79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.07.2025 Справа № 914/1410/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», місто Київ
до відповідача-1 Фермерського господарства «Колодницька Вербина», село Конюхів, Стрийський район, Львівська область
до відповідача-2 Фермерського господарства «Вербина Колодницька Плюс», село Конюхів, Стрийський район, Львівська область
про солідарне стягнення 211 662,64 грн.
За участі представників сторін:
від позивача: Деркач А.В. - представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва) присутня в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку «ВКЗ»;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до відповідача-1 Фермерського господарства «Колодницька Вербина», до відповідача-2 Фермерського господарства «Вербина Колодницька Плюс» про солідарне стягнення 211 662,64 грн заборгованості, з яких 131 094,08 грн заборгованість за лізинговими платежами, 9 419,17 грн пеня, 2 757,56 грн інфляційні втрати, 7 983,67 грн 25 процентів річних, 60 408,16 грн штраф.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
У судовому засіданні 10.06.2025 суд оглянув оригінали додатків долучених позивачем до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою від 10.06.2025 суд відклав судове засідання на 01.07.2025 на 12:00 год, відсутнім в судовому засіданні відповідачам, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Участь у судовому засіданні представників сторін у справі не визнавалася судом обов'язковою.
Представник позивача в судове засідання 01.07.2025 для розгляду справи по суті в режимі відеоконференції з'явилася, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.
Відповідачі явки уповноважених представників в судове засідання 01.07.2025 для розгляду справи по суті не забезпечили. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на час проведення судового засідання від відповідачів до суду не надходили.
Копія ухвали-повідомлення Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 про відкладення судового засідання на 01.07.2025 на 12:00 год, була доставлена відповідачам до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 13.06.2025.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідачів про хід розгляду справи.
Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.
Враховуючи належне повідомлення відповідачів про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представників відповідачів у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачами не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 01.07.2025 проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Суть спору та правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.03.2023 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (лізингодавець) та відповідачем-1 Фермерським господарством «Колодницька Вербина» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №13-23-3 Ф ств-фл/10, згідно з яким позивач передав відповідачу-1 у користування: дизельну генераторну установку ДГУ мотор РИКАРДО 77KVA, заводський №22061163 (1 одиницю) строком на 36 (тридцять шість) місяців, а останній зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору.
Поручителем у повному обсязі, солідарно, за виконання відповідача-1 зобов'язань, що виникають із договору фінансового лізингу №13-23-3 Ф ств-фл/10 від 10.03.2023 є Фермерське господарство «Вербина Колодницька Плюс» на підставі договору поруки № 131 укладеного 20.09.2023 з Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього.
Відповідач-1 свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача станом на 29.04.2025 існує заборгованість в частині лізингових платежів за період з 15.11.2024 по 15.04.2025 в сумі 131 094,08 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати лізингових платежів, позивач нарахував відповідачу-1 пеню в сумі 9 419,17 грн, інфляційні втрати в сумі 2 757,56 грн, 25% річних в сумі 7 983,67 грн та штраф в сумі 60 408,16 грн.
Оскільки Фермерське господарство «Вербина Колодницька Плюс» поручилося за виконання Фермерським господарством «Колодницька Вербина» умов договору фінансового лізингу №13-23-3 Ф ств-фл/10 від 10.03.2023, позивач просить стягнути заявлені суми боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача-1.
Відповідач-1 відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Позиція відповідача-2.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.
Обставини встановлені судом.
10.03.2023 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», в особі директора Львівської філії Коновала Олега Ярославовича, що діє на підставі довіреності №14/20-26-22 від 28.03.2022 (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - лізингодавець) та Фермерським господарством «Колодницька Вербина», в особі голови Сурмик Галини Львівни, що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач-1, згідно з договором - лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №13-23-3 Ф ств-фл/10 (надалі - основний договір), відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язується набути у власність у постачальника предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати його (предмет лізингу) за плату (лізингові платежі) у користування лізингоодержувачу на визначений у цьому договорі строк не менше одного року.
Відповідно до п. 1.2. основного договору сторони погоджуються з тим, що специфікацією та умовами предмета лізингу є найменування, кількість, тип, модель, марка, інші технічні характеристики, вартість предмета лізингу, а також найменування виробника (постачальника) предмета лізингу, що визначені у додатках до цього договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу».
