Справа №500/2473/25
01 липня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 12780,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму 12780,00 грн, який в добровільному порядку не сплачений, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку за рішенням суду.
Ухвалою суду від 01.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання вимог частин третьої, шостої статті 171 КАС України суддею сформовано відповідний запит та отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено на вищевказану адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте поштове відправлення повернуте на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Копія ухвали про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, тому у силу вимог частини одинадцятої статті 126, пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд цієї адміністративної справи.
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористалася, заяв чи клопотань суду не направляла.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно довідки про наявність податкового боргу у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 12780,00 грн (основний платіж).
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла згідно поданої до податкового органу зави про застосування спрощеної системи оподаткування №38535956 від 17.01.2024, відповідно до якої фізична особа - підприємець ОСОБА_2 на підставі ст.298 ПК України обрала спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.02.2024 року, зазначивши відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України 2 групу платника єдиного податку та обравши 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст.293 ПК України. ФОП ОСОБА_2 згідно ст.295 ПК України щомісячно зобов'язана сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску в сумі 1420,00 грн. не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2024 році. Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачене узгоджене податкове зобов'язання починаючи з квітня 2024 року по грудень (включно) 2024 року в сумі 12780,00 грн..
У відповідності до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 ПК України).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи (пункт 97.3 статті 97 ПК України).
У відповідності до підпункту 97.4.3 пункту 97.4. статті 97 ПК України, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
За положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідачу виставлялась та була надіслана податкова вимога №0003940-1305-1900 від 15.07.2024, з часу виставлення якої податковий борг не переривався.
Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку, розрахунком суми боргу.
З наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач належним чином надіслав відповідачу для узгодження податкову вимогу.
Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі на суму 12780,00 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 12780,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено 01 липня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003, код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мартиць О.І.