01 липня 2025 року
м. Київ
cправа №914/2051/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на постанову Західного апеляційного господарського суду (Матущак О.І., Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)
від 26.05.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Житловий комплекс на Липинського 28"
про стягнення заборгованості у розмірі 98 845,98 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення із Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Житловий комплекс на Липинського 28" (далі - Відповідач) заборгованості у розмірі 98 845,98 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем обов'язків за договором постачання природного газу в частині своєчасної та повної оплати за поставлений природний газ.
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.10.2024 у справі №914/2051/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 98 845,98 грн, з них: основний борг - 67 248,15 грн, пеня - 16 950,22 грн, три проценти річних - 3 860,58 грн, інфляційні втрати - 10 787,03 грн.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 422,32 грн судового збору.
4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
5. 06 червня 2025 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025, у якій просить:
- поновити строк на її касаційне оскарження;
- скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 22.10.2024;
- стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги.
6. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
7. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 12 ГПК України).
9. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
10. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць становить 3 028 грн.
11. Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
12. Предметом позову в цій справі (№914/2051/24) є стягнення з Відповідача основного боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат на загальну суму 98 845,98 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік - 302 800 грн (3 028 грн х 100).
13. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
14. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
15. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних, обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки інакше принцип правової визначеності буде порушено.
16. У постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
17. При цьому, варто враховувати, що використання судом касаційної інстанції оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики.
18. У тексті касаційної скарги Скаржник посилається на підпункти "а", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та зазначає, що питання застосування норм права, а саме статті 204, частини першої статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини шостої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 9 розділу ІI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила №2496), пунктів 5, 6 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2022 №637 (далі - Положення №637), у правовідносинах з постачання природного газу споживачам об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики з аналогічних спорів, також має виняткове значення для учасника справи, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансовий стан підприємств - учасників цього ринку.
19. Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики, зокрема, означає, що скаржник ставить на вирішення проблему, яка в разі відкриття касаційного провадження впливатиме на широке коло спорів, створюючи тривалий у часі підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
20. Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може охоплювати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами.
21. Суд mutatis mutandis звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (ухвала від 07.12.2018 у справі №922/6554/15), згідно з якою виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. Кількісний критерій ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. Якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики з питань, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.
22. Водночас узагальнене посилання Скаржника, що питання застосування норм права (статті 204 та частини першої статті 629 ЦК України, частини шостої статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", норм Правил №2496 та Положення №637) має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики з аналогічних спорів, не є належним обґрунтуванням підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
23. Скаржник не навів обґрунтувань, які б свідчили, що при перегляді оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції підлягає усуненню невизначеність на нормативному рівні правових питань, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (з урахуванням кількісного та якісного критеріїв), або існує необхідність вирішити питання застосування аналогії закону чи права.
24. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що Скаржник аргументовано не довів наявність у справі №914/2051/24 випадку, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
25. Надаючи оцінку "винятковості справи", суд досліджує мотиви, відповідно до яких сам учасник справи вважає справу такою, що має для нього виняткове значення. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. При цьому термін "винятковий" означає ознаку предмета або явища, що полягає в її особливості, надзвичайності, виокремлення із загального правила.
26. Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги в цій частині обмежуються загальними вказівками, згідно з якими спір у справі №914/2051/24 стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансовий стан підприємств-учасників цього ринку.
27. Крім того, Скаржник не довів, яке виняткове значення для нього матиме задоволення позову саме в цій справі та стягнення спірної суми в розмірі 98 845,98 грн.
28. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати Суд у необхідності переглянути зміст постанови суду апеляційної інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів її законність лише тому, що Скаржник вважає постанову незаконною. Незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для Скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
29. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
30. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
31. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 у справі "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France", заява №21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
32. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Позивача на постанову суду апеляційної інстанції, оскільки вона не підлягає касаційному оскарженню.
33. У зв'язку з цим клопотання Скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду.
Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 у справі №914/2051/24.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
В. Студенець