Справа № 737/587/25
Провадження № 1-кп/737/57/25
03 липня 2025 року с-ще Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні Куликівського районного суду Чернігівської області кримінальне провадження за № 12025275440000576 від 28.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кладьківка Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, одруженого, утриманців не маючого, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України,
ОСОБА_3 в період часу з «09» год. «00» хв. по «11» год. «40» хв. 28.05.2025, перебуваючи на території природно-заповідного фонду України - гідрологічній пам'ятці природи місцевого значення «Заплавні озера» за географічними координатами 51.337309,31.936346 на озері Вільжин, яке знаходиться біля села Кладьківка, Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади Чернігівського району та області, маючи на меті протиправний умисел на зайняття рибним добувним промислом, за допомогою дерев'яного човна, в період встановленої заборони на добування (вилов) водних біоресурсів в період нересту та добування великої кількості риби, в порушення ст.ст. 34, 52-1 Закону України «Про тваринний світ», ст.ст. 12, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 94 Водного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», використавши дві сітки поріжні, добування (вилов) якими водних біоресурсів заборонено відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19 вересня 2022 року (далі Правил), не дотримуючись підпунктів 11, 12 пункту 5 розділу ІV Правил щодо перебування на рибогосподарському водному об'єкті (його частині) або в його прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову та заборони добування (вилову) водних біоресурсів у заборонених місцях, у тому числі в межах добової норми добування (вилову), підпункту 6 пункту 3 розділу ІV Правил щодо добування на нерестовищах у період нересту, підпункту 4 пункту 4 розділу ІV Правил щодо добування у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) гачковими знаряддями лову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега, підпункту 1 пункту 3 розділу ІІ Правил щодо місця та строків заборон добування (вилову) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), визначених додатком 3 до цих Правил, та підпункту 1 пункту 2 розділу ІІІ Правил щодо обов'язку рибалок дотримання вимог цих Правил, та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів, діючи умисно, з корисливих мотивів здійснив незаконне добування (вилов) риби загальною кількістю 39 штук, а саме: окунь звичайний-13 шт., лящ-1 шт., синець звичайний-1шт., білизна звичайна - 1 шт., щука звичайна-1 шт, краснопірка-2 шт, плоскирка-4 шт, плітка звичайна-16 шт. чим, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-25/8023-ФХЕД від 13.06.2025, завдав істотну екологічну шкоду навколишньому природному середовищу (державі) на загальну суму 208 555 грн. 20 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
В обвинувальному акті прокурором зазначено, що враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст. 302 КПК України, він просить суд розглянути кримінальне провадження в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі адвоката ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, розмір завданої істотної екологічної шкоди, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ст. 302 КПК України.
Крім того, у цій заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за їх відсутності.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
У відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені органом досудового розслідування.
Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акта та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового слідства кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 249 КК України.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, що є кримінальним проступком, сукупність встановлених обставин, особу обвинуваченого, раніше не судимого (а.с. 97), на обліку у психіатра та нарколога не перебуваючого (а.с.94-95), раніше до адміністративної відповідальності не притягувався (а.с.98), наявність двух обставин що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, вважає, що покарання обвинуваченому за інкримінований кримінальний проступок, слід призначити у виді пробаційного нагляду визначеного санкцією ч.1 ст. 249 КК України, оскільки саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Також, суд враховує, що відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Частина 1 ст. 249 КК України передбачає спеціальну конфіскацію - обов'язкове вилучення знарядь і засобів незаконного промислу та всього добутого.
Прокурором Козелецької окружної прокуратури заявлено цивільний позов кримінальному провадженні в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів. Так, внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, ним незаконно добуто (виловлено) рибу загальною кількістю 39 штук наступних видів: окунь звичайний-13 шт., лящ-1 шт., синець звичайний-1шт., білизна звичайна - 1 шт., щука звичайна -1 шт, краснопірка-2 шт, плоскирка-4 шт, плітка звичайна-16 шт, внаслідок чого завдано істотну екологічну шкоду навколишньому природному середовищу (державі) на загальну суму 208 555 грн. 20 коп.(висновок експерта № СЕ-19/125-25/8023-ФХЕД від 13.06.2025, а.с. 66-73).
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статтями 127, 128 КПК України передбачено право особи на відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказані обставини можуть бути елементами складу відповідних кримінальних правопорушень, а також впливати на визначення міри відповідальності винної особи. У п. 7 ч. 1 ст.368 КПК України зазначено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.
Як передбачено у ч. 1 ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, оскільки повноваження прокурора під час звернення з цивільним позовом в інтересах держави підтверджені судом, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України доведена в повному обсязі, позовні вимоги цивільного позову відповідачем ОСОБА_3 визнані (а.с.13-15), то цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради підлягає задоволенню і з ОСОБА_3 підлягає стягненню 208 555 (двісті вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 40 копійок на користь Куликівської селищної ради.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.06.2025 (а.с.39) необхідно скасувати та врахувати, що слідчим суддею в зазначеній ухвалі наданий дозвіл на знищення (утилізацію) речових доказів риби, а саме: окунів - 13 шт., ляща - 1 шт., синця - 1 шт., білизни звичайної - 1 шт., щуки - 1 шт., краснопірки 2 шт., плоскирки 4 шт., плітки - 16 шт., що в подальшому було виконано та складений акт про знищення вказаних речових доказів від 11.06.2025(а.с.40).
На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9 ст.100 КПК України знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення: дві порожеві сітки та дерев'яний човен підлягають спеціальній конфіскації у власність держави. У даному випадку спеціальна конфіскація знарядь вчинення кримінального правопорушення є законним втручанням держави у право на мирне володіння майном. Кримінальним правопорушенням спричинено істотну шкоду суспільним інтересам у сфері екології та збереження довкілля, а тому таке втручання є виправданим.
Долю іншого речового доказу у кримінальному проваджені - мішка, вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст. ст. 122, 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 127, 128, 367-371, 373, 374, 381, 382 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт накладений ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.06.2025 - скасувати.
Речовий доказ - мішок, який знаходиться в камері зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернігівській області - знищити. На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави речові докази: дві порожеві сітки, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ЧРУП ГУНП в Чернігівській області та дерев'яний човен, який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_3 .
Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття та постановки на облік в уповноваженому органі з питань пробації за місцем проживання.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Куликівської селищної ради Чернігівської області до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Куликівської селищної ради 208 555 (двісті вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 40 копійок до бюджету Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (отримувач: ГУК у Черніг. обл/тг с-щ. Кулик/24062100, код отримувача 37972475, р/р UA428999980333159331000025671, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 5794,10 гривень.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1