Рішення від 19.05.2025 по справі 921/12/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 травня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/12/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4 в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок,48, м. Івано-Франківськ,76019

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т», вул. Текстильна,21, оф. 34, м. Тернопіль, 46023

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області (вул. За Рудкою, 35, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 05379205).

про виселення з орендованого державного нерухомого майна

За участі представників сторін та їх учасників:

Прокуратури: прокурор Осядач Наталія Андріївна, довіреність №15-28ВИХ-25 від 06.01.2025 (дійсна до 31.12.2025);

Позивача: Ткач Руслана Мирославівна, витяг з ЄДР ;

Відповідача: адвокат Свірський Тарас Володимирович, ордер на надання правничої допомоги серія ВО №1095833 від 21.01.2025 ;

Третьої особи: Вальчук Владлена Юріївна, довіреність від 03.03.2025 (видана терміном на 1 рік).

1. Суть та рух справи.

Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявоюдовідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т», у якій просить суд виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» (вул. Текстильна, будинок 21, м. Тернопіль, 46023, код ЄДРПОУ 37681531) з орендованого державного нерухомого майна, а саме: частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0 кв.м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.Підготовче засідання призначенона 11.02.2025.

Ухвалами суду, в порядку статті 183 ГПК України, неодноразово відкладалось підготовче засідання та продовжувався строк підготовчого провадження.

В судовому засіданні 05.05.2025 суд перейшов до стадії розгляду справи по суті, надав вступне слово учасникам справи.

В судовому засіданні 12.05.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в судовому засіданні.

В судовому засіданні 19.05.2025 судом оголошену скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення

2. Розгляд заяв та клопотань.

2.1. Заява заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури про залучення третьої особи.

Заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури у позовній заяві, серед іншого, заявлено клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області.

Ухвалою суду від 11.02.2025 клопотання заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області (вул. За Рудкою, 35, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 05379205).

2.2. Клопотання відповідача про долучення додаткових пояснень у справі.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т» через систему “Електронний суд» подано додаткові пояснення у справі (б/н від 30.03.2025, (вх. №2250 від 31.03.2025)).

Ухвалою суду від 15.04.2025 долучено до матеріалів справи №921/12/25 Додаткові пояснення у справі Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т» від 30.03.2025 (вх. №2250 від 31.03.2025).

2.3. Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, викладене у відзиві на позовну заяву від 29.01.2025 (вх. №758 від 30.01.2025).

У відзиві на позовну заяву від 29.01.2025 (вх. № 758 від 30.01.2025) товариство з обмеженою відповідальністю "САНАТА Т" просить залишити без розгляду позовну заяву.

В обґрунтування заявленого клопотання, зазначає, що за твердженням позивача, суть порушення відповідачем інтересів держави полягає у несвоєчасному поверненні орендованого майна, про це порушення (якщо припустити, що воно вчинене), жодним чином не призводить до настання невідворотних наслідків та не є значним, оскільки Відповідач продовжує здійснювати орендну плату, поповнюючи державний бюджет, а із матеріалів справи ніяк не випливає, що не звільнення орендованого майна наносить істотну шкоду державі.

З огляду на наведене, вважає, що прокурором не доведено у даній справі наявність підстав для представництва в суді, з огляду на що позов підлягає залишенню без розгляду.

Суд, розглянувши клопотання ТОВ "САНАТА Т" про залишення позову без розгляду, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Як слідує з матеріалів справи, звернення прокурора з позовом зумовлено тим, що внаслідок неповернення орендованого майна порушуються інтереси держави, як власника майна щодо його користування та розпорядження ним.

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначив прокурор, підставою представництва інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також його відсутність. Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з'ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.

Таким органом у спірних правовідносинах є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

Так, листом від 23.02.2024 № 10-114-00301 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях інформувало прокуратуру області про невиконання ТОВ «САНАТА Т» обов'язку щодо повернення майна після припинення договірних відносин, зазначивши, що у Регіонального відділення відсутні кошти для звернення до суду.

Також прокуратурою, 23.03.2024, 19.09.2024, 15.11.2024 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях скеровано листи, де вказано на порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Крім того, витребувано інформацію щодо того, чи здійснювалися або чи планується здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави, у вищевказаних правовідносинах, зокрема, шляхом звернення до суду.

Згідно відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях не здійснювалися та не заплановано здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з позовною заявою до ТОВ «САНАТА Т» про виселення з орендованого державного майна у зв'язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

Як зазначено прокуратурою, після спливу десяти місяців (лютий 2024 - листопад 2024 року) Регіональне відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях не повідомило прокуратуру про вжиті заходи або намір здійснити захист порушених інтересів держави.

Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях як орган державної влади, не здійснює захист таких інтересів.

Інформація про вжиття Регіональним відділенням належних заходів щодо звільнення державного майна, відсутня.

Також у позовній заяві зазначено, що в ході листування з Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, яке здійснювалося на підставі абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором повідомлено уповноважений державний орган про порушення інтересів держави та надано достатній строк для вжиття ефективних заходів з їх захисту.

Відсутність відповідного реагування з боку згаданого державного органу на зазначене порушення свідчить про те, що захист порушених інтересів держави не здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред'явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Враховуючи викладене, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України відсутні.

3. Аргументи сторін.

3.1. Позиція Тернопільської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог, заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури зазначено, що 29.01.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (правонаступником майна, прав та обов'язків, якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях) (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» (надалі Орендар) укладено договір оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності, на використання частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0 кв.м., розміщеної за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Вказане майно перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області (надалі Балансоутримувач), відповідно 29.01.2019 між Балансоутримувачем та Орендарем підписано акт приймання-передавання нерухомого майна, яке згідно з національним класифікатором НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», що затверджений наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573, входять до групи промислових та складських будівель.

Як визначено пунктом 1.2. договору №1368, майно передається в оренду з метою складування будматеріалів, строком на 2 роки 11 місяців та діє з 29.01.2019 по 28.12.2021 (п.10.1. Договору).

Також, пунктом 6.2. Договору передбачено, що за письмовою згодою Орендодавця та уповноваженого органу управління Орендар може здійснювати капітальний ремонт. Проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, зо зумовлює підвищення його вартості.

Відповідно до п.10.8-10.9. Договору у разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід'ємне поліпшення-власністю держави та компенсації не підлягають. Поліпшення Майна, зроблені орендарем як за згодою, так і без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для Майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає.

На звернення Орендаря від 08.02.2019 №7 щодо надання згоди на встановлення тимчасової споруди - піднавісу на частині площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 864,0 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, Регіональним відділенням (лист від 06.05.2019 №18-14-01569), Державним агентством водних ресурсів (лист від 24.04.2019 №2368/4/7/11-19), Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області (лист від 06.05.2019 №18-14-01569) було погоджено встановлення тимчасової споруди на об'єкті оренди державного майна, відповідно до запропонованих органом управління критеріям.

Враховуючи зазначені погодження у 2019 році Орендарем на орендованому майні було встановлено споруду.

Згодом, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ХІ, що набрав чинності 27.12.2019 та введений в дію з 01.02.2020, на підставі звернення Орендаря від 24.03.2021 №20 про приведення у відповідність строку дії договору оренди між Орендарем та Балансоутримувачем укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 від 17.06.2021 та №2 від 19.07.2022 згідно якого Договір оренди від 29.01.2019 №1368 викладено в новій редакції.

Враховуючи внесені зміни Договором визначено наступне.

Згідно з пунктами 4.1, 6.1 Розділу І Змінюваних умов Договору оренди об'єктом оренди являється частина площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0кв. м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, вартість якої станом на 30.11.2018 становить без ПДВ 330 200,00 грн., що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Пунктом 7 Розділу І Змінюваних умов Договору оренди передбачено, що цільове призначення майна - для складування будматеріалів (згідно Договору про внесення змін №2 від 19.07.2022).

