Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 липня 2025 року Справа№200/3976/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №262240030959 від 13.03.2025 про відмову про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 період провадження підприємницької діяльності з 11.09.2001 р. по 31.12.2003 р., з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., з 01.04.2005 р. по 30.06.2005 р., з 01.01.2006 р. по 30.06.2007 р., з 01.08.2007 р. по 31.08.2007 р., з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р., 01.10.2008 р. по 30.04.2009 р., з 01.10.2009 р. по 30.06.2010 р. та періоди роботи зазначені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , а саме: - 15.08.1986 р. - 01.09.1988 р. робота вихователем в середній школі №214; - 01.09.1988 р. - 25.08.1992 р. робота вчителем іноземної мови в середній школі №214; - 25.08.1992 р. - 21.10.1993 р. робота вчителем англійської мови середньої школи №284; - 23.10.1993 р. - 06.12.1993 р. робота викладачем англійської мови МПП «Нолідж»; - 06.12.1993 р. - 28.08.1997 р. робота вчителем англійської мови середньої школи №284; - 29.08.1997 р. - 22.08.2000 р. робота викладачем іноземної мови, методистом Сімейного підприємства «Імідж Освіта»; - 23.08.2000 р. - 31.08.2002 р. робота вчителем англійської мови спеціалізованої школи №296 м. Києва;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2025 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач неправомірно не зарахував до її стажу спірні періоди роботи і протиправно відмовив у призначенні пенсії. Зазначає, що її стаж роботи в період з 15.08.1986 по 31.08.2002 підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Прізвище, ім'я та по батькові Позивачки в трудовій книжці виконано акуратно, кольори чорнил відповідають вимогам Інструкції. Інструкція не містить вимог, щоб прізвище, ім'я та по батькові були записані одним чорнилом. Також зазначає, що вона як фізична особа-підприємець сплатила до Пенсійного фонду страхові внески, що підтверджується доданими до позову доказами, а тому має право на зарахування до його страхового стажу періоду заняття нею підприємницькою діяльністю за період з 11.09.2001 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.04.2005 по 30.06.2005, з 01.01.2006 по 30.06.2007, з 01.08.2007 по 31.08.2007, з 01.10.2007 по 30.09.2008, 01.10.2008 по 30.04.2009, з 01.10.2009 по 30.06.2010 у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 15.08.1986 по 25.08.1992, 25.08.1992 по 21.10.1993, з 23.10.1993 по 06.12.1993, з 06.12.1993 по 28.08.1997, зазначені у трудовій книжці у зв'язку з тим, що титульна сторінка трудової книжки НОМЕР_1 від 15.08.1986 заповнена різним почерком і різними чорнилами. Також до страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.09.2002 по 31.12.2003, з 01.10.2007 по 30.09.2008 через відсутність сплачених внесків у індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 червня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданого 20.06.1996.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.03.2025 про призначення пенсії за віком ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення №262240030959 від 13.03.2025 про відмову в призначенні пенсії згідно зі статтею 26 Закону №1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено, що вік заявниці 60 років 6 місяців, необхідний страховий стаж згідно зі статтею 26 Закону № 1058 становить 31 рік, страховий стаж особи становить 18 років 8 місяців 28 днів, стаж для визначення права на пенсію становить 20 років 3 місяці 23 дні.
До суду надана копія трудової книжки позивачки НОМЕР_1 , в якій наявні записи про її трудову діяльність у спірні періоди з 15.08.1986 до 21.10.1993 включно, з 23.10.1993 до 28.08.1997 включно, з 29.08.1997 до 22.08.2000 включно і з 23.08.2000 до 31.08.2002 включно.
До суду надана форма РС-право (дата звернення: 06.03.2025) щодо позивачки (стаж), відповідно до якої: періоди з 15.08.1986 до 21.10.1993 включно, з 23.10.1993 до 28.08.1997 включно, з 29.08.1997 до 31.12.1997 включно, з 01.07.1998 до 31.08.1998 включно, з 01.07.1999 до 31.08.1999 включно, з 01.08.2000 до 22.08.2000 включно і з 23.08.2000 до 31.08.2000 включно не зараховані до страхового стажу. Водночас періоди з 01.01.1998 до 30.06.1998 включно, з 01.09.1998 до 30.06.1999 включно, з 01.09.1999 до 31.07.2000 включно, з 01.09.2000 до 31.08.2002 включно зараховані до страхового стажу позивачки.
Також відповідно до наведеної форми (розрахунку стажу) до страхового стажу позивачки зараховані періоди з 01.01.2004 до 31.12.2005 включно (але за цей період зараховано 9 місяців 28 днів), з 01.01.2006 до 30.09.2007 включно, 01.10.2008 до 30.04.2009 включно, з 01.10.2009 до 30.06.2010 включно. Не зараховані періоди з 01.09.2002 до 31.12.2003 включно, з 01.10.2007 до 30.09.2008 включно.
Позивачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 06.09.2001, що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_3 .
З довідки Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 14.04.2005 № 351 випливає, що позивачка була платником єдиного податку з 2001 року.
У довідці Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва від 16.12.2013 № 3325/05 зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фондів соціального страхування.
Також до суду надані копії:
- свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2002 № 319996 , термін дії 2002 рік;
- свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2003 серія А № 442876, термін дії 2003 рік;
- свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2005 серія Є № 145555, термін дії 2005 рік;
- свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.10.2008 серія Є № 366576, термін дії 2008 рік;
- квитанції від 10.09.2008 щодо сплати єдиного податку за четвертий квартал 2008 року в розмірі 600,00 грн (доплата);
- меморіального ордеру № 65 від 03.09.2007 щодо сплати єдиного податку за четвертий квартал 2007 року в розмірі 600,00 грн;
- меморіального ордеру № 12 від 01.09.2005 щодо сплати єдиного податку за четвертий квартал 2005 року в розмірі 450,00 грн;
- банківської виписки з рахунку за 03.06.2005 щодо сплати єдиного податку за третій квартал 2005 року в розмірі 450,00 грн;
- меморіального ордеру № 11 від 03.06.2005 щодо сплати єдиного податку за третій квартал 2005 року в розмірі 450,00 грн;
- меморіального ордеру № 58 від 25.02.2005 щодо сплати єдиного податку за другий квартал 2005 року в розмірі 450,00 грн;
- меморіального ордеру № 28 від 02.12.2004 щодо сплати єдиного податку за перший квартал 2005 року в розмірі 450,00 грн;
- меморіального ордеру № 962 від 03.09.2004 щодо сплати єдиного податку за четвертий квартал 2004 року в розмірі 450,00 грн;
- меморіального ордеру № 32 від 28.05.2004 щодо сплати єдиного податку за третій квартал 2004 року в розмірі 300,00 грн;
- меморіального ордеру № 31 від 01.03.2004 щодо сплати єдиного податку за другий квартал 2004 року в розмірі 450,00 грн;
- платіжного доручення № SC14182134 від 01.12.2003 щодо сплати єдиного податку за перший квартал 2004 року в розмірі 600,00 грн;
- платіжного доручення № SC1459634 від 03.09.2003 щодо сплати єдиного податку за четвертий квартал 2003 року в розмірі 600,00 грн;
- платіжного доручення № SC17454634 від 02.06.2003 щодо сплати єдиного податку за третій квартал 2003 року в розмірі 600,00 грн;
- платіжного доручення № SC12121536 від 04.03.2003 щодо сплати єдиного податку за другий квартал 2003 року в розмірі 600,00 грн;
- квитанції від 23.01.2003 щодо сплати єдиного податку за перший квартал 2003 року в розмірі 300,00 грн (доплата);
- меморіального ордеру № SC14155936 від 05.09.2002 щодо сплати єдиного податку за третій квартал 2002 року в розмірі 300,00 грн;
- меморіального ордеру № SC16424336 від 31.05.2002 щодо сплати єдиного податку за третій квартал 2002 року в розмірі 300,00 грн.
- меморіального ордеру № SC13544936 від 02.12.2002 щодо сплати єдиного податку за третій квартал 2002 року в розмірі 300,00 грн.
Також позивачкою надана податкова звітність суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного внеску за третій квартал 2002 року - четвертий квартал 2011 року і звітність зі сплати страхових внесків.
В індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутні відомості щодо позивачки про нарахування доходу і сплату страхових внесків за періоди з 01.09.2002 до 31.12.2003 включно, з 01.10.2007 до 30.09.2008.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови позивачу в призначенні пенсії.
Частиною 1 і ч. 3 ст. 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і Загальнорадянської центральної ради професійних спілок від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робочих та службовців» було передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а у встановлених законом випадках іншу відповідальність.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників», передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд зазначає, що заповнення першої сторінки трудової книжки різними виконавцями не вказує на наявність помилок, які б не давали можливість підтвердити стаж роботи позивачки.
