вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" липня 2025 р. Справа№ 910/14056/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Тарасенко К.В.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 01.07.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва
від 07.04.2025 (повний текст складено та підписано 14.04.2025)
у справі №910/14056/24 (суддя В.В.Бондарчук)
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті"
про стягнення 2 924 155,26 грн
Короткий зміст позовних вимог
Київська міська рада (далі - Київрада/позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" (далі - ТОВ "Хотел Проперті"/відповідач) про стягнення 2 924 155,26 грн, у тому числі: 2 800 760,24 грн - основного боргу та 123 395,02 грн - пені.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 05.07.2019.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 позов Київської міської ради задоволено.
Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" на користь Київської міської ради 2 800 760 грн 24 коп. - основного боргу, 123 395 грн 02 коп. - пені та 35 089 грн 86 коп. - судового збору.
Розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 строком на один рік рівними щомісячними платежами у сумі 243 679 грн 61 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" про стягнення боргу з оплати орендних платежів у розмірі 2 800 760,24 грн, що має наслідком їх задоволення. Також суд, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі своєчасної та повної орендної плати, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд виходячи з обставин, якими відповідач обґрунтовує заяву про розстрочення виконання рішення суду, зокрема, приймаючи до уваги надзвичайні обставини для суб'єктів господарювання, які виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, матеріальний стан ТОВ "Хотел Проперті", а також припинення господарської діяльності ТОВ "Хотел Проперті" внаслідок розміщення військової частини Збройних Сил України у готельному комплексі, який належить на праві власності відповідачу, вважав за можливе задовольнити заяву ТОВ "Хотел Проперті" та розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 строком на один рік рівними щомісячними платежами у сумі 243 679,61 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 в частині розстрочення виконання рішення суду строком на один рік та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в оскаржуваній частині прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що судом першої інстанції не встановлено об'єктивні, непереборні, виняткові обставини для правомірності розстрочення виконання рішення суду строком на один рік.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
13.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
У відзиві відповідач наголосив про існування ряду обставин, які підтверджені відповідними доказами, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 апеляційну скаргу у справі №910/14056/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Яценко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24. Судове засідання призначено на 29.05.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14056/24.
13.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника.
15.05.2025 матеріали справи №910/14056/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025, у зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14056/24.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.05.2025, справу №910/14056/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) судді Кравчук Г.А., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2025.
У судовому засіданні 01.07.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 01.07.2025 з'явились представники сторін, які надали свої пояснення.
Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 в частині розстрочення виконання рішення суду строком на один рік та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
05.07.2019 між Київською міською радою (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хотел Проперті" (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. за реєстровим № 511, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 07.02.2019 за №104/6760 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування комплексу, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
Згідно із п. 2.1. договору об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 07.02.2019 за № 104/6760 та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
- кадастровий номер - 8000000000:63:083:0002;
- місце розташування - вул. Ентузіастів, 1 у Дарницькому районі м. Києва;
- цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування;
- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;
- вид використання - для експлуатації та обслуговування готельного комплексу;
- розмір (площа) - 0,5614 га.
У п. 2.2. договору передбачено, що відповідно до витягу із технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 06.05.2019 за № 3401/86-19 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 32 352 951,90 грн.
Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (п. 3.1. договору).
Визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар самостійно розраховує та вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі (п. 4.1. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6 (шести) відсотків від її нормативної грошової оцінки. За частину земельної ділянки, що визначається пропорційно площі будівель, споруд, або їх частин, яка здається в оренду іншим суб'єктам, річна орендна плата встановлюється у розмірі 7,2 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку від 22.05.2019 за №Ю-48527 (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 за №1724) річна орендна плата за земельну ділянку становить 1 942 006,97 грн на рік.
Згідно із п. 4.7. договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
Орендна плата сплачується орендарем рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом тридцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Питання сплати податку на додану вартість та інших податкових платежів, що пов'язані з виконанням договору, вирішуються орендарем у встановленому законодавством України порядку (п. 4.8. договору).
У відповідності до положень п. 4.10. договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: орендарем у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої п. 4 цього договору; стягується пеня, розмір та розрахунок якої здійснюється відповідно до Податкового кодексу України.