Відповідно до пунктів 9.1 (4), 16 Змінюваних умов Договору оренди місячна орендна плата без ПДВ становить 4 824,51 грн. (базовий місяць травень 2021 року). Співвідношення розподілу орендної плати становить 50% Балансоутримувачу та 50% Орендодавцю.

Пунктом 12.1 (3) Змінюваних умов Договору оренди передбачено, що договір діє до 28.01.2024.

Крім того встановлено, що відповідно до Звіту від 23.05.2022 про огляд та обстеження технічного стану споруди складу за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, що виготовлений експертом Кузів І.М. та затверджений ФОП Богомольний А.Н. на замовлення Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, споруда, яка була встановлена Орендарем, є капітальною спорудою.

Технічним висновком експерта встановлено, що даний для огляду і обстеження об'єкт є капітальною спорудою ангарного типу із навісом, прямокутної форми у плані, одноповерховий, із металевого нерозрізного каркасу.

Прокурор зазначає, що відповідно до пояснення Орендаря № 10-13/07 від 13.07.2022 навіс є тимчасовою спорудою, що підтверджується договором з КП «Місто» від 11.03.2019, договором про здійснення технічного обстеження об'єкта архітектури №1-37/27 від 09.07.2019, звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 15.07.2019, а також листом про надання копії проекту та копії звіту про проведення технічного обстеження від 01.08.2019 № 31, адресований Балансоутримувачу.

Відповідно до наданої ТОВ «САНАТА Т» копії звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, що затверджений експертом з технічного обстеження будівель і споруд Рубіном Е. Я. 15.07.2019 та виконаного на замовлення ТОВ «САНАТА Т», роботи з технічного обстеження тимчасової споруди (навіс) по вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль проводились з метою визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації у відповідності з стандартом ГОСТ 31937/2011 та настановою щодо обстежень будівель ДСТУ-НБВ 1.2-18/2016.

За результатами проведеного технічного обстеження вищезазначеного об'єкта, експертом встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

Жодних висновків щодо встановлення капітальності об'єкту експертом не надано. Згідно зі звітом про огляд та обстеження технічного стану споруди, виконаного на замовлення Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, метою огляду та обстеження об'єкта є оцінка технічного стану основних несучих конструкцій об'єкту із встановленням капітальності об'єкту.

Враховуючи викладене, Орендодавець запропонував ТОВ «САНАТА Т» у строк до 22.08.2022 усунути вищезазначене порушення шляхом демонтажу капітальної споруди та встановлення тимчасової споруди або приведення орендованого майна до стану, який був на момент передачі його в оренду.

Проте Орендар 22.08.2022 листом № 12 повідомив, що вимоги щодо демонтажу споруди є безпідставними, оскільки відсутні будь-які документи, що підтверджують факт того, що споруда, яка розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль є капітальною, а надана копія звіту експерта Кузіва І.М. про нібито капітальність зазначеної споруди не може братися до уваги, оскільки не завірена належним чином, а тому не представляється можливим встановити достовірність такого звіту, а для об'єктивності проведення експертизи на предмет визначення того чи являється споруда капітальною, необхідним є фактичний ретельний її огляд.

Проте огляд експертом не проводився, а до Товариства ніхто не звертався з приводу надання відповідних документів та доступу до споруди. Також, ТОВ «САНАТА Т» листом від 27.01.2023 № 3 (вх. РВ від 30.01.2023 №11/00224) наполягало на тому, що вищезазначена споруда є тимчасовою, а не капітальною.

Регіональне відділення Фонду листом від 09.02.2023 №11-112-00229 повідомило балансоутримувача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, що відповідно до п.12.6.6 Договір оренди може бути достроково припинений на вимогу будь якої сторони цього Договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством, та як сторона за вищезазначеним договором оренди та замовник Звіту про огляд та обстеження технічного стану вказаної споруди не позбавлений права ставити перед Орендарем та судом питання про дострокове розірвання даного Договору.

Листом від 17.10.2023 №11 Орендар повідомив Орендодавця та Балансоутримувача, про те, що Товариство має намір продовжувати користуватися орендованим майном після закінчення строку дії даного Договору та що Товариство з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» не направлятиме заяву про продовження Договору у відповідності до положень частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ХІ, так як, згідно пункту 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», у разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.

Однак, 24.10.2023 на адресу Регіонального відділення надійшов лист від Балансоутримувача від 24.10.2023 №1114 адресований Орендодавцю та Орендарю, в якому Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області згідно пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» зазначив, що орендовані Товариством площі будуть використовуватися Балансоутримувачем для власних потреб та що Балансоутримувач заперечує щодо продовження даного договору оренди.

Також, в доповнення до вищезазначеного листа Балансоутримувач листом від 13.11.2023 №1192, який був направлений на адреси як Орендодавця та Орендаря, було додатково проінформовано про те, що орендоване майно потрібне Балансоутримувачу для власних потреб а також, що Орендарем замість тимчасової споруди на орендованому майні встановлено споруду капітальну, а тому Орендаря повідомлено про не продовження договору оренди.

Регіональне відділення керуючись статтями 18, 19 Закону України від 03.10.2019 №157-ІХ, Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 та Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», враховуючи листи Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області від 24.10.2023 №1114 (вх. РВ від 24.10.2023 №11/01821) та від 13.11.2023 №1192 (вх. РВ від 15.11.2023 №11/01957) щодо необхідності використання орендованого майна для власних потреб, 16.11.2023 прийняло наказ №275 про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 29.01.2019 №1368 - частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,00 кв. м., за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, Тернопільська область, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області у зв'язку із закінченням строку його дії 28 січня 2024 року.

Листом від 17.11.2023 №11-112-01775 Регіональне відділення повідомило Орендаря про те, що прийняло рішення припинити договір оренди та необхідність повернення майна після закінчення строку дії договору.

На адресу Орендодавця 25.01.2024 надійшов лист Товариства від 22.01.2024 №3, в якому він інформував, що надалі продовжуватиме на законних підставах користуватися орендованим майном після 28.01.2024. Крім того, зазначив, що орендоване майно не є приміщенням в розумінні закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому договір не можна розірвати на підставі ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Листом від 01.02.2024 №129 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області проінформував Регіональне відділення, що листом від 26.01.2024 №109 Орендарю надіслано для підписання Акт повернення з оренди нерухомого майна, однак Орендар відмовився від передачі орендованого майна Балансоутримувачу та просило Орендодавця вжити заходів щодо повернення майна.

Наголошує, що порушення відповідачем умов договору оренди завдає шкоди економічним інтересам держави, що є підставою для представництва інтересів Фонду прокурором у суді.

Необхідність захисту державних інтересів покладає на прокуратуру обов'язок їх представництва в суді відповідно до ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У свою чергу Фонд як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, упродовж тривалого часу не вживає будь-яких заходів спрямованих на захист державного майна. Вищевказане вказує про усвідомлену пасивну поведінку - бездіяльність уповноваженого державою органу.

Зазначає, що пред'являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблеми суспільного значення. Існування якої виправдовує застосування механізму звільнення орендованого державного майна шляхом виселення.

Враховуючи викладене, підставами для подачі даного позову та представництва інтересів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях є тривале невжиття уповноваженим органом будь-яких заходів спрямованих на усунення порушень вимог законодавства, звільнення відповідачем орендованого майна, що є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави прокурором пред'являється цей позов.

Зокрема, листом від 23.02.2024 № 10-114-00301 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях інформувало прокуратуру про невиконання ТОВ «САНАТА Т» обов'язку щодо повернення майна після припинення договірних відносин, зазначивши, що у Регіонального відділення відсутні кошти для звернення до суду.

