вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/888/24
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянувши заяви б/н від 30.04.2025 (вх. № суду 3982) Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне» та б/н від 29.04.2025 (вх. № суду 3910) Товариства з обмеженою відповідальністю “Омокс» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/888/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Омокс», Київська область, c. Чайки
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Білград», м. Київ
2. ОСОБА_1 , м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , м. Київ
про розірвання договорів та стягнення 263 992,51 грн
за участю представників:
від позивача: Гук О.О., адвокат, ордер серія АІ №1392726 від 10.05.2024
від відповідача: Дрьоміна Л.В., адвокат, ордер серія АІ №1710972 від 07.10.2024
від третьої особи 1 на стороні позивача: Гук О.О., адвокат, ордер серія АІ №1694752 від 04.09.2024
від третьої особи 2 на стороні позивача: не з'явився
від третьої особи на стороні відповідача: Дрьоміна Л.В., адвокат, ордер серія АІ №1730159 від 21.10.2024
обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.04.2025 у справі №911/888/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне» задоволені частково; розірвано Договір суперфіцію № 1 від 01.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Білград» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Омокс»; розірвано Договір суперфіцію № 2 від 01.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Білград» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Омокс»; розірвано Договір суперфіцію № 3 від 01.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Білград» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Омокс»; розірванои Договір суперфіцію № 6 від 01.12.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Білград» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Омокс»; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Омокс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне» 113 190,40 грн заборгованості та 11 047,88 грн судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
29.04.2025 через систему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “Омокс» надійшла заява б/н від 29.04.2025 (вх. № суду 3910) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи № 911/888/24 в сумі 32 000,00 грн.
30.04.2025 через систему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне» надійшла заява б/н від 30.04.2025 (вх. № суду 3982) про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд стягнути з ТОВ «Омокс» судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 60 000,00 грн.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що заяви б/н від 29.04.2025 (вх. № суду 3910) та б/н від 30.04.2025 (вх. № суду 3982) про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/888/24 було подано у строки встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому ухвалою суду від 30.04.2025 такі прийнято до розгляду та призначено їх розгляд в судовому засіданні на 12.05.2025.
07.05.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Омокс» надійшла заява (вх. № 6135/25), в якій останній просить суд відмовити позивачу в стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Так, заперечення ТОВ «Омокс» зводяться до того, що характер та обсяг виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критеріям співмірності, реальності таких витрат, розумності їх розміру, а заявлена сума є значно завищеною.
Так, відповідно до статті 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як “форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Щодо заяви б/н від 30.04.2025 (вх. № суду 3982) Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне», суд відзначає наступне.
01.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Бірайт Адвокасі» (виконавець) укладений Договір про надання правничої допомоги, за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язаний за завданням клієнта протягом дії даного договору надавати за винагороду клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити вартість наданої виконавцем правничої допомоги та відшкодувати (за наявності) фактичні витрат, у тому обсязі та на тих умовах, що закріплені за взаємною згодою сторін у даному договорі.
Відповідно до п. 3.1 договору плата (гонорар) за договором та порядок розрахунків визначається та погоджується сторонами в замовленні. Якщо, у виключних випадках сторони не визначили плату (гонорар) у замовлені, він вказується в акті надання правничої допомоги, виходячи з узгодженого порядку оплати.
Підтвердженням надання правничої допомоги є підписаний сторонами акт надання правничої допомоги (п. 3.2 договору).
Умовами п. 7.1 договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту прийняття однією із сторін рішення про його розірвання в порядку, передбаченому договором, але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
01.04.2024 між ТОВ «Град Вільне» та АО «Бірайт Адвокасі» підписане замовлення № 5/02024, за яким було погоджено надання правничої допомоги щодо складання заяв, скарг, відзивів, претензій, проектів договорів, угод, контрактів та інших документів правового змісту; надання усних консультацій і роз'яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок стосовно законодавства, складання висновків та меморандумів (п. 1.1).
Здійснення представництва інтересів клієнта в державних органах, в підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та в інших формах, передбачених чинним законодавством; здійснення представництва інтересів клієнта в суді, третейському суді, господарському суді або в інших органах судової влади: юридичний супровід Клієнта при укладанні договорів. угод чи контрактів, при розробці, реалізації бізнес - проектів, участь у переговорах із третіми особами, тощо (п. 1.2).
Надання правничої допомоги (представництво) у судовій справі за позовом ТОВ «Град Вільне» до ТОВ «Омокс» про розірвання договорів суперфіцію та стягнення коштів в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції незалежно від кількості судових засідань (п. 1.3).
Гонорар встановлюється у розмірі 2 000,00 грн за годину (60 хв) роботи адвоката (п. 2.1). Гонорар за надання правничої допомоги, зазначеної у п. 1.3 цього замовлення, встановлюється у розмірі 3 000,00 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні. Сторони домовились, що відкладення судового засідання та/або зняття справи з розгляду, у зв?язку з обставинами, які об?єктивно не залежать від виконавця, не с підставою для відмови клієнта від оплати гонорару, проте в такому разі гонорар встановлюється у розмірі 2 000,00 грн., за умови прибуття адвоката до приміщення суду (п. 2.2).
29.04.2025 між ТОВ «Град Вільне» та АО «Бірайт Адвокасі» підписаний Акт № 1 про надання правничої допомоги, згідно з яким виконавцем були надані, а клієнтом прийняті послуги з правничої допомоги, всього в загальній сумі 60 000,00 грн, що включає в себе: аналіз наданих документів, збір додаткових доказів, підготовлення та подання позовної заяви від ТОВ «Град Вільне» до TOB «Oмокс» про розірвання договорів суперфіцію та стягнення коштів (6 год) - 12 000,00 грн; підготовка та подання відповіді на відзив на позов у справі № 911/888/24 (2 год) - 4 000,00 грн; участь в судовому засіданні 15.05.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 24.06.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 14.08.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 04.09.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 09.10.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; підготовлення та подання 22.10.2014 заяву про зміну підстав позову у справі № 911/888/24 (2 год) - 4 000,00 грн; участь в судовому засіданні 23.10.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 13.11.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву (2 год) - 4 000,00 грн; участь в судовому засіданні 04.12.2024 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 22.01.2025 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 10.03.2025 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 04.04.2025 (1 год) - 3 000,00 грн; участь в судовому засіданні 25.04.2025 (1 год) - 3 000,00 грн.
Згідно з платіжної інструкції № 479 від 30.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» було перераховано на рахунок Адвокатського об'єднання Бірайт Адвокасі» 60 000,00 грн.
Щодо заяви б/н від 29.04.2025 (вх. № суду 3910 від 29.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Омокс», суд зазначає.
07.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Омокс» (клієнт) та адвокатом Дрьоміною Ларисою Володимирівною укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення в порядку та строки обумовлені сторонами.
Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень зобов'язується по справі № 911/888/24, що розглядається в Господарському суді Київської області за позовом ТОВ «Град Вільне до ТОВ «Омокс» про стягнення заборгованості та розірвання договору надати правничу допомогу, зокрема, ознайомитись з матеріалами справи, приймати участь в судових засіданнях, скласти та подати суду письмові пояснення, заперечення, заяви, інші процесуальні документи та здійснити інші дії по справі в разі необхідності (п. 1.2 договору).
За правову допомогу, передбачену у п. 1.2 договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному у додатку № 1 до договору до цього договору (п. 3.1 договору).
Умовами п. 2.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.
07.10.2024 між ТОВ «Омокс» та адвокатом Дрьоміною Л.В. підписана Додаткова угода № 1 до Договору про надання правової допомоги від 07.10.2024, за умовами якої сторони домовились, що вартість наданої правової допомоги (наданих послуг) по справі № 911/888/24, що розглядається в Господарському суді Київської області за позовом ТОВ «Град Вільне» до ТОВ «Омокс» про стягнення заборгованості та розірвання договорів складається з: ознайомлення з матеріалами справи, наданими ТОВ «Омокс» - 3 000,00 грн.; представництво в одному судовому засіданні - 3 000,00 грн.; складання письмових пояснень, заперечень, заяв, інших процесуальних документів - від 2 000,00 грн. за кожний документ.
Сторони домовились, що оплата за надання правової допомоги Клієнтом Адвокату здійснюється після підписання Сторонами Акту надання правової допомоги (наданих послуг) та набранням рішення законної сили по справі № 911/888/24 (п. 2 додаткової угоди).
28.04.2025 між ТОВ «Омокс» та адвокатом Дрьоміною Л.В. підписаний Акт № 1 про надання правничої допомоги (наданих послуг) та Детальний опис № 1 до Договору про надання правової допомоги від 07.10.2024, згідно з якими адвокатом були надані, а клієнтом прийняті послуги з правничої допомоги, всього в загальній сумі 32 000,00 грн, що включає в себе: ознайомлення 07.10.2024 з матеріалами справи - 3 000,00 грн; складання 07.10.2024 додаткових письмових пояснень - 2 000,00 грн.; складання 08.11.2024 заяви про застосування строків позовної давності - 1 000,00 грн; складання 03.12.2024 заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву - 2 000,00 грн; участь в судових засіданнях: 09.10.2024 - 3 000,00 грн; 23.10.2024 - 3 000,00 грн; 13.11.2024 - 3 000,00 грн; 04.12.2024 - 3 000,00 грн; 22.01.2025 - 3 000,00 грн; 19.02.2025 - 3 000,00 грн; 10.03.2025 - 3 000,00 грн; 25.04.2025 - 3 000,00 грн.
Досліджуючи подані сторонами документи на підтвердження понесених ними витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення факту надання позивачу та відповідачу професійної правничої допомоги у цій справі, а отже такі підлягають розподілу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, норми, якими встановлено, що “суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та “суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Суд звертає увагу на те, що надані документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.
Тож на думку суду, розглянувши заяву б/н від 30.04.2025 (вх. № суду 3982) Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне», враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» заяв та матеріалів, їх значення для справи, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, часткове задоволення позову, витрати на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн не відповідають принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованими та пропорційними до предмета спірних правовідносин.
На думку суду, розумним, співмірним та справедливим у цьому випадку буде зменшення заявленої суми компенсації витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Що стосується заяви б/н від 29.04.2025 (вх. № суду 3910 від 29.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Омокс», то суд відзначає, що за результатами дослідження поданих відповідачем доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 126, 129 ГПК України, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, пропорційності до предмета спору, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 4 503,28 грн.
Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Град Вільне» б/н від 30.04.2025 (вх. № суду 3982 від 30.04.2025) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс» (08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, 21, корпус 1, прим. 25, код ЄДРПОУ 23154102) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» (01014, м. Київ, вул. Миколи Соловцова, 2, офіс 38/1, код ЄДРПОУ 44270259) 20 000(двадцять тисяч) грн. 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині відмовити в задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю “Град Вільне».
4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Омокс» б/н від 29.04.2025 (вх. № суду 3910 від 29.04.2025) задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Град Вільне» (01014, м. Київ, вул. Миколи Соловцова, 2, офіс 38/1, код ЄДРПОУ 44270259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс» (08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, 21, корпус 1, прим. 25, код ЄДРПОУ 23154102) 4 503 (чотири тисячі п'ятсот три) грн. 28 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
6. В іншій частині відмовити в задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю “Омокс».
Видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано - 02.07.2025.
Суддя О.О. Христенко