про залишення позову без розгляду
18 червня 2025 року Київ Справа № 826/7274/18
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
суддів Парненко В.С.
Жука Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Києві матеріали адміністративної справи
за позовомГромадської спілки «Український інститут громадського здоров'я»
доКабінету Міністрів України Міністерства охорони здоров'я України
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
встановив:
Громадська спілка «Український інститут громадського здоров'я» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров'я України, у якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров?я України щодо не розроблення та здійснення державної цільової програми у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та зобов?язати Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров?я України розробити та забезпечити здійснення державної цільової програми у сфері захисту населення від інфекційних
хвороб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №826/7274/18 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження колегією суддів під головуванням судді Білоноженко М.А. та вирішено повернутись до стадії підготовчого провадження з метою з'ясування усіх обставин справи, а також, враховуючи тривалий розгляд останньої попереднім складом суду, суд виснував за необхідне визнати явку уповноважених представників учасників справи в підготовче судове засідання обов'язковою.
В підготовче судове засідання 17 червня 2025 року учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників, хоч і повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
За вимогами пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, судом ухвалою від 25 листопада 2024 року прийнято справу №826/7274/18 до розгляду та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12 грудня 2024 року.
В підготовче судове засідання, призначене на 12 грудня 2024 року, позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, жодного клопотання про причини неявку в підготовче судове засідання не надав.
У зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 11 лютого 2025 року.
Повістки про виклик в підготовче судове засідання направлені позивачу на адресу зазначену в позовній заяві.
Проте, від позивача повернувся конверт з довідкою про неможливість вручення поштового відправлення в якій зазначено причину: «За закінчення встановленого терміну зберігання».
В підготовче судове засідання 11 лютого 2025 року позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, жодного клопотання про причини неявку в підготовче судове засідання не надав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року визнано неповажною причини не явки в підготовче судове засідання представників позивача, хоч останні повідомлялись належним чином, та відкладено розгляд справи №826/7274/24 у підготовчому засіданні.
Вказана ухвала разом із повістками про виклик в підготовче судове засідання направлялись позивачу на адресу зазначену в позовній заяві.
Проте, від позивача повернувся конверт з довідкою про неможливість вручення поштового відправлення в якій зазначено причину: «За закінчення встановленого терміну зберігання».
В подальшому, у зв'язку з перебування частини складу колегії у відпустці, лікарняному, підготовче судове засідання відкладались на 11.03.2025, 15.04.2025, 06.05.2025, 27.05.2025, позивача про даний факт було сповіщено повістками, які направлялись позивачу на адресу зазначену в позовній заяві.
Проте, повістки на вказані дати від позивача повернулись з довідкою про неможливість вручення поштового відправлення, на конвертах, в яких зазначено причину: «За закінчення встановленого терміну зберігання».
Крім цього, повістка про виклик позивача про виклик в підготовче судове засідання на 17 червня 2025 року направлялась на офіційну електронну адресу inserviosanitati@gmail.com., що підтверджується довідками із системи Діловодство спеціалізованого суду (ДСС), та наявних в матеріалах справи.
Проте, позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в підготовче судове засідання, жодного клопотання про причини неможливості прибуття в підготовче судове засідання або вмотивованої заяви про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник були належним чином повідомлені, щодо кожного судового засідання.
Суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.
Згідно з приписами ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.
Приписами ч.5, 6 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
При цьому, суд приймає до уваги, що повторна неявка уповноваженого представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки уповноваженого представника у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка уповноваженого представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.
При цьому колегія суддів також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 у справі № 756/6049/19.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Отже, колегія суддів звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, позивач не прибув у судові засідання 12.12.2024, 11.02.2025, 17.06.2025, явку своїх уповноважених представників у судові засідання не забезпечив, тобто повторно не прибув у судове засідання. Колегією суддів не встановлено наявність поважних причин для неприбуття позивача у судові засідання. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Із врахуванням повторного неприбуття позивача у судове засідання колегію суддів вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
При цьому, колегію суддів звертає увагу, що згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд -
Позовну заяву Громадської спілки «Український інститут громадського здоров'я» до Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров'я України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Головуюча суддя Білоноженко М.А.
Судді Парненко В.С.
Жук Р.В.