Дата документу 02.07.2025Справа № 554/6218/25
Провадження № 3/554/958/2025
02 липня 2025 року м. Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, обіймає посаду в. о. генерального директора ПОКВПТГ “ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 03338030, місцезнаходження: вул. Польська, буд. 2а, м. Полтава), проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 62/35-00-07-12 від 22 квітня 2025 року зазначено, що 16 квітня 2025 року о 12:30 год за результатами документальної планової виїзної перевірки Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» (податковий номер 03338030) встановлено, що посадова особа - в. о. генерального директора ПОКВПТГ “ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» ОСОБА_1 , на думку ініціатора складення протоколу, порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ст. 4, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), Концептуальних основ фінансової звітності, МСФЗ 15 “Дохід від договорів з клієнтами», МСБО 20 “Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 37289075,00 грн; пп.189.9 ст.189, п.185.1 ст.185, з урахуванням положень пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1164634,00 грн; п.п.266.3.3 п.266.3, п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 750,00 грн; п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме неподання повідомлень про облік об'єктів оподаткування до контролюючих органів за формою № 20-ОПП з інформацією про 1 транспортний засіб, в порушення п.201.1. ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України “Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення» від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 зі змінами та доповненнями, не виписано та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 6238244,12 грн, в тому числі ПДВ на суму 1039707,35 грн, у зв'язку з чим на думку ініціатора складення протоколу, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
11 червня 2025 року на адресу суду від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, в яких останній не погоджується з висновками цього протоколу, вважає їх передчасними та безпідставними у зв'язку з таким. 16 квітня 2025 року в. о. генерального директора підприємства ОСОБА_2 було вручено акт документальної планової виїзної перевірки № 170/35-00-07/03338030 від 16 квітня 2025 року. Не погодившись із висновками цього акту 30 квітня 2025 року ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» звернулося до Північного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП із запереченнями на акт перевірки. Також зазначає, що у цій справі відсутні у достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Акт перевірки від 16 квітня 2025 року сам по собі не може вважатися достатнім та належним доказом правопорушення у зв'язку з тим, що ПК України та КУпАП передбачено адміністративний та судовий порядок оскарження неправомірних дій уповноважених осіб органів державної податкової служби, якщо суб'єкт перевірки не погоджується з викладеною у відповідному акті інформацією, зокрема, положеннями п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.56.1, 56.2 ст.56 ПК України. Зауважує, що на теперішній час подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2025 року № 222/3500070123, яким підприємству збільшено штрафну санкцію в розмірі 75939,25 грн, податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2025 року № 224/3500070123, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі1164634,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 291158,50 грн, податкове повідомлення-рішення від 16 травня 2025 року № 225/3500070123, яким до підприємства за нескладення та нереєстрацію податкової накладної застосовано штрафну санкцію в розмірі 56224,48 грн. Вказані скарги перебувають на розгляді в органі державної податкової служби. З урахуванням цього, вважає, що акт перевірки не може вважатися таким, що має безумовний преюдиціальний характер у цій справі. Покликається на правову позицію КАС ВС, викладену у постанові від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14, відповідно до якої висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Отже, сам факт незгоди з боку представників податкової служби із сумами податків та зборів, вказаними при веденні податкового обліку, за обставин, наведених у складеному акті, не може свідчити про порушення порядку його ведення. Тому, покликаючись на положення ст. 62 Конституції України, ОСОБА_1 вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з чим на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП просить закрити провадження у справі щодо нього (а. с. 50-52).
13 червня 2025 року на адресу суду від захисника Рудницької Ю. О. надійшло письмове доповнення до заперечень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, в яких зазначає про те, що за порушеннями, які зафіксовані в протоколі від 22 квітня 2025 року, а саме: пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.2 п.139.2 ст.139 ПК України, ст.4, ст.9 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Концептуальні основи фінансової звітності, Міжнародні стандарти фінансової звітності 15 “Дохід від договорів з клієнтами», Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 20 “Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 37289075,00 грн - підприємство в порядку адміністративного оскарження подало 29 травня 2025 року скаргу № 05-31/1536 до ДПС України; п.189.9 ст.189, п.185.1 ст.185, з урахуванням положень пп.1.191 п.14.1 ст.14, п.198.5 ст.198 ПК України в частині заниження ПДВ на загальну суму 1164634,00 грн - підприємство в порядку адміністративного оскарження подало 29 травня 2025 року скаргу № 05-31/1536 до ДПС України; п.201.1 ст.201, п.201.5 ст.201, п.201.10 ст.201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 31.12.2015 № 1307 в частині невиписання та нереєстрації в ЄРПН податкових накладних - аналогічно підприємство в порядку адміністративного оскарження подало 29 травня 2025 року скаргу № 05-31/1536 до ДПС України. Водночас щодо порушення за пп.63.3 ст.63 ПК України - за результатами розгляду заперечень підприємства Північне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП визнало відсутність факту такого порушення згідно з листом № 1647/6/35-00-07-01-10 від 13 травня 2025 року. Також щодо зафіксованого порушення за пп.266.3.3 п.266.3, пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України в частині заниження податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки на суму 750,00 грн за 1 квартал 2021 року - підприємство в порядку адміністративного оскарження подало 12 травня 2025 року скаргу № 05-32/1386 до ДПС України (а. с. 71-72).