Отже, Київрада стверджує, а ТОВ "Хотел Проперті" не заперечує, що останнє належним чином умови договору щодо своєчасного здійснення орендних платежів не виконувало, внаслідок чого у період з 30.11.2023 по 29.10.2024 у ТОВ "Хотел Проперті" утворилась заборгованість у розмірі 2 924 155,26 грн, у тому числі: 2 800 760,24 грн - основного боргу та 123 395,02 грн - пені, що підтверджується листом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №33047/5/26-15-13-01-05 від 04.11.2024.
Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути із ТОВ "Хотел Проперті" заборгованість у сумі 2 800 760,24 грн, а також пеню у розмірі 123 395,02 грн, що разом складає 2 924 155,26 грн.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції у повному обсязі задовольнив вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 2 800 760,24 грн та пені у розмірі 123 395,02 грн та у цій частині апелянтом рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Як уже було зауважено, позивач оскаржує рішення суду в частині розстрочення виконання рішення суду строком на один рік.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Вирішуючи питання про відстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін, чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.97 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).
Отже, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити або відстрочити таке виконання.
Таким чином особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Відтак, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, надзвичайні події та інші обставини справи.
За змістом ст. ст. 73-74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Пунктами 1-2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового акту ТОВ "Хотел Проперті" зазначило, що підставою для звернення Київською міською радою до суду з цим позовом є заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля готельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що належить на праві власності ТОВ "Хотел Проперті". Готельний комплекс "Славутич", починаючи з 2016 року і по сьогодні, закритий та не здійснює господарську діяльність у зв'язку із проведенням ремонтних робіт. Джерелом фінансування ремонтних робіт та сплати орендної плати за землю були доходи від господарської діяльності другого готелю, який належить на праві власності ТОВ "Хотел Проперті", а саме готельний комплекс "Либідь", розташований за адресою: м. Київ, площа Галицька, 1, який у свою чергу, з квітня 2022 року повністю зайнятий військовими частинами для потреб Збройних Сил України, у військових цілях, пов'язаних з обороною України.
За таких обставин, за твердженнями ТОВ "Хотел Проперті", з об'єктивних та незалежних причин, товариство повністю припинило здійснювати господарську та комерційну діяльність.
На підтвердження своїх доводів відповідачем долучено до матеріалів справи копії: витягу з наказу Міністерства оборони України №77 від 29.06.2022 "Про тимчасове розміщення військової частини", листа ВЧ НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 21.07.2022 №1642/2050, погодження Київської міської військової адміністрації від 20.09.2022 №001-1589 на розміщення військової частини, а також наказ ТОВ "Хотел Проперті" від 15.06.2022 №15 "Про припинення господарської діяльності підприємства".
Так, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан. В подальшому, воєнний стан неодноразово було продовжено, зокрема, Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 воєнний стан продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб. Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 09.05.2025.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, виходячи з обставин, якими відповідач обґрунтовав заяву про розстрочення виконання рішення суду, зокрема, приймаючи до уваги надзвичайні обставини для суб'єктів господарювання, які виникли внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, матеріальний стан ТОВ "Хотел Проперті", а також припинення господарської діяльності ТОВ "Хотел Проперті" внаслідок розміщення військової частини Збройних Сил України у готельному комплексі, який належить на праві власності відповідачу, суд першої інстанцції дійшов правомірного висновку про задоволення заяви ТОВ "Хотел Проперті" та розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 строком на один рік рівними щомісячними платежами у сумі 243 679,61 грн.
Колегія суддів також зазначає, що в даному випадку розстрочення виконання рішення суду не порушує права та інтереси Київської міської ради, позаяк не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення суду та погашення існуючої перед позивачем заборгованості.
Протилежні доводи скаржника в цій частині не підтверджені належними доказами та не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в частині задоволення заяви ТОВ "Хотел Проперті" про розстрочення виконання рішення суду, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Київської міської ради.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 07.04.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 у справі №910/14056/24 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Київську міську раду.
Матеріали справи №910/14056/24 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.07.2025
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
К.В. Тарасенко