майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"01" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1224/24
За заявою: ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Гнисюк С.Д.
Представники в засідання суду 01.07.2025 не з'явились.
02.12.2024 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ (система "Електронний суд"), надійшла заява від ОСОБА_1 від 02.12.2024 про неплатоспроможність, з додатками. До заяви додано заяву ОСОБА_1 від 22.11.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів та призначення керуючого реструктуризацією боргів.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.12.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 02.12.2024 про неплатоспроможність; прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 22.11.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів та призначення керуючого реструктуризацією боргів; прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (вх.№01-20/295/24 від 02.12.2024); зобов'язано ОСОБА_1 надати суду необхідні докази.
Надалі розгляд заяви неодноразово відкладався.
Суд зазначає про те, що в процесі розгляду заяви, в судовому засіданні 13.02.2025 представник ОСОБА_2 повідомив суду, що наказом Міністерства юстиції України зупинено дію свідоцтво арбітражного керуючого Черкасова С.А. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №979 від 23.05.2013.
Тому, 23.04.2025 на адресу Господарського суду Житомирської області, через систему "Електроний суд", надійшла заява арбітражного керуючого Белінської Н.О. (вх. №01-20/117/25) про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.04.2025 прийнято та призначено до розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (вх. №01-20/117/25) про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.06.2025, зокрема, розгляд справи відкладено; постановлено ОСОБА_1 , до дати судового засідання виконати в повному обсязі вимоги ухвали Господарського суду Житомирської області від 27.03.2025 по справі №906/1224/24.
В засіданні суду 01.07.2025 розглядалась заява ОСОБА_1 від 02.12.2024 про неплатоспроможність.
Представник заявника в засіданні суду не з'явився. Про причини неявки суд не повідомлено. Вимоги ухвали суду від 17.06.2025 не виконано, а саме не надано суду:
- довідки по кожному кредитору окремо щодо заборгованості із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань (договори), а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за к о ж н и м з к р е д и т н и х та інших з о б о в ' я з а н ь упродовж д в о х м і с я ц і в, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення (з посиланням на конкретні докази, які підтверджують дату припинення погашення), як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- докази наявності інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: докази існування заборгованості перед кредиторами та припинення її погашення протягом тривалого строку (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання).
Отже, суд встановив, що матеріали справи не містять належних доказів в обгрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Клопотань про відкладення не було заявлено.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши пояснення учасників, господарський суд встановив наступне.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини 1 статті 8 Кодексу про банкрутство, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу про банкрутство, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу про банкрутство.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу про банкрутство, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Згідно з наданими даними боржником інформації - є заборгованість перед 2 банками і 24 мікрофінансовими організаціями.
ОСОБА_1 уклав кредитні договори, по яких існує заборгованість, згідно Конкретизованого списку кредиторів та боржників з 26 фінансовими установами, а саме:
ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ“
ТОВ "МУЛЬТІКРЕДИТ"
ТОВ "ФК "КІФ"
ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС"
ТОВ "МІСТЕР МАНІ"
ТОВ "АВАНС КРЕДИТ"
ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР"
ТОВ "ЕКО ФІН"
ТОВ "ФІНТАРГЕТ"
ТОВ "МАКС КРЕДИТ"
ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ"
ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ"
ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ"
ТОВ "СОС КРЕДИТ"
ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ"
ТОВ "ФК "ТОПІ"
ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС"
ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА"
ТОВ "МІЛОАН"
ТОВ "ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ"
ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН"
ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ"
ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" АТ "А-БАНК"
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"
АТ "А-БАНК"
ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ".
На загальну суму - 179 712,66 грн.
Суд зазначає про те, що в якості доказів заявник надав роздруківку кредитної історії із сайту Українського бюро кредитних історій про фінансові зобов'язання.
Інформація, яка розміщена на вебсайті є електронним доказом, а роздруківка такої інформації паперовою копією електронного доказу.
За загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.
Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана боржником в підтвердження наявності зобов'язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов'язань, як про те стверджує боржник.
Заявник зазначає про те, що боржником, не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
В додатку до заяви, КСК - конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, є вказання саме, тих вимог, що мені, боржнику, відомі, а також щодо кожного кредитора - його найменування, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, вказано все що я маю на руках, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості).
З доказів, доданих до матеріалів заяви, вбачається наступне.
Судом встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів, як щодо правовідносин, так і щодо припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців, щодо фінансових установ, згідно списку кредиторів.
Відсутність належних доказів по даним кредиторам унеможливлює встановлення судом факту припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців по даним кредиторам.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів за кожним з кредитних зобов'язань боржника для застосування п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Для встановлення підстави для відкриття справи (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Заявник зазначає, що його кредитна історія розпочалась 20.01.2022 року, коли був взятий перший кредит, оскільки на той момент його батьки заробляли невеликі кошти, яких ледве вистачало для оплати навчання, на кишенькові витрати він мусив взяти кредит. У подальшому брав в кредит лише на такі суми, які за допомогою своїх підробіток міг частково гасити. З моменту взяття першого кредиту, кошти витрачав тільки на свої особисті потреби. Ситуація погіршилась у липні 2024 року, коли у зв'язку зі збройною агресією російської федерації було пошкоджено майно, в якому він мав проживати. Тому, йому довелось робити ремонт в квартирі, оскільки вона була взагалі непридатна для проживання. Квартира, в багатоквартирному одноповерховому будинку, знаходилась у власності прабабусі та прадідуся, оскільки вони померли, то квартира шляхом спадкування перейшла до його батька, а так як батько є військовослужбовцем та перебуває в зоні бойових дій, він запропонував йому проживати там, але за однієї умови, що ремонт буде робити самостійно. Перший час батько та мати допомагали, але весь час на їхньому забезпеченні він не міг бути, тому почав шукати якісь підробітки, щоб самостійно оплачувати ремонт. Коштів не вистачало, тому почав позичати в знайомих, але вони дуже швидко захотіли повернути гроші. Звернувшись в банк, йому відмовили у видачі кредиту, оскільки він студент та доходу немає, тому звернувся до МФО, які швидко погодили кредит, оскільки суми були маленькі, мусив звернутись до декількох організаціях. Згодом після того, як вибуховою хвилею пошкодило житло почав відновлювати будинок. Закупили всі необхідні речі для ремонту. Частково ремонт робив сам, але більшу частину виконували працівники, яким також потрібно було оплачувати роботу. Станом на 16.10.2024 року повністю відновили стіни та стелі в усіх кімнатах. Оскільки опалення у будинку пічне, відновили грубу, поклали плитку на стіну, що біля груби та закупили мінімальну кількість дров. Придбав диван та пральну машину, хотів вже облаштовувати будинок, щоб там можна було проживати, але у зв'язку з тим, що вже не міг і не може оплачувати свої кредитні зобов'язання, переїзд вирішили відкласти та зайнятись сплатою кредитів, але згодом зрозумів, що знаходиться в борговій ямі. Найважчим кредитом був кредит на суму 19200 гривень, взятий у Манівео. З неуважності та необізнаності, не прочитав договір, де вказано про великі відсотки у разі несплати, тому цей кредит на даний момент сягає суми більше 30 тисяч. Підробітків не вистачало, коштів також, тому мусив брати новий кредит, щоб закрити попередній та не платити відсотків за користування ними. Окрім цього, був змушений оплачувати навчання самостійно, оскільки після дзвінків колекторів, відносини з батьками та близькими значно погіршились. Зазначає, що намагався домовитись з кредиторами, про сплату тільки тіла кредиту, але більшість кредиторів були незгодні, тому відмовляли, мовляв відповідайте за взяті кредити та нараховані відсотки та штрафи по них. Погрози, докучання та постійні телефонні дзвінки колекторів. Вказує, що його життя стало нестерпним. Станом на дату звернення до суду, не працевлаштований. Згідно Розписки від 22.11.2024 року отримує дохід від підробітку у розмірі 4000 грн. в середньому на місяць. Також згідно Розписки від 22.11.2024 року отримує допомогу від батьків для покриття особистих потреб у розмірі 7500 грн. в середньому на місяць. Таким чином, загальний дохід становить 11 500грн. в середньому на місяць. Одночасно інформує і запевняє суд про те, що не має в банківських установах депозитних рахунків. Не є партнером в жодній юридичній особі, і не має корпоративних прав. Не має відкритих виконавчих проваджень.
Судом досліджено, що заявник ОСОБА_1 з 07.02.2025 (після подання заяви) працевлаштувався на підприємстві Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод".
Відповідно до довідки Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (т.3 а.с.61) заробітна плата ОСОБА_1 складає:
- за лютий 2025 року нараховано - 10 351,36грн.;
- за березень 2025 року нараховано - 27662,07грн.
Середньомісячна заробітна плата складає - 19006,72грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з моменту працевлаштування і на майбутнє фінансовий стан ОСОБА_1 покращується, що в свою чергу підтверджує можливість боржника в подальшому виконувати свої грошові зобов'язання.
Також, судом досліджено, що студентський квиток наразі недійсний (був дійсний до 31.12.2024). Доказів, що заявник наразі навчається суду не надано.
Крім того, суд зазначає про те, що з наданих чеків про оплату за товари не вбачається хто здійснив платежі та куди були спрямовані придбані товари, а отже надані розрахункові документи не є належними доказами.
Надані суду роздруківки скріншотів з телефону також не є належними доказами, оскільки по ним неможливо ідентифікувати сторін правовідносин.
Суд зазначає про те, що посилання боржника на обставини, зазначені у заяві (ремонтні роботи, складна фінансова ситуація, навчання, тощо), не є тими обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов'язання, враховуючи те, що він працевлаштувався та отримує доходи щомісяця, при цьому не здійснює платежі по погашенню кредиторської заборгованості.
Посилання на збройну агресію (військовий стан), суд також не приймає, так як ця обставина є загальною та не є ознакою загрози неплатоспроможності, в розумінні норм Кодексу про банкрутство, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд не приймає доводи заявника у даній частині.
Доказів, щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності) суду не надано.
Отже, належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями суду не надано.
Суд вказує на те, що викладені вище обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Зазначені заявником обґрунтування наявності ознак неплатоспроможності для відкриття провадження у справі про не платоспроможність не знайшло свого документального підтвердження та не доведено належними доказами.
Суд зазначає, що передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Також суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву ОСОБА_1 від 22.11.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів та призначення керуючого реструктуризацією боргів; заяву арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (вх. №01-20/295/24 від 02.12.2024) про участь у справі; заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (вх. №01-20/117/25) про участь у справі.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Заяву ОСОБА_1 від 22.11.2024 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів та призначення керуючого реструктуризацією боргів - залишити без розгляду.
3. Заяву арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича (вх. №01-20/295/24 від 02.12.2024) про участь у справі - залишити без розгляду.
4. Заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни (вх. №01-20/117/25) про участь у справі - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 03.07.2025.
Суддя Гнисюк С.Д.