вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" червня 2025 р. Справа№ 910/15836/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Пантелієнка В.О.
Доманської М.Л.
при секретарі Вага В.В.
та за участю представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство
у справі №910/15836/24 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Собі"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 09 квітня 2025 року вирішив:
1. Відкрити провадження у справі № 910/15836/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, пов. 4; ідентифікаційний код 37354345).
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Собі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" в розмірі 6 980 409,76 грн., з яких: 5 550 000,00 грн. - вимоги четвертої черги, 1 430 409,76 грн. - вимоги шостої черги.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.
5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1722 від 20.03.2015).
6. Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, пов. 4; ідентифікаційний код 37354345) у встановленому законодавством порядку.
7. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
8. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 29.05.2025 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 09.06.2025 для проведення інвентаризації майна боржника.
10. Попереднє засідання суду призначити на 16.06.25 о 14:00 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.
11. Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, засновникам (учасникам) боржника, розпоряднику майна боржника, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Собі" про відкриття провадження у справі про банкрутство відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відкриваючи провадження у справі про банкрутство суд дійшов хибного висновку щодо відсутності спору про право між ТОВ "Собі" та ТОВ "Альянс Будівельників України" щодо вимог, на підставі яких була подана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також суд першої інстанції не перевірив можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав і не врахував, що наданими боржником доказами підтверджується відсутність ознак його неплатоспроможності. Крім цього, вказує, що орієнтовний розмір судових витрат, які скаржник очікує понести у зв'язку із розглядом апеляційної скарги у справі становить 136 336,00 гривень, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу (орієнтовно 100 000,00 гривень) та судового збору за подання апеляційної скарги (36 336,00 гривень), Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані скаржником у строки встановлені процесуальним законом.
Також заявлено клопотання про долучення додаткових доказів на підтвердження відсутності ознак неплатоспроможності боржника.
ТОВ "Собі" у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що до проведення підготовчого засідання боржником не погашено заборгованість у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, боржником жодних обставин, які б свідчили про наявність спору про право не доведено, подання до суду відповідної позовної заяви (справа № 910/2575/25) щодо оспорювання дійсності договору поставки здійснено боржником 04.03.2025, тобто вже після звернення ТОВ "СОБІ" 23.12.2024 із заявою про ініціювання процедури банкрутства боржника і після проведення підготовчого засідання, яке відбулось 10.02.2025; сплата боржником частини заборгованості у розмірі 5 млн. грн. після подачі кредитором до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство беззаперечно підтверджує безспірність та визнання боржником наявної заборгованості, та як наслідок відсутність спору про право. Також заперечує проти долучення поданих апелянтом нових доказів.
Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У судове засідання з'явились: представник ТОВ "Собі" (кредитор) -Петрусенко Н.І. (за ордером), представники ТОВ "Альянс Будівельників України" - Косогова Л.О. та Тиліпський Д.В. (за ордерами).
Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності арбітражного керуючого.
23.06.2025 від ТОВ "Минералис" надійшла заява про вступ у справу як третьої особи та відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2025 у справі №915/373/25 за позовом ТОВ "Альянс Будівельників України" до ТОВ "Минералис" про стягнення 8 446 801,58 грн, вирішено передати вказану справу до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/15836/24.
Клопотання ТОВ "Минералис", з врахуванням усних заперечень представників ТОВ "Собі" та ТОВ "Альянс Будівельників України", відхилене апеляційним господарським судом, оскільки вказаним товариством не наведено передбачених статтею 50 ГПК України підстав, для залучення його третьою особою.
Представники ТОВ "Альянс Будівельників України" (апелянта) у судовому засідання підтримали клопотання про долучення доказів, також підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та просили її задовольнити.
Представник ТОВ "Собі" у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання апелянта про долучення доказів, також заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши клопотання апелянта про долучення доказів, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Згідно з приписами статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
ТОВ "Альянс Будівельників України" в якості нових доказів, додало до апеляційної скарги: копії договорів поставки товару, укладених ТОВ "Альянс Будівельників України" у період січень-березень 2025 року; копію заяви ТОВ "Альянс Будівельників України" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Марс2021"; копію позовної заяви ТОВ "Альянс Будівельників України" до ТОВ "Минералис" про відшкодування збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору зберігання; роздруківку з інформаційного веб-порталу YouControl щодо фінансових показників боржника; роздруківку інформації щодо виконавчих проваджень стосовно боржника із Автоматизованої системи виконавчих проваджень (офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України); роздруківку ухвали Господарського суду Київської області від 18.03.2025 року у справі № 911/604/25 щодо прийняття заяви про банкрутство ТОВ "Марс2021"; роздруківку ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2025 року у справі №915/373/25 щодо відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості з ТОВ "Минералис".
