Справа № 487/4383/25
Провадження № 1-кс/487/3157/25
30.06.2025 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СВ Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12025152030000925 від 27.06.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Слідчий СВ Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025152030000925 від 27.06.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилалася на обґрунтованість підозри за ч. 4 ст. 185 КК України та наявність ризиків, передбачених пуктами. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів. Так, на думку слідчого, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, посилаючись на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечень щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру не висловлював.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні посилався на те, що підозрюваний ОСОБА_5 визнає обставини кримінального правопорушення, готовий сплатити заставу у розмірі, визначеному в клопотанні слідчого.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом встановлено, що слідчим відділом Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025152030000925 від 27.06.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.
Будучи достовірно обізнаним про введення воєнного стану в Україні, ОСОБА_5 вчинив умисний майновий злочин при наступних обставинах.
Так, в період часу з 23:30 25.06.2025 року по 08:40 26.06.2025, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_5 перебував біля території домоволодіння АДРЕСА_1 , де також був розташований транспортний засіб: автомобіль марки Hyundai Terracan чорного кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Перебуваючи у вказаному місці, у вказаний час, у ОСОБА_5 виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій виниклий злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 діючи таємно, умисно, повторно, протиправно, з метою власного незаконного збагачення, з корисливих мотивів, розуміючи те, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є непомітними для оточуючих, діючи в умовах воєнного стану, підійшов до автомобіля марки Hyundai Terracan чорного кольору, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , за допомогою фізичної сили, шляхом розбиття вікна автомобіля, викрав сумку, в якій знаходився ноутбук марки Dell Vostro 3520, вартістю 27 430,76 гривень, що належить військовій частині НОМЕР_2 .
Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи вищевказане майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, та своїми умисними протиправними діями спричинив військовій частині НОМЕР_2 матеріальний збиток на суму 27 430,76 гривень.
27.06.2025 ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні злочину.
28.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , це, зокрема, дані рапорту співробітника Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 27.06.2025; прротоколу прийняття заяви про вчинене кримніальне правопорушення від ОСОБА_7 , складеного 27.06.2025; протоколу огляду місця події від 27.06.2025; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 27.06.2025; інвентаризаційного опису необоротних активів.
Суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Злочин за ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі доведеності його вини, слідчий суддя переконаний, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, існує і є обґрунтованим.
Підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце їх проживання, тому він може зустрітись із вказаними особами та під психологічним тиском, умовляннями або погрозами змушувати їх змінити покази, а отже, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи репутацію підозрюваного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення злочинів проти власності, а тому вказані обставини можуть спонукати підозрюваного до вчинення нових злочинів з метою незаконного збагачення.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, в судовому засіданні не встановлений, виходячи з обґрунтування, наведеного у клопотанні.
Слідчий суддя при обранні запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, а також вік та стан здоров'я підозрюваного, який народився в 1979 році, має задовільний стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який неодружений, дітей на утриманні не має, проживає в АДРЕСА_2 з жінкою без реєстрації шлюбу; підозоюваний раніше неодноразово судимий; є військовослужбовцем.
З урахуванням обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, дані про особу підозрюваного, суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Саме такий запобіжний захід в повній мірі відповідає меті його застосування, забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя бере до уваги матеріальний стан підозрюваного, його репутацію, а тому застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 гривень, як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками, та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 серпня 2025 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, тобто з міста Миколаєва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 02.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1