Справа № 11-cc/824/4580/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 761/23054/25
24 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» та з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», матеріали судового провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваної - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.06.2025 року задоволено клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.08.2025 року включно, без визначення розміру застави щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Куп'янськ Харківської області, громадянки України, з вищою освітою, працевлаштованої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.06.2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту..
Мотивуючи апеляційні вимоги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.06.2025 року є необґрунтованою та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі також просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.06.2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вказує, що інкримінована ОСОБА_8 підозра є необґрунтованою, оскільки містить лише припущення сторони обвинувачення щодо обставин вчинення діяння, яке документально не підтверджується, а також помилково вважається злочином, через неправильне застосування та трактування норм матеріального права. Крім того, в діях ОСОБА_8 відсутній склад будь-якого кримінального правопорушення, в тому числі злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України.
Наголошує і на тому, що під час розгляду клопотання слідчого в суді першої інстанції не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про які сторона обвинувачення зазначає в своєму клопотанні. У підозрюваної немає наміру переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, остання не перешкоджала та не збирається перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином, а навпаки готова всіляко сприяти у встановленні істини, для доведення своєї невинуватості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваної, які підтримали подану апеляційні скарги, і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025000000000097 від 05.02.2025 року, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
04.06.2025 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.06.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
05.06.2025 року слідчий в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.06.2025 року зазначене клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.08.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен з'ясувати питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні мети та підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 може бути причетною до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінують.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, колегія суддів враховує наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а також доведені прокурором під час апеляційного розгляду. Зокрема, ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Доводи захисників, за змістом апеляційних скарг, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_8 покладених на неї процесуальних обов'язків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Абзацом 3 ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Тобто законодавець визначив можливість застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави і щодо злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 .
Тому колегія суддів вважає за можливе визначити підозрюваній ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що не буде суперечити чинному Кримінально-процесуальному кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання слідчого про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави задовольнити частково, застосувати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків у разі внесення застави з урахуванням вимог КПК України.
Апеляційний суд, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому вважає, що підозрюваній ОСОБА_8 слід визначити заставу у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень у національній грошовій одиниці України.
Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваної, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_8 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 02.08.2025 року включно, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617, номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186), банк надавача послуг: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО банку: 820172).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Крім того, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати на першу вимогу до слідчого, який здійснює досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків покладених судом визначити строком до 02 серпня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_8 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_8 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
З моменту внесення застави підозрювана ОСОБА_8 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Покласти контроль за виконанням ухвали суду на прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та ОСОБА_9 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4