У відповіді на відзив від 03.02.2025 (вх.№ 860 від 03.02.2025), прокурором зазначено, що підставою для подання позову та представництва інтересів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях є тривале невжиття уповноваженим органом будь-яких заходів спрямованих на усунення порушень вимог законодавства, звільнення відповідачем орендованого майна, що є виключними випадками, що встановлено вимогами ст. 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», на усунення виявлених порушень та захисту інтересів держави прокурором пред'являється цей позов.

Отже, підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України відсутні.

Щодо твердження представника відповідача, що орендоване майно не є приміщенням в розумінні закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому договір не можна розірвати на підставі ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», то прокурор зазначає, що Договір оренди державного майна припинив свою дію 28.01.2024, однак, незважаючи на листи Орендодавця та Балансоутримувача про необхідність використання орендованого майна для власних потреб, відмовляється його повернути мотивуючи тим, що вказане майно не є приміщенням.

Також відмітив, що згідно з національним класифікатором НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», що затверджений наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 №3573, складські майданчики входять до групи промислових та складських будівель.

Крім того, з доданих до відзиву доказів, вбачається, що орендарем проведено поліпшення орендованого майна та створено одноповерхову будівлю площею 4 451 куб.м., яка має фундамент із залізобетонних дорожніх плит, стіни, перекриття, двері, що є ознакою приміщення відповідно до наведених відповідачем постанов Кабінету міністрів України від 12.05.2023 №488, від 28.10.2004 № 1442 «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна»» та ДСТУ Б В.1.1-36:2016.

З огляду на наведене, Орендодавцем прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди №1368 від 29.01.2019 нерухомого майна, що належить до державної власності, однак орендар відмовляється повертати майно в добровільному порядку, чим порушує права власника (володільця) майна користуватися ним на власний розсуд, що і було підставою для звернення з вказаною позовною заявою до суду

3.2. Позиція позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

У відповіді на відзив, позивач, звертає увагу суду, що Регіональне відділення приймало рішення про відмову у продовженні дії Договору оренди №1368 на підставі абзацу 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону - власні потреби балансоутримувача у майні (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону), а не на підставі абзацу 3 частини 1 статті 19 Закону - якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю, яка як вважає Відповідач могла бути застосована, якщо предметом договору було б приміщенням.

Таким чином, позивачу не зрозумілим є наведення відповідачем у відзиві поняття терміну приміщення, що у даних правовідносинах не має місця.

Щодо застосування у спірних правовідносинах правових висновків які містяться у пункті 62 постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №917/565/22, зазначає, що у вказаній постанові, суд касаційної інстанції вказує, що відмова у продовженні договору оренди не містить підстав, передбачених статтею 19 Закону № 157-ІХ, з огляду на те, що абзац 2 частини першої цієї статті стосується саме орендованого приміщення, тоді як об'єкт оренди за спірним Договором оренди - асфальтобетонне замощення не є приміщенням в силу положень Закону.

Якщо ж проаналізувати структуру Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, внесенні до нього зміни то абзац 2 частини 1 статті 19 Закону є фактично абзацом 3 частини 1 статті 19 Закону.

Також, вважає помилковим твердження відповідача, що підстава, встановлена абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» («у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону») не є застосовною у досліджуваних правовідносинах, оскільки стаття 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає підстави для відмови у включенні майна до Переліків або виключення майна з Переліків.

Щодо позиції відповідача про необхідність Балансоутримувачем обґрунтовувати необхідність використання орендованого майна для власних потреб, наголосив, що ані Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ, ані Постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» не містять вимог, про форму звернення Балансоутримувача до Орендодавця про припинення договірних відносин у зв'язку з тим, що майно необхідне йому для власних потреб.

Тому, на думку позивача, наявність повідомлення Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області про необхідність використання майна для власних потреб було достатнім для прийняття рішення Орендодавцем про припинення правочину у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Щодо встановлення орендарем на орендованому майні споруди, зазначив, що 16.11.2023 орендодавцем прийнято наказ №275 про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 29.01.2019 №1368 - частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,00 кв. м., за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, Тернопільська область, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області у зв'язку із необхідністю використання орендованого майна для власних потреб Балансоутримувачем за закінченням строку його дії 28 січня 2024 року, а не у зв'язку із порушенням умов договору Орендарем.

3.3. Позиція відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТА Т".

У відзиві на позовну заяву від 29.01.2025 (вх. № 758 від 30.01.2025), відповідач проти позовних вимог заперечив, просив у їх задоволенні відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідачем зазначено, що позивач, як на підставу позову, посилається на те, що у відповідача відсутні правові підстави користуватися орендованим майном, так як договір оренди припинив свою дію.

Зазначає, що між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди державного майна, а саме частини площадки із залізобетонним покриттям (надалі по тексту - Договір).

Згідно умов даного Договору, з урахуванням внесених змін до нього, термін дії оренди - до 28 січня 2024 року.

У відповідності до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2023р. № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Однією з підстав для непродовження (відмову у продовженні) договору оренди у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яку застосовано позивачем, є необхідність використання балансоутримувачем приміщення для власних потреб, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Наголошує, що виходячи із наведеної норми законодавства, підставою для відмови у продовженні договору оренди може бути необхідність використання балансоутримувачем для власних потреб саме орендованого приміщення, натомість предметом укладеного між позивачем та відповідачем Договору є оренда частини площадки з залізобетонним покриттям, яка не є приміщенням в розумінні Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.05.2023р. № 488, приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена з усіх сторін захисними конструкціями - стінами або перегородками (у тому числі з вікнами і дверима) та перекриттям і підлогою, з можливістю входу і виходу.

На відповідача, підстави для непродовження спірного Договору оренди були відсутні, а, відповідно, Договір вважається продовженим у відповідності до приписів п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2023 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», у зв'язку з чим Відповідач продовжував на законних підставах користуватися орендованим майном.

При цьому просить врахувати, що відповідач, діючи добросовісно, письмово інформував позивача та балансоутримувача, як про бажання продовжувати орендні правовідносини, так і про свою позицію щодо відсутності підстав для їх непродовження (відповідні листи містяться у справі - подані позивачем в складі позовної заяви).

Наголошує, що позивач у позові зазначає, що ніби - то підставою для непродовження спірного Договору є не абзац 3 (необхідність використання балансоутримувачем приміщення для власних потреб), а абзац 2 (наявність випадків, передбачених статтею 7 цього Закону) частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», проте таке твердження позивача спростовується матеріалами справи, а саме листом Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області (балансоутримувача) від 13.11.2023 (лист міститься у справі), із змісту якого (зокрема із абзацу третього) чітко вбачається застосування саме підстави, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (необхідність використання балансоутримувачем приміщення для власних потреб).

Саме на цей лист від 13.11.2023 здійснюється посилання в наказі позивача від 16.11.2023 «Щодо прийняття рішення про припинення договору оренди» (наказ міститься у справі), як на підставу його видання.

Більше того, підстава, встановлена абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» («у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону») не є застосовною у досліджуваних правовідносинах, оскільки стаття 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає підстави для відмови у включенні майна до Переліків або виключення майна з Переліків, а під Переліком, згідно пунктів 13 - 15 частини 1 статті 1 цього ж Закону, розуміється Перелік об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні / без проведення аукціону.

Таким чином, підстава для відмови у продовженні договору оренди, встановлена статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з формулюванням «у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону» може бути застосована лише у випадках, коли одночасно вирішується питання щодо включення/ виключення майна до Переліків/з Переліків об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні/без проведення аукціону.

Стосовно порушення відповідачем умов договору оренди (встановлення капітальної споруди) та не усунення таких порушень вважаю доцільним зазначити наступне.

У листі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області (балансоутримувача) від 13.11.2023р. (лист міститься у справі) зазначено, що відповідачем порушено пункти 5.1 та 5.5 Договору, що виразилось у спорудженні в межах орендованого майна капітальної споруди, проте пункт 5.1 не застосовний до спірних обставин, так як ним передбачено право орендаря здійснювати за згодою орендодавця невід'ємні поліпшення майна (в даному випадку встановлена Відповідачем споруда є розбірною, а, відповідно, її встановлення не є невід'ємним поліпшенням майна), а пункт 5.5 взагалі відсутній у новій редакції Договору.

