Справа № 639/3089/24
Провадження № 1-кп/639/133/25
03 липня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.04.2024 за №12024221210000352, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микільське Міловського району Луганської області, громадянина України, не одружений, офіційно не працевлаштований, з неповною середньою освітою, раніше судимий, останній раз 22.05.2024 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 2 дні, зареєстрований за адресою: Харківська область, Красноградський район, с-ще Дружба, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не погашену судимість, повторно вчинив злочин проти власності у період воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаними про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні.
Так, ОСОБА_7 в ніч з 29.03.2024 на 30.03.2024, у невстановлений час, однак не пізніше 07:15 30.03.2024, знаходився у квартирі за місцем фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своїм товаришем та колегою по роботі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Саме в той час, ОСОБА_7 , перебуваючи за вищевказаною адресою, помітив на журнальному столику мобільний телефон марки «Motorola G24», з об'ємом пам'яті 4/128 Gb, чорного кольору, у прозорому чохлі, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1903/24 від 11.04.2024 становить 4319 гривень 10 копійок та власником якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого у нього виник намір на крадіжку вищевказаного мобільного телефону.
Надалі, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігав, враховуючи те, що ОСОБА_9 відпочиває та враховуючи те, що мобільний телефон знаходиться на журнальному столику без нагляду, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, таємно викрав мобільний телефон марки «Motorola G24», тим самим незаконно заволодів вказаним майном потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Після цього, ОСОБА_7 , звернувши на свою користь викрадене майно, покинув місце мешкання, направився у невідомому напрямку та розпорядився ним на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 4319 гривень 10 копійок, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1903/24 від 11.04.2024.
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначав про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, зібраними матеріалами справи. Вважав за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України в межах санкції цієї частини статті у виді позбавлення волі, та з урахуванням вироку Жовтневого районного суду м. Харкова 22.05.2024 призначити ОСОБА_7 остаточне покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Потерпілий ОСОБА_9 з 17.07.2024 проходив військову службу у лавах Збройних сил України, 16.10.2024 загинув у результаті ведення бойових дій.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не визнав, зазначив, що потерпілий ОСОБА_9 добровільно надав йому свій мобільний телефон та попросив ОСОБА_7 здати його ломбард. ОСОБА_7 того ж дня здав належний потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон Моторола до ломбарду. Вони мали на меті викупити з ломбарду цей телефон через декілька днівта повернути його ОСОБА_9 . На отримані гроші ОСОБА_7 купив продукти харчування та алкогольні напої, які ввечері цього ж дня вживали разом ОСОБА_9 , а зранку наступного дня ОСОБА_7 поїхав від ОСОБА_9 до м. Лозова.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначав про недоведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та необхідність його виправдати. Зазначав про безпідставність дослідження під час судового розгляду та врахування протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.04.2024.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, винуватість ОСОБА_7 доводиться дослідженими у судовому засіданні наступними доказами:
- наданими у судовому засіданні показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_7 , який повідомив, що на початку 2024 року він разом із потерпілим ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 (будинок не був зданий в експлуатацію), виконували ремонтні роботи й фактично проживали. За виконувані ними у квартирі ремонтні роботи «начальник» платив їм гроші. ОСОБА_7 заробляв приблизно 5000 грн за тиждень.
Начальник залишив їм гроші та поїхав з міста. Через деякий час, наприкінці березня 2024 року, гроші закінчились, і ОСОБА_9 з ОСОБА_7 вирішили закласти мобільний телефон ОСОБА_9 у ломбард до того часу, коли начальник повернеться в місто та дасть гроші, а після цього викупити з ломбарду цей телефон та повернути його ОСОБА_9 . На той час начальник мав борг перед ОСОБА_7 за виконану ним роботу приблизно 7000 грн.
У другій половині дня ОСОБА_7 за згодою ОСОБА_9 взяв його мобільний телефон Моторола, після чого зателефонував своєму знайомому ОСОБА_10 , щоб той допоміг здати телефон до ломбарду, оскільки у ОСОБА_7 на той час не було паспорта. З ОСОБА_10 ОСОБА_7 познайомився коли «відпрацьовував години» за вироком суду. ОСОБА_10 питав у ОСОБА_7 що це за телефон, на що ОСОБА_7 відповів, що це його телефон. ОСОБА_7 так відповів, щоб у ОСОБА_10 не виникало «зайвих запитань».
