Справа № 185/4754/25
Провадження № 3/185/1752/25
02 липня 2025 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник Ю.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи та проходження військової служби не повідомив, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній, -
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
25.04.2025 року о 01.17 годині в м.Павлоград по вул.Леоніда Каденюка, 22 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: характерний запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу Alcotest 6820 Drager на місці зупинки транспортного засобу або пройти такий огляд у медичному закладі КНП «ПЛІЛ» ПМР відмовився під безперервну відеофіксацію, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Водій ОСОБА_1 в судові засідання: 26.05.2025 року, 10.06.2025 року, 02.07.2025 року не з'явився, належним чином був сповіщений про час та місце розгляду провадження. Судові повістки надсилались водію на електрону адресу, що була вказана водієм ОСОБА_1 . В заяві від 26.05.2025 року, що надійшла на електрону адресу суду, водій ОСОБА_1 зазначив, що перебуває у відпустці, тому просив відкласти розгляд провадження. В заяві від 10.06.2025 року, що надійшла на електрону адресу суду, водій ОСОБА_1 зазначив, що він проходить військову службу, тому просив відкласти розгляд провадження більш ніж на місяць, оскільки строк притягнення до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП складає 1 рік. Водію ОСОБА_1 був наданий доступ в «Електронному суді» до матеріалів провадження. Водій ОСОБА_1 в подальшому будь-яких заяв та документів на підтвердження поважності неможливості явки до суду не надсилав.
В контексті ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
В своїх рішеннях, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі «Шульга проти України», пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010).
При цьому Суд зазначав, що неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Згідно положень ст.268 КУпАП, інкриміноване водію ОСОБА_1 адміністративне правопорушення ч.1 ст.130 КУпАП не відносяться до правопорушення, за яким присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Отже, дотримуючись визначених ст.277 КУпАП строків розгляду справ про адміністративні правопорушення та які спливли на день розгляду, враховуючи зловживання стороною захисту своїми процесуальними правами та свідоме небажання з'явитися до суду і надати пояснення щодо власної версії обставин події, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності водія ОСОБА_1 , що у свою чергу не може вважатися порушенням прав, закріплених у ст.268 КУпАП та гарантованих п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення порушення водієм ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення №311065 серії ЕПР1 від 25.04.2025 року, в якому вказані обставини інкримінованого адміністративного правопорушення, відеофіксацію правопорушення та відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та/або в медичному закладі. Особа водія ОСОБА_1 була встановлена за допомогою системи «Дія», тому посвідчення водія ( НОМЕР_2 ) у ОСОБА_1 не вилучалось. Від підписів в протоколі, надання пояснень водій ОСОБА_1 відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким 25.04.2025 року о 01.30 год. водію ОСОБА_1 в результаті виявлених ознак алкогольного сп'яніння було складено направлення до медичної установи КНП «ПЛІЛ» ПМР для проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння, від чого водій відмовився;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 ARBH-0545 на місці зупинки;
- рапортом поліцейського Шамоти В.Ю. від 25.04.2025 року, відповідно до якого 25.04.2025 року під час несення служби спільно із поліцейським ОСОБА_2 о 01.17 годині за адресою: м.Павлоград, вул.Леоніда Каденюка, - біля будинку №22 було зупинено транспортний засіб марки «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_1 , за порушення комендантської години під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При перевірці документів у водія ОСОБА_1 було помічено ознаки алкогольного сп'яніння: характерний запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки, або пройти такий огляд у медичному закладі КНП «ПЛІЛ» ПМР водій ОСОБА_1 відмовився під безперервну відео фіксацію на службову камеру 795566, 795625. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонено, транспортний засіб припарковано без порушень ПДВ, про повторність попереджено;
- диском із записом інкримінованих подій. При перегляді диску судом було встановлено, що диск містить чотири відеозаписи, зроблені нагрудними камерами поліцейських.
Так, на першому записі з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_2 від 25.04.2025 на відрізку часу «01:20» біля автомобіля «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору стоїть водій у військовій формі разом з дівчиною та спілкується з поліцейськими, один з них просить надати посвідчення водія та зазначає про відеофіксацію подій.
На четвертому відеозаписі з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_3 від 25.04.2025 на відрізку часу «01:20» поліцейський представляється водію, зазначає своє прізвище, ім'я, по батькові. На запитання поліцейського: чому водій не зупинявся під час руху на проблискові маячки, - водій відповідає, що «трохи не побачив». У водія наявні ознаки алкогольного сп'яніння: порушення мови, сповільненість, порушення координації рухів. Поліцейський просить пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, оскільки водій до цього рухався на автомобілі та не зупинявся на сигнали проблисковими маячками. Водій пропонує розійтись, бо він приїхав додому. Поліцейський наполягає надати водію своє посвідчення або інший документ, який посвідчує його особу. Водій пояснює, що він є військовим. Він приїхав, завіз дівчину військовому, а сам повертається назад. Водію повідомляють про відеозйомку, на що водій в нецензурній формі просить «закрити цю зйомку». Поліцейський знову звертається до водія з вимогою надати посвідчення водія. Водій в нецензурній формі відповідає, що в нього немає документів. Водій пропонує встановити його особу за допомогою «Дії». Водій виправдовується та каже, що не бачив проблискових маячків та зупинки автомобіля до цього, вказує що він їхав з дівчиною, яку мацав, бо тривалий час не бачив. На відрізку часу «01:22» водій показує екран телефону, а поліцейський зачитує дані водія: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Водій просить поліцейського нічого не писати.