Захисник Данілова Н.Н. в судовому засіданні підтримала заперечення та просила закрити провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення. В подальшому, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентовано приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладі та засобів фото - і відео спостереження та іншими доказами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини в сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст.163-1КУпАП можуть бути керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
На підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінованому порушенні за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення № 62/35-00-07-12 від 22 квітня 2025 року (а. с. 1), уповноваженою особою податкового органу до суду надано копію витягу з Акта про результати документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 170/35-00-07/03338030 від 16 квітня 2025 року, складеного щодо ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» (а. с 3-39), копію розпорядження голови Полтавської обласної ради № 176 від 28 червня 2024 року “Про виконувача обов'язків генерального директора Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»», яким увільнено з посади ОСОБА_2 01 липня 2024 року та призначено на відповідну посаду ОСОБА_1 з 02 липня 2024 року (а. с. 2), а також копії акта № 37/35-00-07/03338030 від 16 квітня 2025 року щодо неможливості складання протоколу про адміністративне правопорушення через перебування ОСОБА_1 на лікарняному (а. с. 40), повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу від 17.04.2025 та акта неявки в. о. генерального директора ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» № 39/35-00-07-01-19 від 22 квітня 2025 року. Інших доказів на адресу суду не надійшло.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення № № 62/35-00-07-12 від 22 квітня 2025 року ґрунтується на Акті № 170/35-00-07/03338030 від 16 квітня 2025 року, складеному зарезультатами планової виїзної перевірки , валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до змісту п. 86.1. ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Така правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №П/811/2893/14.
Відповідно до положень ст. 58 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Статтями 55-56 Податкового кодексу України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).
Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується не надсилаються, а сума грошових зобов'язань, що оскаржується вважаються неузгодженою.
Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Як встановлено під час розгляду цієї справи та вбачається з наданих ОСОБА_1 та його захисниками документів, 12 та 29 травня 2025 року ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» в порядку адміністративного оскарження звернулося зі скаргами № 05-32/1386 (а. с. 102) та № 05-31/1536 до ДПС України щодо порушень, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення № 62/35-00-07-12 від 22 квітня 2025 року (а. с. 54-66, 67-70).
Таким чином, встановлено, що ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» було реалізоване право на оскарження вищезазначеного акту перевірки та оспорені податкові повідомлення-рішення на підставі цього акту у порядку ст. 56 Податкового кодексу України.
Крім того, за результатами розгляду Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків заперечень ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» на акт перевірки № 170/35-00-07/03338030 від 16 квітня 2025 року (а. с. 73-83) на адресу підприємства направлено відповідне повідомлення про розгляд заперечень.
Так, відповідно до листа Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1647/6/35-00-07-01-10 від 13 травня 2025 року в частині предмета оскарження щодо передчасних висновків про ненадання повідомлень про облік об'єктів оподаткування до контролюючих органів за формою № 20-ОПП з інформацією про 1 транспортний засіб, з урахуванням наведених підприємством доводів та пояснень за результатами розгляду заперечень внесено зміни в розділ 3.3.4 Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП та викладено його в іншій редакції, у зв'язку з чим перевіркою не встановлено порушень з даного питання (а. с. 88-101).
Тому, заслуговують на увагу доводи захисника, що наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення не враховує того, що висновок Акту перевірки було викладено в новій редакції (внесені зміни згідно з листом № 1647/6/35-00-07-01-10 від 13 травня 2025 року), а відтак зазначені в Протоколі відомості про суть адміністративного правопорушення на теперішній час не відповідають дійсності.
Отже, на даний час триває процедура оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, і висновки контролюючого органу про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є передчасними.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є достатніми доказами вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, так як до закінчення процедури оскарження факт порушення порядку ведення податкового обліку ОСОБА_1 не є встановленим, відповідні твердження контролюючого органу, що містяться в акті перевірки відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку і відповідно, бути підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та встановлені обставини, суддя вважає, що наявними в матеріалах справи доказами не доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2025 року.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, суддя вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження відносно нього необхідно закрити, як це передбачено п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 24, 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Лизенко