Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
01 липня 2025 року Справа №640/27895/20
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 20.07.2020 № 253911-3313-2615 в частині нарахування до 09.06.2020 з застосуванням 1 % - ставки податку на землю в сумі 8 378,97 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 №01-19474/25 до Донецького окружного адміністративного суду передано 4132 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/27895/20.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Христофорову А.Б.
Ухвалою від 28 травня 2025 року суд прийняв до провадження адміністративну справу №640/27895/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині. Справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Представником позивачки до суду надано заяву про вступ в якості представника, до якої, на підтвердження повноважень, додано витяг з угоди про надання правової допомоги від 30 травня 2025 року.
Розглядаючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
З аналізу статті 55 КАС України висновується, що учасники справи та особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, можуть брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Повноваження представника підтверджуються документами, визначеними статтею 59 КАС України, а саме: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Суд зауважує, що представником позивачаки- Бойко Ю.Г, не надано до суду довіреності.
В свою чергу, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Таким чином КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі.
З огляду на імперативні вимоги статей 1- 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд дійшов висновку, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника).
Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. В адміністративному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю, ордером, або дорученням які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто ордер по суті є підтвердженням наявності в адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
Отже суд зауважує, що витяг з договору про надання правничої допомоги (за відсутності ордера, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства) не є достатнім та належним доказом повноважень адвоката в адміністративному процесі.
Представником позивачки не додано до суду ордеру на підтвердження повноважень.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що заява позивача про вступ в якості представника не підлягає задоволенню.
Поряд з цим, суд зауважує, що представником позивачки надано до суду доповлення до позовної заяви у якій ОСОБА_2 , зокрема, просив суд визнати Відповідачем 2 - Головне управління Дергеокадастр у м. Києві та Київській області та зобов'язати привести до відповідності цільове призначення земельної ділянки площею 0,0712 га., (кадастровий номер: 8000000000:75:097:0029) яка знаходиться за адресою: м. Київ, вулиці Бучанська 7/2, - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з моменту видачі Державного акту права власності з 15.11.2001 року і по теперішній час.
Вказана заява підписана Бойко Ю.Г., повноваження якого не підтверджені належним чином, про що вже указано судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені ст.167 КАС України.
Частиною 2 ст. 167 КАС України передбачено, якщо заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи, що заява ОСОБА_2 про доповнення позовних вимог подана представником позивачки без документів, що підтверджують повноваження представника, тому суд вважає її необґрунтованою процесуально та застосовує наслідки передбачені ч. 2 ст. 167 КАС України у вигляді повернення її заявнику без розгляду.
Поряд з цим, суд зауважує, що частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Відтак, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об'єктивного обов'язку відповідача.
У силу вимог частини першої статті 21 КАС, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Суд зауважує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявленя позивачем пов'язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов'язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє уніфікованості національної судової практики.
Водночас, аналіз заявлених позивачем вимог свідчить про їх не пов'язаність між собою. Предметом даної позовної заяви та заяви про доповнення позову є вимоги, які виникли з різних підстав та які, відповідно, підтверджуються (обґрунтовуються) різними доказами. Вказане свідчить про те, що в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Відповідно, різним є і правове регулювання спірних правовідносин.
Крім того, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов'язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути заяву представника позивачки про доповнення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 55,59, 167, 241, 243, 248 КАС України,
Заяву представника позивачки про вступ у справу в якості представника- залишити без задоволення.
Заяву представника позивачки про доповнення позову- повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя А.Б. Христофоров