вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1199/25
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників учасників, справу № 911/1199/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пекканіска», м. Київ
до Приватного підприємства “Пожтехнозахист», м. Вишгород Київська область
прo стягнення 70 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства “Пожтехнозахист» (далі-відповідач) про стягнення 70 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасної сплати орендних платежів.
Оскільки, ціна позову у справі №911/1199/25 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2025 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України та на підставі клопотання позивача, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.04.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1199/25 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд зазначає, що Приватне підприємство “Пожтехнозахист», відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІКС, станом на дату відкриття провадження у справі не мало зареєстрованого електронного кабінету у системі “Електронний суд» ЄСІКС.
Разом з цим, суд відзначає про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за його участі та направлення ухвали суду від 11.12.2024 про відкриття провадження у справі № 911/1199/25 за належною адресою відповідача та отримання її відповідачем про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
Як зазначає позивач у позовній заяві, між ним та відповідачем було узгоджено текстову редакцію договору, підписано з боку позивача, та направлено для підписання відповідачу, однак на день звернення із відповідним позовом, відповідач підписаний екземпляр договору позивачу не повернув, у зв'язку з чим позивач зазначає про те, що у позивача та відповідача склались договірні відносини у спрощений спосіб.
Так, як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “Пекканіска» було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю “Пожтехнозахист» в свою чергу прийнято в строкове, платне, тимчасове користування устаткування-підйомник самохідний колінчастий DINO 205RXT, що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду № 2121 від 16.09.2021.
Згідно з Актом надання послуг № 3137 від 27.09.2021 позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з оренди підйомника DINO 205RXT, загальною вартістю 47 800,04 грн.
Згідно з Актом надання послуг № 3677 від 31.10.2021 позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з оренди підйомника DINO 205RXT, загальною вартістю 87 999,90 грн.
Згідно з Актом надання послуг № 4472 від 30.11.2021 позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з оренди підйомника DINO 205RXT, загальною вартістю 109 720,00 грн.
Загально вартість наданих позивачем та отриманих відповідачем послуг оренди становить 245 520,04 грн.
Матеріали справи свідчать, що відповідні акти надання послуг підписані електронним цифровим підписом сторін, а отже є електронними документами.
Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято з оренди устаткування-підйомник самохідний колінчастий DINO 205RXT, що підтверджується Актом повернення з оренди № 2897 від 01.12.2021.
Однак, відповідач неналежним чином взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів не виконував, сплативши лише частково вартість орендних платежів в сумі 175 520,04 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 537 від 23.09.2021, № 619 від 05.11.2021, № 248 від 22.02.2024, № 103 від 03.04.2024, станом на час звернення позивача до суду із відповідним позовом загальна сума заборгованості з орендних платежів становить 70 000,00 грн.
Порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.
За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).
Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч.3 ст. 639 ЦК України).
У даному випадку, матеріали справи не містить підписаного між сторонами договору оренди.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Із доводів позивача слідує, що між позивачем та відповідачем в силу ст. ст. 202, 205 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов'язання, фактично сторонами у спрощений спосіб укладено договір оренди.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином та в повному обсязі були виконані свої зобов'язання з надання відповідачу в оренду устаткування-підйомник самохідний колінчастий DINO 205RXT, що підтверджується Актами надання послуг № 3137 від 27.09.2021, № 3677 від 31.10.2021, № 4472 від 30.11.2021.
Між позивачем та відповідачем, за допомогою електронного підпису, підписаний акт звірки, згідно з яким сальдо на користь позивача станом на 03.04.2024 становить 70 000,00 грн.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
В порядку ч. 2 статті 530 ЦК України позивач звертався до відповідача із вимогою, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист від 08.02.2025, в якій вимагав виконати зобов'язання щодо сплати за оренду в сумі 70 000,00 грн., у семиденний строк від дня отримання вимоги.
Однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищенаведені судом встановлено, що обов'язок відповідача по оплаті орендної плати в сумі 70 000,00 грн на момент розгляду даної справи настав. З урахуванням зазначеного вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 70 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Пожтехнозахист» (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вул. Набережна, 7/1, код ЄДРПОУ 34384974) на користь Товаритсва з обмеженою відповідальністю “Пекканіска» (04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 35411500) 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп заборгованості та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп судового збору.
Видати накази.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 03.07.2025.
Суддя О.О. Христенко