Предметом лізингу згідно додатку №1 до основного договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу» є:
- дизельна генераторна установка ДГУ мотор РИКАРДО 77KVA, заводський №22061163 (1 одиницю), ціна за одиницю без ПДВ - 629 251,67 грн, загальна сума разом з ПДВ - 755 102,00 грн; попередній лізинговий платіж у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що в подальшому передається в лізинг, у розмірі 20 % його вартості складає 125 850,33 грн, крім того ПДВ 25 170,07 грн. Разом 151 020,40 грн (сто п'ятдесят одна тисяча двадцять гривень 40 копійок). Строк лізингу - 36 місяців.
Згідно п. 2.1. та п. 2.2. основного договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу. Строк лізингу відраховується з дати підписання акта приймання-передачі між сторонами (далі акт), що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.
Відповідно до п. 3.1.2. та п. 3.1.7. основного договору лізингодавець має право, зокрема, вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів, та в інших випадках, передбачених цим договором; в порядку та на умова, передбачених договором та законом, передати предмет лізингу у власність лізингоодержувачу.
Згідно п. 3.2.1. основного договору лізингодавець зобов'язаний, зокрема, відповідно до самостійного вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленому додатком до цього договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу». Підписання сторонами акта свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього платежу, визначеного пунктом 4.1. цього договору, про що між позивачем та відповідачем-1 підписано акт №1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.03.2023.
Відповідно до п. 3.3.1. та п. 3.3.3. основного договору лізингоодержувач має право, зокрема, відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам цього договору ні технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення лізингодавця. Причини відмови повинні бути підтверджені відповідним актом комісії. Достроково сплатити визначені цим договором лізингові платежі до закінчення строку дії цього договору, але не раніше, ніж через рік з дати одержання у користування предмета лізингу.
Згідно п. 3.4.1. та п. 3.4.3. основного договору лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, прийняти предмет лізингу у строк п'яти робочих днів з дня отримання від лізингодавця повідомлення про готовність передати предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, або у разі наявності у лізингоодержувача претензій щодо якості та комплектності предмета лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу. Якщо лізингоодержувач при підписанні акта не вказав в акті про наявність неусувних недоліків чи претензій щодо якості чи комплектності предмета лізингу і протягом 2-х робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається, що приймання предмета лізингу відбулося без зауважень. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.4.12. основного договору лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, у строки та на визначених цим договором умовах укласти (забезпечити укладення) забезпечувальний (забезпечувальні) договір (договори), та/або інші правочини відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 4.1. основного договору протягом 7 (семи) календарних днів з моменту набрання чинності цим договором лізингоодержувач перераховує на рахунок лізингодавця: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 20 (двадцяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ). Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.
Відповідно до п. 4.2. основного договору з моменту підписання акта лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:
- 4.2.1. відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу;
- 4.2.2. комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 (один) відсоток (без ПДВ) від вартості предмету лізингу відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу та комісії за супроводження договору згідно з графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору;
- 4.2.3. комісію за супроводження договору в розмірі 25 (двадцять п'ять) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість. Комісія за супроводження договору є складовою частиною лізингового платежу, не відноситься до послуг та не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно п. 4.4. основного договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору.
Між позивачем та відповідачем-1 підписано додаток №2 від 10.03.2023, де відображено графік сплати лізингових платежів.
Пунктом 4.8. основного договору сторони погодили, що загальна сума оплати за цим договором, періодичність та терміни сплати визначаються графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору, розділами 4 та 8 цього договору. Зарахування та розподіл коштів, отриманих за цим договором лізингодавець здійснює першочергово відповідно до статей 534, 625 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 5.1. та п. 5.2. основного договору предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом, за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному пунктом 4.1 цього договору, та (за необхідності) у разі укладення забезпечувального (забезпечувальних) договору (договорів) відповідно до розділу 7 цього договору. Предмет лізингу протягом всього строку дії цього договору є власністю лізингодавця.
Відповідно до п. 7.1. основного договору зобов'язання лізингоодержувача за цим договором забезпечуються шляхом укладення договору/договорів застави та/або іпотеки, та/або банківської гарантії, та/або шляхом забезпечення укладеним між лізингодавцем та третьою особою договору поруки, та/або іншим не забороненим законодавством України шляхом або додаткового збільшення попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості техніки.