ОСОБА_7 з ОСОБА_10 прийшли до підземного переходу на Південний залізничний вокзал, підійшли до кіоску, де купляли та ремонтували мобільні телефони. ОСОБА_7 дав телефон, а ОСОБА_10 пред'явив закордонний паспорт. Телефон був без коробки, сім-картки та зарядного пристрою. За телефон їм запропонували 1500 грн і ОСОБА_7 погодився. Якісь чеки чи квитанції від покупця телефону він не отримував.
Після цього ОСОБА_7 зайшов до магазину АТБ на вул. Конєва, де купив продукти харчування та алкоголь і приблизно о 17 годині пішов додому до ОСОБА_9 . Дома він з ОСОБА_9 поїли, випили горілки та лягли спати. Рано вранці ОСОБА_7 поїхав на електричці у м. Лозова, при цьому свої особисті речі (одяг, постільна білина) залишив у Харкові в квартирі на Нетеченській Набережній. Приблизно через тиждень його затримали у м. Лозова та привезли до м. Харкова.
На запитання прокурора ОСОБА_7 уточнив, що станом на кінець березня 2024 йому залишалось відпрацювати 16 годин громадських робіт за вироком суду, однак він вирішив поїхати до м. Лозова.
На запитання прокурора чому ОСОБА_7 під час досудового розслідування давав протилежні показання (згідно з протоколом допиту від 10.05.2024 ОСОБА_7 повідомляв, що 29.03.2024 ввечері він взяв зі столу належний ОСОБА_9 телефон Моторола, а вранці, коли ОСОБА_9 ще спав, ОСОБА_7 пішов на відпрацювання громадських робіт та взяв телефон із собою; телефон він вимкнув; після відпрацювань, приблизно о 13 год він разом із ОСОБА_11 біля станції метро «Південний вокзал» продали цей телефон за 1500 грн)?- ОСОБА_7 відповів, що «розгубився».
На запитання прокурора чому ОСОБА_9 заявив у поліцію про крадіжку свого телефона, якщо він сам його віддав ОСОБА_7 , щоб той здав цей телефон у ломбард? - ОСОБА_7 не зміг відповісти.
На запитання прокурора як ОСОБА_7 та ОСОБА_9 збирались викупати з «ломбарду» телефон, якщо ОСОБА_7 не отримував від покупця телефону жодних документів (чеки, квитанції тощо) - ОСОБА_7 не зміг відповісти.
Також ОСОБА_7 повідомив, що того дня і напередодні він разом з ОСОБА_9 вживали алкогольні напої (горілку, пиво), а тому не дуже добре пам'ятає події та їх подробиці.
- наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 , який підтвердив, що у 2024 році він разом із ОСОБА_7 ходили на відпрацювання громадських робіт за рішенням суду. Точних дат він не пам'ятає, однак за потреби це можна уточнити у відповідального за їх відпрацювання органу.
Одного дня ОСОБА_7 запропонував йому здати телефон. ОСОБА_7 казав, що це його телефон. ОСОБА_10 перепитав у ОСОБА_7 чи це точно його телефон, на що ОСОБА_7 підтвердив, що це точно його телефон. ОСОБА_10 бачив, що ОСОБА_7 користувався цим телефоном - робив дзвінки тощо.
ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_10 здати телефон, тому що у ОСОБА_7 не було документів, а ОСОБА_10 мав закордонний паспорт. Коробки та документів на цей телефон у ОСОБА_7 не було. Вони разом пішли до підземного переходу біля Південного залізничного вокзалу, підійшли до кіоску, де ремонтують мобільні телефони та запропонували купити їх телефон. Гроші витратили на алкоголь та продукти харчування. Після цього він більше не бачив ОСОБА_7 ;
- наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12 , який підтвердив, що він майже три роки працює у кіоску в підземному переході біля Південного залізничного вокзалу, де займаються ремонтом та купівлею мобільних телефонів. 30.03.2024 він купив у двох хлопців телефон Motorola G24, один з яких - присутній у залі судових засідань обвинувачений ОСОБА_7 , а другий - той, що показував свій паспорт. Коли він купляв телефон, то перевіряв «по базі» чи не крадений він. В телефоні не було сім карт та паролей. Через деякий час після купівлі цього телефону до нього приїхали працівники поліції.
На запитання прокурора свідок ОСОБА_12 уточнив, що 30.03.2024, коли він купляв мобільний телефон Motorola G24, то він сфотографував цей телефон. Крім цього він сфотографував документ, який надавав один із хлопців, які принесли цей телефон, а саме паспорт на ім'я ОСОБА_10 . ОСОБА_12 завжди так робить, коли купляє телефони. Свідок ОСОБА_12 надав суду вищевказаний фотознімок телефону Motorola G24 та паспорта на ім'я ОСОБА_10 , на якому зазначені метадані цього фотознімку, а саме дата його створення: сб, 30 мар, 2024, 18:15.
На запитання головуючого свідок ОСОБА_12 підтвердив, що 02.05.2025 брав участь у впізнанні особи за фотознімками, під час якого на фотознімку під № 2 він упізнав чоловіка, який 30.03.2024 біля метро «Південний вокзал», разом із іншим хлопцем продали йому мобільний телефон Motorola за 1500 грн. На фотознімку під № 2 був зображений присутній у залі судових засідань обвинувачений ОСОБА_7 ;
- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.04.2024 (досліджений у судовому засіданні у зв'язку з його смертю під час проходження військової служби у лавах Збройних сил України з 17.07.2024 по 16.10.2024), відповідно до якого ОСОБА_9 повідомив, що близько 9 років він неофіційно підробляє на будівництві квартир за адресою: АДРЕСА_2 , а саме кладе плитку та також там проживає на 3 поверсі. Вказаний дім має 3 поверхи по 8 квартир та на даний момент не добудований.
В серпні 2024 року на об'єкт прийшов гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який влаштувався на об'єкт штукатуром та близько середині січня він почав жити з ОСОБА_9 . Раніше він був не знайомий ОСОБА_9 , однак у процесі спільної роботи та проживання вони почали гарно спілкуватися. У вказаному будинку вони жили лише вдвох так як дім не зданий в експлуатацію.
29.03.2024 ОСОБА_9 знаходився вдома разом з ОСОБА_7 . Близько 23:00 вони поїли та лягли спати. На журнальному столі у квартирі ОСОБА_9 залишив свій мобільний телефон марки Motorola G24, з об'ємом пам'яті 4/128 Gb, колір Matte Charcoal, з імей 1 НОМЕР_1 та імей 2: НОМЕР_2 , який він придбав 11.03.2024 за 4799 грн у магазині Комфі. Телефон був у прозорому чохлі, без пошкоджень, у гарному стані. Телефон був оснащений графічним паролем та оснащений сім-карткою абонента Водафон з номером НОМЕР_3 , який він у подальшому відновив.
30.03.2024 вранці, близько 07:15 ОСОБА_9 прокинувся та побачив, що ОСОБА_13 немає вдома та почав шукати свій телефон, однак не знайшов. Після чого ОСОБА_9 попросив свого знайомого щоб він зателефонував на його номер, однак телефон був вимкнений. На дзвінки ніхто не відповідав.
30 та 31 березня ОСОБА_9 чекав на ОСОБА_13 , однак він більше не приїжджав додому по теперішній момент. Крім того, деякі речі ОСОБА_7 залишились у квартирі.
01.04.2024 ОСОБА_9 вирішив написати заяву до відділу поліції.
До протоколу допиту ОСОБА_9 долучив фото чека на покупку викраденого телефону.
- копією чека ТОВ «КОМФІ ТРЕНД» від 11.03.2024 на придбання мобільного телефона Motorola G24, 4/128 Gb, Matte Charcoal, вартістю 4799 грн;
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_9 усно повідомив про крадіжку телефона, а саме 30.03.2024 о 07 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, вул. Нетеченська Набережна 15-а виявив відсутність свого мобільного телефона «Motorola G24», імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , сірого кольору;
- даним рапорту оперуповноваженого СКП ВП№1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, відповідно до якого на розгляді в СКП ВП№1 ХРУП№З ГУНП в Харківській області перебував матеріал ЖЄО № 3045 від 01.04.2024 за фактом звернення ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу виявлення крадіжки мобільного телефону марки Моторола G24 в ніч з 29.03.2024 на 30.03.2024.
В ході роботи за вказаним матеріалом, було проведено перевірку місць збуту бувшої у використанні техніки, ломбарди та пункти ремонту мобільних телефонів. В подальшому було встановлено, що мобільний телефон марки Моторола G24 був зданий до пункту ремонту мобільних телефонів на станції метро «Південний вокзал». В ході спілкування з працівником вказаного вище пункту останній повідомив, що даний мобільний телефон 30.03.2024 принесли два хлопця віком 25-35 років. Один з яких надав закордонний паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В ході опитування ОСОБА_10 пояснив, що даний мобільний телефон попросив здати на його документи ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає АДРЕСА_3 .
Також ОСОБА_9 повідомив що в ніч з 29.03.2024 на 30.03.2024 він вживав алкогольні напої з ОСОБА_7 , де після вживання виявив відсуніть свого мобільного телефону;
- долученим до протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 09.04.2024 фотознімком телефона Motorola G24 та паспорта на ім'я ОСОБА_14 , які свідок ОСОБА_12 зробив на власний телефон 30.03.2024;
- долученим під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 фотознімком телефона Motorola G24 та паспорта на ім'я ОСОБА_14 , який свідок ОСОБА_12 долучав до протоколу його допиту від 09.04.2024, із зазначенням метаданих цього фотознімку, а саме дати його створення: сб, 30 мар, 2024, 18:15;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2025 за участі свідка ОСОБА_12 , який упізнав чоловіка на фотознімку під № 2 та відповів, що 30.03.2024 він знаходився у метро «Південний вокзал», коли до нього підійшли 2 хлопці, один з яких запропонував придбати у нього мобільний телефон Motorola G24 за 3000 грн, на що ОСОБА_12 запропонував йому 1500 грн. Телефон він передав під паспорт товариша ОСОБА_10 (під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 підтвердив, що 02.05.2025 брав участь у впізнанні особи за фотознімками, під час якого на фотознімку під № 2 він упізнав чоловіка, який 30.03.2024 біля метро «Південний вокзал», разом із іншим хлопцем продали йому мобільний телефон Motorola за 1500 грн. На фотознімку під № 2 був зображений присутній у залі судових засідань обвинувачений ОСОБА_7 );
- даними висновку судово-товарознавчої експертизи №1903/24 від 11.04.2024, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефона Motorola G24, з об'ємом пам'яті 4/128 Gb, бувшого у використанні, з урахуванням зносу, станом на 30.03.2024, становила 4319,10 грн;
- даними вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021, відповідно до якого ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин;
- даними вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, зокрема, за те, що 27.02.2024 будучи письмово ознайомлений під особистий підпис з порядком та умовами відбування покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021, у виді громадських робіт, а також попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 389 КК України він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, ОСОБА_7 отримав направлення до Адміністрації Новобаваркського району Харківської міської ради, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 11, для відпрацювання громадських робіт, згідно якого ОСОБА_7 , повинен приступити до їх відбування, починаючи з 01.03.2024.
Згідно Наказу №41 від 27.02.2024 Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради ОСОБА_7 було залучено до виконання безоплатних суспільно-корисних робіт по благоустрою території Новобаварського району м. Харкова та прилеглої території Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, віл. Полтавський шлях, 11, строком на 80 годин, а також складено та затверджено графік виходу на громадські роботи, згідно якого він повинен був відбути їх у період з 08:00 до 12:00, починаючи з 01.03.2024 по 28.03.2024 (протягом березня місяця).
Так, у період часу з 01.03.2024 до 28.03.2024 з урахуванням вихідних днів, ОСОБА_7 , було відпрацьовано 60 годин протягом 15 робочих днів по 4 години на день, а саме: 01.03.2024, 04.03.2024, 05.03.2024, 06.03.2024, 07.03.2024, 08.03.2024, 11.03.2024, 12.03.2024, 20.03.2024, 21.03.2024, 22.03.2024, 25.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024 та 28.03.2024. Разом з тим, протягом періоду відбування покарання у вигляді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт з 01.03.2024 по 28.03.2024 ОСОБА_7 допустив загалом 5 невиходів на громадські роботи без поважних причин.