Звернув увагу на те, що розміщена Відповідачем споруда є тимчасовою, а не капітальною, що підтверджується відповідним експертним звітом від 15.07.2019.

Водночас наголосив, що навіть якщо й припустити, що споруда є капітальною (чого Відповідач категорично не визнає), то, по-перше, це не є підставою для виселення з орендованого майна, а, по-друге, жодних збитків за таких умов ні балансоутримувачу, ні орендодавцю, ні державі в цілому не завдано, тобто таке порушення (якщо припустити, що воно допущене) не є істотним, а носить формальний характер.

З огляду на наведене, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, а, відповідно, позов не підлягає задоволенню.

04.03.2025 ТОВ "САНАТА Т" через систему "Електронний суд" подано заперечення (на відповідь на відзив) від 04.03.2025 (вх. № 1541 від 04.03.2025), згідно яких відповідач заперечив проти позовних вимог наголосивши на необгрунтованості позовних вимог у даній справі, оскільки підставою для відмови у продовженні договору оренди може бути необхідність використання балансоутримувачем для власних потреб саме орендованого приміщення, натомість предметом укладеного між позивачем та відповідачем Договору є оренда частини площадки з залізобетонним покриттям, яка не є приміщенням в розумінні цього Закону.

Також відповідач наголошує, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, у відповіді на відзив від 03.02.2024, з цього приводу вказує (дослівно): «Крім того, вважаємо що позиція Товариства є абсурдною, оскільки з неї слідує, що якщо ж предметом договорів оренди є не приміщення, а наприклад гідротехнічна споруда рибогосподарської технологічної водойми, інше індивідуально визначене майно, цілісний майновий комплекс і в період воєнного стану Балансоутримувачі або ж Органи управління звернуться у визначені строки пунктом 5 Постанови №634 із заявами про припинення договірних відносин у зв'язку з тим, що таке майно необхідне для їх використання припинити такі правочини Орендодавець не може бо вони не є приміщеннями».

В контексті висловленої стороною Позивача думки, наголошує що у разі, якщо предметом договору оренди є державне майно (майновий комплекс), яке включає в себе, як приміщення, так і інше майно, що не належить до категорії «Приміщення», в такому випадку повинна бути розглянута можливість відокремлення із всього обсягу майна саме об'єктів, які належать до категорії «Приміщення». І якщо таке відокремлення можливе, тобто, якщо майно, яке належать до категорії «Приміщення», може функціонувати окремо від іншого майна, то в такому випадку договір оренди в частині майна, що є приміщеннями, продовжується, а в частині інших об'єктів - ні.

Якщо ж таке відокремлення не можливе, то, на мою думку, договір продовжується стосовно усього майна (майнового комплексу) і в цьому випадку повинен бути застосований наступний правовий висновок Касаційного господарського Суду у складі Верховного Суду, викладений, зокрема, у постановах від 22 листопада 2022 року у cправі № 911/654/21 та від 3 липня 2019 року у справі № 911/1521/18 (дослівно): «…відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням».

Таким чином, з огляду на зазначену правову позицію Верховного Суду, в контексті наведених у відповіді на відзив стороною позивача аргументів, слід констатувати, що держава (її законодавчий орган) не визначила чітко регулюючі правила орендних правовідносин в окресленій частині, що створює певну невизначеність щодо того, яким чином повинні застосовуватись норми ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» стосовно майна (майнового комплексу), до складу якого входять, як приміщення, так і інше майно, а тому саме на державу, в особі її відповідного органу (підрозділ Фонду державного майна України /балансоутривач), повинні бути покладені відповідні негативні наслідки.

30.03.2025 ТОВ "САНАТА Т" через систему "Електронний суд" подано додаткові пояснення від 30.03.2025 (вх. № 2250 від 31.03.2025) у яких зазначає про відсутність підстав для відмови у продовженні спірного договору оренди державного майна, з огляду, зокрема, на те, що балансоутримувач у своєму повідомленні про таку відмову жодним чином не обґрунтовує необхідність використання майна для власних потреб, а таке обґрунтування є обов'язковим у відповідності до положень ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

При цьому обов'язковість такого обґрунтування випливає, як із абзацу 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (необхідність використання балансоутримувачем приміщення для власних потреб), так і абзацу 2 цієї ж норми, на який помилково посилається сторона Позивача (наявність випадків, передбачених статтею 7 цього Закону), з відсилкою до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону.

Із листів балансоутримувача від 24.10.2023р. та 13.11.2023р. слідує лише повідомлення про необхідність використання майна для власних потреб, проте без будь якого обґрунтування такої необхідності, що вказує на явну невідповідність повідомлення вимогам законодавства та його безпідставність.

З цього приводу Верховним Судом у постанові від 4 березня 2025 року у справі № 914/622/24 (зокрема у пункті 5.37) сформовано наступний правовий висновок (дослівно): «Колегія суддів зазначає, що форма такого повідомлення балансоутримувача про відмову в продовженні договору оренди не визначена законодавством. Водночас за змістом наведених норм, таке повідомлення (звернення) балансоутримувача у розумінні пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 повинно містити обґрунтування необхідності використання об'єкта оренди саме для власних потреб балансоутримувача з посиланням на конкретно визначені цілі такого використання, які повинні відповідати законодавству, а також статуту чи положенню балансоутримувача.

При цьому в розумінні наведених норм власними потребами балансоутримувача можуть бути потреби у використанні об'єкта оренди з урахуванням його функціонального призначення для забезпечення здійснення статутної діяльності балансоутримувача. Колегія суддів вважає, що повідомлення балансоутримувача, в якому не зазначено про необхідність використання об'єкта оренди для власних потреб балансоутримувача та не наведено обґрунтування необхідності такого використання, не відповідає вимогам абзацу 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки орендар як більш уразлива сторона в таких правовідносинах має право вимагати дотримання щодо нього загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності».

Крім того, додатково до висловленої у поданому до суду запереченні думки щодо покладення відповідальності на державу, в особі її відповідного органу, за допущення певної невизначеності щодо застосування положень ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вважаю доцільним зазначити наступне.

В контексті викладеної думки слід врахувати критерій «якості закону», виходячи з якого суд повинен застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону.

Відповідними критеріями, за якими визначається якість норми національного права, є такі: доступність норми права, що визначається можливістю фізичних та юридичних осіб, до яких вона звернена, ознайомитись зі змістом норми права; передбачуваність її застосування - має місце, якщо її формулювання є достатньо чіткими з урахуванням специфіки відповідних суспільних відносин, зокрема статусів їхніх учасників, щоб дати змогу учасникам суспільних відносин передбачити в розумних межах у світлі особливостей конкретних обставин наслідки, що може потягти за собою те чи інше їх діяння; наявність гарантій проти її свавільного застосування, тобто національне законодавство повинно давати приватним особам належне уявлення про обставини та умови, за яких представники влади мають повноваження вдатись до заходів, що зачіпають права приватних осіб (Бойко А. В. Якість правового регулювання відповідно до правових позицій Європейського Суду з прав людини. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2019. Том 30 (69) № 3. С. 7- 12).

У постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 492/446/15-а (провадження № 11- 611апп18) Велика Палата Верховного Суду, обґрунтовуючи необхідність відступу від позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року у справі № 21-241а13, також врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Вимога щодо «якості закону» та обов'язок суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону, який не відповідає визначеним критеріям якості закону, ґрунтуються на положеннях ч. 1 ст. 57 Конституції України, яка гарантується право знати свої права і обов'язки.

Із цього випливає, що у випадку встановлення судом того факту, що закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов'язки, застосування (тлумачення) такого закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов'язки.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 констатував, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки. У рішенні Конституційного Суду України у справі від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 вказано, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

3.4. Позиція третьої особи - Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області.

У своїх поясненнях, третя особа зазначає, що підтримує позов, вважаючи його таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1368 від 29 січня 2019 року, з наступними змінами та доповненнями, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях) та ТОВ «Саната Т», Товариство орендує нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: частину площадки з залізобетонним покриттям № 14, площею 864,00 кв.м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою: вул. Текстильна, 30а м. Тернопіль, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області. Відповідно до п. 1.2 ч. 1 Договору майно передається в оренду з метою: для складування будматеріалів. Згідно п. 12.1 Змінюваних умов строк дії договору - до 28 січня 2024 року включно.

Листом від 19.03.2019 року № 346 Державним агентством водних ресурсів України підтримано пропозицію орендаря ТОВ «САНАТА Т» щодо встановлення тимчасової споруди - піднавісу на частині площадки із залізобетонним покриттям № 14, площею 864,00 кв.м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, без влаштування фундаменту, за умови збереження Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.02.2025 3 орендованого майна та його використання за запропонованим у договорі оренди напрямком.

Листом від 06.05.2019 року № 18-14-01569 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області надано згоду ТОВ «САНАТА Т» на встановлення тимчасової споруди - піднавісу на частині площадки з залізобетонним покриттям № 14, площею 864,00 кв.м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою вул. Текстильна, 30а м. Тернопіль, що перебуває на балансі РОВР у Тернопільській області по договору оренди № 1368 від 29.01.2019 року. Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся до ФОП - експерта Богомольного А. Н. з метою проведення огляду та обстеження технічного стану споруди складу за адресою: вул. Текстильна, 30а у м. Тернопіль, що перебуває на балансі РОВР у Тернопільській області.

Згідно висновку експерта Богомольного А.Н. від 23.05.2022 даний для огляду і обстеження об'єкт є капітальною спорудою ангарного типу із навісом, прямокутної форми у плані, одноповерховий, із металевого нерозрізного каркасу. Несучі конструкції та конструктиви металевих виробів каркасу (металевих: колон, ферм, перекриття, покриття) знаходяться у задовільному технічному стані, придатному для завершення будівництва даного об'єкту і здачею його у експлуатацію, як капітальної споруди.

Таким чином, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області надано згоду ТОВ «САНАТА Т» на встановлення тимчасової споруди - піднавісу на частині площадки з залізобетонним покриттям № 14, площею 864,00 кв.м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою вул. Текстильна, 30а м. Тернопіль, однак Товариством встановлено капітальну споруду ангарного типу із навісом, прямокутної форми у плані, одноповерхову, із металевого нерозрізного каркасу.

Незважаючи на висновок експерта Богомольного А. Н. від 23.05.2022 року, ТОВ «САНАТА Т» безпідставно вважає встановлену ним споруду тимчасовою, а не капітальною. На момент закінчення строку дії Договору оренди (28 січня 2024 року) жодних заходів щодо демонтажу капітальної споруди або приведення орендованого майна до стану, який був на момент передачі його в оренду Товариством не здійснено.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період дії воєнного стану» від 27.05.2022 року № 634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

За п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині. Відповідно до національного класифікатора HK 018:2023 «Класифікатор будівель i споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, складські майданчики входять до групи промислових та складських будівель.

Відповідно до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21.07.2023 № 521 «Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки у галузі розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів в особливий період», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2023 за № 1339/40395, наказу Державного агентства водних ресурсів України від 22.09.2023 № 143-б, Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області включено до переліку підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводагентства та визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Листом від 17.10.2023 № 11 ТОВ «САНАТА Т» повідомило Орендодавця та Балансоутримувача про намір Товариства продовжувати користуватися орендованим майном після закінчення строку дії договору оренди та про не направлення відповідної заяви згідно положень ч. 3 ст. 18 Закону України від 03.10.2019 №157-XI, так як, згідно п. 5 Постанови № 634, у разi коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.

Листом від 24.10.2023 року № 1114 Регіональний офіс повідомив Регіональне відділення Управління забезпечення реалізації повноважень у Тернопільській області та ТОВ «САНАТА Т» про те, що заперечує щодо продовження договору оренди (термін дії якого закінчується 28.01.2024 року), оскільки орендоване нерухоме майно буде використовуватися РОВР у Тернопільській області для власних потреб.

Також, листом від 13.11.2023 № 1192 Регіональний офіс додатково поінформував Орендодавця, Орендаря про непродовження договору оренди у зв'язку із порушенням ТОВ «САНАТА Т» умов договору та необхідністю використання орендованого нерухомого майна для власних потреб.

Наказом № 275 від 16.11.2023 Регіональне відділення прийняло рішення припинити дію договору оренди державного нерухомого майна від 29.01.2019 № 1368 - частини площадки з залізобетонним покриттям № 14 площею 864,00 кв. м., за адресою: вул. Текстильна, 30a, м. Тернопіль, Тернопільська область, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області у зв'язку із закінченням строку його дії 28 січня 2024 року. Листом від 17.11.2023 №11-112-01775 Регіональне відділення повідомило ТОВ «САНАТА Т», РОВР у Тернопільській області про прийняття рішення щодо припинення договору оренди № 1368 у зв'язку із закінченням строку його дії 28 січня 2024 року, необхідність підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) та повернення майна після закінчення строку дії договору.

Однак, у листі від 22.01.2024 №3 Товариство повідомило Орендодавця про те, що після 28.01.2024 продовжить користуватися орендованим майном.

Регіональним офісом 26.01.2024 надіслано Орендарю для підписання Акт повернення з оренди нерухомого майна, однак Орендар відмовився від підписання Акту та передачі орендованого майна Балансоутримувачу. У листі від 01.02.2024 № 129 Регіональний офіс проінформував Регіональне відділення про відмову Орендаря від підписання Акту повернення з оренди нерухомого майна та передачі орендованого майна Балансоутримувачу, а також просив вжити заходи щодо повернення вказаного майна.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено. Строк дії договору закінчився 28 січня 2024 року (п. 12.1 Змінюваних умов договору оренди).

Відповідно до абз. 1 п. 4.1, п. 4.2 Розділу II Незмінюваних умов Договору оренди у разі припинення договору Орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей i повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення a6o проведено капітальний ремонт, -то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом. Протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору Балансоутримувач зобов'язаний оглянути Майно i зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором i за договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю в акті повернення з оренди орендованого Майна. Балансоутримувач складає акт повернення з оренди орендованого Майна у трьох оригінальних примірниках i надає підписані Балансоутримувачем примірники Орендарю. Орендар зобов'язаний: - підписати три примірники акта повернення з оренди орендованого Майна не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з моменту ix отримання від Балансоутримувача i одночасно повернути Балансоутримувачу два примірники підписаних Орендарем актів разом із ключами від об'єкта оренди (у разі, коли доступ до об'єкта оренди забезпечується ключами); - звільнити Майно одночасно із поверненням підписаних Орендарем актів.

Не пізніше ніж на четвертий робочий день після припинення договору Балансоутримувач зобов'язаний надати Орендодавцю примірник підписаного акта повернення з оренди орендованого Майна aбo письмово повідомити Орендодавцю про відмову Орендаря від підписання акта та/або створення перешкод Орендарем у доступі до орендованого Майна з метою його огляду, та/або про неповернення підписаних Орендарем примірників акта.

Згідно п. 4.3. Розділу II Незмінюваних умов Договору оренди майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого Майна.

Таким чином, незважаючи на закінчення 28.01.2024 року строку дії Договору оренди № 1368, станом на лютий 2025 року, Орендарем державне майно РОВР у Тернопільській області не повернуто.

23.04.2025 Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області подано заперечення на додаткові пояснення від 23.04.2025 (вх. № 2899 від 23.04.2025), у яких зазначив, що Розпорядженням Голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 561/01.02-01 від 05.10.2020 року затверджено Перелік територіальних спеціалізованих служб цивільного захисту Тернопільської області.

Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області включено до складу територіальної спеціалізованої служби цивільного захисту Тернопільської області - Територіальна спеціалізована протипаводкова служба.

Розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації № 92/01.02-01 від 24 лютого 2022 року, з метою приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту до виконання завдань за призначенням в умовах воєнного стану, введено в дію план цивільного захисту на особливий період, встановивши при цьому ступінь готовності «ПОВНА ГОТОВНІСТЬ».

Наказом РОВР від 16.08.2022 року № 109, відповідно до Розпорядження Голови Тернопільської ОДА від 05.10.2020 № 561/01.02-01, з метою підвищення ефективності і вдосконалення роботи з виконання заходів по запобіганню виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором, а також їх протидії і мінімізації наслідків, затверджено Положення про територіальну спеціалізовану протипаводкову службу.

Керівником територіальної спеціалізованої протипаводкової служби цивільного захисту є начальник РОВР у Тернопільській області.

Служба входить до складу сил цивільного захисту Тернопільської територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту та включає об'єктові спеціалізовані формування відповідно до функціональної спрямованості РОВР, виконує комплекс заходів з питань цивільного захисту населення на території Тернопільської області.

Одним із основних завдань служби є підтримка у готовності техніки та майна спеціального призначення для виконання завдань за призначенням в мирний час та особливий період. До функцій Служби належить організація роботи, пов'язаної із здійсненням нагляду за безпечною експлуатацією гідротехнічних споруд водойм і річок області, визначення ступеню їх надійності та прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій, прийняття рішення щодо доцільності подальшої експлуатації або зміна режиму роботи цих об'єктів.

Забезпечення підрозділів Служби автомобілями і спеціальним транспортом здійснюється за рахунок власного транспорту РОВР у Тернопільській області. Наказом Держводагентства від 28.12.2022 року № 150 затверджено План дій щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2023 році. Начальника РОВР зобов'язано забезпечити виконання Плану в 2023 році.

Також, відповідно до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21.07.2023 № 521 «Про затвердження Критеріїв з визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для національної економіки у галузі розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів в особливий період», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2023 за № 1339/40395, наказу Державного агентства водних ресурсів України від 22.09.2023 № 143-б, Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області віднесено до переліку підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Держводагентства та визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. До складу Регіонального офісу входять відокремлені структурні підрозділи: Бережанська, Борщівська, Бучацька, Лановецька та Чортківська дільниці.

Основна діяльність Офісу, яка фінансується державою, полягає у здійсненні протипаводкового захисту сільських населених пунктів, сільськогосподарських угідь, пов'язаних з попередженням шкідливої дії вод та ліквідації їх наслідків; моніторинг технічного стану гідроспоруд; поточний ремонт внутрішньогосподарських осушувальних систем; ремонт мостів та переїздів на меліоративних системах; очистка та будівництво ставків; розчистка русел річок та потічків.

На балансі Офісу перебувають захисні дамби, протяжністю 18,5 км, 417 міжгосподарських меліоративних каналів, які розташовані на 15 осушувальних системах. Не проведення своєчасних робіт по розчистці меліоративних систем, у разі локальних опадів, призведе до значного підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів.

Меліоративні канали (водоприймачі) є джерелом наповнення водних об'єктів - криниць та свердловин, з яких здійснюється централізоване або індивідуальне водопостачання населення.

На балансі РОВР перебуває 119 одиниць автомобільного спеціалізованого транспорту, тракторів та механізмів, частина яких потребує капітального ремонту.

З моменту введення воєнного стану в Україні, в Регіонального офісу на потреби Збройних сил України вилучено 11 одиниць транспортних засобів та техніки, яка перебувала у справному стані та готова до експлуатації, що підтверджується Додатком до листа Голові Державного агентства водних ресурсів України від 03.07.2023 року № 653.

У місті Тернополі по вул. Текстильна 30 А (Відповідач орендує частину площадки з залізобетонним покриттям № 14, площею 864,00 кв. м.) знаходиться ремонтно-механічна майстерня РОВР, на якій здійснюється ремонт всієї належної Офісу техніки, в тому числі великогабаритної.

Починаючи з 2023 року і по даний час Регіональним офісом відповідно до Плану роботи, погодженим з ОВА, проводиться постійна ремонтна кампанія по ремонту (поточному та капітальному) великогабаритної техніки, з метою виконання завдань та функцій покладених на Офіс. У зв'язку із цим виникла необхідність транспортування та розміщення техніки біля ремонтно-механічної майстерні для подальшого ремонту.

Звернув увагу на те, що орендоване Відповідачем нерухоме майно - частина площадки з залізобетонним покриттям № 14, площею 864,00 кв. м. необхідне для розміщення належної Офісу техніки та проведення ремонтної кампанії в ремонтно-механічній майстерні, яка знаходиться поруч із об'єктом оренди.

Тому, Регіональний офіс у визначений законодавством строк повідомив Орендаря та ФДМ України листами від 24.10.2023 № 1114 та від 13.11.2023 № 1192 про не продовження Договору оренди, у зв'язку із необхідністю використання орендованого нерухомого майна для власних потреб, а також грубим порушенням Товариством умов Договору в частині самовільного влаштування капітальної споруди на орендованій ділянці.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

29 січня 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (надалі - Орендодавець), правонаступником якого є Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» (надалі - Орендар) було укладено Договір оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Згідно п.1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину площадки з залізобетонним покриттям №14 (далі - Майно), площею 864,0кв.м, реєстровий номер 05379205.40. ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою: вул. Текстильна,30а, м. Тернопіль, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05379205 (далі - Банасоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30 листопада 2018 року і становить за незалежною оцінкою 330 200,00 (триста тридцять тисяч двісті грн. 00коп.) грн. (без ПДВ).

Майно передається в оренду з метою: для складування будматеріалів. (п.1.2. Договору).

Пунктом 6.2. передбачено, що за письмовою згодою Орендодавця та уповноваженого органу управління Орендар може здійснювати капітальний ремонт. Проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.

Відповідно до п. п. 10.8-10.9. договору у разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю Орендаря, а невід'ємне поліпшення-власністю держави та компенсації не підлягають. Поліпшення Майна, зроблені орендарем як за згодою, так і без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для Майна, є власністю держави та їх вартість компенсації не підлягає.

Враховуючи зазначені погодження у 2019 році ТОВ "САНАТА Т" на орендованому майні було встановлено споруду.

Згідно п. п. 10.1. Договору укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 29 січня 2019 року по 28 грудня 2021 року включно.

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ХІ, що набрав чинності 27.12.2019 та введений в дію з 01.02.2020, на підставі звернення орендаря від 24.03.2021 №20 про приведення у відповідність строку дії договору оренди між орендарем та Балансоутримувачем укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 від 17.06.2021 та №2 від 19.07.2022 згідно якого Договір оренди від 29.01.2019 №1368 викладено в новій редакції.

Згідно з пунктами 4.1, 6.1 Розділу І Змінюваних умов Договору оренди об'єктом оренди являється частина площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,0 кв.м., інвентарний номер 101000032, реєстровий номер 05379205.40.ББФЕРЮ039, вартість якої станом на 30.11.2018 становить без ПДВ 330200,00 грн., що розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль.

Пунктом 12.1 (3) Змінюваних умов Договору оренди передбачено, що договір діє до 28.01.2024.

Відповідно до Звіту від 23.05.2022 про огляд та обстеження технічного стану споруди складу за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, що виготовлений експертом Кузів І.М. та затверджений ФОП Богомольний А.Н. на замовлення Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, споруда, яка була встановлена орендарем, є капітальною спорудою.

