Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про забезпечення позову
01 липня 2025 року Справа №200/4760/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у який ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов у адміністративній справі шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 (Костянтинівка), а також будь-якому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вживати заходів, які спрямовані на призов ОСОБА_1 під час мобілізації, на особливий період, зокрема приймати наказ про призов його на військову службу під час мобілізації, на особливий період, переміщення його до навчального центру, відправлення його на військову службу під час мобілізації, на особливий період, до місць проходження військової служби, направляти на проходження ВЛК, вручати повістки, мобілізаційні розпорядження тощо, до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що він є непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку. Заявник наголошує, що відповідно до електронного військово-облікового документу в додатку «Резерв+» встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів за номером 300920236428809000063, ВОС 957032, містить відмітку: «військовозобов'язаний, квартирно-експлуатаційної служби, днювальний». Таким чином, наявні розбіжності між реєстром «Оберіг» та тимчасовим посвідченням заявника, оскільки запис про непридатність за 2007 рік не внесено до вказаного реєстру. З метою усунення вищевказаних розбіжностей ОСОБА_1 25.05.2025 засобами поштового зв'язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) заяву з додатками від 24.05.2025 з вимогою внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби та виключити заявника з військового обліку відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 . Листом від 12.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 рекомендував ОСОБА_1 прибути до відділу або до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем фактичного проживання з оригіналами документів для проходження ВЛК щодо підтвердження визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку з подальшим внесенням відомостей до Реєстру. Однак, саме після отримання ІНФОРМАЦІЯ_1 заяви про виключення ОСОБА_1 з військового обліку останній 26.06.2025 отримав повістку № 4027564 від 19.06.2025 з вимогою з'явитись до ТЦК та СП 29.06.2025 для уточнення даних. На переконання заявника невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів заявника, за якими він планує звернутись до суду, не буде вже ефективним, оскільки відносно останнього може бути прийняте рішення про мобілізацію. В такому випадку заявник набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію його права, яке полягає у виключенні його з військового обліку, як непридатного до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведених вище приписів, суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
З огляду на приписи статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Так, згідно з поданими матеріалами, позивач зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не внесено відомості про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, позивач посилається на наявність права на виключення із військового обліку через непридатність до військової служби.
В матеріалах справи відсутні докази про задоволення заяви позивача про внесення відомостей про виключення його з військового обліку.
За встановлених обставин, суд вважає необхідним забезпечити позов, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 р. № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України. (ч. 5 ст. 5 Закону № 1951-VIII).
За змістом ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
Суд зауважує, що позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ще в 14 липня 2007 року.
Суд зазначає, що негативні наслідки від невжиття відповідних заходів забезпечення позову є явно неспівмірними з негативними наслідками, які можуть настати в разі протиправного призову позивача на військову службу.
Суд зобов'язаний врахувати, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках до розгляду справи по суті та не має на меті вирішення спору по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період (навіть протиправно), він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію його прав, оскільки зняття з військового обліку непридатної до військової служби особи є неможливим та юридично не вірним.
Отже, наявні підстави для забезпечення позову, що передбачено положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в частині щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 та будь-якому іншому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/4760/25. Разом з тим, суд вважає за необхідне змінити формулювання забезпечення позову, яке зазначено позивачем, не змінюючи змісту по суті.
Крім того, суд не вбачає необхідності забезпечувати позов шляхом заборони вчиняти дії пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адже останній є структурним підрозділом відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе вжити зазначені заходи забезпечення позову з метою захисту прав та законних інтересів позивача. При цьому вжиті заходи забезпечення є своєчасними, відповідають предмету позову, а також є співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, а їх невжиття може унеможливити ефективний захист прав заявника та призвести до заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили рішенням у справі.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими твердження позивача щодо наявності реальної загрози спричинення значної шкоди його правам та здійснення ефективного захисту і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, якщо таке рішення буде прийнято на його користь, у разі невжиття зазначених вище заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150 - 156, 248, 292 - 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, - задовольнити.
Заборонити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 та будь-якому іншому територіальному центру комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/4760/25.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.А. Голуб