Надалі, 29.03.2024 складено та затверджено графік невідпрацьованих годин громадських робіт протягом березня, згідно якого ОСОБА_7 повинен був відбути їх у період з 08:00 до 12:00, починаючи з 01.04.2024 по 04.04.2024. Разом з тим, протягом періоду відбування покарання у вигляді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт з 01.04.2024 по 04.04.2024 ОСОБА_7 допустив загалом 4 невиходи на громадські роботи без поважних причин.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи умисно, у зазначений вище період часу, а саме, з 13.03.2024 по 15.03.2024, з 18.03.2024 по 19.04.2024 та з 01.04.2024 по 04.04.2024, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, в порушення вимог ч. 3 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України, діючи умисно, за відсутності будь-яких упущень чи упереджень з боку посадових осіб Адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, не відбув покарання у вигляді громадських робіт, призначених йому вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021, тим самим вчинив ухилення від відбування покарання, не відпрацювавши згідно графіку виходу на громадські роботи з 13.03.2024 по 15.03.2024, з 18.03.2024 по 19.04.2024 та з 01.04.2024 по 04.04.2024. Станом на 10.04.2024 ОСОБА_7 не відпрацював 16 годин громадських робіт, призначених вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021, без поважних причин.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за вирокомЖовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2024, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021 та остаточно призначено покарання ОСОБА_7 у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 дні.
- даними листа начальника Новобаварського районного відділу ДУ «Центр пробації» в Харківській області від 14.04.2025 та долученими до нього копіями табелів виходу на роботу засуджених до громадських робіт ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за березень та квітень 2024 року, а також графіку виходу засудженого до громадських робіт ОСОБА_7 ;
Таким чином, оцінюючи здобуті у справі та безпосередньо досліджені в судовому засіданні вище перелічені докази, які узгоджуються між собою, суд визнає їх належними та допустимими для правової оцінки дій обвинуваченогоОСОБА_7 та визнання його винуватості.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Версія обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що в денний час потерпілий ОСОБА_9 сам дав ОСОБА_7 свій мобільний телефон Motorola та попросив ОСОБА_7 здати його ломбард, й ОСОБА_7 того ж дня здав належний потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон Motorola до ломбарду (оскільки мали на меті викупити з ломбарду цей телефон через декілька днів, коли мав приїхати їх начальник та дати гроші), а на отримані гроші купив продукти харчування та алкогольні напої, які ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ввечері цього ж дня разом вживали, а зранку наступного дня ОСОБА_7 поїхав від ОСОБА_9 в м. Лозова, - не знайшла свого підтвердження під час дослідження сукупності доказів у судовому засіданні.
Судом достеменно встановлено, що належний потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон Motorola G24 було викрадено у ніч з 29.03.2024 на 30.03.2024, але на пізніше 07 год 15 хв., що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: а саме: даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.04.2024 та даним рапорту оперуповноваженого СКП ВП№1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, які узгоджуються з даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.04.2024, який був досліджений у судовому засіданні у зв'язку з його смертю під час проходження військової служби у лавах Збройних сил України з 17.07.2024 по 16.10.2024.
При цьому судом також достеменно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 разом зі свідком ОСОБА_10 продали належний потерпілому ОСОБА_9 мобільний телефон Motorola G24 у кіоску в підземному переході біля Південного залізничного вокзалу 30.03.2024 у другій половині дня, що підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12 та долученими ним фотознімками телефона Motorola G24 та паспорта на ім'я ОСОБА_14 , які свідок ОСОБА_12 зробив на власний телефон 30.03.2024, що узгоджується із наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 та самого обвинуваченого ОСОБА_7 .
Разом із цим суд бере до уваги поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 після вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_7 з ОСОБА_9 тривалий час проживали разом і саме після крадіжки належного потерпілому ОСОБА_9 мобільного телефона Motorola G24 ОСОБА_7 несподівано рано вранці 30.03.2024 зник й одразу після цього ОСОБА_9 виявив відсутність належного йому мобільного телефону Motorola G24 та одразу намагався подзвонити на свій телефон, але телефон був вимкнутий, та як вже зазначалося вище, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 продали вже у другій половині цього ж дня (30.03.2024). При цьому якихось чеків або квитанції про продаж цього телефону вони не отримували - що спростовує версію обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що вони мали на меті викупити цей телефон через декілька днів (коли мав приїхати їх начальник та дати гроші) та повернути його потерпілому ОСОБА_9 .
Також суд бере до уваги й те, що рано вранці 30.04.2024 після вчинення крадіжки належного потерпілому ОСОБА_9 , ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та поїхав до м. Лозова не дочекавшись «начальника», який заборгував ОСОБА_7 7000 грн за виконану ним роботу та мав прихати через декілька днів.
Більш того, будучи засудженим вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021 зач. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин, а також письмово ознайомлений під особистий підпис з порядком та умовами відбування цього покарання та попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 389 КК України він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, ОСОБА_7 з 01.04.2024 по 04.04.2024 не прибув до місця відбування покарання та без поважних причин не відпрацював залишившихся 16 годин громадських робіт, призначених вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021.
Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про безпідставність дослідження під час судового розгляду та врахування протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.04.2024 до уваги не бере, оскільки під час судового розгляду було достеменно встановлено, що потерпілий ОСОБА_9 з 17.07.2024 проходив військову службу у лавах Збройних сил України, 16.10.2024 загинув у результаті ведення бойових дій, і саме тому суд не мав об'єктивної можливості допитати його під час судового розгляду безпосередньо в залі судових засідань.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аль-Хавайа проти Сполученого королівства» від 15.12.2011, зазначено, що повинні бути вагомі підстави для прийняття свідка, який був відсутній в суді, серед таких причин, між іншим є смерть свідка. Крім того, у рішенні «Хорнкасл та інші проти Об'єднаного королівства» від 16.12.2014, в пункті 94 зазначено п'ять умов, які надають можливість стороні оголосити доказ показання осіб, зокрема, що відповідна особа померла.
Також суд звертає увагу, що дані дослідженого під час судового розгляду протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 17.04.2024 не є єдиним доказом винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та повністю узгоджуються з іншими доказами по справі, які судом були визнані належними та допустимими.
Отже, таку позицію сторони захисту суд вважає способом їх захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації та постійне місце проживання, раніше судимий, останній раз 22.05.2024 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 389 КК України, до якого частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021 за ч. 1 ст. 185 КК України та остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 2 дні, за місцем тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» характеризується добре.
Обставини, які відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Встановлену під час досудового розслідування та зазначену в обвинувальному акті обставину, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме його щире каяття, суд не бере до уваги, оскільки під час досудового розслідування ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнавав у повному обсязі та щиро каявся у вчиненому, однак під час судового розгляду змінив свою позицію, повністю заперечував доведеність його винуватості та зазначав про необхідність ухвалення виправдувального вироку.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, конкретні обставини справи, ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, та його наслідки, особу ОСОБА_7 , який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації та постійне місце проживання, за місцем тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» характеризується добре, раніше судимий, останній раз 22.05.2024 вироком Жовтневого районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 389 КК України, до якого частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2021 за ч. 1 ст. 185 КК України та остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 2 дні, яке не відбув, на шлях виправлення не став і скоїв нове кримінальне правопорушення, а саме тяжкий злочин проти власності, відсутність обставин які пом'якшують та обтяжують покарання, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та відсутність правових підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України.
Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 слід визначити з урахуванням вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.05.2024 та положень ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення ОСОБА_7 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.05.2024 (справа №639/2657/24, провадження №1-кс/639/638/24) стосовно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до 08.07.2024 та одночасно визначено суму застави, що дорівнює 30 розмірам прожиткового мінімуму в сумі 87 600 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.05.2024 строк дії обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» неодноразово продовжено, останній раз до 04.07.2025 включно.
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, тому до набрання вироком законної сили стосовно нього необхідно залишити без змін раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
З огляду на викладене, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 слід зарахувати у строк покарання строк його попереднього ув'язнення з 10.05.2024 по день набрання вироком законної сили із розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Цивільний позов не заявлено, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харковавід 22.05.2024 та остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рахувати з дати набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід, обраний стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тримання під вартою з 10.05.2024 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь експерта ОСОБА_15 (IBAN НОМЕР_4 ) процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи №1903/24 від 11.04.2024 в розмірі 260 грн.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1