат здобув під час виконання бойового завдання захищаючи державу Україну, що підтверджується довідкою про обставини травми № 1149 від 19.01.2024 р., відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд.
4. Витребувати докази: Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відповідно до пункту 61 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 за братом ОСОБА_2 .
5. Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу в попередній сумі 17000 грн».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що звертався до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини третьої статті Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543) як здобувачу вищої освіти за денною формою навчання.
Крім того, позивач здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , який згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 605300 від 24 травня 2024 року є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, травму брат здобув під час виконання бойового завдання, захищаючи державу Україну, що підтверджується довідкою про обставини травми від 19 січня 2024 року № 1149 (відсутні інші особи які можуть здійснювати такий догляд). Отже, позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543.
Позивач звертався до органу соціального захисту населення із заявою щодо складення та видання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за братом ОСОБА_2 , а також звертався до органу опіки та піклування із проханням: здійснити реєстрацію його як помічника рідного брата ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги; встановити факт здійснення догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2 та скласти Акт встановлення факту здійснення відповідного догляду. Однак відповіді на свої звернення позивач не отримував.
На підставі викладеного позивач звертався до відповідача з проханням розглянути його заяву та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560), довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також до заяви позивач долучив усі необхідні документи. Проте відповіді позивач не отримав. Жодного рішення про відмову позивач не одержував, причини відмови відповідачем повідомлені не були, що є порушенням приписів Порядку № 560.
З огляду на вказане з метою захисту свого порушеного права оскаржуваною поведінкою відповідача позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.
Також у позовній заяві позивач зазначає, що орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, які він очікує понести, становить 17000,00 грн.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що позивачем надіслано заяву від 12 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543. До заяви позивач долучив довідку, що підтверджує навчання на денній формі, копію паспорта, витяг з реєстру територіальної громади, копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копію довідки МСЕК ОСОБА_2 , копію довідки про обставини травми ОСОБА_2 , копію індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 748, копію висновку № 571, копію паспорта та РНОКПП ОСОБА_2 . За результатами розгляду заяви комісією встановлено, що позивач є студентом денної форми навчання. Однак відсутній документ, що підтверджує зайнятість постійним доглядом за особою з інвалідністю як цього вимагає пункт 14 частини першої статті 23 Закону № 3543. Водночас надійшла заява позивача від 20 липня 2024 року про надання відстрочки, до якої було додано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО. Отже, комісією ухвалено рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3453.
Відповідач стверджує, що заяви позивача від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановленому порядку не надходили.
З огляду на вказане у задоволенні позову просить відмовити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою суду від 10 березня 2025 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору відмовлено.
Ухвалою судді від 10 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 19 березня 2025 року у залученні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради відмовлено; у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено; відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача докази розгляду заяв позивача від 12 липня 2024 року, від 12 грудня 2024 року, від 12 лютого 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року витребувано у відповідача належно засвідчені копії витягів із журналу реєстрації заяв військовозобов'язаних про надання відстрочки (пункт 58 Порядку № 560) за 19 січня 2025 року, за 13 лютого 2025 року, за 24 лютого 2025 року, за 03 березня 2025 року.
Витребувані докази відповідач подав до суду 25 червня 2025 року.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 12 липня 2024 року та документами, в якій вказав, що є особою, яка на підставі пункту 14 частини першої та пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки:
- навчається (є студентом) 5 курсу ННІ деревообробних технологій і дизайну (денна форма навчання) Національного лісотехнічного університету України, термін навчання з 04 вересня 2023 року до 31 грудня 2024 року;
- здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , який згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 605300 від 24 травня 2024 року є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, травму брат здобув під час виконання бойового завдання, захищаючи державу Україну, що підтверджується довідкою про обставини травми від 19 січня 2024 року № 1149 (відсутні інші особи які можуть здійснювати такий догляд).
Просив розглянути цю заяву та оформити у визначеному Порядком № 560 порядку довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
23 серпня 2024 року комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 для розгляду питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ухвалила рішення, оформлене витягом з протоколу № 12, яким вирішила надати солдату ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543 на термін до 09 листопада 2024 року.
Також до матеріалів справи позивач долучив копії таких заяв, адресованих голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- заяви від 12 грудня 2024 року, в якій повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , який згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 605300 від 24 травня 2024 року є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, травму брат здобув під час виконання бойового завдання, захищаючи державу Україну, що підтверджується довідкою про обставини травми від 19 січня 2024 року № 1149 (відсутні інші особи які можуть здійснювати такий догляд). Просив розглянути заяву та оформити у визначеному Порядком № 560 порядку довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- заяви від 12 лютого 2025 року, в якій повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , який згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 605300 від 24 травня 2024 року є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, травму брат здобув під час виконання бойового завдання, захищаючи державу Україну, що підтверджується довідкою про обставини травми від 19 січня 2024 року № 1149 (відсутні інші особи які можуть здійснювати такий догляд). Просив розглянути заяву та оформити у визначеному Порядком № 560 порядку довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Докази розгляду цих заяв відповідачем у матеріалах справи відсутні.
Позивач, уважаючи протиправною поведінку відповідача щодо нерозгляду його заяв, вимог стосовно надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону № 3543 та ненадання обґрунтованої відповіді, повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 до Порядку № 560, звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон № 3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 23 Закону № 3543 передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно з пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Крім цього, пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543 визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Процедуру надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначає Порядок № 560.
Згідно з приписами пунктів 56 - 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За змістом абзацу першого пункту 58 Порядку № 560, в редакції, яка діяла до 16 січня 2025 року, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
А за змістом абзаців першого, другого пункту 58 Порядку № 560, в редакції, яка діяла після 16 січня 2025 року, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Відповідно до положень пункту 60 Порядку № 560 в редакції, яка діяла до 16 січня 2025 року, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
А відповідно до положень пункту 60 Порядку № 560 в редакції, яка діяла після 16 січня 2025 року, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Суд встановив, що позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 12 липня 2024 року та документами, в якій вказав, що є особою, яка на підставі пункту 14 частини першої та пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543 не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки:
- навчається (є студентом) 5 курсу ННІ деревообробних технологій і дизайну (денна форма навчання) Національного лісотехнічного університету України, термін навчання з 04 вересня 2023 року до 31 грудня 2024 року;
- здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 , який згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 605300 від 24 травня 2024 року є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, травму брат здобув під час виконання бойового завдання, захищаючи державу Україну, що підтверджується довідкою про обставини травми від 19 січня 2024 року № 1149 (відсутні інші особи які можуть здійснювати такий догляд).
Просив розглянути цю заяву та оформити у визначеному Порядком № 560 порядку довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
23 серпня 2024 року комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 для розгляду питання надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ухвалила рішення, оформлене витягом з протоколу № 12, яким вирішила надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543 на термін до 09 листопада 2024 року.
Отже, з наведеного слідує, що заява позивача від 12 липня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації містила дві самостійні правові підстави для надання відстрочки - пункт 14 частини першої статті 23 Закону № 3543 та пункт 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543.
Відповідач розглянув цю заяву та за результатами її розгляду ухвалив рішення від 23 серпня 2024 року, оформлене витягом з протоколу № 12, яким вирішив надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543 на термін до 09 листопада 2024 року.
Докази оскарження позивачем цього рішення в матеріалах справи відсутні, не є таке рішення спірним й у розглядуваній справі.
Отже, позивач фактично погодився із обраною відповідачем правовою підставою для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу (пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543) згідно з поданою ним заявою від 12 липня 2024 року, така заява вже реалізована, правовідносини, що пов'язані з нею, вичерпали свою дію, тож у цій частині предмет спору між позивачем та відповідачем відсутній.
Що стосується заяв позивача про надання відстрочки від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року, то суд зазначає таке.
Докази розгляду цих заяв відповідачем у матеріалах справи відсутні.
Ухвалою від 19 березня 2025 року суд витребував у відповідача докази розгляду заяв позивача, зокрема від 12 грудня 2024 року та 12 лютого 2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, зокрема, що заяви позивача від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановленому порядку не надходили.
Своє чергою, до позовної заяви позивач на підтвердження факту надіслання своїх заяв від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року про надання відстрочки на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надав копії квитанцій АТ «Укрпошта» з такими трек-номерами: 7900800169280, 7900800100140, 7900734197242, 7900800158393, 7900800174275, 7900500133313 (а.с.21).
Варто відзначити, що надані позивачем квитанції АТ «Укрпошта» не ідентифікують ані заяви, ані долучені до них документи, іншими словами, їх зміст не дає можливості суду достеменно встановити, які ж саме заяви/документи, тобто предмет поштового відправлення позивачем надсилалися відповідно до цих квитанцій.
Водночас описи вкладення з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв'язку, передбачені правилами поштового зв'язку, із зазначенням найменувань вкладень, кількості предметів, які б можна було ідентифікувати із долученими до позовної заяви квитанціями АТ «Укрпошта» позивач не надав.
