ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/215/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: О.Ю. Аленіна, І.Г. Філінюка,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 (суддя М.В. Мавродієва, м.Миколаїв)
у справі №915/215/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс»
до відповідача: Приватного підприємства «Фортуна Світ»
про: стягнення 24570,12 грн,
Коротка історія справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Приватного підприємства «Фортуна Світ» грошові кошти в сумі 24570,12 грн, з яких: 19280,22 грн - суму основного боргу за поставлений за договором №10800-15/2017 від 21.02.2017 товар, 2486,36 грн - пені, 1126,16 грн - 12% річних та 1677,38 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №10800-15/2017 від 21.02.2017 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано інфляційні втрати, 12% річних та пеню у зазначеному вище розмірі.
19.02.2025 за вказаною позовною заявою Господарським судом Миколаївської області відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Фортуна Світ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» 19280,22 грн основного боргу, 2481,34 грн пені, 1119,64 грн - 12% річних, 1551,18 грн інфляційних втрат, 2408,82 грн судового збору та 4000,0 грн витрат на правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №10800-15/2017 від 21.02.2017, що зумовлює правомірність заявлення вимог про стягнення з відповідача основного боргу, пені, 12% річних та інфляційних втрат, при цьому перевіривши наданий позивачем розрахунок останніх суд встановив, що розрахунок 12% річних та пені є арифметично неправильними, а також неправильним є розрахунок інфляційних втрат у зв'язку з невірно визначеним позивачем періодом їх нарахування. Здійснивши власні розрахунки, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 2481,34 грн пені, 1119,64 грн - 12% річних та 1551,18 грн інфляційних втрат.
Крім того, місцевий господарський суд, враховуючи, що обсяг витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн є непропорційним до предмету спору, ціни позову у розмірі 24570,12 грн та обсягу наданих адвокатом послуг правничого характеру, обмежив обсяг витрат на правничу допомогу сумою у розмірі 4000,00 грн, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 у справі №915/215/25 в частині стягнення з відповідача 4000,00 грн та ухвалити в цій частині нове, яким стягнути з Приватного підприємства «Фортуна Світ» 14000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт послався на те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу (правову) допомогу у зв'язку із розглядом даної справи в суді першої інстанції у розмірі 14000,00 грн підтверджено наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, а саме: договором про надання правової (правничої) допомоги №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025 з додатковою угодою від 13.02.2025, описом наданих послуг від 13.02.2025 та платіжною інструкцією №2212 від 13.02.2025 про оплату послуг адвоката на суму 14000,00 грн, відтак, відповідні витрати є обґрунтованими, а висновок місцевого господарського суду про їх зменшення є безпідставним.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга зареєстрована судом 06.05.2025 за вх.№1919/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: О.Ю. Аленіна, І.Г. Філінюка, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 у справі №915/215/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/215/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
26.05.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2025 у справі №915/215/25.
Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи; апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову у даній справі, що становить 24570,12 грн і є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою вказаною ухвалою від 03.06.2025 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Також вказаною ухвалою від 03.06.2025 встановлено відповідачу строк до 16.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 16.06.2025 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
Відповідач про розгляд справи в суді апеляційної інстанції повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом згідно з частиною першої статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
21.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс», як постачальником, та Приватним підприємством «Фортуна Світ», як покупцем, було укладено договір поставки №10800-15/2017, за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали (надалі - товар), а також виконувати шиномонтажні послуги, а покупець, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та оплачувати його.
Згідно пунктів 1.2., 1.3. договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальна кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід'ємною частиною договору та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару. Загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору.
Відповідно до пункту 2.1. договору погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або накладних про відвантажування, що являються невід'ємними складовими даного договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи документ про відвантаження (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляється права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом, ціною попередній домовленості із постачальником. Уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника, покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товарно-супровідні документи на товар.
Згідно із пунктом 2.3. договору товар за домовленістю сторін продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу товару на умовах відстрочення платежу, термін відстрочення платежу зазначається у накладній. У разі відстрочення платежу, товар має бути оплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно.
Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний прийняти товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з пунктом 2.3. договору.
Згідно пунктів 5.2., 5.3. договору у разі прострочення платежу більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 12% річних від простроченої суми.
Звертаючись з позовом, позивач зазначав, що на виконання зобов'язань за договором №10800-15/2017 від 21.02.2017, ним 19.08.2024 було відвантажено товар (компресор пневмосистеми КШМ) на суму 19280,22 грн, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №SI0004841658 від 19.08.2024. Також позивач зазначав, що разом з видатковою накладною покупцю був вручений рахунок на оплату отриманого товару №S0009281465 від 16.08.2024 на суму 19280,22 грн.
09.12.2024 позивач направив відповідачу претензію №15256-13 від 04.12.2024 про оплату заборгованості за договором №10800-15/2017 від 21.02.2017 у розмірі 19280,22 грн, яка відповідачем отримана 13.12.2024.
Позивач вказував, що вартість поставленого за договором №10800-15/2017 від 21.02.2017 товару в загальній сумі 19280,22 грн відповідачем не оплачена, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у сумі 24570,12 грн, з яких: 19280,22 грн - сума основного боргу, 2486,36грн - пені, 1126,16 грн - 12% річних, 1677,38 грн - інфляційних втрат, а також 14000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Позиція суду апеляційної інстанції
Господарський суд Одеської області, встановивши факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №10800-15/2017 від 21.02.2017, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд обмежив обсяг витрат на правничу допомогу сумою у розмірі 4000,00 грн.
Скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, не погоджується з рішенням суду в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із зменшенням їх розміру.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення в частині зменшення судом першої інстанції розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Колегією суддів встановлено, що у позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом даної справи, відповідно до якого розмір витрат на правничу допомогу складає 14000,00 грн. Крім того, до позовної заяви позивач долучив докази таких витрат.
Таким чином, позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи (в копіях):
1)договір №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025 про надання правової (правничої) допомоги, укладений між позивачем та адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем;
2)додаткову угоду б/н від 13.02.2025 до договору №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025 про надання правової (правничої) допомоги;
3)довіреність, видану позивачем 13.02.2025 адвокату Спиридонову Олегу Володимировичу на представництво інтересів у Господарському суді Миколаївської області;
4)опис б/н від 13.02.2025 наданих за договором №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025 послуг правничого характеру;
5)платіжну інструкцію №2212 від 13.02.2025, що підтверджує сплату позивачем адвокату вартості наданої правової допомоги у розмірі 14000,00 грн.
Із наданих документів вбачається, що 10.02.2025 між адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №10/02/2025-1ПД, відповідно до пункту 1.1. якого адвокат бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та інтересів у господарських судах всіх інстанцій у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відповідно контрагента Приватного підприємства «Фортуна Світ» щодо стягнення з останнього на користь клієнта суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги.
У пункті 1.2. договору, сторони погодили, що правова допомога включає: вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, а також підготовку та подання до суду заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно пункту 4.1. договору за правову допомогу, передбачену пунктом 1.2 договору, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі, визначеному в додаткових угодах до цього договору, за наступними розрахунковими ставками:
-за представництво клієнта та ведення справи в господарському суді першої інстанції, в тому числі підготовку та подання заяв по суті справи та з процесуальних питань, участь у судових засіданнях - 3500,00 грн за 1 годину витраченого часу адвоката;
-за представництво клієнта та ведення справи в господарському суді апеляційної інстанції, в тому числі підготовку та подання заяв по суті справи та з процесуальних питань, участь у судових засіданнях - 4500,00 грн за 1 годину витраченого часу адвоката;
-за представництво клієнта та ведення справи в господарському суді касаційної інстанції, в тому числі підготовку та подання заяв по суті справи та з процесуальних питань, участь у судових засіданнях - 6000,00 грн за 1 годину витраченого часу адвоката.
В розмір правової допомоги не включаються фактичні витрати, пов'язані з виконанням адвокатом зобов'язань за цим договором.
У додатковій угоді б/н від 13.02.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025 сторони домовились, що розмір винагороди на надання послуг за основним договором становить:
-за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини, та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовку та подання до Господарського суду Миколаївської області позовної заяви - 14000,00 грн (згідно опису надання послуг, що додається);
-за представництво клієнта та ведення справи в Господарському суді Миколаївської області в процесуальному статусі позивача, у тому числі участь у судових засіданнях - 3500,00 грн на 1 годину витраченого часу адвоката.
В описі наданих послуг від 13.02.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025 зазначено такі роботи (послуги):
1)вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору - 0,125 години, загальна вартість 437,50 грн;
2)вивчення та аналіз законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні питання для проведення позовної роботи; вивчення та аналіз судової практики Верховного Суду щодо застосування норм права, якими врегульовані спірні правовідносини; підготовка та узгодження з клієнтом правової позиції по справі, збір доказів - 0,125 години, загальна вартість - 437,50 грн;
3)опрацювання стратегії захисту клієнта і правових підстав позову; написання (набрання) тексту позовної заяви; сформування матеріалів позовної заяви; підготовка та подання до суду позовної заяви (на 11 аркушах) з розрахунками сум, що стягуються (на 2 аркушах), додатками (13 найменування), в електронному вигляді через електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС - 3,45 години, загальна вартість - 13125,00 грн.
Всього: 4 години, загальна вартість 14000,00 грн.
Оплату за надану виконавцем правову допомогу згідно договору №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025 про надання правової (правничої) допомоги замовником було здійснено у повному обсязі, що вбачається із платіжної інструкції №2212 від 13.02.2025 на суму 14000,00 грн.
Інтереси відповідача у межах справи №915/215/25 в суді першої інстанції представляв адвокат Спиридонов Олег Володимирович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії МК№001709 від 08.11.2019), який діяв на підставі довіреності, виданої позивачем 13.02.2025, якою останній уповноважив Спиридонова Олега Володимировича бути представником довірителя у Господарському суді Миколаївської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» до Приватного підприємства «Фортуна Світ» щодо стягнення з останнього на користь довірителя суми дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань.
Адвокатом Спиридоновим Олегом Володимировичем у даній справі подавались до суду позовна заява б/н від 13.02.2025.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що:
адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно із статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Проаналізувавши документи, які додані до заяви про розподіл судових витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.
Водночас апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, оцінивши заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх часткового задоволення, всіх аспектів і складності, зазначив, що витрати на правову допомогу документально підтверджені, фактично понесені, водночас керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат із первинно заявлених позивачем 14000,00 грн до суми 4000,00 грн.
Так, місцевий господарський суд за результатами аналізу наданих позивачем договору про надання правової (правничої) допомоги №10/02/2025-1ПД від 10.02.2025, додатків до нього, з урахуванням матеріалів справи, вказав, що рівень складності справи (стягнення заборгованості у розмірі 24570,12 грн), - є незначним, відтак, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку, що при незначному рівні складності справи вартість надання послуг правничого характеру у сумі 14000,00 грн є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності та розумності, а також співмірності зі складністю справи. Таким критеріям, за висновком суду, відповідатиме вартість надання послуг правничого характеру у сумі 4000,00 грн.
Колегія суддів підтримує наведений висновок суду першої інстанції, оскільки з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, незначний обсяг матеріалів справи, враховуючи обсяг підготовлених та поданих до суду позивачем матеріалів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу позивача не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що застосування судами статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» залежить від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтверженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Колегія суддів при апеляційному перегляді рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу не виявила у діях суду порушень приписів статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.
При цьому сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою обставин справи не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права.
Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» не спростувало наведених висновків суду першої інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281, 282, 284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодистриб'юшн Карго Партс» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2025 у справі №915/215/25 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 02.07.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя І.Г. Філінюк