В обґрунтування причин неподання вказаних доказів суду першої інстанції заявник послався на те, що документи, про які заявляється вимога про долучення, об'єктивно не могли бути подані раніше, з огляду на той факт, що більшість із них датуються лютим-березнем 2025 року, тобто з'явилися уже після подання до місцевого господарського суду відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Більше того, обов'язок дослідження можливості виконання боржником зобов'язань, строк яких настав, покладений саме на місцевий господарський суд, а тому довідавшись про ігнорування відповідних обставин, ТОВ "Альянс Будівельників України" вчинило дії щодо самостійного отримання відповідних доказів.
Суд визнає даний випадок винятковим та, з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, вважає за можливе долучити вказані докази до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Собі" (надалі - кредитор, заявник) звернулось у Господарський суд міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (надалі - боржник).
В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на те, що 13.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Собі" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (покупець) укладено договір поставки № 131123-с.
За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов'язався поставляти покупцю, а покупець приймати та оплачувати сіль технічну (надалі - товар). Одиниця виміру, ціна, умови та строки поставки Товару визначені Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.
Поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця. Строки і умови поставки визначаються за домовленістю сторін і відображаються у відповідних специфікаціях. Поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями на умовах, визначених у заявці, та складеній на підставі узгодженої заявки і підписаній сторонами специфікації. (п. 3.1 та п. 3.2 цього Договору).
За умовами п. 4.2 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок покупця відповідно до специфікацій, які є невід'ємними частинами даного договору.
Право власності на товар та ризики втрати виникають у покупця в момент приймання товару від постачальника, що фіксується підписом у видаткових накладних, які підтверджують момент передачі та отримання товару покупцем (п.4.4 договору).
Ціна товару є договірною і встановлюється за домовленістю сторін та відображається в специфікаціях та/або рахунках, які є невід'ємною частиною договору. Ціна договору (загальна ціна товару поставленого за цим договором) становить суму всіх грошових коштів, вказаних у видаткових накладних на поставлений товар в межах даного договору за весь період дії договору (п. 5.1 та п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 6.1 договору оплата товару здійснюється згідно з графіком платежів, відображеним у відповідній специфікації.
Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку невиконання покупцем п. 6.1 договору, постачальник має право призупинити поставку товару, до моменту повного розрахунку, крім цього, у випадку якщо постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав товар покупцеві, а покупець не оплатив поставлений товар протягом п'яти банківських днів від дати поставки товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. Сплата штрафу не звільняє покупця від взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Згідно з специфікацією № 1 до договору поставки №131123-с від 13.11.2023 загальна кількість поставленого товару становить 3000 тон. Ціна одиниці товару без ПДВ становить 4 125 грн. Загалом вартість товару за даною специфікацією № 1 становить 14 850 000 грн. Покупець зобов'язується здійснити оплату за замовлений товар протягом 60 днів з моменту поставки товару .
Листом від 01.12.2023 №01/12-1 ТОВ "Альянс Будівельників України" повідомило ТОВ "Собі", що товар буде забиратися зі складу постачальника автомобільним транспортом (самоскидами) та залізничним транспортом.
На виконання умов договору заявником (як постачальником згідно з договором) поставлено товар кількістю 3000 тон на загальну суму 14850000,00грн, а саме:
02.12.2023 поставлено товар в обсязі 101,10 тон на суму 500 445 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10292 від 02.12.2023;
03.12.2023 поставлено товар в обсязі 442,30 тон на суму 2 189 385 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10293 від 03.12.2023;
04.12.2023 поставлено товар в обсязі 611,55 тон на суму 3 027 172,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10294 від 04.12.2023;
05.12.2023 поставлено товар в обсязі 410,05 тон на суму 2 029 747,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10295 від 05.12.2023;
06.12.2023 поставлено товар в обсязі 276,75 тон на суму 1 369 912,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10296 від 06.12.2023;
07.12.2023 поставлено товар в обсязі 272,15 тон на суму 1 347 142,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10297 від 07.12.2023;
14.12.2023 поставлено товар в обсязі 135,25 тон на суму 669 487,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10298 від 14.12.2023;
15.12.2023 поставлено товар в обсязі 136,55 тон на суму 675 922,50 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10299 від 15.12.2023;
17.12.2023 поставлено товар в обсязі 205,10 тон на суму 1 015 245 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10300 від 17.12.2023;
19.12.2023 поставлено товар в обсязі 409,20 тон на суму 2 025 540 грн, що підтверджується видатковою накладною № 10301 від 19.12.2023.
Вказані накладні підписані електронними підписами керівників постачальника та покупця.
За поставлений товар боржник (покупець за договором), до подання заяви, розрахувався частково у сумі 4 300 000 грн, що підтверджуються платіжними інструкціями: № 11357 від 16.01.2024 на суму 1 000 000 грн; №11829 від 20.02.2024 на суму 300 000 грн; № 11904 від 26.02.2024 на суму 300000 грн; № 11927 від 27.02.2024 на суму 300 000 грн; № 11950 від 28.02.2024 на суму 300 000 грн; № 11981 від 29.02.2024 на суму 300 000 грн; №12008 від 01.03.2024 на суму 300 000 грн; № 12792 від 26.04.2024 на суму 1500000 грн.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник зазначив, що розмір непогашеної заборгованості боржника за постановлений товар становить 10 550 000,00 грн. У зв'язку з невиконанням боржником взятих на себе зобов'язань за договором, заявником також заявлено вимоги, які складають пеню в розмірі 1813151,26грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 10.02.2025.
10.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про долучення доказів, а саме: копія Статуту ТОВ "Альянс будівельників України", платіжні інструкції №11357 від 16.01.2024р., №11829 від 20.02.2024р., №11904 від 26.02.2024р., №11927 від 27.02.2024р., №11950 від 28.02.2024р., №11981 від 29.02.2024р., №12008 від 01.03.2024р., №12792 від 26.04.2024р., №15661 від 25.12.2024р., №15737 від 27.12.2024р., №15759 від 30.12.2024р., №15797 від 03.01.2025р., фінансова звітність ТОВ ""Альянс будівельників України" за 9 міс 2024р., довідка АТ "Укрсіббанк" про відкриті рахунки від 27.01.2025р., довідка АТ "Укрсіббанк" про відсутність заборгованості від 27.01.2025р., довідка АТ "Укргазбанк" про відкриті рахунки від 05.02.2025р., довідка АТ "Укргазбанк" про відсутність заборгованості від 05.02.2025р., довідка АТ "Укрексімбанк" про відкриті рахунки від 06.02.2025р., виписка АТ "Укрексімбанк" по рахунку ТОВ ""АБУ" за січень 2025р., довідка ТОВ "Альянс будівельників України" від 07.02.2025р. про відсутність заборгованості із заробітної плати, копія заяви про надання довідок про відсутність заборгованості з податків, розрахунок пені ТОВ ""Альянс будівельників України", витяг з ЄДРП про ТОВ "Альянс будівельників України".
07.03.2025 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, який мотивоване наступними обставинами:
- надані Заявником видаткові накладні містять інформацію тільки щодо місця складання останніх, а саме - місто Київ, проте не містять жодної інформації щодо дійсної передачі Товару Покупцю, оскільки враховуючи вимоги пункту 2 Специфікації - поставка здійснюється на FCA склад Постачальника: Одеська обл., м. Ізмаїл, порт Ізмаїл, отже за правилами Інкотермс поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названим місцем є приміщення продавця; - ТОВ "Собі" до Заяви не додано жодного документу, який би свідчив про дійсне відвантаження товару на транспортний засіб покупця та/або залізничний транспорт;
- крім того, як в подальшому стало відомо боржнику заявник станом на дату укладення Договору поставки №131123-с в порушення вимог пункту 1.2. договору взагалі не був власником зазначеного товару, про що боржником подано позовну заяву до господарського суду міста Києва, а саме про визнання зазначеного договору недійсним;
- з огляду на вищевикладене, вважає що в даному випадку між заявником та боржником наявний спір про право;
- заявником наголошено про сплату за Договором поставки суми у розмірі 4300000,00 грн, проте, станом на 05.03.2025 боржником сплачено 9300000,00 грн, про що свідчать надані платіжні інструкції;
- розрахунок пені, наданий Заявником складений з порушеннями, а саме з неправильним визначенням періодів нарахування пені, про що свідчить контррозрахунок пені, доданий представником Боржника до клопотання про долучення доказів у справі від 09.02.2025;
- підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника, проте, в разі доведення заявником обґрунтованості заявлених кредиторських вимог ТОВ "Альянс Будівельників України" спроможне виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість;
- у боржника достатньо засобів для здійснення розрахунків, також, й на користь ТОВ "Собі", оскільки, як свідчать Фінансові звіти за 9 місяців 2024 року та за 2024 рік, додані до клопотання від 09.02.2025р., чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт) ТОВ "Альянс Будівельників України" склав за 9 місяців 2024 року - 220 млн. 954 тисячі грн., за 2024 рік - 350 млн. 158 тисяч грн;
- рух коштів за рахунками Боржника за кожний місяць сягає від 20 млн. гривень до 40 млн. гривень на місяць,
- тобто, фінансово-господарська діяльність ТОВ "Альянс Будівельників України" не відповідає термінам, визначеним в Кодексі, як загроза неплатоспроможності, де фінансово-господарський стан боржника характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання , чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями, а у даному випадку, навпаки, фінансово-господарська діяльність ТОВ "Альянс Будівельників України", навіть не зважаючи на військовий стан, є прибутковою;
- кредитор не довів безспірність своїх вимог, в даній справі наявний спір про право, а також Боржник спроможний сплатити будь-яку заборгованість, яка підтверджена всіма передбаченими первинними документами, або узгоджена сторонами, своїми діями заявник зловживає своїми правами, як кредитора щодо ініціювання процедури банкрутства, та здійснює тиск на свого контрагента, а саме ТОВ "Альянс Будівельників України". До відзиву боржник додав наступні документи: інвентаризаційні описи; Договір оренди від 01.01.2025 між боржником та ТОВ "Автобудкомплекс-К" стосовно оренди боржником навантажувально-розвантажного комплексу з під'їзною колією та естакадо для розвантаження залізничних вагонів площею 2900 кв.м. у м.Київ, вул. Святошинська, 34; Угода про співробітництво (партнерство) від 01.05.2023 між боржником та ТОВ "Підприємство ремонту залізничного транспорту" щодо надання боржнику права користування відкритими майданчиками станції Заводська в м.Київ, вул. Промислова, 4; фінансова звітність боржника за 2024р; виписка по рахунку за лютий 2025р.
12.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про долучення доказів, а саме: копія Договору купівлі-продажу №02/20-П від 02.01.2020 між ТОВ "Собі" та ТОВ "Альянс Будівельників України" щодо поставки піску річкового; Довідка взаєморозрахунків за вказаним договором; Довідка про відсутність заборгованості з податків; Докази звернення ТОВ "Альянс Будівельників України" з позовом до ТОВ "Собі" (уточнена позовна заява про визнання договору поставки №131123-с від 13.11.2023 недійсним).
12.03.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь кредитора на відзив боржника, у якій він заперечує проти доводів боржника, посилаючись наступні обставини:
- при отриманні товару з боку покупця жодних зауважень чи будь-яких претензій надано не було, натомість, покупець підписав видаткові накладні, чим підтвердив отримання поставленого Товару. Крім того, як вбачається з видаткових накладних, вони підписані електронними підписами сторін, тому місце їх складання жодним чином не впливає на факт поставки та отримання визначеного договором товару;
- боржником жодних обставин, які б свідчили про наявність спору про право не доведено. Часткова сплата боргу після звернення кредитора до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (після 20.12.2024) також підтверджує визнання належного виконання зобов'язань кредитором та наявності заборгованості у боржника. Крім того, боржник зазначає, що має достатньо засобів для здійснення розрахунків та спроможне виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість;
- сплата Боржником частини заборгованості у розмірі 5 млн. грн. після подачі кредитором до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство беззаперечно підтверджує безспірність та визнання боржником наявної заборгованості, та як наслідок відсутність спору про право;
- на дату подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір не виконаних грошових зобов'язань складав 12 363 151,26 грн, з яких 10 550 000 грн. заборгованість за поставлений товар, у зв'язку із цим, матеріалами справи підтверджено неплатоспроможність боржника, як підставу для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі.
31.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання боржника про долучення доказів, а саме: ухвали Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 про відкриття провадження у справі №910/2575/25 про визнання недійсним договору поставки №131123-с від 13.11.2023 та застосування наслідків недійсності.
09.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання боржника про долучення доказів, а саме: копії договору поставки №1011-1 від 10.11.2023р. між ТОВ "К.5" та ТОВ "Собі" щодо поставки 3000 тон солі технічної, копії рахунку на оплату №21 від 15.11.2023р; виписки за рахунками ТОВ "К.5" за 15.11.2023, 22.11.2023, 05.12.2023, копії видаткових накладних №94 від 07.12.2023р., № 112 від 14.12.2023р. № 118 від 15.12.2023р., №131 від 17.12.2023р., № 144 від 19.12.2023р., складених ТОВ "К.5" та ТОВ "Собі". Під час апеляційного розгляду справи ТОВ "Альянс Будівельників України", на підтвердження своєї платоспроможності, додало до апеляційної скарги: копії договорів поставки товару, укладених ТОВ "Альянс Будівельників України" у період січень-березень 2025 року; копію заяви ТОВ "Альянс Будівельників України" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Марс2021"; копію позовної заяви ТОВ "Альянс Будівельників України" до ТОВ "Минералис" про відшкодування збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору зберігання; роздруківку з інформаційного веб-порталу YouControl щодо фінансових показників боржника; роздруківку інформації щодо виконавчих проваджень стосовно боржника із Автоматизованої системи виконавчих проваджень (офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України); роздруківку ухвали Господарського суду Київської області від 18.03.2025 року у справі № 911/604/25 щодо прийняття заяви про банкрутство ТОВ "Марс2021"; роздруківку ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2025 року у справі №915/373/25 щодо відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості з ТОВ "Минералис".
За наслідком підготовчого засідання суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, у зв'язку із чим оскаржуваною ухвалою відкрив провадження у справі №910/15836/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України", визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Собі" до боржника в розмірі 6980409,76 грн., з яких: 5550000,00 грн. - вимоги четвертої черги, 1430409,76 грн. - вимоги шостої черги, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пирожка Євгенія Віталійовича тощо.
Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, з огляду на наступне.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи визначаються нормами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КУзПБ, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має боржник.
Положення статті 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 34 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб'єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
За ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено в Верховного Суду у від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
При цьому, однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі положення частини 6 статті 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Отже під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права, який за своєю суттю містить елементи суперечності, конфлікту, протиборства сторін.
Разом з тим, поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право.
Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.
Отже, на дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов'язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов'язання боржника. У такому разі безспірність не слід обов'язково пов'язувати (ототожнювати), ставити в залежність, з наявністю судового рішення.
Так, частиною 6 статті 39 КУзПБ визначено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
Частина 6 статті 39 КУзПБ, згідно якої підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є наявність спору про право, що підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, жодним чином не визначає підставою для такої відмови існування рішень, які набрали законної сили, отже наявність остаточного рішення у цьому спорі не є обов'язковою. У цьому випадку достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19).
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у пункті 71 постанови від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, пункті 51 постанови від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та постанові від 16.09.2020 у справі №911/593/20).
Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, а також постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог, без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Крім того такий підхід у справі про банкрутство порушує як права кредиторів, так і права боржника.
Обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (висновок у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
У свою чергу, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Собі" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (покупець) укладено договір поставки № 131123-с.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
У пункті 4.4 договору сторони домовились, що право власності на товар та ризики втрати виникають у покупця в момент приймання товару від постачальника, що фіксується підписом у видаткових накладних, які підтверджують момент передачі та отримання товару покупцем (п.4.4 договору).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору заявником (як постачальником згідно з договором) поставлено товар кількістю 3000 тон на загальну суму 14850000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які підписані електронними підписами керівниками обох товариств без будь-яких зауважень.
Факт поставки заявником товару на вказану суму боржником в процесі розгляду даної справи не заперечувався.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі специфікацією №1 до договору покупець зобов'язується здійснити оплату за замовлений товар протягом 60 днів з моменту поставки товару.
З наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій № 11357 від 16.01.2024, № 11829 від 20.02.2024, № 11904 від 26.02.2024, № 11927 від 27.02.2024, № 11950 від 28.02.2024, № 11981 від 29.02.2024, № 12008 від 01.03.2024, № 12792 від 26.04.2024, № 15661 від 25.12.2024, № 15737 від 27.12.2024, № 15759 від 30.12.2024, № 15797 від 03.01.2025 вбачається, що боржником було здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 9300000,00 грн.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, в порушення умов договору та норм чинного цивільного законодавства, боржник оплатив отриманий товар частково, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, отже розмір основного боргу за договором становить 5550000,00 грн., при цьому на час подання заяви розмір основного боргу становив 10 550 000,00 грн.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку невиконання покупцем п. 6.1 договору, постачальник має право призупинити поставку товару, до моменту повного розрахунку, крім цього, у випадку якщо постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав товар покупцеві, а покупець не оплатив поставлений товар протягом п'яти банківських днів від дати поставки товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості. Сплата штрафу не звільняє покупця від взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Заявником нараховано пеню в розмірі 1 813 151,26 грн, боржник, у свою чергу, подав контррозрахунок пені, згідно якого її розмір становить 1430409,76грн.
Перевіривши розрахунок пені, зроблений заявником, та контррозрахунок пені, зроблений боржником, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявником неправильно визначенні періоди нарахування пені, а тому обґрунтованою є пеня в розмірі 1430409,76грн.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина 6 статті 39 КУзПБ).
Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ. Тобто, з метою уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21, від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18, від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20 та від 18.01.2021 у справі № 904/3251/20, який, як стверджує скаржник не був врахований судом апеляційної інстанції у цій справі.
Матеріалами справи підтверджується, що боржник, після подання кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ "Собі" про визнання недійсним договору поставки №131123-с та застосування наслідків його недійсності у вигляді реституції, посилаючись на те, що станом на дату укладення договору постачальник, в порушення вимог пункту 1.2 договору взагалі не був власником зазначеного у специфікації.
Водночас сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:
- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);
- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 910/5056/22 та від 11.04.2023 у справі № 910/20427/21.
Наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується наявність між сторонами спору про право, оскільки боржник не заперечує факт отримання товару по договору та оплати отриманого ним товару не у повному обсязі.
Однак, згідно приписів частини 3 ст. 39 КУзПБ якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Положення КУзПБ не встановлюють обов'язку для ініціюючого кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Доведення обставин можливості виконати такі майнові зобов'язання покладено саме на боржника.
У постанові Верховного Суду від 03.09.2024 у справі №910/16870/23 зроблено правовий висновок щодо кола доказів, які підтверджують можливість боржника виконати взяті на себе зобов'язання та обставину його платоспроможності, а саме: "40. З'ясування здатності Боржника виконати свої зобов'язання перед Банком, здійснюється судом у підготовчому засіданні шляхом дослідження доказів, зокрема наданих Боржником. Такими доказами можуть бути докази щодо відсутності обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, наявності грошових коштів на рахунках у банку, бухгалтерської чи/або фінансової звітності, які б давали можливість встановити наявність майнових активів, достатні для погашення кредиторської заборгованості перед ініціюючим кредитором, тощо".
Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Альянс Будівельників України" на підтвердження власної платоспроможності (фінансових активів і майна, які у своїй сукупності можуть забезпечити погашення усієї суми заборгованості) надало суду наступні докази:
- виписки за банківськими рахунками, з яких вбачається, що обіг грошових коштів лише за одним із рахунків за 1календарний місяць - січень 2025 року, відкритому у АТ "Державний експортноімпортний банк України", становить понад 41 мільйон гривень, а за лютий 2025 року - майже 39 мільйонів гривень;
- докази відсутності кредиторської заборгованості перед банківськими установами, що підтверджується довідкою АТ АБ "Укргазбанк" №5-23/05/211/2025 від 05.02.2025 року та довідкою АТ "Укрсиббанк" № 59-1-15/33-12 від 27.01.2025 року;
- довідку боржника № 07/02-25 від 07.02.2025 року про відсутність станом на 01.02.2025 року заборгованості із виплати заробітної плати;
- довідку ГУ ДПС у місті Києві від 07.03.2025 року № 9333/АП/26-15-52-03-04-Е про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
- відомості Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо відсутності стосовно ТОВ "Альянс Будівельників України" відкритих виконавчих проваджень
- відомості бухгалтерської документації, що містяться у Фінансовій звітності малого підприємства, складній станом на 31.12.2024 року у відповідності до форми Додатку № 1 до НП(С)БО 25, згідно яких необоротні активи Боржника станом на 31.12.2024 року становлять 458 500,00 гривень; оборотні активи Боржника станом на 31.12.2024 року становлять 238 780 800,00 гривень, серед яких майже 84 мільйони гривень із яких становлять активи, що складаються із готової продукції (будівельних матеріалів) і понад 94 мільйони гривень становить дебіторська заборгованість (42,2 млн грн - дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, а також 52,3 млн грн - інша поточна дебіторська заборгованість); майже 3,7 мільйонів гривень становлять гроші та їх еквіваленти; нерозподілений прибуток, за рахунок якого також може бути погашена кредиторська заборгованість боржника, станом на 31.12.2024 року становить майже 22 мільйони гривень; при цьому, поточні зобов'язання боржника становлять 216 мільйонів гривень, тобто є суттєво меншими, ніж обсяг активів ТОВ "Альянс Будівельників України", із яких заборгованість за поточними зобов'язаннями становлять лише 90 мільйонів гривень, а 120 мільйонів гривень - саме за довгостроковими; чистий дохід Боржника за 2024 рік становить понад 350 мільйонів гривень, а чистий прибуток - понад 5,2 мільйонів гривень.
- докази стягнення дебіторської заборгованості, що підтверджується фактом звернення ТОВ "Альянс Будівельників України" до Господарського суду Київської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Марс2021", у якій просить визнати кредиторські вимоги на суму 12 403 531,57 грн, та також звернення до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою про відшкодування збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору зберігання, у якій просить стягнути із ТОВ "Минералис" 8 446 801,58 грн.
- зі змісту Інвентаризаційного опису № 04/02/25-1 від 04.02.2025 року вбачається, що на майданчику "Видубичі" мітиться близько: 3815 тон відсіву, вартістю понад 1,2 мільйони гривень; 7590 тон щебеню різного розміру, сукупною вартістю понад 3,3 мільйонів гривень; 2540 тон щебенево-піщаної суміші, вартістю понад 940 тисяч гривень; 11 452 тон річкового піску, вартістю понад 2,9 мільйонів гривень; 1016 тон ґрунту, вартістю понад 319 тисяч гривень; 3369 тон технічної солі, вартістю понад 5,4 мільйони гривень; 1091 тон ПСС, 1560 тон річкової гальки, 2880 м3 керамзиту та 168 бетонних бордюрів, сукупною вартістю близько 105 тисяч гривень.
- зі змісту Інвентаризаційного опису № 04/02/25-4 від 04.02.2025 року вбачається, що на майданчику "Святошино" мітиться близько 3242 тон щебеню різного розміру, сукупною вартістю близько 5,55 мільйонів гривень.
- також, як зазначив боржник, згідно відкритих відомостей щодо фінансових показників ТОВ "Альянс Будівельників України", діяльність юридичної особи є прибутковою та за 2024 рік чистий фінансовий результат ТОВ "Альянс Будівельників України" (після оподаткування) характеризується прибутком у розмірі понад 5 мільйонів гривень. Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становить майже 22 мільйони гривень.
- крім цього, боржник у апеляційній скарзі зазначив, що навіть після звернення Ініціюючим кредитором із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, ним, як економічно активним суб'єктом господарювання, було укладено десятки договорів поставки, що передбачають отримання прибутку у короткостроковій перспективі (копії окремих договорів додані до скарги), і лише в результаті виконання зобов'язань за цими договорами поставки ТОВ "Альянс Будівельників України" отримає дохід на суму 25 мільйонів гривень, що перевищує суму заборгованості перед ініціюючим кредитором у близько 5 разів та в цілому свідчить про активність господарської діяльності Боржника.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Однак, в порушення приписів частини 3 ст. 39 КУзПБ судом першої інстанції проігноровано доводи ТОВ "Альянс Будівельників України" щодо його платоспроможності та наявності у нього достатньої кількості активів для виконання своїх зобов'язань перед кредиторами, що підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, та є самостійною підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допустив неповне з'ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09 квітня 2025 року підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України".
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою у відкритті провадження, судові витрати, пов'язані із розглядом справи, підлягають покладенню на ТОВ "Собі".
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09 квітня 2025 року.
3. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52, пов. 4; ідентифікаційний код 37354345).
4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повна постанова складена 03.07.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді В.О. Пантелієнко
М.Л. Доманська