Справа № 736/648/25
Номер провадження 1-кп/736/105/25
02 липня 2025 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025270290000035 від 01.03.2025, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лубенець, Корюківського району, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого повну загальну середню освіту, не працюючого, одруженого, не військовозобов'язаного, маючого на утриманні неповнолітню дитину, учасника бойових дій, раніше не судимого в силу ст.. 89 КК України.
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 30 січня 2025 року у справі № 736/2871/24 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що він, о 16 год. 00 хв., 26.11.2024, по вул. Шевченка, 68 в м. Корюківка, Корюківського району, Чернігівської області повторно протягом року керував автомобілем VOLKSWAGEN GOLF 3 державний номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років. Вищевказана постанова набрала законної сили 11 лютого 2025 року.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» заборонено керування транспортними засобами особам, до яких застосовано, зокрема, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення.
Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність постанови суду від 30 січня 2025 року, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій керував транспортним засобом.
Зокрема, об 10 год. 31 хв., 01 березня 2025 року, по вул. Шевченка в м. Корюківка, Корюківського району, Чернігівської області, водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував автомобілем «MERCEDES-BENZ CLK 230» із державним номерним знаком НОМЕР_2 , де напроти буд. № 97 вказаної вулиці був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на підставі статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, якою затверджено «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» та п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із наявною інформацією, що свідчить про причетність водія до вчинення кримінального правопорушення.
Вказане діяння ОСОБА_3 свідчить про ухилення останнього від виконання постанови суду, що є однією з форм невиконання судового рішення.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав, підтвердив, що він вчинив вищезазначене кримінальне правопорушення за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Обвинувачений щиро каявся, просив суворо його не карати.
З врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Судом з'ясовано, що зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
З наданих у судовому засіданні прокурором та досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 , одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом II групи, учасником бойових дій, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не має на утриманні осіб похилого віку та інвалідів, за медичною допомогою в диспансерні психіатричне та наркологічне відділення не звертався,
Обставиною, що пом'якшує покарання згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Із врахуванням усіх обставин кримінального провадження та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, щире каяття, суд вважає, за необхідне призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 382 КК України покарання у виді штрафу.
Дане покарання, на думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 500 (п'ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1