майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"03" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/500/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Дячок О.М., довіреність №08/32580 від 26.12.2023, дійсна до 31.12.2026 ( в засіданні 23.06.2025)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
до Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр"
про стягнення 831 113, 75 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали суду від 25.04.2025 розглянув справу за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" про стягнення 831 113, 75 грн за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання, з урахуванням ухвали суду від 25.04.2025, призначив на 26.05.2025 о 11:00.
Згідно довідки господарського суду про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття провадження від 25.04.2025 та ухвалу про виправлення описки від 25.04.2025 доставлено в електронний кабінет Відповідача 25.04.2025 о 16:44 год та 25.04.2025 о 18:39, відповідно, тому з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 26.04.2025.
Суд ухвалою від 26.05.2025 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.06.2025 о 12:00
Згідно довідки господарського суду про доставку електронного листа, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті від 26.05.2025 надіслано в електронний кабінет Відповідача 26.05.2025 о 20:59 та, з урахуванням абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою 27.05.2025.
Суд ухвалою від 23.06.2025 відклав стадію проголошення судового рішення на 03.07.2025 до 12:00.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за наявними матеріалами, Суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до змісту п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абз. 2 п. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Суд констатує, що ухвали суду надсилалися Відповідачу через підсистему "Електронний суд" в його електронний кабінет, про що свідчать довідки про доставки електронних листів (а.с.128 (зворот), 129, 133 (зворот).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов'язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (ч. 4 ст. 11 Кодексу).
Як нагадує Суд у справі «Осіпов проти України», стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
З врахуванням викладеного у судовому засіданні 03.07.2025 оголошено рішення суду.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Акціонерне товариство "Житомиробленерго" звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" про стягнення 831 113, 75 грн, з яких: 771 819, 81 грн заборгованість за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, 19 240, 15 грн заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії, 1 592, 90 грн пені, 7 810, 04 грн 3% річних, 30 650, 85 грн інфляційних втрат (тут і далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).
В обґрунтування підстав поданого позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань по сплаті коштів за надані послуги згідно умов, порядку та строків, визначених Договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №13 від 28 грудня 2018 та Договору споживача про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №08-0013 РЕ від 20.09.2019, внаслідок чого за останнім обліковується заборгованість на суму 771 819, 81 грн та 19 240, 15 грн, відповідно.
У позовній заяві Позивач доводить, що внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань та простроченням його виконання, Відповідачу додатково нараховано пеню в загальній сумі 1 592, 90 грн, 3% річних в загальній сумі 7 810, 04 грн грн та інфляційних втрат в загальній сумі 30 650, 85 грн.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Справу розглянуто за наявними у ній доказами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
1. 28.12.2018 між Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (як Позивач, Оператор системи) та Акціонерним товариством "Коростенський кар'єр" (як Відповідач, Споживач) був укладений Договір №13 споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (тут і далі за текстом - Договір №13), відповідно до якого цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статтей 633, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору (п. 1.1. Договору №13).
Згідно п. 1.2. Договору №13, умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковим для всіх споживачів.
У п. 2.1. Договору №13 визначено, що Оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3.1 до цього Договору (п. 2.2. Договору №13).
Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків" (п. 2.3. Договору №13).
У п. 3.1. Договору №13 передбачено, що облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311(далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год).
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць за зразком, наведеним у Додатку №4. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку (п. 3.4. Договору №13).
У п. 5.1. Договору №13 визначено, що ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача у Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача.
Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора (п. 5.2. Договору №13).
Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків" (п. 5.3. Договору №13).
Згідно п. 6.1. Договору №13 Оператор системи зобов'язується, зокрема, надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше, ніж за 20 днів до введення її в дію.
Згідно п. 8.5. Договору №13 зазначено, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо Оператору системи, споживач сплачує оператору системи пеню у розмірі 0,01% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього Договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1. Договору №13).
Відповідно до п.п. 12.1., 12.2. Договору №13, інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього Договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.
Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП (п.12.7 Договору №13).
Згідно з п. 12.8. Договору №13 невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
1) №1 "Заява-приєднання";
2) №2 "Паспорт точки/точок обліку електричної енергії";
3) №3.1 "Відомості про засоби вимірювання обсягу електричної енергії, що використовуються на об'єктах споживача";
4) №4 "Порядок розрахунків" зі зразком звіту про покази засобів обліку. Звіт про покази засобів обліку надається споживачем щомісячно;
5) №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".
28.12.2018 Відповідачем підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про розподіл електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом споживача за адресою вказаною в Додатку №2 до даного Договору.
Відповідно до Додатку №2 до Договору №13 ("Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії АТ "Коростенський кар'єр") зазначено:1) ЕІС код 62Z2612062175084, вид об'єкту ПС "Гранкар'єр" Т-1, 2) код ЕІС код 62Z8330312263671, вид об'єкту ПС "Гранкар'єр" Т-2, адреса об'єкту - м. Коростень, ПС "Гранкар'єр", ступінь напруги приєднання 6кВ, дозволена потужність, кВт 3200, категорія надійності струмоприймачів ІІІ.
У Додатку №3.1. до Договору №13 ("Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовуються на об'єктах споживача") ступінь напруги приєднання на об'єктах Відповідача становить 6 кВ на кожному об'єкті з 2 класом напруги.
Згідно Додатку №4 до Договору №13 ("Порядок розрахунків") визначено, зокрема:
- оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється у грошовій формі на поточний рахунок оператора системи розподілу (п. 6 Додатку №4);
- оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Споживачем за виставленим платіжним документом або самостійно у формі 100% попередньої оплати у розмірі вартості послуг з розподілу очікуваних обсягів електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається споживачем, згідно з Додатком №10 до Договору, на відповідний розрахунковий період поетапно наступним чином:
- 1-й платіж 50% до 15-го числа місяця, що передує розрахунковому;
- 2-й платіж 50% до 25-го числа місяця, що передує розрахунковому (п. 8 Додатку №4).
Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії фактичних обсягів електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається споживачем за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше:
- 5 операційних днів з дня отримання платіжного документа, включаючи день його отримання, для споживачів, які проводять оплату самостійно;
- 10 операційних днів з дня отримання платіжного документа, включаючи день його отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію;
- але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 10 Додатку).
Договір №13 та додатки до нього підписані сторонами без будь-яких зауважень.
01.10.2024 сторони підписали Акт звірки розрахунків по договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, в якому визначили суму боргу, зокрема, за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на суму 631 471, 32 грн
Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на суму 631 471, 32 грн сплатив у повному обсязі згідно платіжних інструкцій, а саме: №2818 від 01.10.2024 на суму 70 000, 00 грн, №2838 від 04.10.2024 на суму 100 000, 00 грн, №2949 від 08.10.024 на суму 50 000, 00 грн, №2978 від 11.10.2024 на суму 50 000, 00 грн, №2996 від 15.10.2024 на суму 50 000, 00 грн, №3104 від 18.10.2024 на суму 36 000, 00 грн, №3115 від 22.10.2024 на суму 50 000, 00 грн, №3131 від 23.10.2024 на суму 30 000, 00 грн, №3152 від 25.10.2024 на суму 20 000, 00 грн, №3180 від 29.10.2024 на суму 25 000, 00 грн, №3185 від 30.10.2024 на суму 25 000, 00 грн, №3259 від 31.10.2024 на суму 30 000, 00 грн, №3293 від 05.11.2024 на суму 25 000, 00 грн, №3415 від 12.11.2024 на суму 30 000, 00 грн, №3430 від 13.11.2024 на суму 41 000, 00 грн, загалом на суму 632 000, 00 грн. Переплата коштів на суму 528, 68 грн зараховано в якості часткової оплати за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за жовтень 2024.
Відповідачем подано звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць - за жовтень 2024 по 2-х об'єктах, внаслідок чого 01.11.2024 отримано від Позивача рахунок за вказані послуги за №6621 від 31.10.2024 за жовтень 2024 на суму 326 678, 42 грн.
Відповідачем подано звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць - за листопад 2024 по 2-х об'єктах, внаслідок чого 02.12.2024 отримано від Позивача рахунок за вказані послуги за №7238 від 30.11.2024 за листопад 2024 на суму 278 402, 33 грн.
Позивач згідно завдання №ВІ-164 на виконання робіт з відключення електроустановок користувачів від 30.12.2024 у зв'язку з наявністю у Відповідача заборгованості провів відключення останнього від електроенергії за адресою: м. Коростень, вул. Сосновського, 67. Одночасно Позивач здійснив покази лічильників за наслідками якого 31.12.2024 Відповідач отримав рахунок за вказані послуги №7663 від 31.12.2024 за грудень 2024 на суму 167 267, 74 грн.
Загалом, заборгованість Відповідача за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії складала 771 819, 81 грн (326 678, 42 грн + 278 402, 33 грн + 167 267, 74 грн - 528, 68 грн).
2. 20.09.2019 між АТ "Житомиробленерго" (як Позивач, Оператор системи) та АТ "Коростенський кар'єр" (як Відповідач, Споживач) був укладений Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №08-0013 РЕ (тут і далі за текстом - Договір №08-0013 РЕ, відповідно до якого Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективними співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1. Договору №08-0013 РЕ).
Згідно п. 2.2. Договору №08-0013 РЕ Споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
У п. 4.1. Договору №08-0013 РЕ сторони погодили, що вимірювання та облік активної та реактивної електричної енергії у Споживача, струмоприймачі якого приєднані до електричних мереж Оператора систем, здійснюється згідно з вимогами Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
На підставі показів засобів вимірювальної техніки електричної енергії у терміни (строки), передбачені додатком №4 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, Споживачем та Оператором системи оформлюються такі документи: - акт про обсяг переданої Споживачу електричної енергії; - акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку значення показів надаються окремо за кожною точкою обліку (п. 4.2. Договору №08-0013 РЕ).
Розрахунковим вважається місяць (період), зазначений у Додатку №4 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця, того на який припадає дата остаточного розрахунку (п.4.3. Договору №08-0013 РЕ).
У п. 4.4. Договору №08-0013 РЕ визначено, що розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Згідно п. 5.3. Договору №08-0013 РЕ визначено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 2.2. глави 2 цього Договору, з порушенням термінів (строків) Споживач сплачує Оператору системи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.
Строк дії Договору №08-0013 РЕ, згідно п. 7.1. якого, один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін (строк) за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, встановленому чинним законодавством.
Станом на 01.10.2024 сторони підписали Акт звірки розрахунків по договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, в якому визначили суму боргу, зокрема, за послуги з перетікання реактивної електроенергії в розмірі 17 556, 47 грн.
Позивач за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за жовтень 2024 виставив до оплати Відповідачу рахунок №6622 від 31.10.2024 на суму 17 379, 31 грн та який отримано Відповідачем 01.11.2024.
Відповідач 08.11.2024 здійснив оплату за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за жовтень 2024 на суму 17 379, 31 грн, про що свідчить платіжна інструкція №3316 від 08.11.2024.
Позивачем виставлено Відповідачу до оплати рахунки за послуги із перетікань реактивної електроенергії за листопад 2024 за №7239 від 30.11.2024 на суму 12 076, 08 грн та за грудень 2024 за №7664 від 31.12.2024 на суму 7 164, 07 грн, які отримано Відповідачем 02.12.2024 та 31.12.2024, відповідно.
3. Позивач 14.01.2025 надіслав Відповідачу претензію за №700/1927 від 19.01.2025 з вимогою про сплату заборгованості, зокрема, за Договором №13 на суму 771 819, 81 грн, а за Договором №08-0013 РЕ на суму 19 240, 15 грн, однак яка залишена Відповідачем без задоволення.
4. Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про примусове стягнення заборгованості в сумі 771 819, 81 грн боргу за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, 19 240, 15 грн боргу за надані послуги із забезпечення перетікань електричної енергії.
5. Додатково Позивач заявив до стягнення похідні вимоги про стягнення пені на загальну суму 1 592, 90 грн, з яких: 25,46 грн за Договором №13 та 1 567, 44 грн за Договором №08-0013 РЕ; 3% річних на загальну суму 7 810, 04 грн, з яких: 7 646, 49 грн за Договором №13 та 163, 55 грн за Договором №08-0013 РЕ; інфляційних втрат на суму 30 096, 98 грн за Договором №13 та 553, 87 грн за Договором №08-0013 РЕ.
6. Причиною виникнення даного спору стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії та послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії згідно умов, порядку та строків, визначених у Договорі №13 та Договорі №08-0013 РЕ.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
1. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини між сторонами за Договором №13 та Договором №08-0013 РЕ виникли у сфері роздрібного ринку електричної енергії, у яких Позивач є оператором системи розподілу та оператор системи, а Відповідач - споживачем електричної енергії.
1.2. Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з приписами ч.ч. 1-2 ст. 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч.4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії") (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами роздрібного ринку (п. 2 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (тут і далі за текстом - ПРРЕЕ), які є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно ч. 2 п. 1.1.1. глави 1.1. розділу 1 ПРРЕЕ визначено, що учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п. 1.1.2. глави 1.1 розділу 1 ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 1.2.1 глави 1.2 розділу 1 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно пункту 2.1.1 глави 2.1. розділу 2 ПРРЕЕ результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.
Згідно з п. 2.1.2 глави 2.1. розділу 2 ПРРЕЕ, оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі (абз. 1 п. 2.1.5 глави 2.1. розділу 2 ПРРЕЕ)(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно абз. 2 п. 2.1.7 глави 2.1. розділу 2 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 4.28 розділу 4 ПРРЕЕ, оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору) (п. 4.29 розділу 4 ПРРЕЕ).
1.3. Компенсація перетікань реактивної електричної енергії - комплекс технологічних заходів, які виконуються споживачем та спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості його електроустановок (абз. 27 п. 1.1.2. глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ).
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (абз. 2 п. 4.34 розділу IV ПРРЕЕ).
Кошти, отримані оператором системи як плата за перетікання реактивної електроенергії, мають використовуватися оператором системи виключно на впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, спрямованих на забезпечення електромагнітної збалансованості електроустановок на межі балансової належності (абз. 4 пункту 4.33 розділу IV ПРРЕЕ).
1.4. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Згідно ст. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).
З урахуванням зазначеного, добросовісність має бути принципом здійснення господарської діяльності для обох контрагентів договору.
Учасник господарських відносин, що порушив майнові права іншого суб'єкта, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи пред'явлення ним претензії чи звернення до суду (ст. 222 ГК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
1.5. Суд констатує, що Позивачем було виставлено Відповідачу до оплати рахунки з розподілу (передачі) електричної енергії №6621 від 31.10.2024 за жовтень 2024 на суму 326 678, 42 грн, №7238 від 30.11.2024 за листопад 2024 на суму 278 402, 33 грн та №7663 від 31.12.2024 за грудень на суму 167 267, 74 грн, в свою чергу, відповідачем оплачено частково, за жовтень 2024 на суму 528, 68 грн, заборгованість складає 771 819, 81 грн.
Позивачем виставлено Відповідачу рахунки на оплату із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за 37239 від 30.11.2024 за листопад 2024 на суму 12 076, 08 грн та №7664 від 31.12.2024 за грудень 2024 на суму 7 164, 07 грн, які Відповідачем не оплачені, заборгованість складає 19 240, 15 грн.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про задоволення суми основного боргу в розмірі 771 819, 81 грн за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії та 19 240, 15 грн за послуги із перетікань реактивної електроенергії.
2. Щодо позовної вимоги про стягнення пені на загальну суму 1 592, 90 грн.
2.1. Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Отже, якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання він вчиняє протиправну бездіяльність, що виявляється в ухиленні від дій, які він повинен був здійснити в силу договору. Бездіяльність - це, як правило, пасивна поведінка, однак також вольова.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України).
До моменту порушення зобов'язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21).
Розмір пені, що стягується в судовому порядку, обмежений ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи тлумачення ст. 549 ЦК України та ст.231 ГК України виснувала, що незалежно від того, які правовідносини урегульовано конкретними нормами права, наразі в законодавстві сформований єдиний підхід до застосування пені як виду неустойки (штрафної санкції), конститутивною ознакою якої є її нарахування за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Поденне нарахування пені є ознакою, яка вирізняє її серед інших видів неустойки (штрафних санкцій) та визначає механізм обчислення (визначення розміру) пені. Тобто вжитий законодавцем у цьому випадку займенник "кожний (кожен)" пояснює формулу обчислення пені, за якою загальна сума пені визначається шляхом множення ставки пені на кількість днів прострочення (постанова від 16.10.2024 у справі №911/952/22).
Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість періоду нарахування штрафних санкцій. Проте його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Таким чином, обґрунтованим для нарахування пені є показник облікової ставки НБУ, а період нарахування за вимогою ч. 6 ст. 232 ГК України.
Суд констатує, що сторони у 8.5. Договору №13 передбачили пеню у розмірі 0,01% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної сплати.
В свою чергу, у п. 5.3. Договорі №08-0013 РЕ сторони погодили пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день оплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю чи частково - зазначити правові аргументи, на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.
2.2. Суд перевірив здійснені Позивачем розрахунки пені за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на суму 25,46грн та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії на суму 1 567, 44грн, загалом на суму 1 592, 00грн, визнає їх арифметично правильними. Позовна вимога підлягає задоволенню його у повному обсязі.
3. Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат на загальну суму 30 650, 85 грн та 3% річних на загальну суму 7 810, 04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 вказала на те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
Відповідно до правової позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Необхідність врахування саме позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, підтвердив Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21.
Суд констатує, що згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення (постанова ВП ВС від 08.11.2019 №127/15672/16-ц).
Суд перевірив здійснені Позивачем розрахунки інфляційних втрат за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на суму 30 096, 98 грн та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії на суму 553, 87 грн, загалом на суму 30 650, 85 грн, визнає їх арифметично правильними. Позовна вимога підлягає задоволенню його в повному обсязі.
Суд перевірив здійснені Позивачем розрахунки 3% річних за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії на суму 7 646, 49 грн та за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії на суму 163, 55 грн, загалом на суму 7 810, 04 грн, визнає їх арифметично правильними. Позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.
4. У відповідності до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи.
Судом за наслідками вирішення спору надано оцінку доказів у справі з урахуванням принципів належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Позивач довів обґрунтованість позовних вимог, тоді як Відповідач їх не спростував.
Щодо розподілу судового збору
Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При зверненні з позовною заявою до суду Позивач сплатив судовий збір в розмірі 9973, 36 грн.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір покладається на Відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" (вул. Пушкіна генерала (Шевченківський, Соборний райони), буд. 1, м. Дніпро, Дніпропетровської області, 49107, код ЄДРПОУ 00292422) на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (вул. Віктора Косенка, 32/8, м. Житомир, код ЄДРПОУ 22048622):
- 771 819, 81 грн боргу за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії;
- 19 240, 15 грн боргу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії;
- 1 592, 90 грн пені;
- 7 810, 04 грн 3% річних;
- 30 650, 85 грн інфляційних втрат;
- 9 973, 36 грн судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 03.07.25
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (через Ел. суд)