Тому суд вважає, що відповідач безпідставно не врахував наявні в трудовій книжці позивачки відомості про її стаж (періоди роботи) з 15.08.1986 до 21.10.1993 включно, з 23.10.1993 до 28.08.1997 включно, з 29.08.1997 до 31.12.1997 включно, з 01.07.1998 до 31.08.1998 включно, з 01.07.1999 до 31.08.1999 включно, з 01.08.2000 до 22.08.2000 включно і з 23.08.2000 до 31.08.2000 включно під час вирішення питання про призначення пенсії.
Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Періоди з 01.01.1998 до 30.06.1998 включно, з 01.09.1998 до 30.06.1999 включно, з 01.09.1999 до 31.07.2000 включно і з 01.09.2000 до 31.08.2002 включно зараховані до страхового стажу позивачки. Відтак відсутні підстави для зобов'язання повторно їх зарахувати до страхового стажу.
Згідно з пп. 1 п. 3-1 розділу XV Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Також пунктом 4 Порядку № 637 передбачено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Щодо періодів з 01.09.2002 до 31.12.2003 і з 01.10.2007 до 30.09.2008 суд зазначає, що, як випливає, з матеріалів справи, позивачка в цій періоди була зареєстрована як фізична особа-підприємець і перебувала на спрощеній системі оподаткування.
Позивачка надала докази про сплату єдиного податку за періоди з 01.09.2002 до 31.12.2003 і з 01.10.2007 до 31.12.2007 (щоквартальна сплата єдиного податку).
Окремо суд звертає увагу на те, що наданий меморіального ордер № SC13544936 від 02.12.2002 не містить відміток банку і має призначення платежу єдиний податок за третій квартал.
Проте позивачка надала також інші платіжні документи із вказаним призначенням платежу. У звіті суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного внеску за четвертий квартал 2002 року позивачка посилається на сплату єдиного податку саме за вказаним меморіальним ордером від 02.12.2002. Доказів наявності заборгованості зі сплати єдиного податку за четвертий квартал 2002 року до суду не надано.
Крім того, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.05.2025 № 2600-0604-8/93222 на адресу позивачки зазначено, що у 2002 - 2003 роках позивачка перебувала на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) і сплачувала страховий збір до Пенсійного фонду України.
Отже, суд вважає, що позивачкою доведено сплату єдиного податку за період четвертий квартал 2002 року, а тому період з жовтень - грудень 2002 року також підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки.
Відтак позовні вимоги в частині зобов'язання зарахувати до страхового стажу позивачки періоди з 01.09.2002 до 31.12.2003 включно і з 01.10.2007 до 31.12.2007 підлягають задоволенню.
Також позивачкою підтверджено сплату єдиного податку за періоди з першого кварталу 2004 року до четвертого кварталу 2005 року включно, тому період з 01.01.2004 до 31.12.2005 підлягає зарахуванню до страхового стажу повністю.
Періоди з 01.01.2006 до 30.09.2007 включно, 01.10.2008 до 30.04.2009 включно і з 01.10.2009 до 30.06.2010 включно зараховані до страхового стажу позивачки. Відтак відсутні підстави для зобов'язання повторно їх зарахувати до страхового стажу.
Щодо періоду з 01.01.2008 до 30.09.2008 суд зазначає, що позивачкою не надано доказів сплати єдиного податку або безпосередньо страхових внесків за цей час.
Також свідоцтво про сплату єдиного податку серія Є № 366576 на 2008 рік було видане 01.10.2008.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач повинен був врахувати період з 01.01.2008 до 30.09.2008 включно під час вирішення питання про призначення пенсії.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 4085-6584-1043-5076 від 30.05.2025 позивачкою сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 1937,92 грн.
Частинами 1 і 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, стягненню на користь позивачки підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №262240030959 від 13.03.2025 про відмову про призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди з 15.08.1986 до 21.10.1993 включно, з 23.10.1993 до 28.08.1997 включно, з 29.08.1997 до 31.12.1997 включно, з 01.07.1998 до 31.08.1998 включно, з 01.07.1999 до 31.08.1999 включно, з 01.08.2000 до 22.08.2000 включно і з 23.08.2000 до 31.08.2000 включно, з 01.09.2002 до 31.12.2003 включно, з 01.10.2007 до 31.12.2007 включно, а також період з 01.01.2004 до 31.12.2005 повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.03.2025 про призначення пенсії, з правової оцінки суду, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Повне рішення суду складено 2 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков