Справа № 947/10692/25
Провадження № 2/513/638/25
Саратський районний суд Одеської області
03 липня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
24 березня 2025 позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 5112020 від 04 січня 2022 року у розмірі 45000,00 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422, 40 грн, а також понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначається, 04 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 5112020, відповідно до умов вказаного кредитного договору, первісний кредитор взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит в сумі 15000,00, проценти за користування кредитом 2250,0 грн, які нараховуються за ставкою 1,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Відповідно до розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту, тощо. Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, в зв'язку з чим, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 5112020 від 04 січня 2022 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 45000,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 15000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн; заборгованість за комісіями - 1500,00 грн; інфляційні збитки - 0,00 грн; нараховані 3% річних - 0.00 грн.
26 липня 2024 року було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до похичальників, в тому числі за договором № 5112020.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Парнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 5112020.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 25 березня 2025 року цивільну справу за позовною заявою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю Саратського районного суду Одеської області, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2025 року справа передана судді Рязановій К.Ю.
Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 28 квітня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в позовній заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомив, відзив та заперечення на позов не надав.
Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Згідно ст. ст.4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 04 січня 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5112020. Відповідно до умов якого, сума кредиту становила 15000,00 грн, строком кредитування 15 днів з 04 січня 2022 року, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів заа користування кредитом (дата платежу) 19 січня 2022 року, комісія за надання кредиту 1500,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом 2250,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, календарных днів з процентною ставкою 2 % в день.
26 липня 2024 року було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5112020.
Таким чином, ТОВ «Факторинг Парнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 5112020.
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 5112020 від 04 січня 2022 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 45000,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 15000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн; заборгованість за комісіями - 1500,00 грн; інфляційні збитки - 0,00 грн; нараховані 3% річних - 0.00 грн.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а ст. 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, сторони повинні виконувати свої обов'язки належним чином і у встановлені строки відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а ч. 1 ст.1049 вказаного Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору кредит у строк та в порядку, встановлених договором.
Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у свої сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем порушено умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення коштів, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи.
Відповідач доводів позивача про визначену у позові заборгованість не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів сплати заборгованості за кредитним договором не подав.
З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач ставить питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат в сумі 2422,40 гривень судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до витягу з акту №5 про надання юридичної допомоги від 28 лютого 2025 року надання усної консультації з вивчення документів - 2 години 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години - 9000 грн.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 6000 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2422,40 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України, а також судові витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371), місцезнаходження 03150, м.Київ вул.Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором № 5112020 від 04 січня 2022 року у розмірі 45000 (сорок п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371), місцезнаходження 03150, м.Київ вул.Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч гривень) 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження 03150, м.Київ вул.Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя К. Ю. Рязанова