Справа № 826/3446/15
30 червня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
при секретарі: Сидоренко Ю.С.
сторін:
позивач: не з'явився;
відповідачі: Міністерство внутрішніх справ України - Щепанський А.М.
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві - Глущенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в режимі відеоконференції клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про закриття провадження у справі №826/3446/15,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Подільського районного управління Міністерства внутрішніх справ в м. Києві, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- визнати протиправним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 59 о/с від 30.01.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві;
- скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 59 о/с від 30.01.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора-чергового чергової частини штабу Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві;
- визнати протиправним наказ Міністерства внутрішніх справ України № 48 о/с від 16.01.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора-чергового чергової частини штабу Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві;
- скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України № 48 о/с від 16.01.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві;
- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини штабу Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з 31.01.2015р.;
- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України Головного управління в місті Києві та Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу виходячи з розміру середньомісячної зарплати в сумі 3 525,00 грн. та середньоденної заробітної плати в сумі 176, 25 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2015 року у справі №826/3446/15 відкрито провадження та призначено до судового розгляду.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025 року,Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ,нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.04.2025 року адміністративну справу №826/3446/16 розподілено судді Г.П. Самойлюк.
Ухвалою від 09.04.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу №826/3446/16 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Від Головного управління міністерства внутрішніх справ України в місті Києві надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора чергової частини штабу Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві, в якому отримував заробітну плату (грошове забезпечення), тобто саме Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві є органом, який здійснював нарахування та виплату заробітної плати (грошового забезпечення) позивачу, відповідно: обов'язок щодо проведення своєчасної виплати грошового забезпечення покладено виключно на Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (ЄРДПОУ 08672928) припинено. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України" (далі - постанова № 730) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи МВС України, серед яких Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві. Правонаступництво Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві уповноваженою особою не визначено. Рішення про ліквідацію цього територіального органу МВС України прийнято Державою Україна та відображено у постанові № 730.
Посилаючись на п.1 ч.1 статті 238 КАС України, заявник просить закрити провадження в частині, що стосується поновлення та подальшого проходження служби в міліції, як справу, що не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, через припинення юридичної особи відповідача - Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві, де проходив службу позивач та неможливістю поновлення його на посаді старшого інспектора-чергової частини штабу Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві.
У судовому засіданні представники Головного управління міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Міністерства внутрішніх справ України підтримали клопотання.
Розглянувши заяву представника відповідача та матеріали справи в частині заявленої заяви, а також матеріали справи в цій частині, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.238 КАС України встановлені підстави для закриття провадження у справі.
Суд закриває провадження у справі:
1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;
2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
3) якщо сторони досягли примирення;
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;
7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;
8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідач, виходячи зі змісту наданого клопотання, просить закрити провадження в частині, що стосується поновлення та подальшого проходження служби в міліції, на підставі п.1.ч.1 статті 238КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З метою встановлення «належного» суду для вирішення спору у цій справі необхідно встановити природу та характер спірних правовідносин.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З урахуванням зазначеного правового регулювання суд підкреслює, що, вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1ч.1 ст.238 КАС України, суд керується статтями 238, 239 КАС України. Поряд із оцінкою виконання формальних вимог до позовної заяви, суд має оцінити, чи належить спір розглядати за правилами адміністративного судочинства. Ця оцінка складається із послідовних відповідей на запитання:
- чи наявний юридичний спір відповідно до статті 124 Конституції України?
- чи є він публічно-правовим (тобто виник з публічно-правових, а не приватноправових відносин)?
- чи поширюється на цей публічно-правовий спір юрисдикція адміністративних судів (тобто спір не віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України та не має вирішуватись в порядку кримінального судочинства відповідно до частини другої статті 19 КАС України).
Суд встановив, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого інспектора чергової частини штабу Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві. Предметом позову є наказ про звільнення. Таким чином, наявний юридичний спір, який є публічно-правовим, на цей публічно-правовий спір поширюється юрисдикція адміністративних судів, в зв'язку з чим відсутні підстави зазначені в клопотанні відповідача про закриття провадження у справі.
Щодо посилання відповідача на припинення Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, суд зазначає наступне.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (ЄРДПОУ 08672928) припинено.
За правилами ч.ч.1,5 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.5 ч.1 ст.238 КАС України).
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (бездіяльність чи дії) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Таким чином, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або ж внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Відповідну позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі №2а-23895/09/1270, від 20.02.2019р. у справі №826/16659/15 та від 13.03.2019р. у справі №524/4478/17.
У такому разі відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому, можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією); 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
З огляду на викладене, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (тобто набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08.12.2021р. у справі №9901/348/19.
Згідно з п.51 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011р. у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine), ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 44-47, 238, 248, 256, 293-295 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві про закриття провадження у справі №826/3446/15 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.07.2025 року.
Суддя Самойлюк Г.П.