Незважаючи на це, а також, що представництво інтересів позивача здійснюється на підставі професійної правничої допомоги, суд з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи самостійно на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за зазначеними у квитанціях трек-номерами 7900800169280, 7900800100140, 7900734197242, 7900800158393, 7900800174275, 7900500133313 відстежив надсилання відповідних поштових відправлень та встановив такі дати їх отримання адресатом: 19 січня 2025 року, 13 лютого 2025 року, 24 лютого 2025 року та 03 березня 2025 року.
У зв'язку з цим, суд, керуючись частиною четвертою статті 9 КАС України (принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі) та ураховуючи положення пункту 58 Порядку № 560, яким передбачено, що заява військовозобов'язаного про надання відстрочки підлягає обов'язковій реєстрації, витребував у відповідача належно засвідчені копії витягів із журналу реєстрації заяв військовозобов'язаних про надання відстрочки (пункт 58 Порядку № 560) за 19 січня 2025 року, за 13 лютого 2025 року, за 24 лютого 2025 року, за 03 березня 2025 року.
На виконання вимог цієї ухвали відповідач 25 червня 2025 року подав до суду належно засвідчені копії витягів із журналу реєстрації вхідної документації, де, зокрема реєструються заяви військовозобов'язаних про надання відстрочки, що надійшли поштою, за 13 лютого 2025 року, за 24 лютого 2025 року, за 03 березня 2025 року. Також відповідач вказав, що 19 січня 2025 року був вихідним днем (неділя), тому реєстрація за вказану дату відсутня.
Ретельно перевіривши вчинені записи у наданих відповідачем копіях витягів із журналу реєстрації вхідної документації за 13 лютого 2025 року, за 24 лютого 2025 року та за 03 березня 2025 року, суд встановив відсутність факту реєстрації будь-яких заяв позивача за вказані дати, зокрема й заяв про надання відстрочки від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року, мова про які йде у позовній заяві.
Наведене свідчить про те, що заяв позивача про надання відстрочки від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року відповідач не отримував, що також підтверджує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що вказані заяви у встановленому порядку на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 порядку не надходили.
Тож, оскільки заяв позивача від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року про надання відстрочки (а також долучених до них документів) відповідач не отримував, то очевидно, що їх розгляд та ухвалення відповідних рішень чи вчинення будь-яких інших юридично значущих дій апріорі не могли відбутися.
За встановлених обставин у розглядуваній ситуації відсутня протиправна поведінка відповідача, про яку вказує позивач у позовній заяві, а саме «щодо не розгляду заяв, вимог ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання відстрочки по п. 14 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та щодо ненадання обґрунтованої відповіді повідомлення письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечити право ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на відстрочку по п. 14 ч. 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», належно розглянувши заяву та додатки та прийняти законне і обґрунтоване рішення».
Як наслідок відсутні підстави для зобов'язання відповідача «прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п.14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», враховуючи той факт що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює постійний догляд за своїм рідним братом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно довідки МСЕК серія 12 ААГ № 605300 від 24.05.2024 року є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги, травму брат здобув під час виконання бойового завдання захищаючи державу Україну, що підтверджується довідкою про обставини травми № 1149 від 19.01.2024 р., відсутні інші особи, які можуть здійснювати такий догляд».
Щодо покликань позивача на те, що він звертався до органу соціального захисту населення із заявою щодо складення та видання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду за братом ОСОБА_2 , а також звертався до органу опіки та піклування із проханням: здійснити реєстрацію його як помічника рідного брата ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійної сторонньої допомоги; встановити факт здійснення догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2 та скласти Акт встановлення факту здійснення відповідного догляду, однак відповіді на свої звернення не отримував, то суд зазначає, що будь-які діяння чи рішення органу соціального захисту населення чи органу опіки та піклування не є предметом розгляду в цій справі, тому надавати їм правову оцінку суд не може.
У процесі розгляду цієї справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Також суд враховує вимоги частини четвертої статті 161 КАС України, згідно якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, сукупний зміст статей 9, 77, 161 КАС України беззаперечно свідчить, що саме позивач визначає предмет оскарження до суду, зазначає які саме його права порушені, підстави позову та обов'язково надає докази на їх підтвердження.
З огляду на викладене, доводи позивача щодо не розгляду його заяв про надання відстрочки не знайшли свого підтвердження та не спростували доводів відповідача, оскільки заяв позивача від 12 грудня 2024 року та від 12 лютого 2025 року про надання відстрочки, а також долучених до них документів, відповідач не отримував. Докази протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 03 липня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна