Постанова від 23.06.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2025 р. Справа№ 920/1061/23(920/130/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Пантелієнка В.О.

Доманської М.Л.

при секретарі Вага В.В.

та за участю представників:

від позивача: Рекун С.В. дов.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області від 03.04.2025

у справі №920/1061/23 (920/130/25) (суддя В.В. Яковенко)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до ОСОБА_1

про стягнення 14836 грн 35 коп.

в межах справи № 920/1061/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (код 34113412),

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1061/23 про Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт".

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Сумської області із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 14836,35 грн заборгованості за надані послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 15.10.2006 забезпечення тепловою енергією на опалення підприємств, установ, організацій та населення у м.Шостка, у тому числі для багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у якому є відповідач, однак останній не здійснює оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого за період з 01.11.2021 по 31.08.2024 утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03 лютого 2025 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 14836,35 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 31.08.2024 та 2422,40 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що він є інвалідом І групи "Б" з ураженням опорно-рухового апарату з 2012 року, а з 22.03.15 інвалідність встановлена безстроково, тому він звільнений від сплати судового збору і суд неправомірно його стягнув. На протязі спірного періоду (в опалювальний період) в квартирі постійно температура повітря в кімнатах 12 градусів, заміри якої він проводив кімнатним градусником, він постійно дзвонив по номеру телефона, зазначеному в квитанціях, щоб створити комісію, але його не хотіли слухати, також він передавав через соціальну працівницю, яка його обслуговує, листи керівництву позивача, але їх відмовились брати. Згідно чинного законодавства споживач має право на зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги, у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості. У зв'язку зі станом свого здоров'я відповідач не має можливості користуватись веб-сайтами, а позивач не звертався з пропозицією про укладення відповідного договору і не надавав відповідні рахунки для огляду.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції не скористався своїм правом та не надав свої заперечення проти позову у формі відзиву, також не надав суду інформацію та докази щодо його інвалідності, позивач також не був обізнаний про те, що відповідач є інвалідом І групи і довідався про це тільки отримавши копію апеляційної скарги з додатками, тому суд першої інстанції не мав правових підстав для звільнення відповідача від стягнення з нього суми судового збору. Детальне обґрунтування наявності договірних відносин між сторонами наведене позивачем у позовній заяві. Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджена детальними щомісячними розрахунками, які містять вичерпну інформацію для їх проведення, а розподіл і нарахування споживачам послуги з постачання теплової енергії по вул.Миру, буд. 5 здійснюється комерційним приладом обліку теплової енергії. За даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій відповідачу з 2016 року надається субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, однак за весь спірний період ним не було здійснено жодної оплати. Відповідач дійсно звертався 06.11.2017 та 26.02.2018 до позивача стосовно якості наданих послуг, про що були складені відповідні акти, однак це не стосується спірного періоду, а інших звернень та скарг у спірний період від відповідача до позивача не надходило. У будинку встановлений будинковий засіб обліку теплової енергії, тому відповідач повинен оплачувати послуги згідно з його показниками, пропорційної опалювальній площі (об'єму) квартири і фізичний стан здоров'я відповідача ніяким чином не впливає на розмір плати за надані позивачем послуги.

Відповідачем подано відповідь на відзив, у якій він вказує, що у наданих позивачем актах від 07.11.2017 та 27.02.2018 температура завищена, замість 12оС представники вказують 16оС та 21оС, що не відповідає дійсності, самі акти складені за відсутності відповідача, ним не підписувались, а підписи у актах не його, що можна довести почеркознавчою експертизою.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвали суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (позивач) та рекомендованим поштовим відправленням (відповідач).

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі частини 12 статті 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.10.2006 ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнане надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка. Тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.01.2020 №98 установлено ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" тариф на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення на рівні 1710,72 грн/Гкал.

Наказом ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" від 01.10.2021 №263 встановлено та введено в дію з 01.11.2021 року плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, що надається споживачам за індивідуальними договорами в розмірі 32,18 грн з ПДВ на місяць на одного абонента.

Позивач в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 роки надавало послугу з постачання теплової енергії, утому числі для багатоквартирного будинку №5 по вулиці Миру в місті Шостка, що підтверджується наявними у матеріалах справи: показами теплового лічильника, актами огляду вимірювального комплексу обліку теплової енергії, актами перевірки роботи системи опалення після подачі теплоносія, актами приймання теплоносія на опалювальний об'єкт.

Власником квартири №3 у вказаному будинку, опалювальна площа якої 29,8 кв.м, згідно довідки ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" від 18.09.2024 є ОСОБА_1 .

Крім того, вказана обставина підтверджується інформаційною довідкою про реєстрацію місця проживання осіб наданих Сектором реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шосткинської міської ради.

З обігової відомості по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що в період з листопада 2021 року по серпень 2024 року за вказаною адресою здійснювалися щомісячні нарахування за послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування, які останнім не оплачувались, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 14836,35 грн, у тому числі: 13742,23 грн за постачання теплової енергії та 1094,12 грн з плати за обслуговування.

У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 14836,35 грн заборгованості.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані як загальними нормами Цивільного кодексу України, так і нормами спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про теплопостачання".

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснються виключно на договірних засадах.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, зокрема 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, за кожним видом комунальних послуг.

Положеннями ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено відповідні виключення з моделі правовідносин між споживачем та виконавцем комунальних послуг, а саме, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Статтями 633, 634 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, а договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При цьому відповідно до ч. 5, 6 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у системному зв'язку з наведеними вище положеннями ЦК України, встановлено, що договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Згідно з п. 3 розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Згідно з ч.7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", якою затверджено Типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії за відповідними моделями договірних відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Як вірно встановив суд першої інстанції, текст публічного договору приєднання про надання послуги з постачання теплової енергії було розміщено на офіційному вебсайті ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" http://shkhaer.coni.ua/spogyvacham/publісітпii-dogovir-priednannya.html 01.10.2021 та на офіційному вебсайті Шосткинської міської ради - shostka-rada.gov.ua.

Тобто договір є укладеним за умови відсутності рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин будинку одразу після спливу 30 днів з моменту його опублікування та факту приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) - вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021).

Позивач вказує, що на його адресу у встановлений Законом порядок та строк не надходило жодних рішень співвласників багатоквартирного будинку про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги.

Таким чином, є юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів з 01.11.2021.

Предметом Договору є надання виконавцем споживачу послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначається зокрема як частина обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідно до п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018р. №315.

Обсяги спожитої споживачем послуги за відповідний період обліковувались встановленим в будинку №5 по вул. Миру в місті Шостка лічильником. Зауваження щодо правильності роботи зазначеного лічильника обліку теплової енергії від відповідачів не надходили.

Таким чином, позивачем доведено, що ним було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з листопада 2021 року по серпень 2024 року включно на загальну суму 14836,35 грн, що підтверджується розрахунками заборгованості за використану теплову енергію за вказаний період, актами приймання теплоносія та актами перевірки роботи системи опалення, засвідчені підписами представників позивача та управителя багатоквартирного будинку, показаннями теплового лічильника.

Відповідачем, у свою чергу, не було сплачено вартість наданої послуги з постачання теплової енергії за вказаний вище період, що являє собою прострочення відповідачами грошового зобов'язання.

Доводи відповідача про те, що на протязі спірного періоду (в опалювальний період) в квартирі постійно температура повітря в кімнатах 12 градусів, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки на підтвердження вказаних доводів відповідач не надав жодних доказів.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 30 Договору передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної Правилами та плати за абонентське обслуговування.

Згідно з п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 Договору передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається у паперовій формі.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості наданої послуги з постачання теплової енергії, виникла заборгованість в сумі 14836,35 грн перед позивачем за Договором, що є порушенням майнових прав та інтересів останнього.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Місцевим судом правильно встановлено, що відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Наявність та розмір заявленої позивачем заборгованості відповідач належними і допустимими доказами не спростував.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 31.08.2024 в сумі 14836,35 грн, а доводи апеляційної скарги вказаного висновку суду першої інстанції не спростовують.

Що стосується покладення місцевим судом обов'язку по сплаті судового збору на відповідача, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням суду першої інстанції з відповідача на користь позивача стягнуто 2422,40 грн витрат позивача по сплаті судового збору.

Проте, ОСОБА_1 надав копію довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 10 ААВ №923987 від 03.04.2015 про те, що йому встановлена І група інвалідності.

Ураховуючи викладене, рішення господарського суду Сумської області в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору підлягає скасуванню.

Водночас апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", компенсація судового збору у цивільних, адміністративних та господарських справах у розмірі, пропорційному задоволеним вимогам сторони, здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судового збору - скасуванню. В іншій частині рішення господарського суду Сумської області необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 03 квітня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 2422,40 грн судового збору.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 03квітня 2025 року залишити без змін.

4. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

5. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 03.07.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді В.О. Пантелієнко

М.Л. Доманська