На другому записі з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_2 від 25.04.2025 на відрізку часу «01:40» на відео з'являється ще один військовий та в категоричній формі зазначає, що водій не буде проходити ніякий огляд. Поліцейський пропонує пройти огляд на місці зупинки, проїхати до медичного закладу, сам водій відмовляється проходити будь-який огляд. Поліцейський ще перепитує у водія: чи буде водій проходити огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Драгер» та їхати в медичний заклад? Водій відмовляється від проходження огляду, оскільки на думку водія, поліцейські не можуть складати стосовно військовослужбовців протоколи про адміністративні правопорушення. На відрізку часу «01:40» поліцейський роз'яснює водію його права та обов'язки та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Інший військовослужбовець з ознаками сп'яніння постійно заважає, втручається в спілкування водія та поліцейських, зазначає, що водій відмовляється «від усього», пізніше називає себе « ОСОБА_4 », починає висловлюватись нецензурно.
На третьому записі з нагрудної камери поліцейського ОСОБА_3 від 25.04.2025 на відрізку часу «01:40» інший військовослужбовець в нецензурній формі під час спілкування водія з поліцейським голосно каже про необхідність виклику військової служби правопорядку. Поліцейський звертається до водія та називає його « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та пропонує пройти освідування на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці, водій відмовляється. На пропозицію поліцейського проїхати в медичний заклад, водій відмовляється. Поліцейський знову перепитує та пропонує пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки чи проїхати до медичного закладу, водій знову відмовляється та зазначає, що на нього поліцейські не можуть скласти протокол про адміністративне правопорушення, бо він військовослужбовець. Далі поліцейський роз'яснює водію його права та обов'язки та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені в ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 року за № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи показання водія ОСОБА_1 на записах, що зафіксовані нагрудними камерами поліцейських про те, що стосовно нього, як військовослужбовця, поліцейський не уповноважений складати протоколи про адміністративне правопорушення, та про те, що він не керував автомобілем, - суд приходить до їх неспроможності, виходячи з наступного.
З досліджених тих же відеозаписів вбачається, що водій ОСОБА_1 під час руху на автомобілі не зупинився на сигнали проблискових маячків службового автомобіля поліції в комендантську годину, доїхав до місця неподалік свого місця проживання, де вже поліцейські зупинили його. На записах водій ОСОБА_1 підтверджує факт керування автомобілем, зазначаючи причину несвоєчасної зупинки тим, що він відволікся на дівчину, що була пасажиркою, яку він привіз до знайомого.
Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з даної норми, поліцейським під час пропозиції водію ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та/або в медичній установі для встановлення стану алкогольного сп'яніння було застосовано технічний засіб відеофіксації: нагрудну камеру, - тому свідки не запрошувались.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.4 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Статтею 24 вказаного Закону встановлено додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до п.7 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» «в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Із дослідженого відеозапису встановлено, що причина зупинки водія ОСОБА_1 - рух під час комендантської години, що відповідає п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» (якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху).
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п.2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
І саме поліцейські уповноважені на перевірку документів та, у разі виявлення порушень ПДР України, на складання протоколів про адміністративне правопорушення або винесення постанов стосовно учасників дорожнього руху, а не військовослужбовці ВСП.
До того ж, за весь час водій ОСОБА_1 ні поліцейському, ні суду не підтвердив будь-якими документами, що він є військовослужбовцем. На відеозаписах водій був у військовому одязі.
Тому висловлену незгоду водія ОСОБА_1 з діями поліцейських на відеозаписах з нагрудних камер суд розцінює способом захисту водія ОСОБА_1 та спробою ухилитись від адміністративної відповідальності за вчинене грубе порушення ПДР України.
Враховуючи зазначене, суд вбачає в діях водія ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить висновку, що в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП - протиправна, активна, свідома і вольова поведінка особи, яка завдає шкоди об'єкту, що охороняється нормами адміністративного права, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, обставини справи, особу водія ОСОБА_1 , який скоїв правопорушення вперше, отримав посвідчення водія, суд вважає необхідним та достатнім для виховання останнього та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП з позбавлення права керування транспортними засобами.
У відповідності вимог ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з водія ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст.130 ч. 1, ст.284. ст.40-1 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605.60 гривень на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги.
Суддя Ю.А. Мельник