03 липня 2025 року Справа № 280/3389/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке будівельно-монтажне управління" (Запорізька область, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, офіс 35, 69035, ЄДРПОУ 38563726) про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке будівельно-монтажне управління" (далі - відповідач), я кій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке будівельно-монтажне управління" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, офіс 35, ЄДРПОУ 38563726) заборгованість у розмірі 297 269,14 грн за період з листопада 2023 року до березня 2025 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума позову підлягає стягненню на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з листопада 2023 року по березень 2025 року на загальну суму 297 269,14 грн.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою судді від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
На зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05 травня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення з відміткою пошти від 21 травня 2025 року з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання». Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України (електронний ресурс: ://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/).
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 820/1400/17, від 13 жовтня 2021 року у справі №340/4259/20, від 24 листопада 2021 року у справі №280/228/20, від 29 серпня 2022 року у справі № 522/3598/16-а тощо.
Враховуючи, що судом вчинено всі можливі передбачені процесуальним законом дії щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач є таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке будівельно-монтажне управління» (код ЄДРПОУ 38563726) є юридичною особою з 12 лютого 2013 року та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
У період з листопада 2023 року по березень 2025 року позивачем здійснювались нарахування та виплата пенсії, призначеної колишнім працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке будівельно-монтажне управління» ( ОСОБА_1 (пенсійна справа - 083950007791), ОСОБА_2 (пенсійна справа - 083950012447), ОСОБА_3 (пенсійна справа - 083950013242) - 23 964,78 грн. ОСОБА_4 (пенсійна справа - 083850006230), ОСОБА_5 (пенсійна справа - 083850022151), ОСОБА_6 (пенсійна справа - 084050001670), ОСОБА_7 (пенсійна справа - 084050004487), ОСОБА_8 (пенсійна справа - 084050004579), ОСОБА_9 (пенсійна справа - 084050004779), ОСОБА_10 (пенсійна справа - 084050007351). ОСОБА_11 (пенсійна справа - 084050007826), ОСОБА_12 (пенсійна справа - 084050008452)), про що свідчать відомості ІКІС ПФУ: «Призначення та виплата пенсій (ППВП)» про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.
Позивачем на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню призначеним особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. При цьому, вказані розрахунки були отримані відповідачем.
Доказів оскарження, скасування, відкликання вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій суду не надано.
Отже, станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 становить 297 269,14 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII(далі - Закон №1788-XII) в редакції Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення та частини другої статті 114цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону(стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору в таких розмірах 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (пункт 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР).
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року №64/8663 (далі - Інструкція).
Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно положень пункту 6.5 Інструкції розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат навиплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.
Вказана правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладена у постановах від 23 вересня 2021 року у справі №640/23683/19, від 18 січня 2023 року у справі № 826/8883/17, від 16 лютого 2023 року у справі № 640/14748/19, від 06 червня 2023 року у справі № 804/5216/17.
У матеріалах справи знаходяться розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначеним особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Докази направлення відповідачу даних розрахунків наявні в матеріалах справи.
При цьому, вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем оскаржені не були, а отже є узгодженими.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке будівельно-монтажне управління» фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій самостійно відшкодовані не були, тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Станом на дату розгляду справи заборгованість в сумі 297 269,14 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачено, тому позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи всі зазначені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
У відповідності до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке будівельно-монтажне управління" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, офіс 35, ЄДРПОУ 38563726) заборгованість у розмірі 297 269,14 грн. за період з листопада 2023 року до березня 2025 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума позову підлягає стягненню на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, р/р НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 20490012).
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 03 липня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов