27 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/32167/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 р. (суддя Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі №160/32167/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства "Інфоресур", про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 р. визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства "Інфоресурс" щодо формування ОСОБА_1 довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти з інформацією про порушення послідовності здобуття рівня освіти у вищому навчальному закладі - Університеті Григорія Сковороди у Переяславі відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту»; зобов'язано Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство Інфоресурс внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про дотримання ОСОБА_1 послідовності здобуття рівня освіти у вищому навчальному закладі УніверситетіУніверситеті Григорія Сковороди у Переяславі відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про освіту із зазначенням у полі довідки "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, Так, не порушує".
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 р. стягнуто з Міністерства освіти і науки України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00.
У поданій апеляційній скарзі Міністерств освіти і науки України просить додаткове рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів у справі не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Письмові відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції врахував критерії розподілу судових витрат, передбачених у частині 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та визначив обґрунтованими та пропорційними судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 4000,00 грн.
Колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1,3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач заявив до відшкодування 12000 грн. витрат, понесених ним на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
Суд першої інстанції здійснив аналіз наданих позивачем документів на підтвердження заявленої суми, а саме: договір №1793 про надання правової допомоги, додаткову угоду № 1 від 18.06.2024, квитанції прибутково-касового ордеру № 74 від 01.11.2024 та № 14 від 30.01.2025, акт №1 виконаних робіт від 30.01.2025.
Колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції до відшкодування на користь позивача сума витрат на професійну правничої допомогу в загальному розмірі 4000,00 грн., є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи те, що додаткове рішення ухвалено судом першої інстанції із дотриманням норм процесуального права, за результатом дослідження змісту наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат, підставі для його скасування у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 р. в адміністративній справі №160/32167/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 27 червня 2025 р. і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник