Справа № 11-cc/824/4671/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 757/17873/25-к
25 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року, -
за участю:
представникавласника майна ОСОБА_6 , - адвоката ОСОБА_8 ,
прокурора - ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000001043 від 21.11.2024 року та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 2 400 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та іншим особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно, відчужувати та розпоряджатися ним.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2025 року, скасувати її та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт належного ОСОБА_6 майна.
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2025 року підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вказує, що вилучені грошові кошти є власністю ОСОБА_6 , мають легальне джерело походження та зберігались у неї на законних підставах, а тому не могли бути арештовані з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, та до них не може бути застосована конфіскація як вид покарання. Водночас, орган досудового розслідування не лише самостійно не встановив власника майна, арешт якого ініціював, що свідчить про грубе порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК, а й відмовив у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення такого власника, які ініціювала сторона захисту.
Посилається апелянт і на те, що клопотання про арешт не відповідає вимогам ч. 1 ст. 171 КПК, адже слідчий не долучив до нього оригіналів або копій документів та інших матеріалів, якими обґрунтовує доводи клопотання, зокрема докази, що підтверджують право власності підозрюваного на майно, арешт якого ініціює сторона обвинувачення, у відповідності до вимоги п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК.
Зауважує, що клопотання про арешт майна ОСОБА_6 було подане неуповноваженою на те особою, та підлягало поверненню, що також свідчить про необґрунтованість арешту.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження представник зазначає, що судовий розгляд клопотання відбувався без участі та повідомлення третьої особи - власника майна та її представників. Фактично представник власника майна ознайомився з судовою справою та оскаржуваною ухвалою про арешт 03.06.2025 року. що підтверджується записом про ознайомлення на титульному аркуші клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_8 , який підтримав доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 , та просив задовольнити її, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2025 року, виходячи з положень абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що слідчими Головного слідчого управляння Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000001043 від 21.11.2024 року, за підозрою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
Органом досудового розслідування зазначено, що 25.12.2024 року ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Санкція ч. 5 ст. 190 Кримінального Кодексу України, яка інкримінується ОСОБА_12 , передбачає додаткове обов'язкове покарання у вигляді конфіскації майна.
Так, 24.12.2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 (належить на праві приватної власності ОСОБА_14 ), серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти у загальній сумі 23 000 доларів США (20 000 доларів США, 2 400 доларів США, 600 доларів США), які належать підозрюваному ОСОБА_12 .
За обставин кримінального провадження, з урахуванням інкримінованого підозрюваному ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, вказане майно підлягає конфіскації як виду покарання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2025 року у справі №757/7761/25-к накладено арешт на вказані грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
В свою чергу, 08.04.2025 року за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах ОСОБА_6 , слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_15 постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання, частково скасовано арешт майна, яке було накладеного ухвалою слідчого суддею Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2025 року у справі №757/7761/25-к, а саме з грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та 2 400 доларів США.
17.04.2025 року (клопотання датоване 16.04.2025 року) старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000001043 від 21.11.2024 року, на майно підозрюваного ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 2 400 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та іншим особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно, відчужувати та розпоряджатися ним.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2025 року вказане клопотання старшого слідчого задоволено.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя прийшов до висновку, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди
Колегія суддів вважає, що приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону не дотримався.
Розглянувши клопотання старшого слідчого, внесеного в межах кримінального провадження № 62024000000001043 від 21.11.2024 року, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як вбачається з матеріалів провадження, а саме: витягу з ЄРДР від 21.11.2024 року, у кримінальному провадженні № 62024000000001043 ОСОБА_16 та ОСОБА_17 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
Разом з тим, майно, на яке старший слідчий у клопотанні просить накласти арешт, а саме: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 2 400 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_6 , що підтверджується і ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.04.2025 року, якою було частково скасовано арешт з грошових коштів, які належать ОСОБА_6 .
Згідно з чинним законодавством, ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена за статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, не підлягає апеляційному оскарженню. Це означає, що після скасування арешту майна слідчим суддею апеляційний суд не має повноважень розглядати скаргу на це рішення.
Як вбачається з матеріалів судової справи, 08.04.2025 року за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах ОСОБА_6 , слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_15 постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання, частково скасовано арешт майна, яке було накладеного ухвалою слідчого суддею Печерського районного суду м. Києва від 19.02.2025 у справі №757/7761/25-к, а саме з грошових коштів у сумі 20 000 доларів США та 2 400 доларів США. Слідчий суддя встановив, що грошові кошти зберігались ОСОБА_6 за місцем її фактичного проживання та є конвертованою частиною готівкових грошових коштів, отриманих внаслідок продажу 31.01.2024 року належної їй на праві приватної власності квартири вартістю 2 642 700 грн., відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31.01.2024 року. Таким чином, вилучені грошові кошти є власністю ОСОБА_6 , мають легальне джерело походження та зберігались у неї на законних підставах.
Накладення арешту на майно, зазначене у резолютивній частині ухвали, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої такий захід застосовується, кримінального правопорушення, а у випадку застосування такого запобіжного заходу відносно юридичної особи, то застосування арешту майна з даних підстав вважатиметься законним, якщо відносно вказаної юридичної особи здійснюється кримінальне провадження, відомості про що у даному випадку в матеріалах кримінального провадження відсутні.
За положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
До того ж, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надала достатніх і належних доказів, що вказані грошові кошти, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі є предметом, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або набуті кримінально протиправним шляхом або отримане юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Вказане, в свою чергу, свідчить, що слідчий суддя в оскаржувальній ухвалі, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Вищевикладені обставин, на думку колегії суддів, свідчать про однобічність, неповноту і формальність судового розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, як незаконна та необґрунтована, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000001043 від 21.11.2024 року та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 2 400 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та іншим особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно, відчужувати та розпоряджатися ним, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про накладення арешту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024000000001043 від 21.11.2024 року, на майно підозрюваного ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, грошові кошти в сумі 2 400 доларів США, які вилучені під час проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та іншим особам, у володінні (користуванні) яких перебуває вказане майно, відчужувати та розпоряджатися ним, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_______________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4