Так, технічним висновком експерта встановлено, що даний для огляду і обстеження об'єкт є капітальною спорудою ангарного типу із навісом, прямокутної форми у плані, одноповерховий, із металевого нерозрізного каркасу.

Разом з тим, відповідно до пояснення орендаря № 10-13/07 від 13.07.2022 навіс є тимчасовою спорудою, що підтверджується договором з КП «Місто» від 11.03.2019, договором про здійснення технічного обстеження об'єкта архітектури №1-37/27 від 09.07.2019, звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 15.07.2019, а також листом про надання копії проекту та копії звіту про проведення технічного обстеження від 01.08.2019 № 31, адресований Балансоутримувачу.

Як слідує з позовної заяви, враховуючи викладене, орендодавець запропонував ТОВ «Саната Т» у строк до 22.08.2022 усунути вищезазначене порушення шляхом демонтажу капітальної споруди та встановлення тимчасової споруди або приведення орендованого майна до стану, який був на момент передачі його в оренду.

Проте орендар 22.08.2022 листом № 12 повідомив, що вимоги щодо демонтажу споруди є безпідставними, оскільки відсутні будь-які документи, що підтверджують факт того, що споруда, яка розміщена за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль є капітальною, а надана копія звіту експерта Кузіва І.М. про нібито капітальність зазначеної споруди не може братися до уваги, оскільки не завірена належним чином, а тому не представляється можливим встановити достовірність такого звіту, а для об'єктивності проведення експертизи на предмет визначення того чи являється споруда капітальною, необхідним є фактичний ретельний її огляд. Проте огляд експертом не проводився, а до Товариства ніхто не звертався з приводу надання відповідних документів та доступу до споруди.

27.01.2023 ТОВ «САНАТА-Т» листом № 3 звернулося до Регіонального відділення ФДМ (вх. РВ від 30.01.2023 №11/00224) з повідомлення про те, що вищезазначена споруда є тимчасовою, а не капітальною.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНАТ Т" 17.10.2023 звернулось з листом №11 до орендодавця та балансоутримувача, повідомивши про намір продовжувати користуватися орендованим майном після закінчення строку дії даного Договору, а також про те, що товариство не направлятиме заяву про продовження Договору у відповідності до положень частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ХІ, так як, згідно пункту 5 Постанови № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», у разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.

Однак, 24.10.2023 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся з листом №1114 до Орендодавцю та Орендарю, в якому заперечив проти продовження договору оренди та зазначив, зазначив, що орендовані Товариством площі будуть використовуватися балансоутримувачем для власних потреб, при цьому посилався на пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

В подальшому, а саме 13.11.2023 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, звернувся з листом №1192 до орендодавця та орендаря, повідомивши, що підставами для не продовження договору оренди є те, що орендоване майно потрібне балансоутримувачу для власних потреб, а також те, що орендарем замість тимчасової споруди на орендованому майні встановлено споруду капітальну.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, враховуючи листи Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області від 24.10.2023 №1114 (вх. РВ від 24.10.2023 №11/01821) та від 13.11.2023 №1192 (вх. РВ від 15.11.2023 №11/01957) щодо необхідності використання орендованого майна для власних потреб, 16.11.2023 прийняло наказ №275 про припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 29.01.2019 №1368 - частини площадки з залізобетонним покриттям №14 площею 864,00 кв. м., за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, Тернопільська область, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області у зв'язку із закінченням строку його дії 28 січня 2024 року.

Листом від 17.11.2023 №11-112-01775 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило ТОВ "САНАТА Т" про те, що прийняло рішення припинити договір оренди та необхідність повернення майна після закінчення строку дії договору.

25.01.2024 ТОВ "САНАТА Т" звернулось до Регіонального відділення ФДМ із листом від 22.01.2024 №3, в якому він інформував, що надалі продовжуватиме користуватися орендованим майном після 28.01.2024.

Крім того, у листі від 22.01.2024 №3 ТОВ "САНАТА Т" зазначено, що орендоване майно не є приміщенням в розумінні Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а тому договір не можна розірвати на підставі частини 1 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Листом від 01.02.2024 №129 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області проінформував Регіональне відділення, що листом від 26.01.2024 №109 ТОВ "САНАТА Т" надіслано для підписання Акт повернення з оренди нерухомого майна, однак Орендар відмовився від передачі орендованого майна Балансоутримувачу та просив Орендодавця вжити заходів щодо повернення майна

У зв'язку з цим прокурор, в інтересах держави, звернувся до суду з позовом про зобов'язання Орендаря звільнити та повернути орендоване державне майно.

5. Норми права та судова практика, які застосував суд.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 із змінами та доповненнями встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його укладено.

У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі Указів Президента України та триває на сьогоднішній день.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 03.10.2019 №157-ХІ визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

6. Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи та обставини справи.

Як встановлено судом, 29 січня 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області, правонаступником якого є Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНАТА Т» було укладено Договір оренди №1368 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину площадки з залізобетонним покриттям №14, площею 864,0кв.м, реєстровий номер 05379205.40. ББФЕРЮ039, розміщеної за адресою: вул. Текстильна,30а, м. Тернопіль, що перебуває на балансі Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05379205 , вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 30 листопада 2018 року і становить за незалежною оцінкою 330 200,00 грн. (без ПДВ).

Згідно умов Договору № 1368, зокрема п. п. 1.2. майно передається в оренду з метою: для складування будматеріалів.

Як свідчать матеріали справи, на звернення ТОВ "САНАТ Т" від 08.02.2019 №7 щодо надання згоди на встановлення тимчасової споруди - піднавісу на частині площадки із залізобетонним покриттям № 14 площею 864,0 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, 30а, м. Тернопіль, Регіональним відділенням ФДМ (лист від 06.05.2019 №18-14-01569), Державним агентством водних ресурсів (лист від 24.04.2019 №2368/4/7/11-19), Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області (лист від 06.05.2019 №18-14-01569) було погоджено встановлення тимчасової споруди на об'єкті оренди державного майна, відповідно до запропонованих органом управління критеріям.

У 2019 році за погодженням всіх уповноважених сторін на об'єкті оренди встановлено тимчасову споруду - піднавіс.

З наведеного слідує, що як орендодавець так і балансоутримувач, погоджували встановлення тимчасової споруди - піднавісу.

Більше того, у 2021- 2022 роках укладено договори про внесення змін до Договору оренди 1368 нерухомого майна, що належать до державної власності, які виклали його в новій редакції без будь-яких застережень щодо правомірності існуючої споруди.

Як слідує із Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.06.2021, зокрема п.7 цільове призначення майна - під стоянку автомобілів.

19.07.2022 Договором про внесення змін № 2, сторони дійшли спільної згоди внести зміни до п.7 "Цільове призначення майна" Розділу І "Змінювані умови договору", цільове призначення майна - для складування будматеріалів.

Пунктом 12.1 Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 17.06.2021 до Договору оренди № 1368 нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.01.2019, сторони погодили, що договір діє до 28.01.2024.

Статтею 18 вказаного Закону визначено порядок продовження договору оренди.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України.

Пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, а саме щодо продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Як встановлено судом, 17.10.2023 ТОВ "САНАТА Т" звернулось до Регіонального відділення ФДМ України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області з листом № 31, в якому повідомило про бажання продовжувати користуватися орендованим майном після закінчення строку дії Договору, також орендарем повідомлено, що Товариство не направлятиме заяву про продовження договору у відповідності до положень ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так, як, згідно п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2023 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", у разі коли граничний строк для подання заяви (з відповідними додатками) щодо продовження договору оренди припадає на період після воєнного стану, це строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування.

Проте, 24.10.2023 балансоутримувач - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області листом № 1114 повідомив Регіональне віддання ФДМ та ТОВ "САНАТА Т", що заперечує проти продовження даного договору оренди, оскільки таке майно використовуватиме для власних потреб. Проте у визначеному листі не аргументовано, для яких саме потреб, конче необхідне це майно.

13.11.2023 Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся до Регіонального відділення ФДМ України та ТОВ "САНАТА Т" з листом № 1192, у якому зазначив, що орендарем порушено вимоги п.5.1., п.5.5 Договору оренди № 1368 (використання орендованого майна відповідно до його призначення (мети оренди) та умов цього договору; забезпечення Орендодавцю і Балансоутримувачу доступу на об'єкт оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов договору), а також необхідністю використання нерухомого майна для власних потреб, Регіональним офісом повідомлено Орендаря про не продовження договору оренди з підстав визначених п.п.2, п.п.4 ч.1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Оцінивши вказані листи балансоутримувача від 24.10.2023 та 13.11.2023, суд вважає, що ним лише повідомлено про необхідність використання майна для власних потреб, проте без будь якого обґрунтування такої необхідності, що вказує на явну невідповідність повідомлення вимогам законодавства.

При цьому обов'язковість такого обґрунтування випливає, як із абзацу 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (необхідність використання балансоутримувачем приміщення для власних потреб), так і абзацу 2 цієї ж норми, (наявність випадків, передбачених статтею 7 цього Закону), з відсилкою до п. 2 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято: якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що підставами для відмовою у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022. № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Водночас за змістом наведених норм, таке повідомлення (звернення) балансоутримувача у розумінні пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 повинно містити обґрунтування необхідності використання об'єкта оренди саме для власних потреб балансоутримувача з посиланням на конкретно визначені цілі такого використання, які повинні відповідати законодавству, а також статуту чи положенню балансоутримувача. При цьому в розумінні наведених норм власними потребами балансоутримувача можуть бути потреби у використанні об'єкта оренди з урахуванням його функціонального призначення для забезпечення здійснення статутної діяльності балансоутримувача. Колегія суддів вважає, що повідомлення балансоутримувача, в якому не зазначено про необхідність використання об'єкта оренди для власних потреб балансоутримувача та не наведено обґрунтування необхідності такого використання, не відповідає вимогам абзацу 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки орендар як більш уразлива сторона в таких правовідносинах має право вимагати дотримання щодо нього загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності».

Як слідує з матеріалів справи № 921/12/25, балансоутримувач повідомляв орендаря про необхідність використання орендованого майна для власних потреб, проте, не обґрунтував, необхідність використання об'єкта оренди для власних потреб, а також не надав доказів, які підтверджували б крайню необхідність використання орендованого майна, тому, саме лише твердження про можливе використання Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області орендованого майна, не може бути підставою для припинення договору, оскільки не відповідає вимогам абзацу 2 частини 1 статті 19 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Також, Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області суду не доведено, що вказане майно їй під час воєнного стану стало необхідне і що без нього вона не може далі ефективно функціонувати.

Так, посилання Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на критичність підприємства у час війни ще не свідчить, що його робота без спірного майна може зупинитися, погіршитися чи, що підприємство стане неефективним. Адже представник третьої особи не заперечує, що має в наявності інше майно, і на час розгляду справи, саме за рахунок нього здійснює діяльність.

Посилання представника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області у судовому засіданні (звукозапис) на те, що на підприємстві змінилося керівництво, і у нього інше бачення використання цього майна, також оцінюються судом критично, адже, таке не є розумною, добросовісною поведінкою третьої особи.

Як уже зазначалось судом, законодавство захищає в якісь мірі відповідача, як орендаря, у воєнний час продовжуючи йому строк дії користування орендованим майном. А припинення оренди з боку орендодавців , у тому числі державних органів мають бути вагомими, підставними та обґрунтуваними.

Проте, у спірному випадку Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області цих принципів не дотримано.

Посилання Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на іншу підставу - порушення обслуговування об'єкта і незаконного будівництва на ньому,також відхиляються судом, так як рішення позивача базувалося на іншій підставі - використання майна для власних потреб балансоутримувача.

З огляду на те, що балансоутримувач не обґрунтував необхідності використання такого об'єкта оренди, саме для власних потреб, з посиланням на конкретно визначені цілі такого використання, договір оренди № 1368 від 29.01.2019, є таким, що продовжив свою дію на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

Слід наголосити, що вказані норми закону є певною гарантією для орендаря, у воєнний час продовжувати користуватися орендованим майном, яке забезпечує його господарську і підприємницьку діяльність.

Таким чином, судом встановлено, що повідомлення про не продовження договору оренди № 1238 від 29.01.2019 не відповідає вимогам абзацу 2 частини 1 статті 19 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а Договір оренди № 1368 від 29.01.2019 нерухомого майна, що належить до державної власності, продовжив свою дію, відтак позовні вимоги про виселення з орендованого державного нерухомого майна є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

7. Загальний висновок.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до частин 1,2 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

8. Судові витрати.

Згідно із нормами ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 129 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як слідує з матеріалів справи, саме Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області, як балансоутримувачем, вчинялись дії для припинення договору оренди № 1368 від 29.01.2019 (написання листів орендарю та орендодавцю), проте, як встановлено судом, такі дії третьої особи вчинялись з порушенням порядку, а саме, без обґрунтування використання такого майна для конкретних власних потреб, як це вимагає Закон України "Про оренду державного та комунального майна.

Тому, з огляду на те, що спір виник, внаслідок неправильних дій саме Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, то судові витрати, в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд покладає на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області.

Стягнути з Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на користь Тернопільської обласної прокуратури, на р/ р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Враховуючи зазначене вище, керуючись положеннями статей 2, 42, 86, 129, 233, 236, 238,240, 241, з 253 по 259 у сукупності з іншими статтями Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, викладене у відзиві на позовну заяву від 29.01.2025 (вх. №758 від 30.01.2025), відмовити.

2. У задоволенні позову відмовити.

3. Судові витрати, в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України, покласти на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області.

4. Стягнути з Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на користь Тернопільської обласної прокуратури, на р/ р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 - 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Прокурор: Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, ЄДРПОУ 02910098;

Позивач:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок,48, м. Івано-Франківськ,76019, (код ЄДРПОУ 42891875) ;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНАТА Т», вул. Текстильна,21, оф. 34, м. Тернопіль, 46023, (код ЄДРПОУ 37681531).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області вул. За Рудкою, 35, м. Тернопіль, 46003 ЄДРПОУ 05379205.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку статті 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, визначеному статтями з 253 по 259 ГПК України.

Повне рішення складено 03.07.2025.

Повний текст рішення надіслати учасникам справи до їх електронних кабінетів в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя В.Л. Гевко

Попередній документ

128594266

Наступний документ

128594268

Інформація про рішення:

№ рішення:	128594267
№ справи:	921/12/25
Дата рішення:	19.05.2025
Дата публікації:	04.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (21.10.2025)
Дата надходження:	21.10.2025
Предмет позову:	виселення з державного майна

Розклад засідань:

Минулі засідання (18)

11.02.2025 10:00	Господарський суд Тернопільської області
04.03.2025 11:30	Господарський суд Тернопільської області
25.03.2025 11:20	Господарський суд Тернопільської області
31.03.2025 10:30	Господарський суд Тернопільської області
15.04.2025 15:20	Господарський суд Тернопільської області
29.04.2025 12:40	Господарський суд Тернопільської області
12.05.2025 12:00	Господарський суд Тернопільської області
19.05.2025 12:00	Господарський суд Тернопільської області
05.06.2025 09:30	Господарський суд Тернопільської області
12.06.2025 09:30	Господарський суд Тернопільської області
03.07.2025 14:50	Господарський суд Тернопільської області
10.07.2025 10:50	Господарський суд Тернопільської області
09.09.2025 10:00	Західний апеляційний господарський суд
09.09.2025 11:00	Західний апеляційний господарський суд
23.09.2025 10:15	Західний апеляційний господарський суд
23.09.2025 11:30	Західний апеляційний господарський суд
23.09.2025 11:35	Західний апеляційний господарський суд
14.10.2025 12:20	Західний апеляційний господарський суд