Згідно п. 8.1. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 цього договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору вдруге лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штрафу розмірі 3% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору втретє лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 5% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. За кожне наступне порушення умов договору лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штрафу розмірі 10% від невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу.
Пунктом 8.2. основного договору сторони погодили, що вартість цього договору (розмір фінансового активу) за домовленістю і згодою сторін складає загальну суму виплат, передбачених графіком сплати лізингових платежів і становить 995 476,18 (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 18 копійок).
Відповідно до п. 8.3. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% (двадцять п'ять) річних. Сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за договором, не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п.8.1 цього договору.
Згідно п. 8.9. основного договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Згідно п. 10.3. основного договору строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.
20.09.2023 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», в особі директора Департаменту лізингу Ціомальчука Олександра Леонідовича, який діє на підставі довіреності №14/20-102-23 від 26.07.2023 (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - кредитор) та Фермерським господарством «Вербина Колодницька Плюс», в особі голови Сурмика Ігоря Юрійовича, який діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач-2, згідно з договором - поручитель) було укладено договір поруки №131 (надалі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором у повному обсязі, солідарно, за виконання ФГ «Колодницька Вербина» (код ЄДРПОУ 40693835) (далі - боржником) зобов'язань, що виникають із договору фінансового лізингу від 10.03.2023 № 13-23-3 Ф ств-фл/10 з урахуванням додаткових договорів та додатків (далі - основний договір), укладеним між кредитором (в основному договорі - лізингодавець) та боржником (в основному договорі - лізингоодержувач), в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати визначеної неустойки, індексу інфляції, відсотків річних, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору поруки сторони погодили, що передбачений п.1.1. договору обов'язок поручителя перед кредитором не обмежується певною сумою та встановлюється в повному обсязі, визначеному в основному договорі.
Згідно п. 3.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником своїх зобов'язань за основним договором, кредитор вправі звернутися з вимогою про усунення таких порушень та виконання зобов'язань за основним договором як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Відповідно до п. 3.2. договору поруки поручитель зобов'язується самостійно усунути допущені боржником порушення (виконати зобов'язання боржника) за основним договором, що визначений у п.1.1. договору, в тому числі, але не виключно, сплатити суму заборгованості, а в разі наявності неустойку, збитки на поточний рахунок кредитора, у термін не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту звернення кредитора з вимогою про усунення порушень (виконання зобов'язання) за основним договором.
Згідно п. 3.3. договору поруки сторони домовилися про те, що звернення кредитора до поручителя з вимогою про усунення порушень (виконання зобов'язань) за основним договором вважається: цінний лист з описом вкладення, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або рекомендований лист, надісланий на адресу поручителя, що зазначена у договорі, або електронний лист, надісланий на електронну пошту поручителя, що зазначена у договорі.
Датою такого звернення є дата відмітки (штемпелю) пошти про відправку вказаних листів на адресу, що зазначена у договорі, або дата відправки електронного листа.
Відповідно до п. 3.4. договору поруки у випадку порушення боржником зобов'язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов'язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 4.1. договору поруки порушенням основного договору є невиконання або неналежне виконання зобов'язань боржника за основним договором.
Відповідач-1 свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати лізингових платежів не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача станом на 29.04.2025 існує заборгованість в частині лізингових платежів в сумі 131 094,08 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати лізингових платежів, позивач звертався до відповідача-1 з вимогами за вих. № 14/647 від 19.07.2024, вих. № 14/701 від 02.08.2024, вих. № 14/1008 від 17.10.2024, вих. № 13/302 від 20.03.2025, в яких просив сплатити грошові кошти, згідно розрахунків заборгованості. Факт надсилання вказаних вимог відповідачу-1 підтверджується наявними в матеріалах справі:
- копією поштової накладної №0100100175430 від 22.07.2024, копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0100100175430 від 22.07.2024, копією фіскального чека від 22.07.2024;
- копією поштової накладної №0100100153496 від 05.08.2024, копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0100100153496 від 05.08.2024, копією фіскального чека від 05.08.2024;
- копією поштової накладної №0100198906438 від 18.10.2024, копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0100198906438 від 18.10.2024, копією фіскального чека від 18.10.2024;
- копією поштової накладної №0100199803373 від 21.03.2025, копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0100199803373 від 21.03.2025, копією фіскального чека від 21.03.2025.
Проте, відповідач-1 залишив дані вимоги без відповіді та задоволення.
У зв'язку із повторним порушенням відповідачем-1 умов основного договору, позивач звертався до відповідача-2 (поручителя) з вимогою за вих. № 13/301 від 20.03.2025, в якій просив протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту звернення з даною вимогою усунути порушення (виконання зобов'язань) шляхом сплати коштів в сумі 181 821,12 грн. Факт надіслання вказаної вимоги відповідачу-2 підтверджується наявними в матеріалах справи: копією поштової накладної №0100199803365 від 21.03.2025, копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю №0100199803365 від 21.03.2025, копією фіскального чека від 21.03.2025.
Проте, відповідач-2 залишив дану вимогу без відповіді та задоволення.
У зв'язку з порушенням строків оплати лізингових платежів, позивач нарахував відповідачу-1 пеню в сумі 9 419,17 грн, інфляційні втрати в сумі 2 757,56 грн, 25% річних в сумі 7 983,67 грн та штраф в сумі 60 408,16 грн.
Оскільки Фермерське господарство «Вербина Колодницька Плюс» поручилося за виконання Фермерським господарством «Колодницька Вербина» умов договору фінансового лізингу від 10.03.2023 №13-23-3Ф ств-фл/10, позивач просить стягнути заявлені суми боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554, 610 Цивільного кодексу України, заборгованість у сумі 211 662,64 грн, з яких 131 094,08 грн заборгованість за лізинговими платежами, 9 419,17 грн пеня, 2 757,56 грн інфляційні втрати, 7 983,67 грн 25 процентів річних, 60 408,16 грн штраф.
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір фінансового лізингу №13-23-3 Ф ств-фл/10 від 10.03.2023.
Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
На виконання умов договору про фінансовий лізинг №13-23-3 Ф ств-фл/10 від 10.03.2023 Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» передало, а відповідач-1 в свою чергу прийняв предмет лізингу - дизельну генераторну установку ДГУ мотор РИКАРДО 77KVA, заводський №22061163 (1 одиницю), вартістю - 755 102,00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 15.03.2023, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача-1 без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
У статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» зазначено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.
Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, у зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.
Наслідком належного виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу є реалізація ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
Отже, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Обов'язок своєчасної сплати лізингових платежів лізингоодержувачем передбачено умовами договору фінансового лізингу, підпунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 193 Господарського кодексу України.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень п. 3.4.3. основного договору, відповідач-1 зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пунктів 4.2.-4.4. основного договору відповідачем-1 та позивачем погоджено перелік лізингових платежів та строки (терміни) їх сплати.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору та графіку платежів, відповідач-1 своєчасно та в повному обсязі не сплатив лізингові платежі.
Станом на 29.04.2025 заборгованість Фермерського господарства «Колодницька Вербина» складає 131 094,08 грн.
Відповідачі наявності заборгованості зі сплати основного боргу у розмірі 131 094,08 грн не спростовували, відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подали, проти позову не заперечили, власного контррозрахунку не надали, доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не долучили.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачами, факт порушення графіку сплати лізингових платежів. Дана обставина свідчить про порушення умов договору фінансового лізингу №13-23-3 Ф ств-фл/10 від 10.03.2023.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за лізинговими платежами в розмірі 131 094,08 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 25% річних, пені та штрафу суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Частина 2 вказаної норми визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань, зокрема можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних.
Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.1. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що за будь-яке порушення умов договору (у тому числі строків розрахунків та сум платежів), що не передбачене п. 8.4 цього договору, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 0,1% від невідшкодованої вартості предмета лізингу. У разі порушення умов договору втретє лізингоодержувач зобов'язаний сплатити на користь лізингодавця штраф у розмірі 5% від невідшкодованої вартості предмета лізингу.
Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості предмета лізингу становить різницю між первинною вартістю предмета лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості предмета лізингу.
Пунктом 8.2. основного договору сторони погодили, що вартість цього договору (розмір фінансового активу) за домовленістю і згодою сторін складає загальну суму виплат, передбачених графіком сплати лізингових платежів і становить 995 476,18 (дев'ятсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 18 копійок).
Відповідно до п. 8.3. основного договору сторони цим договором домовилися і встановили, що на прострочену суму лізингових платежів (встановлюється графіком) нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період нарахування пені, та відсотки (проценти) у розмірі 25% (двадцять п'ять) річних. Сплата лізингоодержувачем на користь лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за договором, не звільняє лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п.8.1 цього договору.
Згідно п. 8.9. основного договору сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.4. договору поруки у випадку порушення боржником зобов'язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов'язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 10.3. основного договору строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, процентів річних та індексу інфляції - 10 (десять) років.
Як вбачається із долученого до позовної заяви розрахунку, позивач просить стягнути інфляційні втрати в сумі 2 757,56 грн, 25% річних в сумі 7 983,67 грн, пеню в сумі 9 419,17 грн, штраф в сумі 60 408,16 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідачів із вимогами про сплату заборгованості за лізинговими платежами (№ 14/647 від 19.07.2024, № 14/701 від 02.08.2024, № 14/1008 від 17.10.2024, № 13/302 від 20.03.2025, №13/301 від 20.03.2025), проте, вказані вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення.
Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, 25% річних, пені, штрафу та встановив, що інфляційні втрати, 25% річних, пеня, штраф розраховані вірно та підлягають стягненню в заявленому розмірі.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається статтею 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкції, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій. Застосування до покупця таких штрафних санкцій погоджено в договірному порядку з продавцем та за своєю суттю є застосуванням до покупця різних санкцій (штраф, пеня) в межах одного виду господарсько-правової відповідальності (як штрафних санкцій). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 09.07.2018 у справі №903/647/17 та від 08.08.2018 у справі №908/1843/17.
Верховний Суд також зазначає, що згідно зі статтями 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка тощо.
Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
20.09.2023 між Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» та Фермерським господарством «Вербина Колодницька Плюс» укладено договір поруки №131. Предметом цього договору є надання поруки поручителем (Фермерським господарством «Вербина Колодницька Плюс») перед кредитором (Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг») за виконання боржником (Фермерським господарством «Колодницька Вербина») зобов'язань за договором фінансового лізингу від 10.03.2023 №13-23-3 Ф ств-фл/10 з урахуванням додаткових договорів та додатків до нього.
Пунктом 3.4. договору поруки встановлено, що у випадку порушення боржником зобов'язань, що випливають із основного договору, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо строків/термінів та розмірів сплати лізингових платежів, сплати основного боргу, неустойки, індексу інфляції, відсотків, збитків та будь-яких інших умов відповідно до умов основного договору, у поручителя виникають всі обов'язки боржника і поручитель відповідає солідарно з боржником перед кредитором своїм майном, майновими правами та грошовими коштами, на які може бути накладено стягнення згідно з чинним законодавством України.
Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства «Колодницька Вербина» та з Фермерського господарства «Вербина Колодницька Плюс» солідарно 131 094,08 грн заборгованості з оплати основного боргу за лізинговими платежами, 9 419,17 грн пені, 2 757,56 грн інфляційних втрат, 7 983,67 грн 25 % річних, 60 408,16 грн штрафу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіл судових витрат.
При поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 539,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1282 від 05.05.2025.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судового збору, останній покладається на кожного з відповідачів у рівних частинах.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 129, частиною 9 статті 165, статтями 197, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Колодницька Вербина» (82436, Львівська область, Стрийський район, село Конюхів, вулиця Гасина О., будинок 228; ідентифікаційний код юридичної особи 40693835), з Фермерського господарства «Вербина Колодницька Плюс» (82436, Львівська область, Стрийський район, село Конюхів, вулиця Гасина О., будинок 228; ідентифікаційний код юридичної особи 44621900) на користь Державного Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 16-А; ідентифікаційний код юридичної особи 30401456) 131 094,08 грн заборгованості за лізинговими платежами, 9 419,17 грн пені, 2 757,56 грн інфляційних втрат, 7 983,67 грн 25 процентів річних, 60 408,16 грн штрафу та 2 539,96 грн судового збору.
3. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повне рішення
складено 03.07.2025
Суддя Сухович Ю.О.